1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa Gi
|
Глава 13
|
|
1
|
1
|
| Сі‰ гlетъ гDь ко мнЁ: и3ди2 и3 стzжи2 себЁ чрeсленикъ льнsный и3 препоsши того2 на чрeслэхъ твои1хъ, и3 въ в0ду да не внесeши тогw2. | Так сказав мені Господь: піди, купи собі лляний пояс і поклади його на стегна твої, але у воду не клади його. |
|
2
|
2
|
| И# стzжaхъ чрeсленикъ по словеси2 гDню и3 њбложи1хъ w4крестъ чрeслъ мои1хъ. | І я купив пояс, за словом Господа, і поклав його на стегна мої. |
|
3
|
3
|
| И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ втори1цею, рекyщее: | І було до мене слово Господнє вдруге, і сказано: |
|
4
|
4
|
| возми2 чрeсленикъ, є3г0же стzжaлъ є3си2, и4же є4сть w4крестъ чрeслъ твои1хъ, и3 востaни и3 и3ди2 ко є3vфрaту, и3 скрhй того2 тaмw во разсёлинэ кaменнэ. | візьми пояс, який ти купив, що на стегнах твоїх, і встань, піди до Євфрату і сховай його там у розщелині скелі. |
|
5
|
5
|
| И# и3д0хъ и3 скрhхъ того2 во є3vфрaтэ, ћкоже заповёда мнЁ гDь. | Я пішов і сховав його біля Євфрату, як повелів мені Господь. |
|
6
|
6
|
| И# бhсть по днeхъ мн0зэхъ, и3 речE гDь ко мнЁ: востaни и3 и3ди2 ко є3vфрaту, и3 возми2 tтyду чрeсленикъ, є3г0же заповёдахъ тебЁ скрhти тaмw. | Коли ж минуло багато днів, сказав мені Господь: встань, піди до Євфрату і візьми звідти пояс, який Я звелів тобі сховати там. |
|
7
|
7
|
| И# и3д0хъ ко є3vфрaту и3 раскопaхъ, и3 взsхъ чрeсленикъ t мёста, и3дёже скрhхъ є3го2, и3 сE, и3згни1лъ бЁ (чрeсленикъ), ћкw ни на чт0же бhти потрeбну є3мY. | І я прийшов до Євфрату, викопав і узяв пояс з того місця, де сховав його, і ось, пояс був зіпсований, ні до чого став не придатний. |
|
8
|
8
|
| И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ, рекyщее: сі‰ гlетъ гDь: | І було до мене слово Господнє: |
|
9
|
9
|
| тaкw согни1ти сотворю2 гордhню їyдину и3 гордhню їеrли1млю, мн0гую гордhню сію2 людjй си1хъ стропти1выхъ, | так говорить Господь: так скрушу Я гордість Іуди і велику гордість Єрусалима. |
|
10
|
10
|
| и5же не хотsтъ послyшати словeсъ мои1хъ, ходsщихъ во стропти1вствэ сeрдца своегw2 и3 шeдшихъ в8слёдъ богHвъ чужди1хъ, да слyжатъ и5мъ и3 да покланsютсz и5мъ: и3 бyдутъ ћкоже чрeсленикъ т0й, и4же ни къ чемY потрeбенъ. | Цей негідний народ, який не хоче слухати слів Моїх, живе за впертістю серця свого і ходить слідом інших богів, щоб служити їм і поклонятися їм, буде як цей пояс, який ні до чого не придатний. |
|
11
|
11
|
| ЗанE, ћкоже придержи1тсz чрeсленикъ ко чреслHмъ мyжа, тaкw прилэпи1хъ мнЁ (вeсь) д0мъ ї}левъ и3 вeсь д0мъ їyдинъ, речE гDь: да бyдутъ мнЁ въ лю1ди и3мени6ты, и3 въ хвалY и3 въ слaву, и3 не послyшаша менE. | Бо, як пояс близько лежить до стегон людини, так Я наблизив до Себе весь дім Ізраїлів і весь дім Іудин, — говорить Господь, — щоб вони були Моїм народом і Моєю славою, хвалою і прикрасою; але вони не послухалися. |
|
12
|
12
|
| И# речeши къ лю1демъ си6мъ словесA сі‰: тaкw речE гDь бGъ ї}левъ: всsкъ мёхъ и3сп0лнитсz вінA. И# бyдетъ, ѓще рекyтъ къ тебЁ: є3дA вёдzще не ўвёмы, ћкw всsкъ мёхъ и3сп0лнитсz вінA; | Тому скажи їм слово це: так говорить Господь, Бог Ізраїлів: усякий для вина міх наповнюється вином. Вони скажуть тобі: «хіба ми не знаємо, що усякий для вина міх наповнюється вином?» |
|
13
|
13
|
| и3 речeши къ ни6мъ: сі‰ гlетъ гDь: сE, ѓзъ и3сп0лню всёхъ њбитaтелей земли2 сеS, и3 царeй и4хъ сэдsщихъ t колёна давjдова на прест0лэ и4хъ, и3 свzщeнники и3 прор0ки, и3 їyду и3 всёхъ њбитaющихъ во їеrли1мэ піsнствомъ, | А ти скажи їм: так говорить Господь: ось, Я наповню вином до сп’яніння усіх жителів цієї землі і царів, які сидять на престолі Давида, і священиків, і пророків і всіх жителів Єрусалима, |
