1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa к7ѕ
|
Глава 26
|
|
1
|
1
|
|
Въ начaлэ цaрства їwакjма сhна їwсjина бhсть сл0во сіE t гDа:
|
На початку царювання Іоакима, сина Іосії, царя Юдейського, було таке слово від Господа:
|
|
2
|
2
|
|
тaкw речE гDь: стaни во дворЁ д0му гDнz и3 проповёждь всBмъ їудewмъ, входsщымъ клaнzтисz въ д0мъ гDень, вс‰ словесA, ±же завэщaхъ тебЁ проповёдати и5мъ, не ўйми2 словесE:
|
так говорить Господь: стань надворі дому Господнього і скажи до усіх міст Юдеї, які приходять на поклоніння у дім Господній, усі ті слова, які повелю тобі сказати їм; не відніми ні слова.
|
|
3
|
3
|
|
нeгли послyшаютъ и3 tвратsтсz кjйждо t пути2 своегw2 ѕлaгw, и3 почjю t ѕHлъ, ±же помышлsю сотвори1ти и5мъ ѕлhхъ рaди начинaній и4хъ.
|
Можливо, вони послухають і навернуться кожен від злої путі своєї, і тоді Я відміню ту біду, яку думаю зробити їм за злі діяння їхні.
|
|
4
|
4
|
|
И# речeши: тaкw речE гDь: ѓще не послyшаете менE, є4же ходи1ти въ зак0нэхъ мои1хъ, ±же дaхъ пред8 лицeмъ вaшимъ,
|
І скажи їм: так говорить Господь: якщо ви не послухаєтеся Мене у тім, щоб жити за законом Моїм, який Я дав вам,
|
|
5
|
5
|
|
въ послушaніе словeсъ џтрwкъ мои1хъ прbр0кwвъ, и5хже ѓзъ посылaю къ вaмъ и3з8 ќтра, и3 послaхъ, и3 не послyшасте менE,
|
щоб слухати слова рабів Моїх, пророків, яких Я посилаю до вас, посилаю з раннього ранку, і яких ви не слухаєте, —
|
|
6
|
6
|
|
и3 дaмъ д0мъ сeй ћкоже силHмъ, и3 грaдъ сeй дaмъ въ клsтву всBмъ kзhкwмъ всеS земли2.
|
то з домом цим Я зроблю те саме, що з Силомом, і місто це віддам на прокляття усім народам землі.
|
|
7
|
7
|
|
И# слhшаша жерцы2 и3 лжепрор0цы и3 вси2 лю1діе їеремjю глаг0люща словесA сі‰ въ домY гDни.
|
Священики і пророки і весь народ слухали Єремію, коли він говорив ці слова у домі Господньому.
|
|
8
|
8
|
|
И# бhсть, є3гдA їеремjа престA глаг0лати вс‰, є3ли6ка завэщA є3мY гDь глаг0лати всBмъ лю1демъ, и3 ћша їеремjю жерцы2 и3 лжепрор0цы и3 вси2 лю1діе, глаг0люще: смeртію да ќмретъ,
|
І коли Єремія сказав усе, що Господь повелів йому сказати усьому народові, тоді схопили його священики і пророки і весь народ, і сказали: «ти повинен померти;
|
|
9
|
9
|
|
ћкw проречE и4менемъ гDнимъ, глаг0лz: ћкоже силHмъ бyдетъ сeй д0мъ, и3 грaдъ сeй њпустёетъ t живyщихъ. И# собрaшасz вси2 лю1діе на їеремjю въ домY гDни.
|
навіщо ти пророкуєш ім’ям Господа і говориш: дім цей буде як Силом, і місто це стане порожнім, залишиться без жителів?» І зібрався весь народ проти Єремії у домі Господньому.
|
|
10
|
10
|
|
И# слhшаша кн‰зи ї{дины словесA сі‰, и3 взыд0ша t д0му царeва въ д0мъ гDень и3 сэд0ша во преддвeріи врaтъ д0му гDнz н0выхъ.
|
Коли почули про це князі юдейські, то прийшли з дому царя до дому Господнього і сіли біля входу в нові ворота дому Господнього.
|
|
11
|
11
|
|
И# рёша жерцы2 и3 лжепрор0цы кнzзє1мъ и3 всBмъ лю1демъ, глаг0люще: сyдъ смeртный человёку семY, ћкw проречE на сeй грaдъ, ћкоже слhшасте во ќшы вaши.
|
Тоді священики і пророки так сказали князям і всьому народові: «смертний вирок цьому чоловікові! тому що він пророкує проти міста цього, як ви чули своїми вухами».
