1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa н7
|
Глава 50
|
|
1
|
1
|
| Сл0во, є4же речE гDь на вавmлHнъ и3 на зeмлю халдeйскую їеремjею прbр0комъ. | Слово, що вирік Господь про Вавилон і про землю халдеїв через Єремію пророка: |
|
2
|
2
|
| Возвэсти1те во kзhцэхъ и3 слhшано сотвори1те, воздви1гните знaменіе, возопjйте и3 не скрывaйте, рцhте: плэнeнъ бhсть вавmлHнъ, посрами1сz ви1лъ, побэди1сz мерwдaхъ, посрами1шасz и3зв†zніz є3гw2, сокруши1шасz кумjры и4хъ. | сповістіть і розголосіть між народами, і підніміть знамено, оголосіть, не приховуйте, говоріть: «Вавилон узятий, Вил посоромлений, Меродах знищений, істукани його посоромлені, ідоли його знищені». |
|
3
|
3
|
| Ћкw пріи1де нaнь kзhкъ t сёвера, т0й положи1тъ зeмлю є3гw2 въ запустёніе, и3 не бyдетъ живsй въ нeй t человёка дaже и3 до скотA: подви1гнушасz, tид0ша. | Бо від півночі піднявся проти нього народ, який зробить землю його пустелею, і ніхто не буде жити там, від людини до худоби, усі рушать і підуть. |
|
4
|
4
|
| Въ ты6z дни6 и3 въ то2 врeмz, гlетъ гDь, пріи1дутъ сhнове ї}лєвы, тjи и3 сhнове ї{дины вкyпэ ходsще и3 плaчуще п0йдутъ и3 гDа бGа своего2 взhщутъ. | У ті дні й у той час, — говорить Господь, — прийдуть сини Ізраїлеві, вони і сини Іудині разом, будуть ходити і плакати, і будуть шукати Господа Бога свого. |
|
5
|
5
|
| Во сіHнъ и3спытaютъ стєзи2, тaмw бо њбрати1вше ли1ца сво‰ пріи1дутъ и3 приложaтсz ко гDу завётомъ вёчнымъ, и4же забвeнію не предaстсz. | Будуть запитувати про путь до Сиону, і, звертаючи до нього лиця, будуть говорити: «йдіть і приєднайтеся до Господа союзом вічним, який не забудеться». |
|
6
|
6
|
| Џвцы поги1бшыz бhша лю1діе мои2, пaстыріе и4хъ соврати1ша и5хъ и3 сотвори1ша | крhтисz по горaмъ: съ горы2 на х0лмъ ходи1ша. | Народ Мій був, як загиблі вівці; пастирі їхні звабили їх з путі, розігнали їх по горах; блукали вони з гори на пагорб, забули постіль свою. |
|
7
|
7
|
| Забhша л0жа своегw2, вси2 њбрэтaющіи и5хъ снэдaху и5хъ, и3 врази2 и4хъ рек0ша: не пощади1мъ и4хъ, занE согрэши1ша гDу, пaжить прaвды, собирaющему nтцє1въ и4хъ гDу. | Усі, які знаходили їх, пожирали їх, і пригноблювачі їх говорили: «ми не винні, тому що вони згрішили перед Господом, перед оселею правди і перед Господом, надією батьків їхніх». |
|
8
|
8
|
| Tиди1те t среды2 вавmлHна и3 t земли2 халдeйски и3зыди1те, и3 бyдите ћкw кHзлища пред8 nвцaми. | Біжіть із середовища Вавилона, і йдіть з Халдейської землі, і будьте, як козли попереду отари овець. |
|
9
|
9
|
