Главa м7в
|
Глава 42
|
1
|
1
|
И# пріид0ша вси2 воевHды си1лы, и3 їwанaнъ сhнъ карjевъ и3 ґзарjа сhнъ маасeевъ, и3 вси2 лю1діе t мaла и3 до вели1ка | І приступили усі воєначальники, й Іоанан, син Карея, й Ієзанія, син Гошаії, і весь народ від малого до великого, |
2
|
2
|
ко їеремjи прbр0ку и3 рек0ша є3мY: да падeтъ моли1тва нaша пред8 лицeмъ твои1мъ, и3 помоли1сz t нaсъ ко гDеви бGу твоемY њ њстaвшихсz си1хъ: ћкw њстaсz мaлw нaсъ t мн0гихъ, ћкоже џчи твои2 ви1дzтъ: | і сказали Єремії пророку: нехай упаде перед лицем твоїм прохання наше, помолись за нас Господу Богу твоєму за весь цей залишок, бо з великого залишилося нас мало, як очі твої бачать нас, |
3
|
3
|
и3 да возвэсти1тъ нaмъ гDь бGъ тв0й пyть, по немyже п0йдемъ, и3 сл0во, є4же сотвори1мъ. | щоб Господь, Бог твій, указав нам шлях, яким нам іти, і те, що нам робити. |
4
|
4
|
И# речE и5мъ їеремjа прbр0къ: слhшахъ: сE, ѓзъ помолю1сz њ вaсъ гDеви бGу нaшему по словесє1мъ вaшымъ: и3 бyдетъ, сл0во, є4же tвэщaетъ гDь, повёмъ вaмъ и3 не потаю2 t вaсъ словесE. | І сказав їм Єремія пророк: чую, помолюся Господу Богу вашому за словами вашими, і все, що відповість вам Господь, оголошу вам, не приховаю від вас жодного слова. |
5
|
5
|
Тjи же рек0ша їеремjи: бyди гDь въ нaсъ п0слухъ правди1въ и3 вёренъ, ћкw по всемY сл0ву, є4же ѓще п0слетъ гDь къ нaмъ, тaкw сотвори1мъ: | Вони сказали Єремії: Господь нехай буде між нами свідком вірним та істинним у тім, що ми точно виконаємо усе те, з чим пошле тебе до нас Господь Бог Твій: |
6
|
6
|
ѓще добро2 и3 ѓще ѕло2, глaса гDа нaшегw, къ немyже мы2 посылaемъ тS, послyшаемъ, да лyчше нaмъ бyдетъ, ћкw послyшаемъ глaса гDа бGа нaшегw. | чи добре, чи погане те буде, але гласу Господа Бога нашого, до Якого посилаємо тебе, послухаємося, щоб нам було добре, коли будемо слухняні гласу Господа Бога нашого. |
7
|
7
|
И# є3гдA скончaшасz дeсzть днjй, бhсть сл0во гDне ко їеремjи. | Коли минуло десять днів, було слово Господнє до Єремії. |
8
|
8
|
И# призвA їwанaна сhна карjева и3 воевHды си1лы, и5же съ ни1мъ бhша, и3 вс‰ лю1ди t мaла и3 до вели1ка, | Він покликав до себе Іоанана, сина Карея, й усіх воєначальників, що були з ним, і весь народ, від малого і до великого, |
9
|
9
|
и3 речE и5мъ: тaкw речE гDь бGъ ї}левъ, къ немyже посылaсте мS, да прострY моли6твы вaшz пред8 ни1мъ: | і сказав їм: так говорить Господь, Бог Ізраїлів, до Якого ви посилали мене, щоб скласти перед Ним моління ваше: |
10
|
10
|
ѓще сэдsще сsдете на земли2 сeй, то2 сози1жду вaсъ, ґ не разорю2, и3 насаждY вaсъ, ґ не и3ст0ргну, ћкw престaхъ t ѕHлъ, ±же сотвори1хъ вaмъ. | якщо залишитеся на землі цій, то Я влаштую вас і не розорю, насаджу вас і не викоріню, бо Я шкодую про ту біду, яку зробив вам. |
11
|
11
|
Не ўб0йтесz t лицA царS вавmлHнска, є3г0же вы2 боитeсz: t лицA є3гw2 не ўб0йтесz, речE гDь: ћкw ѓзъ съ вaми є4смь, є4же и3збавлsти вaсъ и3 сп7сaти вaсъ t руки2 є3гw2: | Не бійтеся царя Вавилонського, якого ви боїтеся; не бійтеся його, — говорить Господь, — бо Я з вами, щоб спасати вас і визволяти вас від руки його. |
12
|
12
|
и3 дaмъ вaмъ млcть и3 поми1лую вaсъ и3 возвращY вaсъ на зeмлю вaшу. | І виявлю до вас милість, і він змилостивиться до вас і поверне вас у землю вашу. |
