Главa l
|
Глава 30
|
1
|
1
|
Сл0во бhвшее ко їеремjи t гDа гlz: | Слово, яке було до Єремії від Господа: |
2
|
2
|
тaкw речE гDь бGъ ї}левъ гlz: впиши2 вс‰ словесA въ кни6ги, ±же гlахъ къ тебЁ. | так говорить Господь, Бог Ізраїлів: напиши собі всі слова, які Я говорив тобі, у книгу. |
3
|
3
|
Ћкw сE, днjе грzдyтъ, речE гDь, и3 возвращY преселeніе людjй мои1хъ ї}лz и3 їyды, речE гDь вседержи1тель, и3 возвращY | на зeмлю, ю4же дaхъ nтцє1мъ и4хъ, и3 њвладёютъ є4ю. | Бо ось, настають дні, — говорить Господь, — коли Я поверну з полону народ Мій, Ізраїля й Іуду, — говорить Господь; і приведу їх знову в ту землю, яку дав батькам їхнім, і вони будуть володіти нею. |
4
|
4
|
И# сі‰ словесA, ±же гlа гDь њ ї}ли и3 њ їyдэ. | І ось ті слова, які сказав Господь про Ізраїля й Іуду. |
5
|
5
|
Тaкw речE гDь: глaсъ стрaха ўслhшите: стрaхъ, и3 нёсть ми1ра. | Так сказав Господь: голос сум’яття і жаху чуємо ми, а не миру. |
6
|
6
|
Вопроси1те и3 ви1дите, ѓще раждaетъ мyжескъ п0лъ; и3 њ страсЁ, въ нeмже и3мёти бyдутъ чрє1сла и3 спасeніе; понeже ви1дэхъ всsкаго человёка, и3 рyцэ є3гw2 на чрeслэхъ є3гw2 ѓки раждaющіz: њбрати1шасz ли1ца въ жeлтую болёзнь. | Запитайте і розсудіть: чи народжує чоловік? Чому ж Я бачу у кожного чоловіка руки на стегнах його, як у жінки при пологах, і обличчя у всіх бліді? |
7
|
7
|
Q, лю1тэ! ћкw бhсть вели1къ дeнь т0й и3 нёсть под0бна є3мY: и3 врeмz тёсно є4сть їaкwву, и3 t тогw2 спасeтсz. | О, горе! великий той день, не було подібного до нього; це — тяжкий час для Якова, але він буде спасений від нього. |
8
|
8
|
Въ т0й дeнь, речE гDь, сокрушY kрeмъ со вhи и4хъ и3 ќзы и4хъ раст0ргну: и3 не послyжатъ тjи ктомY чужди6мъ, | І буде у той день, — говорить Господь Саваоф: розіб’ю ярмо його, яке на шиї твоїй, і кайдани твої розірву; і не будуть уже служити чужоземцям, |
9
|
9
|
но послyжатъ тjи гDу бGу своемY: и3 давjда царS и4хъ возстaвлю и5мъ. | але будуть служити Господу Богу своєму і Давиду, царю своєму, якого Я відновлю їм. |
10
|
10
|
Сегw2 рaди ты2 не б0йсz, рaбе м0й їaкwве, гlетъ гDь, ни ўстрашaйсz, ї}лю: ћкw сE, ѓзъ сп7сy тz и3з8 земли2 дaльніz и3 сёмz твоE и3з8 земли2 плэнeніz и4хъ: и3 возврати1тсz пaки їaкwвъ и3 почjетъ и3 всsкагw добрA и3сп0лненъ бyдетъ, и3 не бyдетъ ўстрашazй тS. | І ти, рабе Мій Якове, не бійся, — говорить Господь, і не страшися, Ізраїлю; бо ось, Я спасу тебе з далекої країни і плем’я твоє із землі полону їх; і повернеться Яків і буде жити спокійно і мирно, і ніхто не буде страшити його, |
11
|
11
|
Ћкw ѓзъ съ тоб0ю є4смь, гlетъ гDь, сп7сazй тS: ћкw сотворю2 скончaніе во всёхъ kзhцэхъ, въ нsже разсёzхъ тS: тебe же не сотворю2 во скончaніе, но накажy тz въ судЁ и3 њчищaz не њчи1щу тS. | бо Я з тобою, — говорить Господь, — щоб спасати тебе: Я зовсім знищу усі народи, серед яких розсіяв тебе, а тебе не знищу; Я буду карати тебе за мірою, але непокараним не залишу тебе. |
12
|
12
|
Тaкw бо гlетъ гDь: возстaвихъ сокрушeніе твоE, болёзненна є4сть ћзва твоS, | Бо так говорить Господь: рана твоя незцілима, виразка твоя жорстока; |
13
|
13
|
нёсть судsй судA твоегw2, на болёзнь врачевaлсz є3си2, п0льзы нёсть тебЁ: | ніхто не піклується про діла твої, щоб загоїти рану твою; цілющого лікування немає для тебе; |
