1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa G
|
Глава 3
|
|
1
|
1
|
| Ѓще tпyститъ мyжъ женY свою2, и3 tи1детъ t негw2 и3 бyдетъ мyжу и3н0му, є3дA возвращaющисz возврати1тсz къ немY пaки; є3дA непор0чна бyдетъ и3 неwсквернeна женA тA; Тh же соблуди1ла є3си2 съ пaстырьми мн0гими, и3 возвращaласz є3си2 [Е#вр.: nбaче њбрати1сz.] ко мнЁ, гlетъ гDь. | Говорять: «якщо чоловік відпустить дружину свою, і вона відійде від нього і зробиться дружиною іншого чоловіка, то чи може вона повернутися до нього? Чи не осквернилася б цим країна та?» А ти з багатьма коханцями блудодіяла, — і однак же повернися до Мене, — говорить Господь. |
|
2
|
2
|
| Воздви1гни џчи твои2 на правотY и3 ви1ждь, гдЁ не смэси1ласz є3си2; На путeхъ сидёла є3си2 ѓки врaна њс0бzщаzсz и3 њскверни1ла є3си2 зeмлю въ любодэsніихъ и3 въ лукaвствэхъ твои1хъ, | Зведи очі твої на висоти і подивися, де не блудодіяли з тобою? Біля дороги сиділа ти для них, як аравитянин у пустелі, й осквернила землю блудом твоїм і лукавством твоїм. |
|
3
|
3
|
| и3 и3мёла є3си2 пaстырей мн0гихъ въ претыкaніе себЁ [Е#вр.: сеS рaди вины2 ўдє1ржаны сyть к†пли дождє1вныz, и3 д0ждь вечeрній не бhсть.]: лицE жены2 блудни1цы бhсть тебЁ, не хотёла є3си2 постыдётисz ко всBмъ. | За те були утримані дощі, і не було дощу пізнього; але у тебе було чоло блудниці, ти відкинула сором. |
|
4
|
4
|
| Не ѓки ли д0момъ менE нареклA є3си2 и3 nц7eмъ и3 вождeмъ дёвства твоегw2; | Чи не будеш ти відтепер волати до Мене: «Отче мій! Ти був путівником юности моєї! |
|
5
|
5
|
| є3дA пребyдетъ во вёкъ, и3ли2 сохрани1тсz въ побёду; Сі‰ глаг0лала є3си2, и3 сотвори1ла є3си2 ѕл†z, и3 возмоглA є3си2. | Невже завжди буде Він у гніві? і невже вічно буде утримувати його у Собі?» Ось, що говориш ти, а робиш зло і досягаєш успіхів у ньому. |
|
6
|
6
|
| И# речE гDь ко мнЁ во дни6 їwсjи царS: ви1дэлъ ли є3си2, ±же сотвори1 ми д0мъ ї}левъ; поид0ша на всsку г0ру выс0ку и3 под8 всsко дрeво ли1ствzно и3 соблуди1ша тaмw. | Господь сказав мені у дні Іосії царя: чи бачив ти, що робила відступниця, дочка Ізраїля? Вона ходила на всяку високу гору і під усяке гіллясте дерево і там блудодіяла. |
|
7
|
7
|
| И# рек0хъ по внегдA прелюбодёйствовати є3мY во всёхъ си1хъ: ко мнЁ њбрати1сz. И# не њбрати1сz. И# ви1дэ преступлeніе є3гw2 престyпница їудeа сестрA є3гw2. | І після того, як вона усе це робила, Я говорив: «повернися до Мене»; але вона не повернулася; і бачила це віроломна сестра її Юдея. |
|
8
|
8
|