|
|
12
|
12
|
|
И# речE їеремjа ко всBмъ кнzзє1мъ и3 ко всBмъ лю1демъ, глаг0лz: гDь послa мz прорещи2 на д0мъ сeй и3 на грaдъ сeй вс‰ словесA, ±же слhшасте:
|
І сказав Єремія усім князям і всьому народові: «Господь послав мене пророкувати проти дому цього і проти міста цього усі ті слова, які ви чули;
|
|
13
|
13
|
|
и3 нн7э лyчшыz сотвори1те пути6 вaшz и3 дэлA в†ша и3 послyшайте глaса гDа бGа вaшегw, и3 престaнетъ гDь t ѕHлъ, ±же гlа на вы2:
|
отже, виправте путі ваші і діяння ваші і послухайтеся гласу Господа Бога вашого, і Господь відмінить біду, яку прорік на вас;
|
|
14
|
14
|
|
и3 сE, ѓзъ въ рукaхъ вaшихъ, сотвори1те ми2 ћкоже ўг0дно и3 ћкоже лyчше вaмъ kвлsетсz:
|
а щодо мене, ось — я у ваших руках; робіть зі мною, що в очах ваших здасться добрим і справедливим;
|
|
15
|
15
|
|
но разумёюще да ўразумёете, ћкw ѓще ўбіeте мS, кр0вь непови1нну дади1те сaми на сS и3 на грaдъ сeй и3 на живyщыz въ нeмъ: ћкw пои1стиннэ послa мz гDь къ вaмъ глаг0лати во ќшы вaши вс‰ словесA сі‰.
|
тільки твердо знайте, що коли ви умертвите мене, то невинну кров покладете на себе і на місто це і на жителів його; бо істинно Господь послав мене до вас сказати усі ті слова у вуха ваші».
|
|
16
|
16
|
|
И# рёша кн‰зи и3 вси2 лю1діе ко жерцє1мъ и3 ко лжепрор0кwмъ: нёсть человёку семY сyдъ смeртный, ћкw во и4мz гDа нaшегw глаг0ла къ нaмъ.
|
Тоді князі і весь народ сказали священикам і пророкам: «цей чоловік не підлягає смертному вироку, тому що він говорив нам ім’ям Господа Бога нашого».
|
|
17
|
17
|
|
И# востaша мyжіе t старёйшинъ зeмскихъ и3 рёша всемY соб0ру людск0му, глаг0люще:
|
І зі старійшин землі встали деякі і сказали усім народним зборам:
|
|
18
|
18
|
|
міхeа мwраfjтскій бЁ прbр0чествуz во дни6 є3зекjи царS їyдина и3 речE всBмъ лю1демъ ї{динымъ, глаг0лz: тaкw речE гDь: сіHнъ ћкw ни1ва и3з8wрeтсz, и3 їеrли1мъ ћкw въ пyть непрох0дный бyдетъ, и3 горA хрaма бyдетъ въ лyгъ дубрaвный.
|
«Михей морасфитянин пророкував у дні Єзекії, царя Юдейського, і сказав усьому народові юдейському: так говорить Господь Саваоф: Сион буде виораний, як поле, і Єрусалим зробиться купою руїн, і гора дому цього — лісистим пагорбом.
|
|
19
|
19
|
|
Е#дA ўбивaz ўби2 є3го2 є3зекjа цaрь їyдинъ и3 вси2 лю1діе ї{дины; не ўбоsшалисz ќбw гDа; И# понeже помоли1шасz лицY гDню, и3 почи2 гDь t ѕHлъ, ±же гlаше на нS: и3 мы2 сотвори1хомъ ѕлHбы вели6ки на дyшы нaшz.
|
Чи умертвили його за це Єзекія, цар Юдейський, і весь Іуда? Чи не убоявся він Господа і чи не благав Господа? і Господь відмінив біду, яку прорік на них; а ми хочемо зробити велике зло душам нашим?
|
|
20
|
20
|
|
И# бЁ человёкъ прорицaz и4менемъ гDнимъ, ўрjа сhнъ самeовъ t каріаfіарjма, и3 проречE на грaдъ сeй и3 њ земли2 сeй по всBмъ словесє1мъ їерем‡инымъ.
|
Пророкував також ім’ям Господа такий собі Урія, син Шемаії, з Кириаф-Іарима, — і пророкував проти міста цього і проти землі цієї точно такими самими словами, як Єремія.
|
|
21
|
21
|
|
И# слhша цaрь їwакjмъ и3 вси2 кн‰зи вс‰ словесA є3гw2 и3 и3скaху ўби1ти є3го2: и3 слhша ўрjа и3 ўбоsсz, и3 бэжA и3 пріи1де во є3гЂпетъ.
|
Коли почув слова його цар Іоаким і всі вельможі його і всі князі, то шукав цар умертвити його. Почувши про це, Урія убоявся й утік, і відійшов у Єгипет.
|
|
22
|
22
|
|
И# послA цaрь їwакjмъ мyжы во є3гЂпетъ, є3лдаfaна сhна ґхHрова и3 мyжы съ ни1мъ во є3гЂпетъ,
|
Але цар Іоаким і у Єгипет послав людей: Елнафана, сина Ахборового, й інших з ним.
|
|
23
|
23
|
|
и3 и3звед0ша є3го2 tтyду и3 привед0ша є3го2 ко царю2, и3 порази2 є3го2 мечeмъ и3 ввeрже є3го2 во гр0бъ сынHвъ людjй свои1хъ.
|
І вивели Урію з Єгипту і привели його до царя Іоакима, і він умертвив його мечем і кинув труп його, де були простонародні гробниці.
|
|
24
|
24
|
|
Nбaче рукA ґхікaма сhна сафанjина бЁ со їеремjею, є4же не предaти є3гw2 въ рyцэ людjй, да не ўбію1тъ є3гw2.
|
Але рука Ахикама, сина Сафанового, була за Єремію, щоб не віддавати його у руки народу на вбивство».
|
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
