1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa lѕ
|
Глава 36
|
|
1
|
1
|
| И# бhсть въ лёто четвeртое їwакjма, сhна їwсjина, царS їyдина, бhсть сл0во гDне ко їеремjи гlz: | У четвертий рік Іоакима, сина Іосії, царя Юдейського, було таке слово до Єремії від Господа: |
|
2
|
2
|
| возми2 себЁ сви1токъ кни1жный и3 напиши2 въ нeмъ вс‰ словесA, ±же согlахъ къ тебЁ на ї}лz и3 на їyду и3 на вс‰ kзы6ки, t негHже днE гlахъ къ тебЁ, t днE їwсjи царS їyдина и3 до сегw2 днE: | візьми собі книжковий сувій і напиши у ньому усі слова, які Я говорив тобі про Ізраїля і про Іуду і про усі народи з того дня, як Я почав говорити тобі, від днів Іосії до цього дня; |
|
3
|
3
|
| нeгли ўслhшитъ д0мъ їyдинъ вс‰ ѕл†z, ±же ѓзъ помышлsю сотвори1ти и5мъ, да tвратsтсz t пути2 своегw2 ѕлaгw, и3 млcтивъ бyду непрaвдамъ и4хъ и3 грэхHмъ и4хъ. | можливо, дім Іудин почує про усі біди, які Я думаю зробити їм, щоб вони навернулися кожен від злого шляху свого, щоб Я простив неправду їх і гріх їх. |
|
4
|
4
|
| И# призвA їеремjа варyха, сhна нирjина: и3 вписA варyхъ t ќстъ їеремjиныхъ вс‰ словесA гDнz, ±же согlа къ немY, во сви1токъ кни1жный. | І покликав Єремія Варуха, сина Нирії, і написав Варух у книжковий сувій з уст Єремії всі слова Господа, які Він говорив йому. |
|
5
|
5
|
| И# заповёда їеремjа варyху глаг0лz: менE стрегyтъ, и3 не могY вни1ти въ д0мъ гDень, | І наказав Єремія Варуху і сказав: я ув’язнений і не можу йти у дім Господній; |
|
6
|
6
|
| ты2 u5бо вни1ди и3 прочти2 во сви1тцэ сeмъ, въ нeмже написaлъ є3си2 t ќстъ мои1хъ словесA гDнz, во ќшы людjй въ домY гDни въ дeнь постA и3 во ќшы всемY д0му їyдину, приходsщымъ t градHвъ свои1хъ, да прочтeши и5мъ: | отже, йди ти і прочитай написані тобою в сувої з уст моїх слова Господні вголос народу у домі Господньому у день посту, також і вголос усім юдеям, які прийшли із міст своїх, прочитай їх; |
|
7
|
7
|
| нeгли падeтъ моли1тва и4хъ пред8 лицeмъ гDнимъ, и3 tвратsтсz t пути2 своегw2 ѕлaгw: ћкw вели1ка ћрость и3 гнёвъ гDень, є3г0же согlа на лю1ди сі‰. | можливо, вони піднесуть смиренне моління перед лице Господа і навернуться кожен від злого шляху свого; бо великий гнів і обурення, яке оголосив Господь на народ цей. |
|
8
|
8
|
| И# сотвори2 варyхъ сhнъ нирjинъ по всемY, є3ли6ка заповёда є3мY їеремjа прbр0къ прочести2 во кни1зэ словесA гDнz въ домY гDни. | Варух, син Нирії, зробив усе, що наказав йому пророк Єремія, щоб слова Господні, написані у сувої, прочитати у домі Господньому. |
|
9
|
9
|
| И# бhсть въ пsтое лёто їwакjма царS їyдина, въ девsтый мцcъ, заповёдаша п0стъ пред8 лицeмъ гDнимъ всBмъ лю1демъ во їеrли1мэ и3 всемY мн0жеству, є4же сни1десz t градHвъ їyдиныхъ во їеrли1мъ. | У п’ятий рік Іоакима, сина Іосії, царя Юдейського, у дев’ятому місяці оголосили піст перед лицем Господа усьому народу в Єрусалимі і всьому народу, який прийшов до Єрусалима з міст юдейських. |
|
10
|
10
|
| И# прочтE варyхъ во кни1зэ словесA їерем‡ина въ домY гDни, въ домY гамарjевэ, сhна сафaнz книг0чіz, во дворЁ вhшнемъ, во преддвeріи врaтъ д0му гDнz н0выхъ, во ќшы всёхъ людjй. | І прочитав Варух написані у сувої слова Єремії у домі Господньому, в кімнаті Гемарії, сина Сафанового, писаря, на верхньому дворі, біля входу у нові ворота дому Господнього, вголос усьому народу. |
