|
Глава 11
|
Глава 11
|
|
0
|
|
| Въ оно время. | |
|
1
|
1
|
| придоша къ iс7U Uченици ѥго. и рэша ѥмU Gи. наUчи ны молитися. яко же иоанъ наUчи Uченикы своя. | І сталося, коли в одному місці Він молився і перестав, один з учеників Його сказав Йому: Господи! Навчи нас молитися, як і Іоан навчив учнів своїх. |
|
2
|
2
|
| рече же имъ. ѥгда молитесz гlэте Ӑ О§е нашь иже ѥси на нб7схъ. да с™итьсz имz твоѥ. да придеть цр7ствиѥ твоѥ. да бUдеть воля твоя. яко на нб7си и на земли. | Він сказав їм: коли молитесь, говоріть: Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. |
|
3
|
3
|
| хлэбъ нашь дн7евьныи. даи намъ всzкъ дн7ь. | Хліб наш насущний дай нам сьогодні; |
|
4
|
4
|
| и оста намъ грэхы наша. яко мы оставляѥмъ. дължьникомъ нашимъ. и не въведи насъ въ напасть. нъ избави ны. t неприязни Ӑ | і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. |
|
5
|
5
|
| Рече Gь своимъ Uченикомъ. къто t васъ имать дрUга. и идеть къ немU полUиощи. и речеть къ немU дрUже. даи ми три хлэбы. | І сказав їм: припустімо, що хто-небудь з вас, маючи друга, прийде до нього опівночі і скаже йому: друже! Позич мені три хліби, |
|
6
|
6
|
| ибо дрUгъ приде съ пUти къ мънэ. и не имамъ что положю прэдъ нимь. | бо друг мій зайшов до мене з дороги, і я не маю чого дати йому. |
|
7
|
7
|
| tвэщzвъ же речеть не твори ми трUда. Uже двьри затворены сUть. не могU въставъ дати тебэ. | А той зсередини скаже у відповідь: не турбуй мене, двері вже зачинені, і діти мої зі мною на постелі; не можу встати і дати тобі. |
|
8
|
8
|
| гlю же вамъ. аще не издасть ѥмU въставъ. зане ѥсть дрUгъ ѥмU. нъ за безочьство ѥго. въставъ дасть ѥмU. ѥлико трэбUѥть. | Кажу ж вам, якщо він не встане і не дасть йому по дружбі з ним, то через невідступність його, вставши, дасть йому, скільки той просить. |
|
9
|
9
|
| и азъ гlю вамъ. просите и дастьсz вамъ. ищэте и обрzщете. тълцэте и tвьрзетьсz вамъ. | І я скажу вам: просіть, і дасться вам, шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам, |
|
10
|
10
|
| всzкъ бо просzи приѥмлѥть. и ищаи обрzщеть. и тълкUщюUмU tвьрзетьсz. | бо кожний, хто просить, одержує, хто шукає, знаходить, хто стукає, тому відчиняють. |
|
11
|
11
|
| U которааго васъ оц7а сн7ъ свои въспросить хлэба. ѥда камень подасть ѥмU. или рыбы. ѥда въ рыбы мэсто змию подасть ѥмU. | Який з вас, батьків, коли син попросить у нього хліба, подасть йому камінь? Або, коли попросить риби, подасть йому змію замість риби? |
|
12
|
12
|
| или аще въспросить яицz ѥда подасть ѥмU скоръпию. | Або, якщо попросить яйця, подасть йому скорпіона? |
|
13
|
13
|
| аще Uбо вы зли сUще Uмэѥте дания благая даяти. чадомъ вашимъ. кольми паче оц7ь вашь. нб7сныи. дасть дх7ъ бlгъ. просzщиимъ U нѥго. | Отже, якщо ви, будучи злими, вмієте добрі дари давати дітям вашим, то тим більше Отець Небесний дасть Духа Святого тим, хто просить у Нього. |
|
14
|
14
|
| и бэ изгонѩ бэсъ и тъ бэ нэмъи. бысть же бэсу изгънану. проглагола нэмыи. и дивляахѫ сz народи. | Одного разу вигнав Він біса, який був німий; і коли біс вийшов, німий заговорив; і народ дивувався. |
