1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa м7д
|
Глава 44
|
|
1
|
1
|
| Сл0во бhвшее ко їеремjи (t гDа) и3 ко всBмъ їудeємъ сyщымъ въ земли2 є3гЂпетстэй и3 сэдsщымъ во магдaлэ и3 во тафнaсэ, и3 во мемфjсэ и3 въ земли2 паfyрстэ, гlz: | Слово, яке було до Єремії про усіх юдеїв, що живуть у землі Єгипетській, які оселилися у Магдолі й Тафнисі, й у Нофі, й у землі Пафрос: |
|
2
|
2
|
| тaкw гlетъ гDь бGъ ї}левъ: вы2 ви1дэсте вс‰ ѕл†z, ±же навед0хъ на їеrли1мъ и3 на грaды ї{дины: и3 сE, пyсти сyть нн7э t живyщихъ, | так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: ви бачили усю біду, яку Я навів на Єрусалим і на весь рід юдейський; ось, вони тепер порожні, і ніхто не живе у них, |
|
3
|
3
|
| t лицA ѕл0бы и4хъ, ю4же сотвори1ша разгнёвати мS, ходsще кади1ти богHмъ чужди6мъ, и4хже не вёдэсте вы2 сaми и3 nтцы2 вaши. | за нечестя їх, яке вони робили, прогнівляючи Мене, ходячи кадити і служити іншим богам, яких не знали ні вони, ні ви, ні батьки ваші. |
|
4
|
4
|
| И# послaхъ къ вaмъ џтроки мо‰ прbр0ки заyтра, и3 посылaхъ |, гlz: не твори1те дёла њсквернeніz сегw2, є3г0же возненави1дэхъ. | Я посилав до вас усіх рабів Моїх, пророків, посилав з раннього ранку, щоб сказати: «не робіть це мерзенне діло, яке Я ненавиджу». |
|
5
|
5
|
| И# не послyшаша менE, ни приклони1ша ќха своегw2 њбрати1тисz t ѕл0бъ свои1хъ, є4же не кади1ти богHмъ и3нBмъ. | Але вони не слухали і не прихилили вуха свого, щоб навернутися від свого нечестя, не кадити іншим богам. |
|
6
|
6
|
| И# вскaпа ћрость моS и3 гнёвъ м0й и3 разгорёсz во вратёхъ їyдиныхъ и3 внЁ їеrли1ма: и3 бhша во њпустёніе и3 въ непроходи1мую до сегw2 днE. | І вилилися лють Моя і гнів Мій і розгорілися у містах Юдеї і на вулицях Єрусалима; і вони зробилися руїнами і пустелею, як бачите нині. |
|
7
|
7
|
| И# нн7э си1це речE гDь вседержи1тель, бGъ ї}левъ: вскyю вы2 творитE ѕлHбы вели6ки на дyшы сво‰, є4же и3зсэщи2 вaмъ мyжы и3 жєны2, младeнца и3 ссyщаго t среды2 їyды, да не њстaнетсz ни є3ди1нъ t вaсъ, | І нині так говорить Господь Бог Саваоф, Бог Ізраїлів: навіщо ви робите це велике зло душам вашим, знищуючи у себе чоловіків і дружин, дорослих дітей і немовлят із середовища Юдеї, щоб не залишити у себе залишку, |
|
8
|
8
|
| разгнёвати мS въ дёлэхъ рyкъ вaшихъ, кади1ти богHмъ и3нBмъ въ земли2 є3гЂпетстэй, въ ню1же пріид0сте жи1ти тaмw, да и3зсёчени бyдете и3 въ проклsтіе да бyдете и3 на ўкори1зну во всёхъ kзhцэхъ земли2; | прогнівляючи Мене творінням рук своїх, кадінням іншим богам у землі Єгипетській, куди ви прийшли жити, щоб погубити себе і зробитися прокляттям і ганьбою у всіх народів землі? |
|
9
|
9
|