14
|
14
|
вси2 дрyзіе твои2 забhша тS, нижE вопр0сzтъ тS, ±же њ ми1рэ твоeмъ: ћкw ћзвою врaжіею порази1хъ тS, наказaніемъ твeрдымъ: мн0жества рaди непрaвды твоеS превозмог0ша грэси2 твои2. | усі друзі твої забули тебе, не шукають тебе; бо Я вразив тебе ударами ворожими, жорстоким покаранням за безліч беззаконь твоїх, тому що гріхи твої примножилися. |
15
|
15
|
Что2 вопіeши њ сокрушeніи твоeмъ; неисцёльна є4сть болёзнь твоS мн0жества рaди непрaвды твоеS, и3 твeрдыхъ рaди грэхHвъ твои1хъ сотвори1хъ ти2 сі‰ (вс‰). | Чого волаєш ти про рани твої, про тяжкість хвороби твоєї? за безліч беззаконь твоїх Я зробив тобі це, тому що гріхи твої примножилися. |
16
|
16
|
Тогw2 рaди вси2 kдyщіи тS и3з8zдeни бyдутъ, и3 вси2 врази2 твои2 пл0ть и4хъ всю2 и3з8zдsтъ: во мн0жествэ непрaвды твоеS ўмн0жишасz грэси2 твои2, сотвори1ша сі‰ тебЁ: и3 бyдутъ разграблsющіи тS въ разграблeніе, и3 всёхъ плэнsющихъ тS дaмъ во плэнeніе. | Але всі, що пожирають тебе, будуть пожерті; й усі вороги твої, усі самі підуть у полон, і спустошувачі твої будуть спустошені, й усіх грабіжників твоїх віддам на пограбування. |
17
|
17
|
Ћкw њбzжY ћзву твою2 и3 t р†нъ твои1хъ ўврачyю тS, речE гDь: ћкw расточeннымъ назывaху тS, сіHне лови1тва нaша є4сть, ћкw нёсть взыскaющагw є3гw2. | Я обкладу тебе пластирем і зцілю тебе від ран твоїх, — говорить Господь. Тебе називали відкинутим, говорячи: «ось Сион, про який ніхто не запитує»; |
18
|
18
|
Тaкw гlетъ гDь: сE, ѓзъ возвращY преселeніе їaкwвле и3 плённики є3гw2 поми1лую, и3 возгради1тсz грaдъ въ высотY свою2, и3 хрaмъ по чи1ну своемY ўтверди1тсz: | так говорить Господь: ось, поверну полон наметів Якова і селища його помилую; і місто знову буде побудоване на пагорбі своєму, і храм улаштується, як і раніше. |
19
|
19
|
и3 и3зhдутъ и3з8 негw2 пою1щіи и3 глaсъ и3грaющихъ, и3 ўмн0жу |, и3 не ўмaлzтсz. | І вознесуться з них подяка і голос тих, що веселяться; і Я примножу їх, і не будуть зменшуватися, і прославлю їх, і не будуть принижені. |
20
|
20
|
И# вни1дутъ сhнове и4хъ ћкоже и3 прeжде, и3 свидBніz и4хъ пред8 лицeмъ мои1мъ и3спрaвzтсz: и3 посэщY на вс‰ стужaющыz и5мъ, | І сини його будуть, як раніше, і сонм його буде стояти переді Мною, і покараю усіх гнобителів його. |
21
|
21
|
и3 бyдутъ крёпльшіи є3гw2 на нS, и3 кнsзь є3гw2 и3з8 негw2 и3зhдетъ: и3 соберY |, и3 њбратsтсz ко мнЁ: кт0 бо є4сть т0й, и4же приложи1тъ сeрдце своE њбрати1тисz ко мнЁ; речE гDь. | І буде вождь його з нього самого, і владика його вийде із середовища його; і Я наближу його, і він приступить до Мене; бо хто відважиться сам собою наблизитися до Мене? — говорить Господь. |
22
|
22
|
И# бyдете ми2 въ лю1ди, и3 ѓзъ вaмъ бyду въ бGа. | І ви будете Моїм народом, і Я буду вам Богом. |
23
|
23
|
Ћкw гнёвъ гDень и3зhде ћръ, и3зhде гнёвъ њбращaемь, на нечєсти1выz пріи1детъ. | Ось, лютий вихор іде від Господа, вихор грізний; він упаде на голову нечестивих. |
24
|
24
|
Не tврати1тсz гнёвъ ћрости гDни, д0ндеже сотвори1тъ и3 д0ндеже и3сп0лнитъ ўмышлeніе сeрдца своегw2: въ послBдніz дни6 познaете |. | Полум’яний гнів Господа не відвернеться, доки Він не звершить і не виконає намірів серця Свого. В останні дні зрозумієте це. |