Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Главa ѕ7i
Глава 16
1
1
И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ, рекyщее: и3 ты2 да не п0ймеши жены2, І було до мене слово Господнє:
2
2
и3 не роди1тсz тебЁ сhнъ, нижE дщeрь на мёстэ сeмъ. не бери собі дружини, і нехай не буде у тебе ні синів, ні дочок на місці цьому.
3
3
Ћкw сі‰ гlетъ гDь њ сынёхъ и3 дщeрехъ, и5же родsтсz на мёстэ сeмъ, и3 њ мaтерехъ и4хъ, ±же роди1ша и5хъ, и3 њ nтцёхъ и4хъ роди1вшихъ | въ земли2 сeй: Бо так говорить Господь про синів і дочок, які народяться на місці цьому, і про матерів їхніх, які народять їх, і про батьків їхніх, які породять їх на цій землі:
4
4
смeртію лю1тою и3з0мрутъ, не њплaчутсz и3 не погребyтсz: во w4бразъ на лицы2 земли2 бyдутъ и3 мечeмъ падyтъ и3 глaдомъ скончaютсz, и3 бyдутъ трyпіе и4хъ во снёдь пти1цамъ небє1снымъ и3 ѕвэрє1мъ земны6мъ. тяжкою смертю помруть вони і не будуть ні оплакані, ні поховані; будуть гноєм на поверхні землі; мечем і голодом будуть знищені, і трупи їхні будуть споживою птахам небесним і звірам земним.
5
5
Сі‰ гlетъ гDь: да не вни1деши въ д0мъ и4хъ пи1рный, ни да х0диши плaкати, нижE да рыдaеши и5хъ, понeже tsхъ ми1ръ м0й t людjй си1хъ, речE гDь, млcть и3 щедрHты. Бо так говорить Господь: не входь у дім тих, що ремствують, і не ходи плакати і тужити з ними; бо Я відняв від цього народу, — говорить Господь, — мир Мій і милість і жаль.
6
6
И# ќмрутъ вели1цыи и3 мaліи въ земли2 сeй: не погребyтсz, ни њплaчутсz, нижE терзaніе њ ни1хъ бyдетъ, нижE њбрjютсz рaди и4хъ, І помруть великі і малі на землі цій; і не будуть поховані, і не будуть оплакувати їх, ні терзати себе, ні стригтися заради них.
7
7
и3 не прел0мzтъ хлёба во стенaніи и4хъ ко ўтэшeнію над8 мeртвымъ, и3 не дадyтъ и5мъ питіS чaши ко ўтэшeнію над8 nтцeмъ и3 мaтерію и4хъ. І не будуть переломлювати для них хліб у сумі, для утішення за померлим; і не подадуть їм чаші втіхи, щоб пити по батькові їх і матері їх.
8
8
И# въ д0мъ пи1рный да не вни1деши сэдёти съ ни1ми, є4же ћсти и3 пи1ти. Не ходи також і у дім бенкету, щоб сидіти з ними, їсти і пити;
9
9
Понeже сі‰ гlетъ гDь си1лъ, бGъ ї}левъ: сE, ѓзъ tимY t мёста сегw2 во џчію вaшєю и3 во днeхъ вaшихъ глaсъ рaдости и3 глaсъ весeліz, глaсъ женихA и3 глaсъ невёсты. бо так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: ось, Я припиню у місці цьому в очах ваших і у дні ваші голос радости і голос веселощів, голос нареченого і голос нареченої.
10
10
И# бyдетъ, є3гдA возвэсти1ши лю1демъ си6мъ вс‰ словесA сі‰, и3 рекyтъ къ тебЁ: вскyю гlалъ є4сть гDь на нaсъ вс‰ ѕл†z сі‰; кaz непрaвда нaша; и3 кjй грёхъ нaшъ, и4мже согрэши1хомъ гDу бGу нaшему; Коли ти перекажеш народу цьому всі ці слова, і вони скажуть тобі: «за що вирік на нас Господь усю цю велику біду, й у чому наша неправда, і який наш гріх, яким згрішили ми перед Господом Богом нашим?» —
11
11
И# речeши къ ни6мъ: понeже њстaвиша мS nтцы2 вaши, гlетъ гDь, и3 и3д0ша в8слёдъ богHвъ чужди1хъ, и3 послужи1ша и5мъ и3 поклони1шасz и5мъ, менe же њстaвиша и3 зак0на моегw2 не сохрани1ша: тоді скажи їм: за те, що батьки ваші залишили Мене, — говорить Господь, — і пішли слідом інших богів, і служили їм, і поклонялися їм, а Мене залишили, і закону Мого не зберігали.