| є3дA забhсте ѕлHбы nтє1цъ вaшихъ и3 ѕлHбы царeй їyдиныхъ, и3 ѕлHбы кнzзeй вaшихъ и3 ѕлHбы вaшz, и3 ѕлHбы жeнъ вaшихъ, ±же сотвори1ша въ земли2 їyдинэ и3 внЁ їеrли1ма; | Хіба ви забули нечестя батьків ваших і нечестя царів юдейських, ваше власне нечестя і нечестя дружин ваших, яке вони робили у землі Юдейській і на вулицях Єрусалима? |
|
10
|
10
|
| И# не престaша дaже до сегw2 днE и3 не ўбоsшасz, и3 не держaхусz зак0нwвъ мои1хъ и3 повелёній мои1хъ, ±же дaхъ пред8 лицeмъ вaшимъ и3 пред8 nчи1ма nтє1цъ вaшихъ. | Не смирилися вони і до цього дня, і не бояться і не роблять за законом Моїм і за уставами Моїми, які Я дав вам і батькам вашим. |
|
11
|
11
|
| Тогw2 рaди тaкw гlетъ гDь си1лъ, бGъ ї}левъ: сE, ѓзъ пристaвлю лицE моE на вы2 во ѕло2, є4же погуби1ти вс‰ лю1ди ї{дины: | Тому так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: ось, Я поверну проти вас лице Моє на загибель і на знищення усієї Юдеї |
|
12
|
12
|
| и3 возмY њстaнки ї{дины, и5же постaвиша ли1ца сво‰, є4же вни1ти въ зeмлю є3гЂпетску и3 жи1ти тaмw, и3 и3счeзнутъ вси2 въ земли2 є3гЂпетстэй, и3 падyтъ мечeмъ и3 глaдомъ, и3 и3счeзнутъ t мaла дaже до вели1ка: и3 бyдутъ на ўкори1зну и3 въ пaгубу и3 въ проклsтіе: | і візьму юдеїв, які залишилися, які повернули лице своє, щоб іти у землю Єгипетську і жити там, і всі вони будуть знищені, впадуть у землі Єгипетській; мечем і голодом будуть знищені; від малого і до великого помруть від меча і голоду, і будуть прокляттям і жахом, наругою і ганьбою. |
|
13
|
13
|
| и3 посэщY на сэдsщихъ въ земли2 є3гЂпетстэй, ћкоже посэти1хъ на їеrли1мъ, мечeмъ и3 глaдомъ и3 смeртію, | Відвідаю тих, що живуть у землі Єгипетській, як Я відвідав Єрусалим, мечем, голодом і моровицею, |
|
14
|
14
|
| и3 не бyдетъ ўцэлёвша ни є3ди1нагw же t њстaвшихъ їyдиныхъ, њбитaющихъ въ земли2 є3гЂпетстэй, є4же возврати1тисz на зeмлю їyдину, къ нeйже тjи надёютсz душaми свои1ми возврати1тисz тaмw: не возвратsтсz, рaзвэ и3збёгшіи. | і ніхто не уникне і не вціліє із залишку юдеїв, які прийшли у землю Єгипетську, щоб пожити там і потім повернутися у землю Юдейську, куди вони всією душею бажають повернутися, щоб жити там; ніхто не повернеться, крім тих, які втечуть звідти. |
|
15
|
15
|
| И# tвэщaша їеремjи вси2 мyжіе разумёющіи, ћкw кадsтъ жєны2 и4хъ богHмъ и3ны6мъ, и3 вс‰ жєны2 соб0ръ вели1къ, и3 вси2 лю1діе сэдsщіи въ земли2 є3гЂпетстэй, въ земли2 паfyрстэ, глаг0люще: | І відповідали Єремії усі чоловіки, які знали, що дружини їхні кадять іншим богам, і всі дружини, які стояли там у великій кількості, і весь народ, який жив у землі Єгипетській, у Пафосі, і сказали: |
|
16
|
16
|
| сл0во, є4же глаг0лалъ є3си2 къ нaмъ во и4мz гDне, не послyшаемъ тебE, | слово, яке ти говорив нам ім’ям Господа, ми не слухаємо від тебе; |
|
17
|
17
|
