1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa lг
|
Глава 33
|
|
1
|
1
|
| И# бhсть сл0во гDне ко їеремjи втори1цею, т0йже бsше є3щE свsзанъ во дворЁ темни1чнэмъ, гlz: | І було слово Господнє до Єремії вдруге, коли він ще утримувався у дворі сторо́жі: |
|
2
|
2
|
| тaкw речE гDь, творsй зeмлю и3 ўстроszй ю5, є4же и3спрaвити ю5, гDь и4мz є3мY: | Так говорить Господь, Який створив [землю], Господь, Який упорядкував і утвердив її, — Господь ім’я Йому: |
|
3
|
3
|
| возопjй ко мнЁ, и3 tвэщaю ти2 и3 возвэщY тебЁ вели6каz и3 крBпкаz, и4хже не разумёлъ є3си2. | взивай до Мене — і Я відповім тобі, покажу тобі велике і недоступне, чого ти не знаєш. |
|
4
|
4
|
| Ћкw тaкw речE гDь бGъ ї}левъ њ домёхъ грaда сегw2 и3 њ хрaмэхъ царS їyдина, растeрзанныхъ на nстр0ги и3 на забр†ла, | Бо так говорить Господь, Бог Ізраїлів, про доми міста цього і про доми царів юдейських, які руйнуються для завалів і для битви |
|
5
|
5
|
| є4же проти1витисz ко халдeємъ, и3 нап0лню є3го2 мeртвыми человBки, и5хже порази1хъ во гнёвэ моeмъ и3 въ ћрости моeй, и3 tврати1хъ лицE моE t ни1хъ всёхъ рaди ѕл0бъ и4хъ. | тими, які прийшли воювати з халдеями, щоб наповнити доми трупами людей, яких Я уражу у гніві Моєму й у люті Моїй, і за всі беззаконня яких Я сховав лице Моє від міста цього. |
|
6
|
6
|
| СE, ѓзъ наведY на нS срастёніе ћзвы и3 и3сцэлeніе, и3 и3зврачyю | и3 kвлю2 и5мъ, є4же слyшати, и3 и3сцэлю2 | и3 сотворю2 и5мъ ми1ръ и3 вёру: | Ось, Я прикладу йому пластир і цілющі засоби, і вилікую їх, і відкрию їм повноту миру й істини, |
|
7
|
7
|
| и3 њбращY преселeніе їyдино и3 преселeніе ї}лево, и3 сограждY |, ћкоже и3 прeжде, | і поверну полон Іуди і полон Ізраїля і влаштую їх, як спочатку, |
|
8
|
8
|
| и3 њчи1щу | t всёхъ непрaвдъ и4хъ, и4миже согрэши1ша ми2, и3 млcтивъ бyду всBмъ непрaвдамъ и4хъ, и4миже tступи1ша t менє2. | і очищу їх від усього нечестя їхнього, яким вони грішили переді Мною, і прощу всі беззаконня їхні, якими вони грішили переді Мною і відпали від Мене. |
|
9
|
9
|
| И# бyдетъ въ весeліе и3 во хвалY и3 въ вели1чіе всBмъ лю1демъ земли2, и5же ўслhшатъ вс‰ благwты2, ±же ѓзъ сотворю2 и5мъ, и3 ўбоsтсz, и3 њгорчaтсz њ всёхъ благотaхъ и3 њ всeмъ ми1рэ, є3г0же ѓзъ сотворю2 и5мъ. | І буде для мене Єрусалим радісним ім’ям, похвалою і честю перед усіма народами землі, які почують про усі блага, які Я зроблю йому, і здивуються і затремтять від усіх благодіянь і всього благоденства, яке Я доставлю йому. |
|
10
|
10
|
| Тaкw речE гDь: є3щE ўслhшитсz въ сeмъ мёстэ, њ нeмже вы2 глаг0лете: пyсто є4сть t человBкъ и3 t скHтъ, во градёхъ їyдиныхъ и3 внЁ їеrли1ма, њпустёвшихъ, понeже нёсть человёка, ни скотA, | Так говорить Господь: на цьому місці, про яке ви говорите: «воно порожнє, без людей і без худоби», — у містах юдейських і на вулицях Єрусалима, які порожні, без людей, без жителів, без худоби, |
|
11
|
11
|
| глaсъ весeліz и3 глaсъ рaдости, глaсъ женихA и3 глaсъ невёсты, глaсъ глаг0лющихъ: и3сповёдайтесz гDеви вседержи1телю, ћкw бlгъ гDь, ћкw въ вёкъ млcть є3гw2: и3 принесyтъ дaры похвалeніz въ д0мъ гDень, ћкw возвращY всE преселeніе земли2 тоS по прeжнему, речE гDь. | знову буде чутно голос радости і голос веселощів, голос нареченого і голос нареченої, голос тих, що говорять: «славте Господа Саваофа, бо благий Господь, бо повік милість Його», і голос тих, що приносять жертву подяки в домі Господньому; бо Я поверну полонених цієї землі в попередній стан, — говорить Господь. |
|
12
|
12
|
| Тaкw гlетъ гDь си1лъ: є3щE бyдутъ на сeмъ мёстэ пустёмъ, за є4же не бhти человёку, ни скотY, во всёхъ градёхъ є3гw2 њбит†лища пастухHвъ пасyщихъ џвцы, | Так говорить Господь Саваоф: на цьому місці, яке порожнє, без людей, без худоби, й у всіх містах його знову будуть оселі пастухів, які будуть пасти стада. |
