Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Главa м7в
Глава 42
1
1
И# пріид0ша вси2 воевHды си1лы, и3 їwанaнъ сhнъ карjевъ и3 ґзарjа сhнъ маасeевъ, и3 вси2 лю1діе t мaла и3 до вели1ка І приступили усі воєначальники, й Іоанан, син Карея, й Ієзанія, син Гошаії, і весь народ від малого до великого,
2
2
ко їеремjи прbр0ку и3 рек0ша є3мY: да падeтъ моли1тва нaша пред8 лицeмъ твои1мъ, и3 помоли1сz t нaсъ ко гDеви бGу твоемY њ њстaвшихсz си1хъ: ћкw њстaсz мaлw нaсъ t мн0гихъ, ћкоже џчи твои2 ви1дzтъ: і сказали Єремії пророку: нехай упаде перед лицем твоїм прохання наше, помолись за нас Господу Богу твоєму за весь цей залишок, бо з великого залишилося нас мало, як очі твої бачать нас,
3
3
и3 да возвэсти1тъ нaмъ гDь бGъ тв0й пyть, по немyже п0йдемъ, и3 сл0во, є4же сотвори1мъ. щоб Господь, Бог твій, указав нам шлях, яким нам іти, і те, що нам робити.
4
4
И# речE и5мъ їеремjа прbр0къ: слhшахъ: сE, ѓзъ помолю1сz њ вaсъ гDеви бGу нaшему по словесє1мъ вaшымъ: и3 бyдетъ, сл0во, є4же tвэщaетъ гDь, повёмъ вaмъ и3 не потаю2 t вaсъ словесE. І сказав їм Єремія пророк: чую, помолюся Господу Богу вашому за словами вашими, і все, що відповість вам Господь, оголошу вам, не приховаю від вас жодного слова.
5
5
Тjи же рек0ша їеремjи: бyди гDь въ нaсъ п0слухъ правди1въ и3 вёренъ, ћкw по всемY сл0ву, є4же ѓще п0слетъ гDь къ нaмъ, тaкw сотвори1мъ: Вони сказали Єремії: Господь нехай буде між нами свідком вірним та істинним у тім, що ми точно виконаємо усе те, з чим пошле тебе до нас Господь Бог Твій:
6
6
ѓще добро2 и3 ѓще ѕло2, глaса гDа нaшегw, къ немyже мы2 посылaемъ тS, послyшаемъ, да лyчше нaмъ бyдетъ, ћкw послyшаемъ глaса гDа бGа нaшегw. чи добре, чи погане те буде, але гласу Господа Бога нашого, до Якого посилаємо тебе, послухаємося, щоб нам було добре, коли будемо слухняні гласу Господа Бога нашого.
7
7
И# є3гдA скончaшасz дeсzть днjй, бhсть сл0во гDне ко їеремjи. Коли минуло десять днів, було слово Господнє до Єремії.
8
8
И# призвA їwанaна сhна карjева и3 воевHды си1лы, и5же съ ни1мъ бhша, и3 вс‰ лю1ди t мaла и3 до вели1ка, Він покликав до себе Іоанана, сина Карея, й усіх воєначальників, що були з ним, і весь народ, від малого і до великого,
9
9
и3 речE и5мъ: тaкw речE гDь бGъ ї}левъ, къ немyже посылaсте мS, да прострY моли6твы вaшz пред8 ни1мъ: і сказав їм: так говорить Господь, Бог Ізраїлів, до Якого ви посилали мене, щоб скласти перед Ним моління ваше:
10
10
ѓще сэдsще сsдете на земли2 сeй, то2 сози1жду вaсъ, ґ не разорю2, и3 насаждY вaсъ, ґ не и3ст0ргну, ћкw престaхъ t ѕHлъ, ±же сотвори1хъ вaмъ. якщо залишитеся на землі цій, то Я влаштую вас і не розорю, насаджу вас і не викоріню, бо Я шкодую про ту біду, яку зробив вам.
11
11
Не ўб0йтесz t лицA царS вавmлHнска, є3г0же вы2 боитeсz: t лицA є3гw2 не ўб0йтесz, речE гDь: ћкw ѓзъ съ вaми є4смь, є4же и3збавлsти вaсъ и3 сп7сaти вaсъ t руки2 є3гw2: Не бійтеся царя Вавилонського, якого ви боїтеся; не бійтеся його, — говорить Господь, — бо Я з вами, щоб спасати вас і визволяти вас від руки його.
12
12
и3 дaмъ вaмъ млcть и3 поми1лую вaсъ и3 возвращY вaсъ на зeмлю вaшу. І виявлю до вас милість, і він змилостивиться до вас і поверне вас у землю вашу.