| Ћкw сE, ѓзъ воздви1гну и3 приведY на вавmлHнъ собр†ніz kзhкwвъ вели1кихъ t земли2 полyнощныz, и3 њполчaтсz нaнь: tтyду плэнeнъ бyдетъ, ћкоже стрэлA мyжа си1льна и3скyсна не возврати1тсz прaздна. | Бо ось, Я підніму і приведу на Вавилон збіговисько великих народів від землі північної, і розташуються проти нього, і він буде взятий; стріли у них, як у майстерного воїна, не повертаються марно. |
|
10
|
10
|
| И# бyдетъ землS халдeйска въ разграблeніе, вси2 граби1телє є3S нап0лнzтсz, гlетъ гDь: | І Халдея зробиться здобиччю їх; і спустошувачі її наситяться, — говорить Господь. |
|
11
|
11
|
| занE веселистесS и3 велерёчивасте, расхищaюще наслёдіе моE, скакaсте бо ћкw телцы2 на травЁ и3 бод0сте ћкоже волы2. | Бо ви веселилися, ви торжествували, розкрадачі спадщини Моєї; стрибали з радости, як телиця на траві, й іржали, як бойові коні. |
|
12
|
12
|
| Порyгана бhсть мaти вaша ѕэлw2, и3 посрами1сz роди1вшаz вaсъ: сE, послBднzz во kзhцэхъ пустA и3 непрох0дна и3 сухA. | У великому соромі буде мати ваша, почервоніє та, яка народила вас; ось майбуття тих народів — пустеля, суха земля і степ. |
|
13
|
13
|
| T гнёва гDнz не поживyтъ во вёкъ: но бyдетъ вeсь въ запустёніе, и3 всsкъ ходsй сквозЁ вавmлHнъ подиви1тсz и3 позви1ждетъ над8 всsкою ћзвою є3гw2. | Від гніву Господа вона зробиться безлюдною, і вся вона буде порожня; усякий, хто буде проходити через Вавилон, здивується і посвистить, дивлячись на усі виразки його. |
|
14
|
14
|
| Њполчи1тесz на вавmлHнъ, вси2 њкрeстніи налzцaющіи лyкъ, стрэлsйте нaнь, не щади1те стрёлъ вaшихъ, понeже пред8 гDемъ согрэши2, | Вишикуйтеся у бойовий порядок навколо Вавилона; усі, що натягують лук, стріляйте у нього, не шкодуйте стріл, бо він згрішив проти Господа. |
|
15
|
15
|
| возми1те є3го2: њслабёша рyцэ є3гw2, пад0ша њснов†ніz є3гw2, сокруши1шасz забр†ла є3гw2, ћкw мeсть гDнz є4сть: tмсти1те є3мY, ћкоже сотвори2, сотвори1те є3мY: | Здійміть крик проти нього з усіх боків; він подав руку свою; упали твердині його, зруйнувалися стіни його, бо це — відомста Господа; помщайтеся йому; як він чинив, так і чиніть з ним. |
|
16
|
16
|
| потреби1те сёмz t вавmлHна, и3 держaщаго сeрпъ во врeмz жaтвы t лицA мечA є4ллинска, кjйждо къ лю1демъ свои6мъ њбрати1тсz, и3 кjйждо въ зeмлю свою2 ўбэжи1тъ. | Знищіть у Вавилоні і того, хто сіє і діє серпом під час жнив; від страху згубного меча нехай кожен повернеться до народу свого, і кожен нехай біжить у землю свою. |
|
17
|
17
|
| NвчA заблуждaющее ї}ль, льв0ве и3знури1ша є5: пeрвэе kдE є3го2 цaрь ґссyръ, сeй же послёдній и3 кHсти њглодA є3мY навуходон0соръ цaрь вавmлHнскій. | Ізраїль — розсіяне стадо; леви розігнали його; раніше об’їдав його цар Ассирійський, а цей останній, Навуходоносор, цар Вавилонський, і кістки його розтрощив. |
|
18
|
18
|