|
13
|
13
|
| во градёхъ г0рнихъ и3 во градёхъ п0льныхъ, и3 во градёхъ нагeвъ и3 въ земли2 веніамjни, и3 во њкрeстныхъ їеrли1ма и3 во градёхъ їyдиныхъ, є3щE п0йдутъ џвцы къ руцЁ и3счислsющагw, гlетъ гDь. | У містах нагірних, у містах низинних і в містах південних, і в землі Веніаміновій, і в околицях Єрусалима, і в містах Іуди знову будуть проходити стада під рукою того, який рахує, — говорить Господь. |
|
14
|
14
|
| СE, днjе грzдyтъ, речE гDь, и3 возстaвлю сл0во бlго, є4же гlахъ къ д0му ї}леву и3 къ д0му їyдину. | Ось, настануть дні, — говорить Господь, — коли Я виконаю те добре слово, яке вирік про дім Ізраїлів і про дім Іудин. |
|
15
|
15
|
| Во днeхъ џнэхъ и3 въ то2 врeмz произрасти1ти сотворю2 давjду tрaсль прaвды, и3 сотвори1тъ сyдъ и3 прaвду на земли2. | У ті дні й у той час вирощу Давиду Паросток праведний, і буде чинити суд і правду на землі. |
|
16
|
16
|
| Во днeхъ џнэхъ сп7сeнъ бyдетъ їyда, и3 їеrли1мъ пребyдетъ въ надeжди: и3 сіE є4сть и4мz, и4мже нарекyтъ є3го2: гDь првdнъ нaшъ. | У ті дні Іуда буде спасенний і Єрусалим буде жити безпечно, і наречуть ім’я Йому: «Господь виправдання наше!» |
|
17
|
17
|
| Тaкw бо речE гDь: не њскудёетъ t давjда мyжъ сэдsй на прест0лэ д0му ї}лева: | Бо так говорить Господь: не припиниться у Давида муж, який сидить на престолі дому Ізраїлевого, |
|
18
|
18
|
| и3 t жерцє1въ и3 t леvjтwвъ не поги1бнетъ мyжъ t лицA моегw2, приносsй всесожжє1ніz и3 дaръ и3 творsй жє1ртвы по вс‰ дни6. | й у священиків-левитів не буде нестачі у мужі перед лицем Моїм, який в усі дні возносить всепалення і спалює приношення і звершує жертви. |
|
19
|
19
|
| И# бhсть сл0во гDне ко їеремjи гlz: | І було слово Господнє до Єремії: |
|
20
|
20
|
| тaкw гlетъ гDь: м0жетъ ли разори1тисz завётъ м0й со днeмъ и3 завётъ м0й съ н0щію, є4же не бhти дню2 и3 н0щи во врeмz своE; | так говорить Господь: якщо можете зруйнувати завіт Мій про день і завіт Мій про ніч, щоб день і ніч не приходили у свій час, |
|
21
|
21
|
| то2 и3 завётъ м0й разори1тсz съ давjдомъ раб0мъ мои1мъ, є4же не бhти t негw2 сhну цaрствующу на прест0лэ є3гw2, и3 съ леv‡ты и3 свzщє1нники рабы6 мои1ми. | то може бути зруйнований і завіт Мій з рабом Моїм Давидом, так що не буде у нього сина, який царює на престолі його, і також з левитами-священиками, служителями Моїми. |
|
22
|
22
|
| Ћкоже сочтє1ны бhти не м0гутъ ѕвёзды небє1сныz, ни и3змёренъ бhти пес0къ морскjй, тaкw ўмн0жу сёмz рабA моегw2 давjда и3 леvjты служи1тєли мо‰. | Як незліченне небесне воїнство і невимірний пісок морський, так розмножу плем’я Давида, раба Мого, і левитів, які служать Мені. |
|
23
|
23
|
| И# бhсть сл0во гDне ко їеремjи гlz: | І було слово Господнє до Єремії: |
|
24
|
24
|
| є3дA не ви1дэлъ є3си2, что2 рек0ша лю1діе сjи, глаг0люще: двA нарHда, и5хже и3збрA гDь, и3 сE, tвeрже |: и3 преwгорчи1ша людjй мои1хъ, (сегw2 рaди) ћкw да не бyдетъ ктомY нар0дъ пред8 ни1ми; | чи не бачиш, що народ цей говорить: «ті два племені, які обрав Господь, Він відкинув?» і через це вони зневажають народ Мій, ніби він уже не був народом у очах їх. |
|
25
|
25
|
| Тaкw речE гDь: не положи1хъ ли u5бо завёта моегw2 междY днeмъ и3 н0щію и3 зак0нwвъ небеси2 и3 земли2; | Так говорить Господь: якщо завіту Мого про день і ніч і уставів неба і землі Я не утвердив, |
|
26
|
26
|
| ТогдA и3 сёмz їaкwвле и3 давjда рабA моего2 tвeргу, є4же не пріsти t сёмене є3гw2 кнzзeй сёмене ґвраaма и3 їсаaка и3 їaкwва: ћкw пaки возвращY плёнъ и4хъ и3 поми1лую и5хъ. | то і плем’я Якова і Давида, раба Мого, відкину, щоб не брати більше владик з його племені для племені Авраама, Ісаака та Якова; бо поверну їх із полону і помилую їх. |
