|
Глава 20
|
Глава 20
|
|
1
|
1
|
|
У перший же день після суботи Марія Магдалина приходить до гробу вранці, коли було ще темно, і бачить, що камінь відвалений від гробу.
|
(Зач. 63) Во єди́ну же от суббо́тъ Марі́а Магдали́на пріи́де зау́тра, єще́ су́щей тмѣ́, на гро́бъ, и ви́дѣ ка́мень взя́тъ от гро́ба:
|
|
2
|
2
|
|
Отже, біжить і приходить до Симона-Петра та до іншого ученика, якого любив Ісус, і каже їм: узяли Господа з гробу і не знаємо, де поклали Його.
|
тече́ у́бо и пріи́де къ Сі́мону Петру́ и къ друго́му ученику́, єго́же любля́ше Іису́съ, и глаго́ла и́ма: взя́ша Го́спода от гро́ба, и не вѣ́мъ, гдѣ́ положи́ша Єго́.
|
|
3
|
3
|
|
Негайно ж вийшли Петро та інший ученик і пішли до гробу.
|
Изы́де же Пе́тръ и другі́й учени́къ, и идя́ста ко гро́бу,
|
|
4
|
4
|
|
Вони бігли обидва разом; але інший ученик біг швидше за Петра і прибув до гробу перший.
|
теча́ста же о́ба вку́пѣ: и другі́й учени́къ тече́ скорѣ́є Петра́ и пріи́де пре́жде ко гро́бу,
|
|
5
|
5
|
|
І, нахилившись, побачив, що лежать пелени; але не ввійшов.
|
и прини́къ ви́дѣ ри́зы лежа́щя: оба́че не вни́де.
|
|
6
|
6
|
|
Слідом за ним прийшов Симон-Петро, і ввійшов у гріб, і побачив одні лиш пелени, що лежали;
|
Пріи́де же Сі́монъ Пе́тръ вслѣ́дъ єго́, и вни́де во гро́бъ, и ви́дѣ ри́зы [єди́ны] лежа́щя
|
|
7
|
7
|
|
а хустина, яка була на голові Його, лежала згорнена не з пеленами, а осторонь, на іншому місці.
|
и суда́рь, и́же бѣ́ на главѣ́ Єго́, не съ ри́зами лежа́щь, но осо́бь сви́тъ на єди́нѣмъ мѣ́стѣ.
|
|
8
|
8
|
|
Тоді ввійшов і інший ученик, що раніше прийшов до гробу, і побачив, і увірував.
|
Тогда́ у́бо вни́де и другі́й учени́къ, прише́дый пре́жде ко гро́бу, и ви́дѣ, и вѣ́рова:
|
|
9
|
9
|
|
Бо вони ще не знали Писання, що Йому належало воскреснути з мертвих.
|
не у́ бо вѣ́дяху Писа́нія, я́ко подоба́єтъ Єму́ изъ ме́ртвыхъ воскре́снути.
|
|
10
|
10
|
|
Тоді ученики знову повернулися до себе.
|
Идо́ста же па́ки къ себѣ́ ученика́.
|
|
11
|
11
|
|
Марія стояла зовні біля гробу і плакала; і, коли плакала, нахилилася до гробу,
|
(Зач. 64) Марі́а же стоя́ше у гро́ба внѣ́ пла́чущи: я́коже пла́кашеся, прини́че во гро́бъ
|
|
12
|
12
|
|
і бачить двох ангелів у білому, що сиділи — один в головах, а другий в ногах, де лежало тіло Ісусове.
|
и ви́дѣ два́ А́нгела въ бѣ́лыхъ [ри́захъ] сѣдя́ща, єди́наго у главы́ и єди́наго у ногу́, идѣ́же бѣ́ лежа́ло тѣ́ло Іису́сово.
|
|
13
|
13
|
|
І вони кажуть їй: жоно, чого плачеш? Говорить їм: взяли Господа мого, і не знаю, де поклали Його.
|
И глаго́ласта є́й о́на: же́но, что́ пла́чешися? Глаго́ла и́ма: я́ко взя́ша Го́спода моєго́, и не вѣ́мъ, гдѣ́ положи́ша Єго́.
|
|
14
|
14
|
|
Сказавши це, обернулася назад і побачила Ісуса, Який стояв, але не впізнала, що це Ісус.
|
И сія́ ре́кши обрати́ся вспя́ть и ви́дѣ Іису́са стоя́ща, и не вѣ́дяше, я́ко Іису́съ є́сть.
|
|
15
|
15
|
|
Говорить їй Ісус: жоно, чого плачеш? Кого шукаєш? Вона, думаючи, що це садівник, каже Йому: господарю, якщо ти забрав Його, скажи мені, де ти поклав Його, і я візьму Його.
|
Глаго́ла є́й Іису́съ: же́но, что́ пла́чеши, кого́ и́щеши? Она́ [же] мня́щи, я́ко вертогра́дарь є́сть, глаго́ла Єму́: го́споди, а́ще ты́ єси́ взя́лъ Єго́, повѣ́ждь ми́, гдѣ́ єси́ положи́лъ Єго́, и а́зъ возму́ Єго́.
|
|
16
|
16
|
|
Ісус говорить їй: Маріє! Вона, обернувшись, каже Йому: Раввуні! Що означає: Учителю!
|
Глаго́ла є́й Іису́съ: Марі́є. Она́ [же] обра́щшися глаго́ла Єму́: Раввуні́, є́же глаго́лется, Учи́телю.
|
|
17
|
17
|
|
Ісус говорить їй: не доторкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця Мого; а йди до братів Моїх і скажи їм: іду до Отця Мого і Отця вашого, і до Бога Мого і Бога вашого.