|
14
|
14
|
| и3 расточY и5хъ, мyжа и3 брaта є3гw2, и3 nтцы2 и4хъ и3 сhны и4хъ вкyпэ: не пожелaю, речE гDь, не пощажY, и3 не ўмлcрдюсz, є4же не погуби1ти и5хъ. | і скрушу їх одне об одного, і батьків і синів разом, — говорить Господь; не пощаджу і не помилую, і не пожалкую знищити їх. |
|
15
|
15
|
| Слhшите и3 внемли1те, и3 не возноси1тесz, ћкw гDь гlалъ є4сть. | Слухайте і вслуховуйтеся: не будьте горді, бо Господь говорить. |
|
16
|
16
|
| Дади1те гDу бGу вaшему слaву прeжде дaже не смeркнетсz и3 прeжде дaже не прeткнутсz н0зэ вaши ко горaмъ тє1мнымъ: и3 пождетE свёта, и3 тaмw сёнь смeртнаz, и3 положeни бyдутъ во мрaкъ. | Воздайте славу Господу Богу вашому, доки Він ще не навів темряви, і доки ще ноги ваші не спотикаються на горах мороку; тоді ви будете очікувати світла, а Він оберне його на тінь смерти і зробить темрявою. |
|
17
|
17
|
| Ѓще же не послyшаете, въ тaйнэ восплaчетсz душA вaша t лицA гордhни и3 плaчz восплaчетъ, и3 и3зведyтъ џчи вaши слeзы, ћкw сотрeно є4сть стaдо гDне. | Якщо ж ви не послухаєте цього, то душа моя у потаємних місцях буде оплакувати гордість вашу, буде плакати гірко, й очі мої будуть виливатися у сльозах; тому що стадо Господнє відведене буде в полон. |
|
18
|
18
|
| Рцhте царю2 и3 владhкамъ: смири1тесz, сsдите, ћкw взsтсz t главы2 вaшеz вэнeцъ слaвы вaшеz. | Скажи цареві і цариці: смиріться, сядьте нижче, бо упав з голови вашої вінець слави вашої. |
|
19
|
19
|
| Грaды ю4жніи затворeни сyть, и3 нёсть tверзazй: преведeнъ є4сть вeсь їyда, соверши1ша преселeніе совершeнное. | Південні міста замкнені, і нема кому відчиняти їх; Іуда весь відводиться у полон, відводиться у полон геть увесь. |
|
20
|
20
|
| Воздви1гни џчи твои2, їеrли1ме, и3 ви1ждь приходsщыz t сёвера: гдЁ стaдо дaное тебЁ, џвцы слaвы твоеS; | Підніміть очі ваші і подивіться на тих, що йдуть з півночі: де стадо, яке дано було тобі, прекрасне стадо твоє? |
|
21
|
21
|
| Что2 речeши, є3гдA посэтsтъ тS; и3 ты2 научи1лъ є3си2 и5хъ на тS ўчeніемъ въ начaлство: є3дA не њб8и1мутъ тS бwлёзни ћкw женY родsщую; | Що скажеш, дочко Сиону, коли Він відвідає тебе? Ти сама привчила їх начальствувати над тобою; чи не схоплять тебе болі, як жінку, яка народжує? |
|
22
|
22
|
| Ѓще же речeши въ сeрдцы твоeмъ: почто2 пріид0ша ми2 сі‰; за мн0жество беззак0ніz твоегw2 tкровє1на сyть з†днzz тво‰, да њбр{ганы бyдутъ стwпы2 тво‰. | І якщо скажеш у серці твоєму: «за що осягло мене це?» — За безліч беззаконь твоїх відкритий поділ у тебе, оголені п’яти твої. |
|
23
|
23
|
| Ѓще премэни1тъ є3fі0плzнинъ к0жу свою2, и3 рhсь пестрwты2 сво‰, и3 вы2 м0жете благотвори1ти научи1вшесz ѕлY. | Чи може ефіоплянин перемінити шкіру свою і барс — плями свої? так і ви, чи можете робити добре, звикнувши робити зле? |
|
24
|
24
|
| И# развёю и5хъ, ћкw стeбліе носи1мое вётромъ въ пустhню. | Тому розвію їх, як порох, що розноситься вітром пустельним. |
|
25
|
25
|
| Сeй жрeбій тв0й и3 чaсть непок0рства твоегw2 на мS, гlетъ гDь, ћкw забhлъ є3си2 мS и3 надёzлсz на лжY: | Ось жереб твій, відміряна тобі від Мене частина, — говорить Господь, — тому що ти забула Мене і сподівалася на неправду. |
|
26
|
26
|
| тёмже и3 ѓзъ њбнажY бeдры тво‰ проти1ву лицA твоегw2, и3 kви1тсz срамотA твоS | За те буде піднятий поділ твій на лице твоє, щоб відкрився сором твій. |
|
27
|
27
|
| и3 прелюбодёйство твоE, и3 ржaніе твоE и3 tчуждeніе блудA твоегw2: на горaхъ и3 на сeлэхъ ви1дэхъ мeрзwсти тво‰. Г0ре тебЁ, їеrли1ме, ћкw не њчи1стилсz є3си2, послёдуz мнЁ. Док0лэ є3щE; | Бачив Я перелюбство твоє і шалену похіть твою, твої непотребства і твої мерзоти на пагорбах у полі. Горе тобі, Єрусалиме! ти і після цього не очистишся. Доки ж? |
