Глава 24
|
Глава 24
|
1
|
1
|
І, вийшовши, Ісус пішов від храму; і підійшли до Нього ученики Його, щоб показати Йому будівлі храму. | Въ оно+. пристUпишz Uченици къ iс7ви, показати ѥмU зъдания црк7вьная. |
2
|
2
|
Ісус же сказав їм: чи бачите все це? Істинно кажу вам: не залишиться тут каменя на камені, все буде зруйновано. | онъ же tвэщавъ рече имъ. не видите ли вьсэхъ сихъ. аминъ гlю вамъ. не имать сьде остати камень на камени. иже не разоритьсz. |
3
|
3
|
Коли ж сидів Він на горі Елеонській, то приступили до Нього ученики на самоті і спитали: скажи нам, коли це буде і яке знамення Твого пришестя і кінця віку? | сэдzщю же ѥмѫ на горэ ѥлеоньсцэи. пристѫпишz къ немU Uченици его. ѥдиномU гlюще. повэжь намъ къгда си бUдUть. и чьто ѥсть знамениѥ твоѥго пришьствия. и коньчzниѥ вэка. |
4
|
4
|
Ісус сказав їм у відповідь: стережіться, щоб хто не спокусив вас, | и tвэщавъ iс7ъ рече имъ. блюдэте сz никто же васъ да не прэльстить. |
5
|
5
|
бо багато хто прийде під іменем Моїм і казатиме: «я Христос», і багатьох спокусять. | мънози бо придUть въ имz мое гlюще азъ ѥсмь х©ъ. и мъногы прэльстzть. |
6
|
6
|
Також почуєте про війни і чутки про війни. Глядіть, не жахайтесь, бо належить усьому тому бути, та це ще не кінець. | Uслышати же имате брани. и слышаниѥ брани видите. не Uжасаитесz. подобаѥть Uбо вьсэмъ быти. нъ не тъгда ѥсть коньчина. |
7
|
7
|
Постане бо народ на народ, і царство на царство; і будуть голод, моровиці і землетруси у різних місцях; | въстанеть бо языкъ на языка. и црс7тво на црст7во. и бUдUть глади и пагUбы. и трUсъ по мэста. |
8
|
8
|
усе ж це — лиш початок хвороб. | вьсz же си начzло болэзни. |
9
|
9
|
Тоді видаватимуть вас на муки і вбиватимуть вас; і вас зненавидять усі народи через ім’я Моє. | тъгда прэдадzть вы на скьрбь. и Uбиють вы. и бUдете ненавидими вьсэми языкы. имене моѥго ради. |
10
|
10
|
І тоді багато хто спокуситься, і видаватимуть один одного, і зненавидять один одного; | и тъгда съблазнzтьсz мънози. и дрUгъ дрUга прэдасть. и възнена видить дрUгъ дрUга. |
11
|
11
|
і багато лжепророків з’явиться і багатьох спокусять; | и мънози лъжни прbрци въстанUть. и прэльстzть мъногы. |
12
|
12
|
і через збільшення беззаконь охолоне любов у багатьох. | и за Uмъножениѥ безакониz. исzкнеть любы мъногыхъ. |
13
|
13
|
Хто ж витерпить до кінця, той спасеться. | прэтьрпэвыи же до коньцz сп©етьсz. |
14
|
14
|
І буде проповідане це Євангеліє Царства по всьому світу, на свідчення усім народам; і тоді прийде кінець! | и проповэсть сz се еваньгелиѥ царьствия по вьсеи вьселѥнэи въ съвэдэтельство вьсэмъ языкомъ и тъгда придеть коньчина. |
15
|
15
|
Отже, коли побачите мерзоту запустіння, провіщену пророком Даниїлом, яка стоїть на святому місці, — хто читає, нехай розуміє, — | ѥгда же узьрите мрьзость запустэния реченѫѭ данилъмь пророкъмь стоѩщѫ на мэстэ свzтэ чьтыи да разумэваѥть. |
16
|
16
|
тоді, хто буде в Юдеї, нехай біжить у гори. | тъгда сѫщеи въ иудеи да бэгаѭть на горы |
17
|
17
|
І хто на покрівлі, той нехай не сходить взяти що-небудь з дому свого; | и иже на кровэ да не сълазить възzти ѥже ѥсть въ храминэ ѥго. |