|
15
|
15
|
| ѥдини же отъ нихъ рэшz: о вельзэвулэ кънязи бэсъ изгонить бэсы. | Деякі ж з них говорили: Він виганяє бісів силою Вельзевула, князя бісівського. |
|
16
|
16
|
| друзии же искушаѭще знамения отъ нѥго искаахѫ съ небесе. | А інші, спокушаючи, домагалися від Нього знамення з неба. |
|
17
|
17
|
| онъ же вэды ихъ помышлѥния рече имъ: вьсяко царьствиѥ раздэль сz само въ себэ запустэѥть и домъ на домъ падаѥть. | Але Він, знаючи їхні думки, сказав їм: всяке царство, що само в собі розділиться, запустіє; і дім, який розділиться сам в собі, упаде. |
|
18
|
18
|
| аще же и сотона самъ въ себэ раздэли сz како станеть царьство ѥго; яко глаголѥте о вельзэвулэ изгонzщь мz бэсы. | Якщо ж сатана сам у собі розділився, то як устоїть його царство? А ви говорите, що Я силою Вельзевула виганяю бісів. |
|
19
|
19
|
| аще же азъ о вельзевулэ изгонѭ бэсы сынове ваши о комь изгонzть; сего ради ти бѫдѫть вамъ сѫдиѩ. | Якщо ж Я силою Вельзевула виганяю бісів, то сини ваші чиєю силою виганяють їх? Тому вони будуть вам суддями. |
|
20
|
20
|
| аще ли же о прьстэ божии изгонѭ бэсы убо постиже на васъ царьствиѥ божиѥ. | Якщо ж Я перстом Божим виганяю бісів, то, значить, прийшло до вас Царство Боже. |
|
21
|
21
|
| ѥгда крэпъкыи уорѫжь сz хранить свои дворъ въ мирэ сѫть имэния ѥго. | Коли сильний, озброївшись, стереже свій дім, тоді майно його в безпеці; |
|
22
|
22
|
| а понѥже крэплеи нашьдъ побэдить и вься орѫжия ѥго отьметь на няже уповааше и користь ѥго раздаѥть. | коли ж сильніший за нього нападе і переможе його, тоді візьме всю зброю його, на яку він покладався, і здобич свою роздасть. |
|
23
|
23
|
| иже нэсть съ мъноѭ на мz ѥсть. и иже не събираѥть съ мноѭ растачаѥть. | Хто не зі Мною, той проти Мене; і хто не збирає зі Мною, той розкидає. |
|
24
|
24
|
| ѥгда же нечистыи духъ изидеть отъ чловэка прэходить сквозэ безводьная мэста ищz покоя и не обрэтаѩ глаголеть: възвращѭ сz въ домъ мои отънѭдѫже изидохъ. | Коли нечистий дух вийде з людини, то ходить місцями безводними, шукаючи спокою, і, не знаходячи, каже: повернусь у дім свій, звідки вийшов; |
|
25
|
25
|
| и пришьдъ обрэтаѥть и пометенъ и украшенъ. | і, прийшовши, знаходить його виметеним і прибраним. |
|
26
|
26
|
| тъгда изидеть и поиметь другыихъ горьшь седмь духъ и въшьдъше живѫть ту. и бываѭть послэдьняѩ чловэку тому горьша прьвыихъ. | Тоді йде і бере з собою інших сім духів, ще лютіших за себе, і, увійшовши, живуть там, — і буває для людини тієї останнє гіршим за перше. |
|
27
|
27
|
| быc же ѥгда гlаше се. вьздвигъши глаc етера жена. t народа рече ѥмU. бlженоѥ чрево ношьшеѥ тz. и сьсьца яже ѥси съсалъ. | Коли ж він це говорив, одна жінка з натовпу, піднісши голос, сказала Йому: блаженна утроба, що носила Тебе, і груди, що годували Тебе! |
|
28
|
28
|
| онъ же рече. тэмь же блажени. слышащеи слово б9иѥ. и хранzще ѥ. | А Він сказав: блаженні ті, що слухають слово Боже і виконують його. |