|
Глаго́ла є́й Іису́съ: не прикаса́йся Мнѣ́, не у́ бо взыдо́хъ ко Отцу́ Моєму́: иди́ же ко бра́тіи Моє́й и рцы́ и́мъ: восхожду́ ко Отцу́ Моєму́ и Отцу́ ва́шему, и Бо́гу Моєму́ и Бо́гу ва́шему.
|
|
18
|
18
|
|
Марія Магдалина прийшла і сповістила ученикам, що бачила Господа і що Він це сказав їй.
|
Пріи́де [же] Марі́а Магдали́на повѣ́дающи ученико́мъ, я́ко ви́дѣ Го́спода, и сія́ рече́ є́й.
|
|
19
|
19
|
|
Того ж першого дня після суботи, ввечері, коли двері дому, де зібралися ученики Його, були замкнені з остраху перед юдеями, прийшов Ісус і став посередині, і каже їм: мир вам!
|
(Зач. 65) Су́щу же по́здѣ въ де́нь то́й во єди́ну от суббо́тъ, и две́ремъ затворе́ннымъ, идѣ́же бя́ху ученицы́ [Єго́] со́брани, стра́ха ра́ди Іуде́йска, пріи́де Іису́съ и ста́ посредѣ́, и глаго́ла и́мъ: ми́ръ ва́мъ.
|
|
20
|
20
|
|
Сказавши це, Він показав їм руки, і ноги, і ребра Свої. Ученики зраділи, побачивши Господа.
|
И сіє́ ре́къ, показа́ и́мъ ру́цѣ [и но́зѣ] и ре́бра Своя́. Возра́довашася у́бо ученицы́, ви́дѣвше Го́спода.
|
|
21
|
21
|
|
Ісус же сказав їм вдруге: мир вам! Як послав Мене Отець, так і Я посилаю вас.
|
Рече́ же и́мъ Іису́съ па́ки: ми́ръ ва́мъ: я́коже посла́ Мя Оте́цъ, и А́зъ посыла́ю вы́.
|
|
22
|
22
|
|
Сказавши це, Він дихнув і говорить їм: прийміть Духа Святого.
|
И сіє́ ре́къ, ду́ну и глаго́ла и́мъ: пріими́те Ду́хъ Свя́тъ:
|
|
23
|
23
|
|
Кому відпустите гріхи, тим відпустяться, на кому залишите, залишаться.
|
и́мже отпустите́ грѣхи́, отпу́стятся и́мъ: и и́мже держите́, держа́тся.
|
|
24
|
24
|
|
Фома ж, один з дванадцятьох, який звався Близнюком, не був тут з ними, коли приходив Ісус.
|
Ѳома́ же, єди́нъ от обоюна́десяте, глаго́лемый Близне́цъ, не бѣ́ [ту́] съ ни́ми, єгда́ пріи́де Іису́съ.
|
|
25
|
25
|
|
Інші ученики сказали йому: ми бачили Господа. Він же сказав їм: якщо не побачу на руках Його рани від цвяхів і не вкладу пальця мого в рани від цвяхів, і не вкладу руки моєї в ребра Його, не повірю.
|
Глаго́лаху же єму́ друзі́и ученицы́: ви́дѣхомъ Го́спода. О́нъ же рече́ и́мъ: а́ще не ви́жу на руку́ Єго́ я́звы гвозди́нныя, и вложу́ пе́рста моєго́ въ я́звы гвозди́нныя, и вложу́ ру́ку мою́ въ ре́бра Єго́, не и́му вѣ́ры.
|
|
26
|
26
|
|
Через вісім днів ученики Його знову були в домі, й Фома з ними. Прийшов Ісус, коли двері були замкнені, став посеред них і сказав: мир вам!
|
И по дне́хъ осми́хъ па́ки бя́ху вну́трь ученицы́ Єго́, и Ѳома́ съ ни́ми. Пріи́де Іису́съ две́ремъ затворе́ннымъ, и ста́ посредѣ́ [и́хъ] и рече́: ми́ръ ва́мъ.
|
|
27
|
27
|
|
Потім говорить Фомі: дай палець твій сюди і подивись на руки Мої; подай руку твою і вклади в ребра Мої, і не будь невірним, але вірним.
|
Пото́мъ глаго́ла Ѳомѣ́: принеси́ пе́рстъ тво́й сѣ́мо, и ви́ждь ру́цѣ Мои́: и принеси́ ру́ку твою́, и вложи́ въ ре́бра Моя́: и не бу́ди невѣ́ренъ, но вѣ́ренъ.
|
|
28
|
28
|
|
Фома у відповідь сказав Йому: Господь мій і Бог мій!
|
И отвѣща́ Ѳома́ и рече́ Єму́: Госпо́дь мо́й и Бо́гъ мо́й.
|
|
29
|
29
|
|
Ісус говорить йому: ти повірив, тому що побачив Мене; блаженні ті, що не бачили й увірували.
|
Глаго́ла єму́ Іису́съ: я́ко ви́дѣвъ Мя́, вѣ́ровалъ єси́: блаже́ни не ви́дѣвшіи и вѣ́ровавше.
|
|
30
|
30
|
|
Багато інших чудес сотворив Ісус перед учениками Своїми, про які не написано в цій книзі.
|
Мно́га же и и́на зна́менія сотвори́ Іису́съ предъ ученики́ Свои́ми, я́же не су́ть пи́сана въ кни́гахъ си́хъ:
|
|
31
|
31
|
|
Це ж написано, щоб ви увірували, що Ісус є Христос, Син Божий, і, віруючи, мали життя в ім’я Його.
|
сія́ же пи́сана бы́ша, да вѣ́руєте, я́ко Іису́съ є́сть Христо́съ Сы́нъ Бо́жій, и да вѣ́рующе живо́тъ и́мате во и́мя Єго́.
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.