18
|
18
|
і хто на полі, той нехай не вертається взяти одяг свій. | и иже на селэ такожде да не възвратить сz въспzть възzтъ ризъ своихъ. |
19
|
19
|
Горе ж вагітним і матерям-годувальницям у ті дні! | горе же непраздьныимъ и доѩщиимъ въ ты дьнь. |
20
|
20
|
Моліться ж, щоб не сталася втеча ваша взимку або в суботу, | молите же сz да не бѫдеть бэгство ваше зимэ ни въ сѫботѫ. |
21
|
21
|
бо тоді буде велика скорбота, якої не було від початку світу донині і не буде. | бѫдеть бо скърбь тъгда велика якаже нэсть была отъ начzла вьсего мира доселэ ни имать быти. |
22
|
22
|
І якби не вкоротилися ті дні, то не спаслась би ніяка плоть; але заради обраних скоротяться ті дні. | и аще не бышz прэкратили сz ти дьниѥ не бы убо съпасла сz вьсяка плъть. за избьраныѩ же прэкратzть сz ти дьниѥ. |
23
|
23
|
Тоді, якщо хто скаже вам: ось тут Христос, або: отам, не йміть віри. | тъгда аще къто вамъ речеть: се сьде христосъ или сьде. не имэте вэры. |
24
|
24
|
Бо встануть лжехристи і лжепророки і покажуть великі знамення і чудеса, щоб звабити, якщо можливо, і обраних. | въстанѫть бо лъжии христи и лъжии пророци и дадzть знамения велия и чудеса яко прэльстити аще ѥсть възможьно избьраныz. |
25
|
25
|
Ось Я наперед сказав вам. | се прэжде рекохъ вамъ. |
26
|
26
|
Отже, коли скажуть вам: «ось Він у пустелі», — не виходьте; «ось Він у потаємних кімнатах», — не йміть віри. | аще же рекѫть вамъ: се въ пустыни ѥсть не изидэте. се въ кровэхь не имэте вэры. |
27
|
27
|
Бо, як блискавиця виходить зі сходу і з’являється аж до заходу, так буде пришестя Сина Людського. | якоже бо млъния исходить отъ въстокъ и являѥть сz до западъ тако бѫдеть пришьствиѥ сына чловэчьскааго. |
28
|
28
|
Бо де буде труп, там зберуться орли. | идеже бо аще бѫдеть трупъ ту съберѫть сz орьли. |
29
|
29
|
І враз, після скорботи тих днів, сонце померкне, і місяць не дасть світла свого, і зірки спадуть з неба, і сили небесні захитаються. | абиѥ же по скръби днии тэхъ слъньце мьрькнѥть и луна не дасть свэта своѥго и звэзды съпадѫть съ небесе и силы небесьныѩ двигнѫть сz. |
30
|
30
|
І тоді з’явиться знамення Сина Людського на небі; і заплачуть всі племена земні і побачать Сина Людського, Який гряде на хмарах небесних з силою і славою великою. | и тъгда явить сz знамениѥ сына чловэчьскааго на небеси и тъгда въсплачѫть сz вься колэна земьская и узрzть сына чловэчьскааго идѫща на облацэхъ небесьныихъ съ силоѭ и славоѭ великоѭ. |
31
|
31
|
І пошле ангелів Своїх з сурмою гучноголосою; і зберуть обраних Його від чотирьох вітрів, від краю небес до кінця їх. | и посълѥть ангелы своѩ съ гласъмь великъмь трѫбьныимь и съберѫть избьраныѩ ѥго отъ четырь вэтръ отъ коньць небесъ до коньць ихъ. |
32
|
32
|
Від смоковниці навчіться притчі: коли гілля її стає вже м’яким і пускає листя, то знаєте, що близько літо. | отъ смокъвьннцz же научите сz притъчи. ѥгда же уже вэя ѥѩ бѫдеть млада и листвиѥ прозzбнеть вэсте яко близъ ѥсть жzтва. |
33
|
33
|
Так само і ви: коли побачите все це, знайте, що близько, при дверях. | такожде и вы ѥгда узьрите вься си вэдите яко близъ ѥсть при двьрьхъ. Рече г7ь. |
34
|
34