| ћкw творsще сотвори1мъ всsкое сл0во, є4же и3зhдетъ и3з8 ќстъ нaшихъ, кади1ти цари1цэ небeснэй и3 возливaти є4й возлі‰ніz, ћкоже сотвори1хомъ мы2 и3 nтцы2 нaши, и3 цaріе нaши и3 кн‰зи нaши во градёхъ їyдиныхъ и3 внЁ їеrли1ма: и3 насhтихомсz хлёбwвъ, и3 блaго нaмъ бhсть, и3 ѕлA не ви1дэхомъ. | але неодмінно будемо робити усе те, що вийшло з вуст наших, щоб кадити богині неба і виливати їй узливання, як ми робили, ми і батьки наші, царі наші і князі наші, у містах Юдеї і на вулицях Єрусалима, тому що тоді ми були ситі і щасливі і лиха не бачили. |
|
18
|
18
|
| И# є3гдA престaхомъ кади1ти цари1цэ небeснэй и3 возливaти возлі‰ніz, њскудёхомъ хлBбы вси2 мы2, и3 мечeмъ и3 глaдомъ скончaхомсz. | А з того часу, як перестали ми кадити богині неба і виливати їй узливання, терпимо в усьому нестаток і гинемо від меча і голоду. |
|
19
|
19
|
| И# є3гдA кади1хомъ мы2 цари1цэ небeснэй и3 возливaхомъ є4й возлі‰ніz, є3дA без8 мужeй нaшихъ твори1хомъ є4й њпрэсн0ки и3 возливaхомъ є4й возлі‰ніz; | І коли ми кадили богині неба і виливали їй узливання, то хіба без відома чоловіків наших робили ми їй пиріжки з зображенням її і виливали їй узливання? |
|
20
|
20
|
| И# речE їеремjа всBмъ лю1демъ си6льнымъ и3 всBмъ женaмъ и3 всBмъ лю1демъ tвэщaвшымъ є3мY словесA, глаг0лz: | Тоді сказав Єремія всьому народові, чоловікам і дружинам, і всьому народові, який так відповідав йому: |
|
21
|
21
|
| не каждeніе ли, є4же кади1сте во градёхъ їyдиныхъ и3 внэyду їеrли1ма вы2 и3 nтцы2 вaши, и3 цaріе вaши и3 кн‰зи вaши и3 лю1діе земли2, помzнY гDь, и3 взhде на с®це є3гw2; | чи не це кадіння, яке звершували ви у містах юдейських і на вулицях Єрусалима, ви і батьки ваші, царі ваші і князі ваші, і народ країни, згадав Господь? І чи не воно зійшло Йому на серце? |
|
22
|
22
|
| И# не можaше гDь терпёти ктомY t лицA ѕл0бы дэsній вaшихъ и3 t гнyсностей, ±же сотвори1сте: и3 бhсть землS вaша во њпустёніе и3 въ непрохождeніе и3 въ клsтву, є4же не бhти живyщымъ, ћкоже є4сть дeнь сeй, | Господь не міг більше терпіти злих діл ваших і мерзот, які ви робили; тому і зробилася земля ваша пустелею і жахом, і прокляттям, без жителів, як бачите нині. |
|
23
|
23
|
| t лицA си1хъ, и5мже кади1сте (јдwлwмъ) и3 и4миже согрэши1сте гDеви: и3 не послyшасте глaса гDнz, и3 въ повелёніихъ є3гw2 и3 въ зак0нэ и3 во свидёніихъ є3гw2 не ходи1сте, и3 пости1гнуша вы2 ѕл†z сі‰, ћкоже дeнь сeй. | Оскільки ви, звершуючи те куріння, грішили перед Господом і не слухали гласу Господа, і не чинили за законом Його і за встановленнями Його, і за веліннями Його, то й осягла вас ця біда, як бачите нині. |
|
24
|
24
|
| И# речE їеремjа лю1демъ и3 женaмъ: слhшите сл0во гDне, вeсь їyда, и5же є3стE въ земли2 є3гЂпетстэй: | І сказав Єремія усьому народові і всім жінкам: слухайте слово Господнє, всі юдеї, які у землі Єгипетській: |