|
29
|
29
|
| Народомъ же събираѭщемъ сz начzтъ глаголати: родъ сь лѫкавъ ѥсть. знамения ищеть и знамениѥ не дасть сz ѥму тъкъмо знамениѥ ионы пророка. | Коли ж багато народу стало збиратися, Він почав говорити: рід цей лукавий — він знамення шукає, і знамення не дасться йому, крім знамення Іони пророка. |
|
30
|
30
|
| якоже бо бысть иона знамениѥ ниневитомъ тако бѫдеть и сынъ чловэчьскыи роду сему. | Бо як Іона був знаменням ниневитянам, так буде і Син Людський родові цьому. |
|
31
|
31
|
| царица южьская въстанеть на сѫдъ съ мѫжи рода сего и осѫдить ѩ. яко приде отъ коньць землѩ слышатъ прэмѫдрости соломонz и се мъножаѥ соломона сьде. | Цариця південна постане на суд з людьми роду цього і осудить їх, бо вона від краю землі прийшла послухати мудрість Соломонову; а ось тут Більший від Соломона. |
|
32
|
32
|
| мѫжи ниневитьсции въскрьснѫть на сѫдъ съ родъмь симъ и осѫдzти и. яко покаяша сz въ проповэдь ионинѫ и се мъножаѥ ионы сьде. | Ниневитяни постануть на суд з родом цим і осудять його, бо вони покаялися після проповіді Іониної, а ось тут Більший від Іони. |
|
33
|
33
|
| ни къто же убо свэтильника въжегъ въ съкровэ полагаѥть ни подъ спѫдъмь нъ на свэщницэ да въходzщеи видzть свэтъ. | Ніхто, засвітивши світильник, не ставить його в закритому місці чи під посудину, але на свічник, щоб усі, що входять, бачили світло. |
|
34
|
34
|
| свэтильникъ тэлу ѥсть око. ѥгда убо око твоѥ просто бѫдеть и вьсе тэло твоѥ свэтьло бѫдеть. а понѥже лѫкаво бѫдеть и тэло твоѥ тьмьно бѫдеть. | Світильником тіла є око; отже, якщо око твоє буде чистим, то і все тіло твоє буде світлим; а якщо воно буде нечистим, то і тіло твоє буде темним. |
|
35
|
35
|
| блюди убо еда свэтъ иже ѥсть въ тебэ тьма ѥсть. | Отже, дивись, щоб світло, яке в тобі, не стало темрявою. |
|
36
|
36
|
| аще убо тэло твоѥ вьсе свэтьло бѫдеть не имы чzсти ѥдины тьмьны. бѫдеть свэтьло вьсе. якоже ѥгда свэтильникъ блисцаниѥмь просвэщаѥть тz. | Якщо ж тіло твоє все світле і немає жодної темної частини, то буде світле все так, ніби світильник сяйвом освітлює тебе. |
|
37
|
37
|
| Ѥгда же глаголаше моляаше и фарисеи ѥдинъ да обэдуѥть у нѥго. въшьдъ же възлеже. | Коли Він говорив це, один фарисей запросив Його до себе на обід. Він прийшов і возліг. |
|
38
|
38
|
| фарисэи же видэвъ диви сz яко не прэжде крьсти сz прьвэѥ обэда. | Фарисей же здивувався, побачивши, що Він не вимив рук перед обідом. |
|
39
|
39
|
| рече же господь къ нѥму: нынэ вы фарисеи вънэшьнеѥ стькляници и мисэ очищаѥте. а вънѫтрьняя ваша плъна сѫть хыщения и зълобы. | Але Господь сказав йому: нині ви, фарисеї, очищаєте зовні чашу і блюдо, а нутро ваше сповнене злодійства та лукавства. |
|
40
|
40
|
| безумьни не иже ли ѥсть сътворилъ вънэшьнеѥ и вънѫтрьнеѥ сътвори; | Нерозумні! Чи не Той, Хто створив зовнішнє, створив і внутрішнє? |
|
41
|
41
|
| обаче сѫщая дадите милостынѭ. и се вься чиста вамъ сѫть. | Краще подавайте милостиню з того, що маєте, тоді все буде у вас чисте. |