12
12
и3 вы2 г0рше дёласте, нeже nтцы2 вaши, и3 сE, вы2 х0дите кjйждо в8слёдъ п0хотей сeрдца вaшегw лукaвагw, є4же не слyшати менE: А ви робите ще гірше за батьків ваших і живете кожен за впертістю злого серця свого, щоб не слухати Мене.
13
13
и3 и3зри1ну вaсъ t земли2 сеS въ зeмлю, є3sже не вёсте вы2 и3 nтцы2 вaши, и3 послyжите тaмw богHмъ чужди6мъ дeнь и3 н0щь, и5же не дадyтъ вaмъ ми1лости. За це викину вас із землі цієї у землю, якої не знали ні ви, ні батьки ваші, і там будете служити іншим богам день і ніч; бо Я не виявлю до вас милосердя.
14
14
Сегw2 рaди, сE, днjе грzдyтъ, гlетъ гDь, и3 не рекyтъ ктомY: жи1въ гDь, и4же и3зведE сынHвъ ї}левыхъ t земли2 є3гЂпетскіz: Тому ось, приходять дні, — говорить Господь, — коли не будуть уже говорити: «живий Господь, Який вивів синів Ізраїлевих із землі Єгипетської»;
15
15
но: живeтъ гDь, и4же и3зведE сынHвъ ї}левыхъ t земли2 сёверныz и3 t всёхъ стрaнъ, ѓможе и3звeржени бhша: и3 возвращY и5хъ въ зeмлю и4хъ, ю4же дaхъ nтцє1мъ и4хъ. але: «живий Господь, Який вивів синів Ізраїлевих із землі північної і з усіх земель, в які вигнав їх»: бо поверну їх у землю їхню, яку Я дав батькам їхнім.
16
16
СE, ѓзъ послю2 ры6бари мнHги, речE гDь, и3 ўловsтъ и5хъ: и3 посeмъ послю2 мнHги ловцы2, и3 ўловsтъ и5хъ на всsцэй горЁ и3 на всsцэмъ х0лмэ и3 t пещeръ кaменныхъ. Ось, Я пошлю багато рибалок, — говорить Господь, — і будуть ловити їх; а потім пошлю багато мисливців, і вони проженуть їх з усякої гори, і з усякого пагорба, і з ущелин скель.
17
17
Ћкw џчи мои2 на всёхъ путeхъ и4хъ, не сокровeни сyть t лицA моегw2, и3 не ўтає1на сyть беззакHніz и4хъ t џчію моє1ю. Бо очі Мої на усіх шляхах їхніх; вони не приховані від лиця Мого, і неправда їхня не прихована від очей Моїх.
18
18
И# воздaмъ пeрвэе суг{баz беззакHніz и3 грэхи2 и4хъ, и4миже њскверни1ша зeмлю мою2 въ мертвечи1нахъ мeрзостей свои1хъ и3 въ беззак0ніихъ свои1хъ, и4миже нап0лниша достоsніе моE. І воздам їм насамперед за неправду їхню і за подвійний гріх їхній, тому що осквернили землю Мою, трупами гидких своїх і мерзотами своїми наповнили насліддя Моє.
19
19
ГDи, ты2 крёпость моS и3 п0мощь моS и3 прибёжище моE во днeхъ ѕлhхъ: къ тебЁ kзhцы пріи1дутъ t послёднихъ земли2 и3 рекyтъ: вои1стинну лжи1выхъ стzжaша nтцы2 нaши јдwлwвъ, и3 нёсть въ ни1хъ п0льзы. Господи, сила моя і кріпкість моя і притулок мій у день скорботи! до Тебе прийдуть народи від країв землі і скажуть: «тільки неправду успадкували наші батьки, пустоту і те, у чому немає ніякої користи».
20
20
Е#дA сотвори1тъ себЁ человёкъ б0ги, и3 тjи не сyть б0зи; Чи може людина зробити собі богів, які, втім, не є боги?
21
21
Сегw2 рaди, сE, ѓзъ покажY и5мъ во врeмz сіE рyку мою2 и3 знaему сотворю2 и5мъ си1лу мою2, и3 познaютъ, ћкw и4мz мнЁ гDь. Тому, ось Я покажу їм нині, покажу їм руку Мою і могутність Мою, і пізнають, що ім’я Моє — Господь.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.