Завантаження...
Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Глава 24
Глава 24
1
1
І, вийшовши, Ісус пішов від храму; і підійшли до Нього ученики Його, щоб показати Йому будівлі храму. Въ оно+. пристUпишz Uченици къ iс7ви, показати ѥмU зъдания црк7вьная.
2
2
Ісус же сказав їм: чи бачите все це? Істинно кажу вам: не залишиться тут каменя на камені, все буде зруйновано. онъ же tвэщавъ рече имъ. не видите ли вьсэхъ сихъ. аминъ гlю вамъ. не имать сьде остати камень на камени. иже не разоритьсz.
3
3
Коли ж сидів Він на горі Елеонській, то приступили до Нього ученики на самоті і спитали: скажи нам, коли це буде і яке знамення Твого пришестя і кінця віку? сэдzщю же ѥмѫ на горэ ѥлеоньсцэи. пристѫпишz къ немU Uченици его. ѥдиномU гlюще. повэжь намъ къгда си бUдUть. и чьто ѥсть знамениѥ твоѥго пришьствия. и коньчzниѥ вэка.
4
4
Ісус сказав їм у відповідь: стережіться, щоб хто не спокусив вас, и tвэщавъ iс7ъ рече имъ. блюдэте сz никто же васъ да не прэльстить.
5
5
бо багато хто прийде під іменем Моїм і казатиме: «я Христос», і багатьох спокусять. мънози бо придUть въ имz мое гlюще азъ ѥсмь х©ъ. и мъногы прэльстzть.
6
6
Також почуєте про війни і чутки про війни. Глядіть, не жахайтесь, бо належить усьому тому бути, та це ще не кінець. Uслышати же имате брани. и слышаниѥ брани видите. не Uжасаитесz. подобаѥть Uбо вьсэмъ быти. нъ не тъгда ѥсть коньчина.
7
7
Постане бо народ на народ, і царство на царство; і будуть голод, моровиці і землетруси у різних місцях; въстанеть бо языкъ на языка. и црс7тво на црст7во. и бUдUть глади и пагUбы. и трUсъ по мэста.
8
8
усе ж це — лиш початок хвороб. вьсz же си начzло болэзни.
9
9
Тоді видаватимуть вас на муки і вбиватимуть вас; і вас зненавидять усі народи через ім’я Моє. тъгда прэдадzть вы на скьрбь. и Uбиють вы. и бUдете ненавидими вьсэми языкы. имене моѥго ради.
10
10
І тоді багато хто спокуситься, і видаватимуть один одного, і зненавидять один одного; и тъгда съблазнzтьсz мънози. и дрUгъ дрUга прэдасть. и възнена видить дрUгъ дрUга.
11
11
і багато лжепророків з’явиться і багатьох спокусять; и мънози лъжни прbрци въстанUть. и прэльстzть мъногы.
12
12
і через збільшення беззаконь охолоне любов у багатьох. и за Uмъножениѥ безакониz. исzкнеть любы мъногыхъ.
13
13
Хто ж витерпить до кінця, той спасеться. прэтьрпэвыи же до коньцz сп©етьсz.
14
14
І буде проповідане це Євангеліє Царства по всьому світу, на свідчення усім народам; і тоді прийде кінець! и проповэсть сz се еваньгелиѥ царьствия по вьсеи вьселѥнэи въ съвэдэтельство вьсэмъ языкомъ и тъгда придеть коньчина.
15
15
Отже, коли побачите мерзоту запустіння, провіщену пророком Даниїлом, яка стоїть на святому місці, — хто читає, нехай розуміє, — ѥгда же узьрите мрьзость запустэния реченѫѭ данилъмь пророкъмь стоѩщѫ на мэстэ свzтэ чьтыи да разумэваѥть.
16
16
тоді, хто буде в Юдеї, нехай біжить у гори. тъгда сѫщеи въ иудеи да бэгаѭть на горы
17
17
І хто на покрівлі, той нехай не сходить взяти що-небудь з дому свого; и иже на кровэ да не сълазить възzти ѥже ѥсть въ храминэ ѥго.