|
25
|
25
|
| тaкw речE гDь вседержи1тель, бGъ ї}левъ, гlz: вы2 и3 жєны2 вaшz ўсты6 вaшими соглаг0ласте и3 рукaми вaшими и3сп0лнисте, глаг0люще: творsще сотвори1мъ и3сповBданіz н†ша, ±же њбэщaхомъ кади1ти цари1цэ небeснэй и3 возливaти возлі‰ніz є4й: пребывaюще пребhсте во њбётэхъ вaшихъ и3 творsще сотвори1сте |. | так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: ви і дружини ваші, що вустами своїми говорили, те і руками своїми робили; ви говорите: «станемо виконувати обітниці наші, які ми обіцяли, щоб кадити богині неба і виливати їй узливання», — твердо тримайтеся обітниць ваших і у точності виконуйте обітниці ваші. |
|
26
|
26
|
| Тогw2 рaди слhшите сл0во гDне: вeсь їyда, сэдsщіи въ земли2 є3гЂпетстэй: сE, клsхсz и4менемъ мои1мъ вели1кимъ, речE гDь, ѓще бyдетъ ктомY и4мz моE во ўстёхъ всегw2 їyды, є4же рещи2, жи1въ гDь бGъ, во всeй земли2 є3гЂпетстэй. | За те вислухайте слово Господнє, всі юдеї, які живуть у землі Єгипетській: ось, Я поклявся великим ім’ям Моїм, — говорить Господь, — що не буде вже на усій землі Єгипетській вимовлятися ім’я Моє вустами будь-якого юдея, який говорить: «живий Господь Бог!» |
|
27
|
27
|
| Ћкw сE, ѓзъ возбуди1хсz на нS њѕл0бити и5хъ, ґ не бlгосотвори1ти, и3 и3счeзнутъ вeсь їyда живyщіи въ земли2 є3гЂпетстэй мечeмъ и3 глaдомъ, д0ндеже скончaютсz. | Ось, Я буду спостерігати над вами на погибель, а не на добро; й усі юдеї, які у землі Єгипетській, будуть гинути від меча і голоду, доки зовсім не знищаться. |
|
28
|
28
|
| И# ўцэлёвшіи t мечA возвратsтсz на зeмлю їyдину мaлымъ числ0мъ: и3 ўвёдzтъ њстaвшіи ї{дины, пресели1вшіисz въ зeмлю є3гЂпетску њбитaти тaмw, сл0во чіE пребyдетъ, моE, и3ли2 и4хъ; | Тільки невелика кількість тих, що уникли меча, повернеться із землі Єгипетської у землю Юдейську, і дізнаються всі юдеї, які залишилися, що прийшли в землю Єгипетську, щоб пожити там, чиє слово збудеться: Моє чи їх. |
|
29
|
29
|
| И# сіE вaмъ знaменіе, гlетъ гDь, ћкw посэщY ѓзъ на вы2 на мёстэ сeмъ, да ўвёдите, ћкw вои1стинну и3сп0лнzтсz словесA мо‰ на вaсъ во ѕл†z. | І ось вам знамення, — говорить Господь, — що Я відвідаю вас на цьому місці, щоб ви знали, що збудуться слова Мої про вас на погибель вам. |
|
30
|
30
|
| Тaкw речE гDь: сE, ѓзъ предаю2 фараHна вафрjа царS є3гЂпетска въ рyцэ врагA є3гw2 и3 въ рyцэ и4щущихъ души2 є3гw2, ћкоже дaхъ седекjю царS їyдина въ рyцэ навуходон0сора царS вавmлHнска врагA є3гw2 и3 и4щущагw души2 є3гw2. | Так говорить Господь: ось, Я віддам фараона Вафрія, царя Єгипетського, до рук ворогів його і до рук тих, що шукають душі його, як віддав Седекію, царя Юдейського, до рук Навуходоносора, царя Вавилонського, ворога його і який шукав душі його. |