|
42
|
42
|
| нъ горе вамъ фарисеомъ яко десzтинѫ даѥте отъ мzты и пиганъ и вьсякого зелия и мимо ходите сѫдъ и любъвь божиѭ. си же подобааше сътворити и онэхъ не оставляти. | Але горе вам, фарисеям, що даєте десяту частину з м’яти, рути і з усякого зілля, а не дбаєте про суд і любов Божу: і це належить робити, і того не залишати. |
|
43
|
43
|
| горе вамъ фарисеи яко любите прэдъсэдания на съньмищихъ и цэлования на тържищихъ. | Горе вам, фарисеям, що любите перші місця в синагогах і привітання на торжищах. |
|
44
|
44
|
| горе вамъ книжьници и фарисеи и лицемэри иже ѥсте яко гроби не вэдоми и чловэци ходzщеи врьху не вэдzть. | Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що ви — як ті невідомі гроби, поверх яких люди ходять і не знають того. |
|
45
|
45
|
| отъвэщавъ же ѥдинъ отъ законьникъ рече ѥму: учителю се глаголѩ и намъ досаждаѥши. | На це хтось із законників сказав Йому: Учителю, говорячи це, Ти і нас ображаєш. |
|
46
|
46
|
| онъ же рече: и вамъ законьникомъ горе яко накладаѥте на чловэкы брэмена не удобь носима а сами ни ѥдинэмь же прьстъмь прикасаѥте сz брэменехъ. | Але Він сказав: і вам, законникам, горе, бо накладаєте на людей тягарі, які важко носити, самі ж жодним пальцем своїм не доторкнетесь до них. |
|
47
|
47
|
| горе вамъ яко зиждете гробы пророкъ. отьци же ваши избишz ѩ. | Горе вам, що будуєте гробниці пророкам, яких повбивали батьки ваші: |
|
48
|
48
|
| убо съвэдэтельствуѥте и волѭ имате дэломъ отьць вашихъ. яко ти убо избишz ѩ. вы же зиждете ихъ гробы. | цим ви свідчите і схвалюєте діла батьків ваших, і погоджуєтеся з ними, бо ті повбивали пророків, ви ж будуєте їм гробниці. |
|
49
|
49
|
| сего ради и прэмѫдрость божия рече: посълѭ въ нѩ пророкы и апостолы. отъ нихъ убиѭть и ижденѫть. | Тому і премудрість Божа сказала: пошлю до них пророків і апостолів, і декого з них уб’ють, а декого виженуть. |
|
50
|
50
|
| да мьстить сz кръвь вьсэхъ пророкъ проливаѥмая отъ сложения вьсего мира отъ рода сего. | Хай же буде покараний рід цей за кров усіх пророків, пролиту від створення світу, |
|
51
|
51
|
| отъ кръве авеля правьдьнааго до кръве захариѩ погыбъшааго между олътарьмь и храмъмь. еи глаголѭ вамъ: възищеть сz отъ рода сего. | від крови Авеля до крови Захарії, вбитого між жертовником і храмом. Так, кажу вам, стягнеться з роду цього. |
|
52
|
52
|
| горе вамъ законьникомъ яко възzсте ключь разумэнию. сами не вънидосте и въходzщеимъ възбранисте. | Горе вам, законникам, що ви взяли ключ розуміння: самі не ввійшли і тим, хто хотів увійти, боронили. |
|
53
|
53
|
| глаголѭщу же ѥму сице начzшz кънижьници и фарисеи лютэ яко гнэвати сz и прэстаяти и о мъножаишихъ. | Коли Він говорив їм це, книжники і фарисеї почали дуже нападати на Нього, запитуючи багато про що, |
|
54
|
54
|
| лаѭще ѥго и ищѫще уловити нэчьто отъ устъ ѥго да на нь възъглаголѭть. | підкопуючись під Нього і намагаючись уловити з уст Його що-небудь таке, щоб звинуватити Його. |
Зміст ▼
