Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Главa l
Глава 30
1
1
Сл0во бhвшее ко їеремjи t гDа гlz: Слово, яке було до Єремії від Господа:
2
2
тaкw речE гDь бGъ ї}левъ гlz: впиши2 вс‰ словесA въ кни6ги, ±же гlахъ къ тебЁ. так говорить Господь, Бог Ізраїлів: напиши собі всі слова, які Я говорив тобі, у книгу.
3
3
Ћкw сE, днjе грzдyтъ, речE гDь, и3 возвращY преселeніе людjй мои1хъ ї}лz и3 їyды, речE гDь вседержи1тель, и3 возвращY | на зeмлю, ю4же дaхъ nтцє1мъ и4хъ, и3 њвладёютъ є4ю. Бо ось, настають дні, — говорить Господь, — коли Я поверну з полону народ Мій, Ізраїля й Іуду, — говорить Господь; і приведу їх знову в ту землю, яку дав батькам їхнім, і вони будуть володіти нею.
4
4
И# сі‰ словесA, ±же гlа гDь њ ї}ли и3 њ їyдэ. І ось ті слова, які сказав Господь про Ізраїля й Іуду.
5
5
Тaкw речE гDь: глaсъ стрaха ўслhшите: стрaхъ, и3 нёсть ми1ра. Так сказав Господь: голос сум’яття і жаху чуємо ми, а не миру.
6
6
Вопроси1те и3 ви1дите, ѓще раждaетъ мyжескъ п0лъ; и3 њ страсЁ, въ нeмже и3мёти бyдутъ чрє1сла и3 спасeніе; понeже ви1дэхъ всsкаго человёка, и3 рyцэ є3гw2 на чрeслэхъ є3гw2 ѓки раждaющіz: њбрати1шасz ли1ца въ жeлтую болёзнь. Запитайте і розсудіть: чи народжує чоловік? Чому ж Я бачу у кожного чоловіка руки на стегнах його, як у жінки при пологах, і обличчя у всіх бліді?
7
7
Q, лю1тэ! ћкw бhсть вели1къ дeнь т0й и3 нёсть под0бна є3мY: и3 врeмz тёсно є4сть їaкwву, и3 t тогw2 спасeтсz. О, горе! великий той день, не було подібного до нього; це — тяжкий час для Якова, але він буде спасений від нього.
8
8
Въ т0й дeнь, речE гDь, сокрушY kрeмъ со вhи и4хъ и3 ќзы и4хъ раст0ргну: и3 не послyжатъ тjи ктомY чужди6мъ, І буде у той день, — говорить Господь Саваоф: розіб’ю ярмо його, яке на шиї твоїй, і кайдани твої розірву; і не будуть уже служити чужоземцям,
9
9
но послyжатъ тjи гDу бGу своемY: и3 давjда царS и4хъ возстaвлю и5мъ. але будуть служити Господу Богу своєму і Давиду, царю своєму, якого Я відновлю їм.
10
10
Сегw2 рaди ты2 не б0йсz, рaбе м0й їaкwве, гlетъ гDь, ни ўстрашaйсz, ї}лю: ћкw сE, ѓзъ сп7сy тz и3з8 земли2 дaльніz и3 сёмz твоE и3з8 земли2 плэнeніz и4хъ: и3 возврати1тсz пaки їaкwвъ и3 почjетъ и3 всsкагw добрA и3сп0лненъ бyдетъ, и3 не бyдетъ ўстрашazй тS. І ти, рабе Мій Якове, не бійся, — говорить Господь, і не страшися, Ізраїлю; бо ось, Я спасу тебе з далекої країни і плем’я твоє із землі полону їх; і повернеться Яків і буде жити спокійно і мирно, і ніхто не буде страшити його,
11
11
Ћкw ѓзъ съ тоб0ю є4смь, гlетъ гDь, сп7сazй тS: ћкw сотворю2 скончaніе во всёхъ kзhцэхъ, въ нsже разсёzхъ тS: тебe же не сотворю2 во скончaніе, но накажy тz въ судЁ и3 њчищaz не њчи1щу тS. бо Я з тобою, — говорить Господь, — щоб спасати тебе: Я зовсім знищу усі народи, серед яких розсіяв тебе, а тебе не знищу; Я буду карати тебе за мірою, але непокараним не залишу тебе.
