Глава 5
|
Глава 5
|
1
|
1
|
Побачивши народ, Він зійшов на гору; і, коли сів, приступили до Нього ученики Його. | Uзьрэвъ же народъ мъногъ възиде на горѫ и яко сэде пристѫпишz къ нѥму ученици ѥго. |
2
|
2
|
І, відкривши уста Свої, навчав їх, промовляючи: | и отъврьзъ уста своя учааше ѩ глаголѩ: |
3
|
3
|
Блаженні убогі духом, бо їхнє є Царство Небесне. | блажени нищии духъмь яко тэхъ ѥсть царьствиѥ небесьноѥ. |
4
|
4
|
Блаженні ті, що плачуть, бо вони втішаться. | блажени плачѫщеисz яко ти утэшzть сz. |
5
|
5
|
Блаженні лагідні, бо вони успадкують землю. | блажени кротции яко ти наслэдzть землѭ. |
6
|
6
|
Блаженні голодні і спраглі правди, бо вони наситяться. | блажени алъчѫщеи и жаждѫщеи правьды яко ти насытzтьсz. |
7
|
7
|
Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть. | блажени милостивии яко ти помиловани бѫдѫть. |
8
|
8
|
Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать. | блажени чистии сьрьдьцьмь яко ти бога узьрzть. |
9
|
9
|
Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться. | блажени съмиряѭщеи яко ти сынове божии нарекѫть сz. |
10
|
10
|
Блаженні гнані за правду, бо їхнє є Царство Небесне. | блажени изгънании правьды ради яко тэхъ ѥсть царьствиѥ небесьноѥ. |
11
|
11
|
Блаженні ви, коли ганьбитимуть вас і гнатимуть, і зводитимуть на вас усяке лихослів’я та наклепи — Мене ради. | блажени ѥсте ѥгда поносzть вамъ и ижденѫть и рекѫтъ вьсякъ зълъ глалолъ на вы лъжѫще мене ради. |
12
|
12
|
Радуйтесь і веселіться, бо велика нагорода ваша на небесах. Так гнали і пророків, які були до вас. | радуите сz и веселите сz яко мьзда ваша мънога ѥсть на небесехъ. тако бо изгънаша пророкы иже бэшz прэжде васъ. |
13
|
13
|
Ви — сіль землі. Якщо ж сіль втратить силу, то чим зробиш її солоною? Вона вже ні до чого не придатна, хіба що бути викинутою геть на потоптання людям. | вы ѥсте соль земли. аще же соль обуяѥть чимь осолить сz. ни къ чесому же бѫдетъ кътому нъ да исыпана бѫдеть вънъ и попираѥма чловэкы. |
14
|
14
|
Ви — світло світу. Не може сховатися місто, яке стоїть на верху гори. | вы ѥсте свэтъ вьсему миру. не можеть градъ укрыти сz врьху горы стоѩ. |
15
|
15
|
І не запалюють світильник, щоб поставити його під посудину, але на свічник, — і світить всім у домі. | ни въжагаѭть свэтильника и поставляѭть ѥго подъ спѫдъмь нъ на свэщьницэ да свэтить въсэмъ иже въ храминэ сѫть. |
16
|
16
|
Так нехай сяє світло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла і прославляли Отця вашого Небесного. | тако да просвэтить сz свэтъ вашь прэдъ человэкы да узьрzть ваша добраѩ дэла и прославzть отьца вашего иже ѥсть на небесехъ. |
17
|
17
|
Не думайте, що Я прийшов порушити Закон або Пророків: не порушити прийшов Я, а виконати. | не мьните яко придохъ разоритъ закона или пророкъ. не придохъ разоритъ нъ наплънитъ. |
18
|
18
|
Бо істинно кажу вам: доки існуватимуть небо і земля, жодна йота чи жодна риска не перейде із закону, поки не здійсниться все. | аминь глаголѭ вамъ: доньдеже прэидеть небо и землѩ иота ѥдина или ѥдина чрьта не прэидеть отъ закона доньдеже вьсѩ бѫдѫть. |
19
|
19
|