|
Істинно кажу вам: не перейде рід цей, як усе це буде. | аминъ гlю вамъ. яко не мимо идеть родъ сь. донъдеже вьсz бUдUть. |
35
|
35
|
Небо і земля перейдуть, слова ж Мої не перейдуть. | небо и землz мимо идеть. а словеса моя не мимо идUть. |
36
|
36
|
Про день же той і годину ніхто не знає, ні ангели небесні, а тільки Отець Мій один. | а о дн7и томь и о годинэ тои. никто же не вэсть. ни анGли небесьнии. тъкмо оц7ь мои ѥдинъ. |
37
|
37
|
Але, як було у дні Ноя, так буде і в пришестя Сина Людського; | яко же бо бысть въ дн7и ноѥвы. тако бUдеть въ дн7и сн7а члв7чьскааго. |
38
|
38
|
бо, як у дні перед потопом їли, пили, женились і виходили заміж аж до того дня, як увійшов Ной у ковчег, | яко же бо бzхU въ дн7и прэже потопа. ѥдUще и пиюще. женzщесz и посагающе. до него же дн7е въниде нои въ ковьчегъ. |
39
|
39
|
і не думали, поки не прийшов потоп і не забрав усіх, — так буде і в пришестя Сина Людського. | и не очютишz донъдеже приде вода и възzтъ всz. тако бUдеть пришьствиѥ сн7а члв7чьскааго. |
40
|
40
|
Тоді з двох, що будуть у полі, одного буде забрано, а другого залишено; | тъгда два бUдета на селэ. ѥдинъ поимUть. а дрUгыи оставлzѥтьсz. |
41
|
41
|
дві, що мелють на жорнах: одну буде забрано, а другу залишено. | двэ мелющи въ жьрнъвахъ ѥдина поѥмлетьсz. а дрUгая оставлzѥтьсz. |
42
|
42
|
Отже, пильнуйте, бо не знаєте, в яку годину Господь ваш прийде. | бъдите Uбо яко не вэсте въ кUю годинU ги7нъ вашь придеть. |
43
|
43
|
Але це ви знайте, що, якби знав господар дому, у яку сторожу прийде злодій, то пильнував би і не дав би підкопати дому свого. | се же видите. яко аще бы видэлъ ги7нъ храмины. въ кUю стражю тать придеть бъдэлъ Uбо бы и не бы далъ подърыти храма своѥго. |
44
|
44
|
Тому і ви будьте готові, бо в ту годину, про яку й не думаєте, прийде Син Людський. | сего ради вы бUдэте готови. яко въ нь же не мьните часъ сн7ъ члв7чьскыи придеть. |
45
|
45
|
Хто ж є вірним і мудрим рабом, якого господар його поставить над слугами своїми, щоб давати їм їжу вчасно? | къто бо ѥсть вэрьныи рабъ и мѫдрыи ѥгоже поставить господь надъ домъмь своимь да дасть имъ въ врэмz пищѫ ихъ. |
46
|
46
|
Блажен той раб, господар якого, прийшовши, знайде, що він робить так. | блаженъ рабъ тъ ѥгоже пришьдъ господь свои обрzщеть тако творzща. |
47
|
47
|
Істинно кажу вам, що над усім добром своїм поставить його. | аминь глаголѭ вамъ яко надъ вьсэмь имэниѥмь своимь поставить и. |
48
|
48
|
Якщо ж раб той, будучи злим, скаже в серці своїм: не скоро прийде господар мій, | аще ли речеть зълыи рабъ тъ въ срьдьци своѥмь: мудить господь мои прити. |
49
|
49
|
і почне бити товаришів своїх, їсти й пити з п’яницями, — | и начьнеть бити клеврэты своѩ эсти же и пити съ пияницами. |
50
|
50
|
то прийде господар раба того в той день, в який він не сподівається, і в годину, про яку не знає. | придеть же господь раба того въ дьнь въ ньже не чаѥтъ и въ часъ въ ньже не вэсть |
51
|
51
|
І розсіче його і визначить йому одну долю з лицемірами; там буде плач і скрегіт зубів. | и протешеть и полъма и чzсть ѥго съ лицемэры положить. ту бѫдеть плачь и скрьжьтъ зѫбомъ. |