|
11
|
11
|
| И# слhша міхeй сhнъ гамарjевъ, сhна сафaнz, вс‰ словесA гDнz t кни1ги. | Михей, син Гемарії, сина Сафанового, чув усі слова Господні, написані у сувої, |
|
12
|
12
|
| И# сни1де въ д0мъ царeвъ, въ д0мъ кни1жника, и3 сE, тaмw вси2 кн‰зи сэдsху, є3лісaмъ книг0чій и3 далeа сhнъ селемjевъ, и3 наfaнъ сhнъ ґховHровъ и3 гамарjа сhнъ сафaнь, и3 седекjа сhнъ ґнaніинъ и3 вси2 кн‰зи, | і зійшов у дім царя, у кімнату царського писаря, і ось, там сиділи усі князі: Елисам, царський писар, і Делаія, син Семаії, й Елнафан, син Ахбора, і Гемарія, син Сафана, і Седекія, син Ананії, і всі князі; |
|
13
|
13
|
| и3 возвэсти2 и5мъ міхeй вс‰ словесA, ±же слhша чтyща варyха во ќшы лю1демъ. | і переказав їм Михей усі слова, які він чув, коли Варух читав сувій уголос народу. |
|
14
|
14
|
| И# послaша вси2 кн‰зи ко варyху сhну нирjину, їудjну сhну наfанjину, сhна селемjина, сhна хусjина, глаг0люще: кни1гу, ю4же ты2 чтeши во ќшы лю1демъ, возми2 ю5 въ рyку свою2 и3 пріиди2. И# взS варyхъ сhнъ нирjинъ кни1гу въ рyку свою2 и3 сни1де къ ни6мъ. | Тоді всі князі послали до Варуха Ієгудія, сина Нафанії, сина Селемії, сина Хусії, сказати йому: сувій, який ти читав уголос народу, візьми у руку твою і прийди. І взяв Варух, син Нирії, сувій у руку свою і прийшов до них. |
|
15
|
15
|
| И# рек0ша є3мY: пaки прочти2 во ќшы нaши. И# прочтE варyхъ во ќшы и4хъ. | Вони сказали йому: сядь, і прочитай нам уголос. І прочитав Варух уголос їм. |
|
16
|
16
|
| И# бhсть ћкw ўслhшаша вс‰ словесA, совэщaшасz кjйждо со бли1жнимъ свои1мъ и3 рёша варyху: возвэщaюще возвэсти1мъ царю2 вс‰ словесA сі‰. | Коли вони вислухали усі слова, то з жахом подивилися один на одного і сказали Варуху: ми неодмінно перекажемо усі ці слова царю. |
|
17
|
17
|
| И# вопроси1ша варyха, глаг0люще: tкyду є3си2 вписaлъ вс‰ словесA сі‰; | І запитали Варуха: скажи ж нам, як ти написав усі слова ці з уст його? |
|
18
|
18
|
| И# речE варyхъ: t ќстъ свои1хъ повёда ми2 їеремjа вс‰ словесA сі‰, ѓзъ же писaхъ въ кни1гу. | І сказав їм Варух: він промовляв мені вустами своїми усі ці слова, а я чорнилом писав їх у цей сувій. |
|
19
|
19
|
| И# рек0ша кн‰зи варyху: и3ди2 и3 скрhйсz ты2 и3 їеремjа, и3 человёкъ да не ўвёсть, гдЁ вы2. | Тоді сказали князі Варуху: піди, сховайся, ти і Єремія, щоб ніхто не знав, де ви. |
|
20
|
20
|
| И# внид0ша ко царю2 во дв0ръ, кни1гу же вдaша храни1ти въ домY є3лісaма книг0чіz, и3 возвэсти1ша царю2 вс‰ словесA сі‰. | І пішли вони до царя у палац, а сувій залишили у кімнаті Елисама, царського писаря, і переказали вголос царю всі слова ці. |
|
21
|
21
|
| И# послA цaрь їудjна взsти кни1гу. И# взS ю5 t д0му є3лісaмы книг0чіz, и3 прочтE їудjнъ во ќшы царє1вы и3 во ќшы всёхъ кнzзeй стоsщихъ w4крестъ царS. | Цар послав Ієгудія принести сувій, і він узяв його з кімнати Елисама, царського писаря; і читав його Ієгудій уголос царю і уголос усім князям, які стояли поруч царя. |
|
22
|
22
|
| Цaрь же сэдsше во хрaминэ зи1мнэй, въ девsтый мцcъ, и3 постaвлено бЁ пред8 ни1мъ nгни1ще со nгнeмъ. | Цар у той час, у дев’ятому місяці, сидів у зимовому домі, і перед ним горіла жаровня. |
|
23
|
23
|