| Сегw2 рaди тaкw гlетъ гDь вседержи1тель, бGъ ї}левъ: сE, ѓзъ посэщY на царS вавmлHнска и3 на зeмлю є3гw2, ћкоже посэти1хъ на царS ґссyрска, | Тому так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: ось, Я відвідаю царя Вавилонського і землю його, як відвідав царя Ассирійського. |
|
19
|
19
|
| и3 возведY пaки ї}лz на пaжить є3гw2, и3 ўпасeтсz въ карми1лэ и3 васaнэ, и3 въ горЁ є3фрeмли и3 въ галаaдэ, и3 насhтитсz душA є3гw2. | І поверну Ізраїля на пасовище його, і буде він пастися на Кармилі і Васані, і душа його насититься на горі Єфремовій і у Галааді. |
|
20
|
20
|
| Въ ты6z дни6 и3 въ т0й чaсъ, гlетъ гDь, пои1щутъ непрaвды ї}левы, и3 не бyдетъ, и3 грэхHвъ їyдиныхъ, и3 не њбрsщутсz: ћкw млcтивъ бyду и5мъ њстaвшымсz. | У ті дні й у той час, — говорить Господь, — будуть шукати неправди Ізраїлевої, і не буде її, і гріхів Іуди, і не знайдеться їх; бо прощу тих, яких залишу у живих. |
|
21
|
21
|
| На зeмлю владёющихъ взhди и3 на живyщихъ въ нeй посэти2, разори2 и3 ўбjй сyщыz по ни1хъ, гlетъ гDь: и3 сотвори2 вс‰, є3ли6ка заповёдаю тебЁ. | Іди на неї, на землю обурливу, і покарай жителів її; спустошуй і знищуй усе за ними, — говорить Господь, — і зроби усе, що Я повелів тобі. |
|
22
|
22
|
| Глaсъ брaни и3 сотрeніе вели1ко въ земли2 халдeйстэй. | Шум битви на землі і велике руйнування! |
|
23
|
23
|
| Кaкw сокруши1сz и3 сотрeсz млaтъ всеS земли2; кaкw њбрати1сz въ пустhню вавmлHнъ во kзhцэхъ; | Який розбитий і розтрощений молот усієї землі! Як Вавилон зробився жахом між народами! |
|
24
|
24
|
| Взhдутъ на тS, и3 плэнeнъ бyдеши, и3 не познaеши, ћкw вавmлHнъ є3си2: њбрётенъ и3 ћтъ є3си2, понeже разгнёвалъ є3си2 гDа. | Я розставив сіті для тебе, і ти пійманий, Вавилоне, не передбачаючи того; ти знайдений і схоплений, тому що повстав проти Господа. |
|
25
|
25
|
| Tвeрзе гDь сокрHвища сво‰ и3 и3знесE сосyды гнёва своегw2, ћкw дёло є4сть гDу вседержи1телю въ земли2 халдeйстэй: | Господь відкрив сховище Своє і взяв з нього сосуди гніву Свого, тому що у Господа Бога Саваофа є діло у землі Халдейській. |
|
26
|
26
|
| ћкw пріид0ша временA є3гw2: tвeрзите храни6лища є3гw2 и3 и3спытaйте и5, ѓки вертeпъ, и3 погуби1те є3го2, да не бyдетъ њстaнка є3гw2. | Ідіть на неї з усіх країв, відчиняйте житниці її, топчіть її як снопи, зовсім знищіть її, щоб нічого від неї не залишилося. |
|
27
|
27
|
| И#зсуши1те вс‰ плоды2 є3гw2, и3 да сни1дутъ въ заклaніе: г0ре и5мъ, ћкw пріи1де дeнь и4хъ и3 чaсъ tмщeніz и4хъ. | Убивайте усіх волів її, нехай ідуть на заколення; горе їм! бо прийшов день їх, час відвідання їх. |
|
28
|
28
|
| Глaсъ бэжaщихъ и3 и3збёгшихъ t земли2 вавmлHнскіz, да возвэстsтъ въ сіHнэ tмщeніе гDа бGа нaшегw, tмщeніе хрaма є3гw2. | Чутний голос тих, що біжать і спасаються із землі Вавилонської, щоб сповістити на Сионі про помсту Господа Бога нашого, про помсту за храм Його. |