Отже, якщо хто порушить одну з цих заповідей найменших і навчить того людей, той найменшим назветься в Царстві Небесному; а хто виконає і навчить, той великим назветься в Царстві Небесному. | иже бо разорить ѥдинѫ заповэдии сихъ малыихъ и научить тако чловэкы мьнии наречеть сz въ царьствии небесьнэемь. а иже сътворить и научить сь великъ наречеть сz въ царьствии небесьнэемь. |
20
|
20
|
Кажу бо вам, якщо праведність ваша не перевершить праведности книжників і фарисеїв, то ви не ввійдете до Царства Небесного. | глаголѭ бо вамъ яко аще избудеть правьда ваша паче кънижьникъ и фарасэи не имате вънити въ царьство небесьноѥ. |
21
|
21
|
Ви чули, що було сказано древнім: не вбивай, а хто уб’є, підлягає суду. | слышасте яко речено бысть древьниимь: не убиѥши иже бо убиѥть повиньнъ ѥсть сѫду. |
22
|
22
|
Я ж кажу вам, що всякий, хто гнівається на брата свого даремно, підлягає суду; а хто скаже на брата свого: «рака»*, підлягає синедріону*; а хто скаже: «потвора», підлягає геєні вогненній. | азъ же глаголѭ вамъ яко вьсякъ гнэваѩ сz на брата своѥго без ума повиньнъ ѥсть сѫду. иже бо речеть брату своѥму рака повиньнъ ѥсть съньмищу. а иже речеть буѥ повиньнъ ѥсть геонэ огньнэи. |
23
|
23
|
Отже, коли ти принесеш дар твій до жертовника і там згадаєш, що брат твій має щось проти тебе, | аще убо принесеши даръ твои къ олътарю и ту помzнеши яко братъ твои имать нэчьто на тz |
24
|
24
|
залиш там дар твій перед жертовником і піди перше помирися з братом твоїм, і тоді прийди й принеси дар твій. | остави ту даръ твои прэдъ олътарьмъ и шьдъ прэжде съмири сz съ братъмь своимь и тъгда пришьдъ принесеши даръ твои. |
25
|
25
|
Мирися з суперником твоїм швидко, доки ти в дорозі з ним, щоб суперник не віддав тебе судді, а суддя не віддав би тебе слузі, і не вкинули б тебе у в’язницю. | буди увэщаѩ сz съ сѫпьръмь своимь скоро доньдеже ѥси на пѫти съ нимь да не прэдасть тебе сѫдии и сѫдия тz прэдасть слузэ и въ тьмьницѫ въвьрьжеть тz. |
26
|
26
|
Істинно кажу тобі: ти не вийдеш звідти, поки не віддаси останній кодрант*. | аминъ глаголѭ тебэ: не изидеши отътѫду доньдеже въздаси послэдьнии кодрантъ. |
27
|
27
|
Ви чули, що було сказано древнім: не чини перелюбу. | слышасте яко речено бысть древьниимъ: не прэлюбы сътвориши. |
28
|
28
|
А Я кажу вам, що всякий, хто погляне на жінку, жадаючи її, вже вчинив перелюб з нею в серці своєму. | азъ же глаголѭ вамъ яко вьсякъ иже възьрить на женѫ съ похотиѭ уже любы сътвори съ неѭ въ срьдьци своѥмь. |
29
|
29
|
Якщо ж праве око твоє спокушає тебе, вирви його і кинь від себе, бо краще для тебе, щоб загинув один з членів твоїх, аніж щоб усе тіло твоє було ввергнуте в геєну вогненну. | аще же око твоѥ десноѥ съблажняѥть тz изми ѥ и врьзи отъ тебе. унѥ бо ти ѥсть да погибнетъ ѥдинъ удъ твоихъ а не вьсе тэло твоѥ бѫдетъ въврьжено въ геонѫ. |
30
|
30
|
І коли правиця твоя спокушає тебе, відсічи її та кинь від себе: бо краще для тебе, щоб загинув один з членів твоїх, аніж щоб усе тіло твоє було ввергнуте в геєну. | и аще десная твоя рѫка съблажняѥть тz усэци ѭ и вьрзи отъ себе. унѥ бо ти ѥсть да погыбнеть ѥдинъ удъ твоихъ а не вьсе тэло твоѥ идеть въ геонѫ. |
31
|
31
|
Сказано також: коли хто розводиться з жінкою своєю, нехай дасть їй лист про розлучення. | речено же бысть: иже аще пустить женѫ своѭ да дасть ѥи кънигы распустьныѩ. |
32
|
32
|