| И# бhсть чтyщу їудjну трeтій ли1стъ и3 четвeртый, раздроби2 | бри1твою книг0чіz и3 возметaше на џгненное nгни1ще, д0ндеже скончaсz вeсь сви1токъ на џгненнэмъ nгни1щи. | Коли Ієгудій прочитував три або чотири стовпці, цар відрізував їх писарським ножичком і кидав на вогонь у жаровню, доки не знищений був весь сувій у вогні, який був у жаровні. |
|
24
|
24
|
| И# не ўжас0шасz и3 не растерзaша ри1зъ свои1хъ цaрь и3 вси2 џтроцы є3гw2, слhшавшіи вс‰ словесA сі‰. | І не убоялись, і не роздерли одяг свій ні цар, ні всі слуги його, які чули усі слова ці. |
|
25
|
25
|
| Е#лнаfaнъ же и3 далeа, и3 гамарjа и3 годолjа глаг0лаша царю2, є4же бы не сожещи2 сви1тка. И# не послyша и4хъ. | Хоч Елнафан і Делаія і Гемарія умовляли царя не спалювати сувій, але він не послухав їх. |
|
26
|
26
|
| И# повелЁ цaрь їеремеи1лу сhну царeву и3 сарaеви сhну є3зріи1леву и3 селемjю сhну ґвдеи1леву, да и3зымaютъ варyха книг0чіz и3 їеремjю прbр0ка. Но сокры2 | гDь. | І наказав цар Ієрамеїлу, синові царя, і Сераії, синові Азриїловому, і Селемії, синові Авдиїловому, взяти Варуха писаря і Єремію пророка; але Господь сховав їх. |
|
27
|
27
|
| И# бhсть сл0во гDне ко їеремjи, є3гдA сожжE цaрь сви1токъ, вс‰ словесA, ±же вписA варyхъ t ќстъ їеремjиныхъ, гlz: | І було слово Господнє до Єремії, після того як цар спалив сувій і слова, які Варух написав з уст Єремії, і сказано йому: |
|
28
|
28
|
| пaки возми2 ты2 сви1токъ другjй и3 впиши2 вс‰ словесA бы6вшаz во сви1тцэ, ±же сожжE цaрь їwакjмъ: | візьми собі знову інший сувій і напиши у ньому всі попередні слова, які були у першому сувої, які спалив Іоаким, цар Юдейський; |
|
29
|
29
|
| и3 ко їwакjму царю2 їyдину речeши: тaкw речE гDь: ты2 сожeглъ є3си2 сію2 кни1гу, глаг0лz: почто2 вписaлъ є3си2 въ нeй, глаг0лz: входS вни1детъ цaрь вавmлHнскій и3 потреби1тъ зeмлю сію2, и3 потребsтсz t неS человёцы и3 ск0ти; | а царю Юдейському Іоакиму скажи: так говорить Господь: ти спалив сувій цей, сказавши: «навіщо ти написав у ньому: неодмінно прийде цар Вавилонський і розорить землю цю, і знищить на ній людей і худобу?» |
|
30
|
30
|
| Тогw2 рaди си1це речE гDь на їwакjма царS їyдина: не бyдетъ є3мY сэдsщагw на прест0лэ давjдовэ, и3 бyдетъ тёло є3гw2 мeртвое повeржено на знои2 дневнёмъ и3 на мрaзэ нощнёмъ: | за це, так говорить Господь про Іоакима, царя Юдейського: не буде від нього того, хто сидить на престолі Давидовому, і труп його буде кинутий на спеку денну і на холод нічний; |
|
31
|
31
|
| и3 посэщY нaнь и3 на є3гw2 р0дъ и3 на џтроки є3гw2, и3 наведY нaнь и3 на живyщыz во їеrли1мэ и3 на зeмлю їyдину вс‰ ѕл†z, ±же согlахъ на нS, и3 не послyшаша. | і відвідаю його і плем’я його і слуг його за неправду їх, і наведу на них і на жителів Єрусалима і на мужів Іуди усе зло, яке Я вирік на них, а вони не слухали. |
|
32
|
32
|
| И# взS варyхъ сви1токъ другjй и3 вписA въ нeмъ t ќстъ їеремjиныхъ вс‰ словесA кни1ги, ±же сожжE їwакjмъ цaрь їyдинъ: и3 є3щE приложи1шасz є3мY словесA мнHжайша нeже пє1рваz. | І взяв Єремія інший сувій і віддав його Варуху писарю, синові Нирії, і він написав у ньому з уст Єремії усі слова того сувою, який спалив Іоаким, цар Юдейський, на вогні; і ще додано до них багато подібних до тих слів. |