12
12
Тaкw бо гlетъ гDь: возстaвихъ сокрушeніе твоE, болёзненна є4сть ћзва твоS, Бо так говорить Господь: рана твоя незцілима, виразка твоя жорстока;
13
13
нёсть судsй судA твоегw2, на болёзнь врачевaлсz є3си2, п0льзы нёсть тебЁ: ніхто не піклується про діла твої, щоб загоїти рану твою; цілющого лікування немає для тебе;
14
14
вси2 дрyзіе твои2 забhша тS, нижE вопр0сzтъ тS, ±же њ ми1рэ твоeмъ: ћкw ћзвою врaжіею порази1хъ тS, наказaніемъ твeрдымъ: мн0жества рaди непрaвды твоеS превозмог0ша грэси2 твои2. усі друзі твої забули тебе, не шукають тебе; бо Я вразив тебе ударами ворожими, жорстоким покаранням за безліч беззаконь твоїх, тому що гріхи твої примножилися.
15
15
Что2 вопіeши њ сокрушeніи твоeмъ; неисцёльна є4сть болёзнь твоS мн0жества рaди непрaвды твоеS, и3 твeрдыхъ рaди грэхHвъ твои1хъ сотвори1хъ ти2 сі‰ (вс‰). Чого волаєш ти про рани твої, про тяжкість хвороби твоєї? за безліч беззаконь твоїх Я зробив тобі це, тому що гріхи твої примножилися.
16
16
Тогw2 рaди вси2 kдyщіи тS и3з8zдeни бyдутъ, и3 вси2 врази2 твои2 пл0ть и4хъ всю2 и3з8zдsтъ: во мн0жествэ непрaвды твоеS ўмн0жишасz грэси2 твои2, сотвори1ша сі‰ тебЁ: и3 бyдутъ разграблsющіи тS въ разграблeніе, и3 всёхъ плэнsющихъ тS дaмъ во плэнeніе. Але всі, що пожирають тебе, будуть пожерті; й усі вороги твої, усі самі підуть у полон, і спустошувачі твої будуть спустошені, й усіх грабіжників твоїх віддам на пограбування.
17
17
Ћкw њбzжY ћзву твою2 и3 t р†нъ твои1хъ ўврачyю тS, речE гDь: ћкw расточeннымъ назывaху тS, сіHне лови1тва нaша є4сть, ћкw нёсть взыскaющагw є3гw2. Я обкладу тебе пластирем і зцілю тебе від ран твоїх, — говорить Господь. Тебе називали відкинутим, говорячи: «ось Сион, про який ніхто не запитує»;
18
18
Тaкw гlетъ гDь: сE, ѓзъ возвращY преселeніе їaкwвле и3 плённики є3гw2 поми1лую, и3 возгради1тсz грaдъ въ высотY свою2, и3 хрaмъ по чи1ну своемY ўтверди1тсz: так говорить Господь: ось, поверну полон наметів Якова і селища його помилую; і місто знову буде побудоване на пагорбі своєму, і храм улаштується, як і раніше.
19
19
и3 и3зhдутъ и3з8 негw2 пою1щіи и3 глaсъ и3грaющихъ, и3 ўмн0жу |, и3 не ўмaлzтсz. І вознесуться з них подяка і голос тих, що веселяться; і Я примножу їх, і не будуть зменшуватися, і прославлю їх, і не будуть принижені.
20
20
И# вни1дутъ сhнове и4хъ ћкоже и3 прeжде, и3 свидBніz и4хъ пред8 лицeмъ мои1мъ и3спрaвzтсz: и3 посэщY на вс‰ стужaющыz и5мъ, І сини його будуть, як раніше, і сонм його буде стояти переді Мною, і покараю усіх гнобителів його.
21
21
и3 бyдутъ крёпльшіи є3гw2 на нS, и3 кнsзь є3гw2 и3з8 негw2 и3зhдетъ: и3 соберY |, и3 њбратsтсz ко мнЁ: кт0 бо є4сть т0й, и4же приложи1тъ сeрдце своE њбрати1тисz ко мнЁ; речE гDь. І буде вождь його з нього самого, і владика його вийде із середовища його; і Я наближу його, і він приступить до Мене; бо хто відважиться сам собою наблизитися до Мене? — говорить Господь.
22
22
И# бyдете ми2 въ лю1ди, и3 ѓзъ вaмъ бyду въ бGа. І ви будете Моїм народом, і Я буду вам Богом.
23
23
Ћкw гнёвъ гDень и3зhде ћръ, и3зhде гнёвъ њбращaемь, на нечєсти1выz пріи1детъ. Ось, лютий вихор іде від Господа, вихор грізний; він упаде на голову нечестивих.
24
24
Не tврати1тсz гнёвъ ћрости гDни, д0ндеже сотвори1тъ и3 д0ндеже и3сп0лнитъ ўмышлeніе сeрдца своегw2: въ послBдніz дни6 познaете |. Полум’яний гнів Господа не відвернеться, доки Він не звершить і не виконає намірів серця Свого. В останні дні зрозумієте це.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.