| И# ви1дэхъ, ћкw t всёхъ (и3з8wбличeнъ є4сть), въ ни1хже ћтъ бhсть, въ ни1хже любодёйствова д0мъ ї}левъ: сегw2 рaди tпусти1хъ и5 и3 дaхъ є3мY кни1гу распyстную въ рyцэ є3гw2. Nбaче не ўбоsсz престyпница їудeа (сестрA є3гw2), но и4де и3 соблуди1ла є4сть и3 тA: | І Я бачив, що, коли за усі перелюбні дії відступниці, дочки Ізраїля, Я відпустив її і дав їй розвідний лист, віроломна сестра її Юдея не убоялась, а пішла і сама блудодіяла. |
|
9
|
9
|
| и3 бhсть ни во что2 блyдъ є3S, и3 њскверни2 зeмлю, и3 соблуди1ла є4сть съ кaменемъ и3 со дрeвомъ. | І неприхованим блудодійством вона осквернила землю, і перелюбствувала з каменем і деревом. |
|
10
|
10
|
| И# во всёхъ си1хъ не њбрати1сz ко мнЁ престyпница сестрA є3S їудeа t всегw2 сeрдца своегw2, но во лжи2, речE гDь. | Але при усьому цьому віроломна сестра її Юдея не навернулася до Мене усім серцем своїм, а тільки удавано, — говорить Господь. |
|
11
|
11
|
| И# речE гDь ко мнЁ: њправдA дyшу свою2 tстyпница ї}ль, пaче престyпницы їудeи: | І сказав мені Господь: відступниця, дочка Ізраїлева, виявилася правішою, ніж віроломна Юдея. |
|
12
|
12
|
| и3ди2, и3 прочти2 словесA т† къ сёверу, и3 речeши: њбрати1сz ко мнЁ, д0ме ї}левъ, речE гDь: и3 не ўтверждY лицA моегw2 на вaсъ, ћкw млcтивъ ѓзъ є4смь, речE гDь, и3 не прогнёваюсz на вы2 во вёки. | Йди і проголоси слова ці на північ, і скажи: навернися, відступнице, дочко Ізраїлева, — говорить Господь. Я не виллю на вас гніву Мого; бо Я милостивий, — говорить Господь, — не вічно буду обурюватися. |
|
13
|
13
|
| Nбaче вёждь беззак0ніе твоE, ћкw въ гDа бGа твоего2 преступи1ла є3си2, и3 расточи1ла є3си2 пути6 тво‰ чужди6мъ под8 всsкимъ дрeвомъ ли1ствzнымъ, глaса же моегw2 не послyшала є3си2, речE гDь. | Визнай тільки провину твою: бо ти відступила від Господа Бога твого і блудодіяла з чужими під усяким гіллястим деревом, а голосу Мого ви не слухали, — говорить Господь. |
|
14
|
14
|
| Њбрати1тесz, сhнове tступи1вшіи, гlетъ гDь: ћкw ѓзъ воз8wбладaю вaми и3 поимy вы є3ди1наго t грaда и3 двyхъ t плeмене, и3 введY вaсъ въ сіHнъ | Поверніться, діти-відступники, — говорить Господь, — тому що Я поєднався з вами, і візьму вас по одному з міста, по двоє із племені, і приведу вас на Сион. |
|
15
|
15
|
| и3 дaмъ вaмъ п†стыри по с®цу моемY, и3 ўпасyтъ вaсъ рaзумомъ и3 ўчeніемъ. | І дам вам пастирів за серцем Моїм, які будуть пасти вас зі знанням і розсудливістю. |
|
16
|
16
|
| И# бyдетъ, є3гдA ўмн0житесz и3 возрастeте на земли2, гlетъ гDь, во дни6 w4ны не рекyтъ ктомY: ківHтъ завёта с™aгw ї}лева: не взhдетъ на сeрдце, ни воспомzнeтсz, нижE посэти1тсz, нижE сотвори1тсz ктомY. | І буде, коли ви розмножитеся і зробитеся багатоплідними на землі, у ті дні, — говорить Господь, — не будуть говорити більше: «ковчег завіту Господнього»; він і на думку не спаде, і не згадають про нього, і не будуть приходити до нього, і його вже не буде. |