18
18
і хто на полі, той нехай не вертається взяти одяг свій. и иже на селэ такожде да не възвратить сz въспzть възzтъ ризъ своихъ.
19
19
Горе ж вагітним і матерям-годувальницям у ті дні! горе же непраздьныимъ и доѩщиимъ въ ты дьнь.
20
20
Моліться ж, щоб не сталася втеча ваша взимку або в суботу, молите же сz да не бѫдеть бэгство ваше зимэ ни въ сѫботѫ.
21
21
бо тоді буде велика скорбота, якої не було від початку світу донині і не буде. бѫдеть бо скърбь тъгда велика якаже нэсть была отъ начzла вьсего мира доселэ ни имать быти.
22
22
І якби не вкоротилися ті дні, то не спаслась би ніяка плоть; але заради обраних скоротяться ті дні. и аще не бышz прэкратили сz ти дьниѥ не бы убо съпасла сz вьсяка плъть. за избьраныѩ же прэкратzть сz ти дьниѥ.
23
23
Тоді, якщо хто скаже вам: ось тут Христос, або: отам, не йміть віри. тъгда аще къто вамъ речеть: се сьде христосъ или сьде. не имэте вэры.
24
24
Бо встануть лжехристи і лжепророки і покажуть великі знамення і чудеса, щоб звабити, якщо можливо, і обраних. въстанѫть бо лъжии христи и лъжии пророци и дадzть знамения велия и чудеса яко прэльстити аще ѥсть възможьно избьраныz.
25
25
Ось Я наперед сказав вам. се прэжде рекохъ вамъ.
26
26
Отже, коли скажуть вам: «ось Він у пустелі», — не виходьте; «ось Він у потаємних кімнатах», — не йміть віри. аще же рекѫть вамъ: се въ пустыни ѥсть не изидэте. се въ кровэхь не имэте вэры.
27
27
Бо, як блискавиця виходить зі сходу і з’являється аж до заходу, так буде пришестя Сина Людського. якоже бо млъния исходить отъ въстокъ и являѥть сz до западъ тако бѫдеть пришьствиѥ сына чловэчьскааго.
28
28
Бо де буде труп, там зберуться орли. идеже бо аще бѫдеть трупъ ту съберѫть сz орьли.
29
29
І враз, після скорботи тих днів, сонце померкне, і місяць не дасть світла свого, і зірки спадуть з неба, і сили небесні захитаються. абиѥ же по скръби днии тэхъ слъньце мьрькнѥть и луна не дасть свэта своѥго и звэзды съпадѫть съ небесе и силы небесьныѩ двигнѫть сz.
30
30
І тоді з’явиться знамення Сина Людського на небі; і заплачуть всі племена земні і побачать Сина Людського, Який гряде на хмарах небесних з силою і славою великою. и тъгда явить сz знамениѥ сына чловэчьскааго на небеси и тъгда въсплачѫть сz вься колэна земьская и узрzть сына чловэчьскааго идѫща на облацэхъ небесьныихъ съ силоѭ и славоѭ великоѭ.
31
31
І пошле ангелів Своїх з сурмою гучноголосою; і зберуть обраних Його від чотирьох вітрів, від краю небес до кінця їх. и посълѥть ангелы своѩ съ гласъмь великъмь трѫбьныимь и съберѫть избьраныѩ ѥго отъ четырь вэтръ отъ коньць небесъ до коньць ихъ.
32
32
Від смоковниці навчіться притчі: коли гілля її стає вже м’яким і пускає листя, то знаєте, що близько літо. отъ смокъвьннцz же научите сz притъчи. ѥгда же уже вэя ѥѩ бѫдеть млада и листвиѥ прозzбнеть вэсте яко близъ ѥсть жzтва.
33
33
Так само і ви: коли побачите все це, знайте, що близько, при дверях. такожде и вы ѥгда узьрите вься си вэдите яко близъ ѥсть при двьрьхъ. Рече г7ь.