|
29
|
29
|
| Возвэсти1те на вавmлHнъ мнHгимъ, всBмъ налzцaющымъ лyкъ, њполчи1тесz нaнь w4крестъ: да не ўбэжи1тъ ни є3ди1нъ и3з8 негw2: воздaйте є3мY по дэлHмъ є3гw2, по всемY, є3ли6ка сотвори2, сотвори1те є3мY, ћкw востA на гDа бGа с™aго ї}лева. | Скличте проти Вавилона стрільців; усі, що натягують лук, розташуйтеся станом довкола нього, щоб ніхто не врятувався із нього; воздайте йому за ділами його; як він зробив, так робіть і з ним, бо він піднісся проти Господа, проти Святого Ізраїлевого. |
|
30
|
30
|
| Сегw2 рaди падyтъ ю4нwши є3гw2 на ст0гнахъ є3гw2, и3 вси2 мyжіе в0инстіи є3гw2 низвeржени бyдутъ въ т0й дeнь, гlетъ гDь. | За те упадуть юнаки його на вулицях його, й усі воїни його знищені будуть у той день, — говорить Господь. |
|
31
|
31
|
| СE, ѓзъ на тS, г0рде, гlетъ гDь бGъ вседержи1тель, ћкw пріи1де дeнь тв0й и3 чaсъ посэщeніz твоегw2: | Ось, Я — на тебе, гордине, — говорить Господь Бог Саваоф: бо прийшов день твій, час відвідання твого. |
|
32
|
32
|
| и3 падeтъ гордhнz твоS и3 разруши1тсz, и3 не бyдетъ возставлszй ю5: и3 возжгY џгнь въ дубрaвэ є3гw2, и3 поsстъ вс‰ њкрє1стнаz є3гw2. | І спіткнеться гординя, й упаде, і ніхто не підніме його; і запалю вогонь у містах його, і пожере усе довкола його. |
|
33
|
33
|
| Тaкw гlетъ гDь вседержи1тель: порабощeніе терпsтъ сhнове ї}лєвы и3 сhнове ї{дины, вкyпэ вси2 плэни1вшіи и5хъ пораб0тиша и5хъ, не х0щутъ бо tпусти1ти и5хъ. | Так говорить Господь Саваоф: пригноблені сини Ізраїля, як і сини Іуди, і всі, хто полонив їх, міцно тримають їх і не хочуть відпустити їх. |
|
34
|
34
|
| И#збaвитель же и4хъ си1льный, гDь вседержи1тель и4мz є3мY, суд0мъ суди1ти и4мать супостaты сво‰, ћкw да и3збaвитъ зeмлю, и3 потрzсeтъ жи1тельми вавmлHнскими. | Але Відкупитель їх сильний, Господь Саваоф ім’я Його; Він розгляне діло їх, щоб заспокоїти землю і привести у тремтіння жителів Вавилона. |
|
35
|
35
|
| Мeчь на халдeєвъ, гlетъ гDь, и3 на жи1тєли вавmлw6нскіz, и3 на кн‰зи и3 на м{дрыz є3гw2, | Меч на халдеїв, — говорить Господь, і на жителів Вавилона, і на князів його, і на мудрих його; |
|
36
|
36
|
| мeчь на њбаsтєли є3гw2, и3 бyіи бyдутъ, и3 мeчь на си6льныz є3гw2, и3 њслабёютъ: | меч на знахарів, і вони збожеволіють; меч на воїнів його, і вони устрашаться; |
|
37
|
37
|
| мeчь на к0ни є3гw2 и3 на колесни6цы є3гw2, и3 на вс‰ пр0чыz лю1ди, и5же сyть посредЁ є3гw2, и3 бyдутъ ћкw жєны2: мeчь на сокрHвища є3гw2, и3 расхи1тzтсz: | меч на коней його і на колісниці його і на усі різноплемінні народи серед нього, і вони будуть, як жінки; меч на скарби його, і вони будуть розкрадені; |
|
38
|
38
|