А Я кажу вам: хто розведеться з жінкою своєю, хіба що через її любодійство, призводить її до перелюбства, і хто візьме шлюб з розлученою, той перелюбствує. | азъ же глаголѭ вамъ яко вьсякъ пущаѩ женѫ своѭ развэ словесе любодэаньнааго творить ѭ прэлюбы дэяти. и иже подъбэгѫ поѥмлѥть прэлюбы творить. |
33
|
33
|
Ще чули ви, що було сказано древнім: не клянися неправдиво, а виконуй перед Господом клятви твої. | Пакы слышасте яко речено бысть древьниимь: не въ лъжѫ кльнеши сz. въздаси же господеви клzтвы твоѩ. |
34
|
34
|
А Я кажу вам — не клястися зовсім: ні небом, бо воно є престолом Божим; | азъ же глаголѭ вамъ не клzти сz отинѫдъ. ни небъмь яко прэстолъ ѥсть божии. |
35
|
35
|
ні землею, бо вона є підніжжям ніг Його; ні Єрусалимом, бо це місто великого Царя. | ни землеѭ яко подъножиѥ ѥсть ногама ѥго. ни иерусалимъмь яко градъ ѥсть великааго царя. |
36
|
36
|
І головою твоєю не клянися, бо не можеш жодної волосини білою або чорною зробити. | ни главоѭ своѥѭ кльни сz яко не можеши власа ѥдиного бэла ли чрьна сътворити. |
37
|
37
|
Нехай буде слово ваше: так — так; ні — ні, а що зверх цього, те від лукавого. | бѫди же слово ваше еи еи и ни ни. лихоѥ сею отъ неприязни ѥсть. |
38
|
38
|
Ви чули, що було сказано: око за око і зуб за зуб. | слышасте яко речено бысть: око за око и зѫбъ за зѫбъ. |
39
|
39
|
А Я кажу вам не противитися злу. Але якщо тебе хто вдарить у праву твою щоку, підстав йому і другу. | азъ же глаголѭ вамъ не противити сz зълу. нъ аще къто тz ударить въ деснѫѭ ланитѫ обрати ѥму и другѫѭ. |
40
|
40
|
І тому, хто захоче судитися з тобою і верхній одяг твій взяти, віддай йому і сорочку. | и хотzщууму сѫдъ прияти съ тобоѭ и ризѫ твоѭ възzти отъпусти ѥму и срачицѫ твоѭ. |
41
|
41
|
І хто примусить тебе іти з ним одне поприще, іди з ним два. | и аще къто поиметь тz по силэ попьрище ѥдино иди съ нимь дъвэ. |
42
|
42
|
Тому, хто просить у тебе, дай; і від того, хто хоче в тебе позичити, не відвертайся. | просzщеомU U тебе даи. и хотzщааго t тебе даяти не възирати. |
43
|
43
|
Ви чули, що було сказано: люби ближнього твого і ненавидь ворога твого. | слышасте яко речено ѥсть. възлюбиши ближьнzаго своѥго. и възненавидиши врага своѥго. |
44
|
44
|
А Я кажу вам: любіть ворогів ваших, благословляйте тих, хто проклинає вас, добро творіть тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто кривдить і гонить вас, | азъ же гlю вамъ. любите врагы вашz. бlгословите кльнUщая вы добро творите ненавидzщиихъ васъ. молите за творzщая вамъ напасти. изгонzщая вы бlгословите. |
45
|
45
|
щоб ви були синами Отця вашого Небесного, бо Він сонцем Своїм осяває злих і добрих і посилає дощ на праведних і на неправедних. | да бUдете сн7ове оц7z вашего иже ѥсть на нб7сьхъ. яко сlнце своѥ сияѥть. на зълыя и на бlгыя. и дъждить на правьдьныя и на не правьдьныя. |
46
|
46
|
Бо коли ви любите тих, хто любить вас, яка вам нагорода? Чи не те саме і митарі роблять? | аще любите любzщая вы кUю мьздU имате. не мьздоимьци ли то же творzть. |
47
|
47
|
І коли ви вітаєте тільки друзів ваших, що особливого робите? Чи не так само і язичники чинять? | аще цэлUѥте врагы ваша. тъкмо что лихо творите. не мьздоимьци ли то же творzть. |
48
|
48
|
Отже, будьте досконалі, як Отець ваш Небесний досконалий. | бUдэте съвьршени. яко и оц7ь вашь нб7сьскыи съвьршенъ ѥсть. |