34
34
Істинно кажу вам: не перейде рід цей, як усе це буде. аминъ гlю вамъ. яко не мимо идеть родъ сь. донъдеже вьсz бUдUть.
35
35
Небо і земля перейдуть, слова ж Мої не перейдуть. небо и землz мимо идеть. а словеса моя не мимо идUть.
36
36
Про день же той і годину ніхто не знає, ні ангели небесні, а тільки Отець Мій один. а о дн7и томь и о годинэ тои. никто же не вэсть. ни анGли небесьнии. тъкмо оц7ь мои ѥдинъ.
37
37
Але, як було у дні Ноя, так буде і в пришестя Сина Людського; яко же бо бысть въ дн7и ноѥвы. тако бUдеть въ дн7и сн7а члв7чьскааго.
38
38
бо, як у дні перед потопом їли, пили, женились і виходили заміж аж до того дня, як увійшов Ной у ковчег, яко же бо бzхU въ дн7и прэже потопа. ѥдUще и пиюще. женzщесz и посагающе. до него же дн7е въниде нои въ ковьчегъ.
39
39
і не думали, поки не прийшов потоп і не забрав усіх, — так буде і в пришестя Сина Людського. и не очютишz донъдеже приде вода и възzтъ всz. тако бUдеть пришьствиѥ сн7а члв7чьскааго.
40
40
Тоді з двох, що будуть у полі, одного буде забрано, а другого залишено; тъгда два бUдета на селэ. ѥдинъ поимUть. а дрUгыи оставлzѥтьсz.
41
41
дві, що мелють на жорнах: одну буде забрано, а другу залишено. двэ мелющи въ жьрнъвахъ ѥдина поѥмлетьсz. а дрUгая оставлzѥтьсz.
42
42
Отже, пильнуйте, бо не знаєте, в яку годину Господь ваш прийде. бъдите Uбо яко не вэсте въ кUю годинU ги7нъ вашь придеть.
43
43
Але це ви знайте, що, якби знав господар дому, у яку сторожу прийде злодій, то пильнував би і не дав би підкопати дому свого. се же видите. яко аще бы видэлъ ги7нъ храмины. въ кUю стражю тать придеть бъдэлъ Uбо бы и не бы далъ подърыти храма своѥго.
44
44
Тому і ви будьте готові, бо в ту годину, про яку й не думаєте, прийде Син Людський. сего ради вы бUдэте готови. яко въ нь же не мьните часъ сн7ъ члв7чьскыи придеть.
45
45
Хто ж є вірним і мудрим рабом, якого господар його поставить над слугами своїми, щоб давати їм їжу вчасно? къто бо ѥсть вэрьныи рабъ и мѫдрыи ѥгоже поставить господь надъ домъмь своимь да дасть имъ въ врэмz пищѫ ихъ.
46
46
Блажен той раб, господар якого, прийшовши, знайде, що він робить так. блаженъ рабъ тъ ѥгоже пришьдъ господь свои обрzщеть тако творzща.
47
47
Істинно кажу вам, що над усім добром своїм поставить його. аминь глаголѭ вамъ яко надъ вьсэмь имэниѥмь своимь поставить и.
48
48
Якщо ж раб той, будучи злим, скаже в серці своїм: не скоро прийде господар мій, аще ли речеть зълыи рабъ тъ въ срьдьци своѥмь: мудить господь мои прити.
49
49
і почне бити товаришів своїх, їсти й пити з п’яницями, — и начьнеть бити клеврэты своѩ эсти же и пити съ пияницами.
50
50
то прийде господар раба того в той день, в який він не сподівається, і в годину, про яку не знає. придеть же господь раба того въ дьнь въ ньже не чаѥтъ и въ часъ въ ньже не вэсть
51
51
І розсіче його і визначить йому одну долю з лицемірами; там буде плач і скрегіт зубів. и протешеть и полъма и чzсть ѥго съ лицемэры положить. ту бѫдеть плачь и скрьжьтъ зѫбомъ.

Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.