13
13
Ѓще же речeте вы2: не сsдемъ на земли2 сeй, є4же не слhшати глaса гDа бGа нaшегw, Якщо ж ви скажете: «не хочемо жити у цій землі», і не послухаєтеся гласу Господа Бога вашого, говорячи:
14
14
глаг0люще: никaкw, но въ зeмлю є3гЂпетску вни1демъ, и3 не ќзримъ рaти, и3 глaса трyбнагw не ўслhшимъ, и3 њ хлёбэхъ не взaлчемъ, и3 тaмw всели1мсz: «ні, ми підемо у землю Єгипетську, де війни не побачимо і трубного голосу не почуємо, і голодувати не будемо, і там будемо жити»;
15
15
тогw2 рaди слhшите сл0во гDне, њстaвшіи ї{дины, тaкw речE гDь вседержи1тель, бGъ ї}левъ: ѓще вы2 дади1те лицE вaше во є3гЂпетъ и3 вни1дете тaмw жи1ти, то вислухайте нині слово Господнє, ви, залишок Іуди: так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: якщо ви рішуче повернете лиця ваші, щоб іти в Єгипет, і підете, щоб жити там,
16
16
и3 бyдетъ, мeчь, є3гHже вы2 боитeсz t лицA є3гw2, њбрsщетъ вы2 во є3гЂптэ, и3 глaдъ, t негHже вы2 њпасeніе и4мате t лицA є3гw2, пости1гнетъ вы2 в8слёдъ вaсъ во є3гЂптэ, и3 тaмw и4змрете вы2. то меч, якого ви боїтеся, наздожене вас там, у землі Єгипетській, і голод, якого ви страхаєтеся, буде завжди йти за вами там, у Єгипті, і там помрете.
17
17
И# бyдутъ вси2 мyжіе и3 вси2 и3ноплемє1нницы положи1вшіи лицE своE на зeмлю є3гЂпетску жи1ти тaмw, њскудёютъ глaдомъ и3 мечeмъ, и3 бyдетъ t ни1хъ ни є3ди1нъ спасaемь t ѕHлъ, ±же ѓзъ наведY на нS. І всі, які повернуть лице своє, щоб іти в Єгипет і там жити, помруть від меча, голоду і моровиці, і жоден з них не залишиться і не уникне тієї біди, яку Я наведу на них.
18
18
Ћкw тaкw речE гDь си1лъ, бGъ ї}левъ: ћкоже вскaпа ћрость моS на живyщыz во їеrли1мэ, тaкw вскaплетъ ћрость моS на вaсъ, вшeдшымъ вaмъ во є3гЂпетъ: и3 бyдете въ непроходи6маz и3 подрyчни, и3 въ клsтву и3 во ўкори1зну, и3 не ќзрите ктомY мёста сегw2. Бо так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: як вилився гнів Мій і лють Моя на жителів Єрусалима, так виллється лють Моя на вас, коли ввійдете в Єгипет, і ви будете прокляттям і жахом, і наругою і ганьбою, і не побачите більше місця цього.
19
19
Сі‰ гlа гDь на вaсъ њстaвшихсz t їyды: не входи1те во є3гЂпетъ. И# нн7э вёдzще ўвёдаете, ћкw засвидётелствовахъ вaмъ днeсь: До вас, залишок Іуди, вирік Господь: «не ходіть у Єгипет»; твердо знайте, що я нині застерігав вас,
20
20
ћкw слукaвновасте въ душaхъ вaшихъ, послaвше мS ко гDу бGу вaшему, глаг0люще: помоли1сz њ нaсъ гDеви: и3 по всемY, є3ли1кw возгlетъ тебЁ гDь бGъ нaшъ, тaкw возвэсти2 нaмъ, и3 сотвори1мъ. бо ви згрішили проти себе самих: ви послали мене до Господа Бога нашого, сказавши: «помолися за нас Господу Богу нашому й усе, що скаже Господь Бог наш, оголоси нам, і ми зробимо».
21
21
И# возвэсти1хъ вaмъ днeсь, и3 не послyшасте глaса гDа бGа вaшегw во всeмъ, є3г0же послA къ вaмъ: Я оголосив вам нині; але ви не послухали гласу Господа Бога нашого і всього того, з чим Він послав мене до вас.
22
22
и3 нн7э вёдуще вёдайте, ћкw мечeмъ и3 глaдомъ и3 м0ромъ и3счeзнете на мёстэ, на нeже х0щете и3ти2 жи1ти тaмw. Отже, знайте, що ви помрете від меча, голоду і моровиці у тім місці, куди хочете йти, щоб жити там.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.