13
|
13
|
Ѓще же речeте вы2: не сsдемъ на земли2 сeй, є4же не слhшати глaса гDа бGа нaшегw, | Якщо ж ви скажете: «не хочемо жити у цій землі», і не послухаєтеся гласу Господа Бога вашого, говорячи: |
14
|
14
|
глаг0люще: никaкw, но въ зeмлю є3гЂпетску вни1демъ, и3 не ќзримъ рaти, и3 глaса трyбнагw не ўслhшимъ, и3 њ хлёбэхъ не взaлчемъ, и3 тaмw всели1мсz: | «ні, ми підемо у землю Єгипетську, де війни не побачимо і трубного голосу не почуємо, і голодувати не будемо, і там будемо жити»; |
15
|
15
|
тогw2 рaди слhшите сл0во гDне, њстaвшіи ї{дины, тaкw речE гDь вседержи1тель, бGъ ї}левъ: ѓще вы2 дади1те лицE вaше во є3гЂпетъ и3 вни1дете тaмw жи1ти, | то вислухайте нині слово Господнє, ви, залишок Іуди: так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: якщо ви рішуче повернете лиця ваші, щоб іти в Єгипет, і підете, щоб жити там, |
16
|
16
|
и3 бyдетъ, мeчь, є3гHже вы2 боитeсz t лицA є3гw2, њбрsщетъ вы2 во є3гЂптэ, и3 глaдъ, t негHже вы2 њпасeніе и4мате t лицA є3гw2, пости1гнетъ вы2 в8слёдъ вaсъ во є3гЂптэ, и3 тaмw и4змрете вы2. | то меч, якого ви боїтеся, наздожене вас там, у землі Єгипетській, і голод, якого ви страхаєтеся, буде завжди йти за вами там, у Єгипті, і там помрете. |
17
|
17
|
И# бyдутъ вси2 мyжіе и3 вси2 и3ноплемє1нницы положи1вшіи лицE своE на зeмлю є3гЂпетску жи1ти тaмw, њскудёютъ глaдомъ и3 мечeмъ, и3 бyдетъ t ни1хъ ни є3ди1нъ спасaемь t ѕHлъ, ±же ѓзъ наведY на нS. | І всі, які повернуть лице своє, щоб іти в Єгипет і там жити, помруть від меча, голоду і моровиці, і жоден з них не залишиться і не уникне тієї біди, яку Я наведу на них. |
18
|
18
|
Ћкw тaкw речE гDь си1лъ, бGъ ї}левъ: ћкоже вскaпа ћрость моS на живyщыz во їеrли1мэ, тaкw вскaплетъ ћрость моS на вaсъ, вшeдшымъ вaмъ во є3гЂпетъ: и3 бyдете въ непроходи6маz и3 подрyчни, и3 въ клsтву и3 во ўкори1зну, и3 не ќзрите ктомY мёста сегw2. | Бо так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: як вилився гнів Мій і лють Моя на жителів Єрусалима, так виллється лють Моя на вас, коли ввійдете в Єгипет, і ви будете прокляттям і жахом, і наругою і ганьбою, і не побачите більше місця цього. |
19
|
19
|
Сі‰ гlа гDь на вaсъ њстaвшихсz t їyды: не входи1те во є3гЂпетъ. И# нн7э вёдzще ўвёдаете, ћкw засвидётелствовахъ вaмъ днeсь: | До вас, залишок Іуди, вирік Господь: «не ходіть у Єгипет»; твердо знайте, що я нині застерігав вас, |
20
|
20
|
ћкw слукaвновасте въ душaхъ вaшихъ, послaвше мS ко гDу бGу вaшему, глаг0люще: помоли1сz њ нaсъ гDеви: и3 по всемY, є3ли1кw возгlетъ тебЁ гDь бGъ нaшъ, тaкw возвэсти2 нaмъ, и3 сотвори1мъ. | бо ви згрішили проти себе самих: ви послали мене до Господа Бога нашого, сказавши: «помолися за нас Господу Богу нашому й усе, що скаже Господь Бог наш, оголоси нам, і ми зробимо». |
21
|
21
|
И# возвэсти1хъ вaмъ днeсь, и3 не послyшасте глaса гDа бGа вaшегw во всeмъ, є3г0же послA къ вaмъ: | Я оголосив вам нині; але ви не послухали гласу Господа Бога нашого і всього того, з чим Він послав мене до вас. |
22
|
22
|
и3 нн7э вёдуще вёдайте, ћкw мечeмъ и3 глaдомъ и3 м0ромъ и3счeзнете на мёстэ, на нeже х0щете и3ти2 жи1ти тaмw. | Отже, знайте, що ви помрете від меча, голоду і моровиці у тім місці, куди хочете йти, щоб жити там. |