|
17
|
17
|
| Во дни6 w4ны нарекyтъ їеrли1ма пrт0лъ гDень, и3 соберyтсz къ немY вси2 kзhцы во и4мz гDне во їеrли1мъ, и3 не п0йдутъ ктомY в8слёдъ похотeй сeрдца своегw2 ѕлёйшагw. | У той час назвуть Єрусалим престолом Господа; і всі народи заради імені Господа зберуться в Єрусалим і не будуть більше чинити за впертістю злого серця свого. |
|
18
|
18
|
| Во днeхъ тёхъ пріи1детъ д0мъ їyдинъ ко д0му ї}леву, и3 п0йдутъ вкyпэ t земли2 сёверныz и3 t всёхъ стрaнъ къ земли2, ю4же дaхъ въ наслёдіе nтцє1мъ и4хъ. | У ті дні прийде дім Іудин до дому Ізраїлевого, і підуть разом із землі північної у землю, яку Я дав у спадщину батькам вашим. |
|
19
|
19
|
| Ѓзъ же рёхъ: да бyдетъ, гDи, ћкw положy тz въ ч†да и3 дaмъ тебЁ зeмлю и3збрaнную, достоsніе бGа вседержи1телz kзhкwвъ: и3 рек0хъ: nц7eмъ наречeте мS и3 t менє2 не tвратитeсz. | І говорив Я: як поставлю тебе у число дітей і дам тобі жадану землю, найпрекраснішу спадщину багатьох народів? І сказав: ти будеш називати Мене отцем твоїм і не відступиш від Мене. |
|
20
|
20
|
| Nбaче ћкоже tвергaетсz женA сожи1телz своегw2, тaкw tвeржесz t менє2 д0мъ ї}левъ, речE гDь. | Але воістину, як дружина віроломно зраджує друга свого, так віроломно вчинили зі Мною ви, дім Ізраїлів, — говорить Господь. |
|
21
|
21
|
| Глaсъ и3з8 ўстeнъ слhшанъ бhсть плaча и3 молeніz сынHвъ ї}левыхъ, ћкw беззак0нноваша въ путeхъ свои1хъ, забhша гDа бGа с™aго своего2. | Голос чутно на висотах, жалібний плач синів Ізраїля за те, що вони спотворили шлях свій, забули Господа Бога свого. |
|
22
|
22
|
| Возврати1тесz, сhнове возвращaющіисz, и3 и3сцэлю2 сокрушє1ніz в†ша. СE, раби2 мы2 бyдемъ тебЁ, тh бо є3си2 гDь бGъ нaшъ. | Поверніться, бунтівливі діти: Я зцілю вашу непокору. — Ось, ми йдемо до Тебе, бо Ти — Господь Бог наш. |
|
23
|
23
|
| И$стиннw лжи1ви бhша х0лми и3 мн0жество г0ръ, т0кмw гDемъ бGомъ нaшимъ спcніе ї}лево. | Воістину, марно надіялися ми на пагорби і на безліч гір; воістину, у Господі Бозі нашому спасіння Ізраїлеве! |
|
24
|
24
|
| Стyдъ же поzдE труды2 nтє1цъ нaшихъ, t ю4ности нaшеz, џвцы и4хъ и3 телцы2 и4хъ, и3 сhны и4хъ и3 дщє1ри и4хъ. | Від юности нашої ця мерзота пожирала труди батьків наших, овець їхніх і волів їхніх, синів їхніх і дочок їхніх. |
|
25
|
25
|
| Ўснyхомъ въ постыдёніи нaшемъ, и3 покры2 нaсъ безчeстіе нaше, ћкw гDу бGу нaшему согрэши1хомъ, мы2 и3 nтцы2 нaши, t ю4ности нaшеz дaже до сегw2 днE, и3 не послyшахомъ глaса гDа бGа нaшегw. | Ми лежимо у соромі своєму, і сором наш покриває нас, тому що ми грішили перед Господом Богом нашим, — ми і батьки наші, від юности нашої і до цього дня, і не слухалися голосу Господа Бога нашого. |