| мeчь на в0ды є3гw2, и3 постыдsтсz, ћкw землS и3звazнныхъ є4сть, и3 во џстровэхъ хвалsхусz. | засуха на води його, і вони висохнуть; бо це земля ідолів, і вони збожеволіють від ідольських страховиськ. |
|
39
|
39
|
| Сегw2 рaди поживyтъ мєчты2 во џстровэхъ, и3 поживyтъ въ нeмъ дщє1ри сjринwвъ, и3 не бyдетъ живyща въ нeмъ ктомY во вёки, нижE согради1тсz t р0да въ р0дъ. | І оселяться там степові звірі з шакалами, і будуть жити на ній страуси, і не буде населена повіки і безлюдна у роди родів. |
|
40
|
40
|
| Ћкоже преврати2 гDь сод0ма и3 гом0рра и3 њкрє1стныz грaды и4хъ, гlетъ гDь, не пребyдетъ тaмw мyжъ, нижE поживeтъ въ нeмъ сhнъ человёчь. | Як знищені Богом Содом і Гоморра і сусідні міста їх, — говорить Господь, — так і тут жодна людина не буде жити, і син людський не буде зупинятися. |
|
41
|
41
|
| СE, лю1діе и4дутъ t сёвера, и3 kзhкъ вели1къ, и3 цaріе мн0зи востaнутъ t конє1цъ земли2, | Ось, іде народ від півночі, і народ великий, і багато царів піднімаються від країв землі; |
|
42
|
42
|
| лyки и3 щиты2 и3мyще, гр0зни сyть и3 неми1лостиви: глaсъ и4хъ ћкw м0ре возшуми1тъ, на к0ни возсsдутъ, ўгот0вани ћкоже џгнь на брaнь проти1ву тебє2, дщи2 вавmлHнz. | тримають у руках лук і спис; вони жорстокі й немилосердні; голос їх гучний, як море; несуться на конях, вишикувалися як одна людина, щоб битися з тобою, дочко Вавилона. |
|
43
|
43
|
| Ўслhша цaрь вавmлHнскій слyхъ и4хъ, и3 њслабёша рyцэ є3гw2, ск0рбь њб8sтъ є3го2 и3 бwлёзни, ћкw раждaющую. | Почув цар Вавилонський звістку про них, і руки у нього опустилися; скорбота огорнула його, муки, як жінку під час пологів. |
|
44
|
44
|
| СE, ћкw лeвъ и3зhдетъ t рыкaніz їoрдaнова на мёсто є3faна, ћкw ск0рw tмщY и5хъ t негw2, и3 всsкаго ю4ношу над8 ни1мъ постaвлю. Кт0 бо под0бенъ мнЁ; и3 кто2 м0жетъ стоsти проти1ву менє2; и3 кто2 є4сть пaстырь сeй, и4же воспроти1витсz лицY моемY; | Ось, піднімається він, як лев, з узвишшя Йордану на укріплені житла; але Я змушу їх поспішно піти з нього, і, хто обраний, тому доручу його. Бо хто подібний до Мене? і хто вимагатиме від Мене відповіді? І який пастир протистане Мені? |
|
45
|
45
|
| Тёмже слhшите совётъ гDень, є3г0же совэщA на вавmлHнъ, и3 ўмышлє1ніz є3гw2, ±же ўмhсли на зeмлю халдeйску: ѓще не и3ст0ргнутсz ѓгнцы nвeцъ и4хъ, ѓще не бyдетъ размeтана (вкyпэ съ ними2) пaжить и4хъ. | Отже, вислухайте визначення Господа, яке Він ухвалив про Вавилон, і наміри Його, які Він має щодо землі Халдейської: істинно, найменші зі стад поведуть їх; істинно, він спустошить житла їхні з ними. |
|
46
|
46
|
| T глaса бо плэнeніz вавmлHнскагw потрzсeтсz землS, и3 в0пль во kзhцэхъ слhшанъ бyдетъ. | Від шуму взяття Вавилона затремтить земля, і волання буде чутне між народами. |
