Главa м7ѕ
|
Глава 46
|
1
|
1
|
Сл0во, є4же бhсть ко їеремjи прbр0ку t гDа на kзhки, | Слово Господнє, яке було до Єремії пророка про народи язичницькі: |
2
|
2
|
ко є3гЂпту проти1ву си1лы фараHна нехаw2 царS є3гЂпетскагw, и4же бhсть над8 рэк0ю є3vфрaтомъ во кархамjсэ, є3г0же порази2 навуходон0соръ цaрь вавmлHнскій, въ лётэ четвeртэмъ їwакjма сhна їwсjина, царS їyдина. | про Єгипет, про військо фараона Нехао, царя Єгипетського, яке було біля ріки Євфрату в Кархемисі, і яке уразив Навуходоносор, цар Вавилонський, у четвертий рік Іоакима, сина Іосії, царя Юдейського. |
3
|
3
|
Возми1те nрyжіе и3 щиты2 и3 и3ди1те на брaнь, | Готуйте щити і списи, і вступайте у бій; |
4
|
4
|
њсэдлaйте к0ни и3 всэдaйте, всaдницы, и3 стaните во шлeмэхъ вaшихъ, ўстaвите к0піz и3 њблецhтесz въ брwнS вaшz. | сідлайте коней і сідайте, вершники, і станьте у шоломах; гостріть списи, вдягайтеся у броню. |
5
|
5
|
Что2 ќбw ви1дэхъ и5хъ страшли1выхъ и3 хребты2 њбращaющихъ; крёпцыи и4хъ и3зби1ти, побэг0ша ск0рw и3 не њзрёшасz вспsть, tвсю1ду стрaхъ, гlетъ гDь. | Чому ж, бачу Я, вони злякалися і повернули назад? і сильні їх уражені, і біжать не оглядаючись; звідусюди жах, — говорить Господь. |
6
|
6
|
Не ўтечeтъ лeгкій, нижE возм0жетъ и3збaвитисz крёпкій на полyнощь: бли1з8 рэки2 є3vфрaта побэждeни сyть и3 пад0ша. | Не втече прудконогий, і не спасеться сильний; на півночі, біля ріки Євфрату, вони спіткнуться і впадуть. |
7
|
7
|
Кто2 є4сть т0й, и4же ћкw рэкA восх0дитъ, и3 ћкw рёки воздви1жутсz вHлны є3гw2; | Хто це піднімається, як ріка, і, як потоки, хвилюються води його? |
8
|
8
|
В0ды є3гЂпта ѓки рэкA взhдутъ, и3 ѓки рэкA восколeблютсz в0ды є3гw2. И# речE: взhду и3 покрhю зeмлю, и3 погублю2 грaдъ и3 живyщыz въ нeмъ. | Єгипет піднімається, як ріка, і, як потоки, хвилюються води його, і говорить: «піднімуся і покрию землю, погублю місто і жителів його». |
9
|
9
|
Возсsдите на к0ни и3 ўстр0йте колесни6цы, и3зыди1те, си1льніи мyринстіи, и3 лівЂане воwружeнніи щитaми, и3 лЂдzне, взhдите налzцaюще лyкъ. | Сідайте на коней, і мчіть, колісниці, і виступайте, сильні ефіопляни і лівіяни, озброєні щитом, і лідяни, які тримають луки і натягують їх; |
10
|
10
|
Дeнь сeй гDа бGа вседержи1телz, дeнь tмщeніz, да tмсти1тъ врагHмъ свои6мъ, и3 пожрeтъ | мeчь гDень и3 насhтитсz и3 ўпіeтсz кр0вію и4хъ, ћкw жeртва гDу вседержи1телю въ земли2 полyнощнэй, бли1з8 рэки2 є3vфрaта. | бо день цей у Господа Бога Саваофа є день помсти, щоб помститися ворогам Його; і меч буде пожирати, і насититься й уп’ється кров’ю їх; бо це Господу Богу Саваофу буде жертвоприношення у землі північній, біля ріки Євфрату. |
11
|
11
|
Взhди въ галаaдъ и3 возми2 ритjну, дёво, дщи2 є3гЂпетска! всyе ўмн0жила є3си2 врачєвaніz тво‰, и3 цэльбы2 нёсть тебЁ. | Піди у Галаад і візьми бальзаму, діво, дочко Єгипту; даремно ти будеш примножувати лікування, немає для тебе зцілення. |
12
|
12
|
Ўслhшаша kзhцы глaсъ [Е#вр.: срамотY.], и3 плaчь тв0й нап0лни зeмлю: ћкw си1льный срётесz съ си1льнымъ, и3 џба вкyпэ и3знемог0ста и3 пад0ста. | Почули народи про посоромлення твоє, і волання твоє наповнило землю; бо сильний зіштовхнувся із сильним, і обоє разом упали. |
13
|
13
|
Сл0во, є4же гlа гDь ко їеремjи прbр0ку њ сeмъ: ћкw и3мЁ пріити2 навуходон0соръ цaрь вавmлHнскій и3 порази1ти зeмлю є3гЂпетску. | Слово, яке сказав Господь пророку Єремії про нашестя Навуходоносора, царя Вавилонського, щоб уразити землю Єгипетську: |
14
|
14
|
Возвэсти1те є3гЂпту и3 разгласи1те во магдaлу, и3 возопjйте во мемфjсэ и3 во тафнaсэ повёдите: ст0й и3 ўгот0висz, ћкw пожрeтъ мeчь сі‰, ±же w4крестъ тебє2 сyть. | сповістіть у Єгипті і дайте знати у Магдолі, і дайте знати у Нофі і Тафнисі; скажіть: «ставай і готуйся, бо меч пожирає околиці твої». |
15
|
15
|
Почто2 ўбэжA t тебє2 ѓпісъ; телeцъ и3збрaнный тв0й не пребhсть, ћкw гDь разруши2 є3го2. | Чому сильний твій повалений? — Не встояв, тому що Господь погнав його. |
16
|
16
|
И# мн0жество твоE и3знем0же и3 падE, и3 кjйждо ко бли1жнему своемY глаг0лаху: востaнимъ и3 возврати1мсz къ лю1демъ нaшымъ и3 въ зeмлю рождeніz нaшегw t лицA мечA є4ллинскагw. | Він примножив тих, що падають, навіть падали одне на одного і говорили: «вставай і повернемося до народу нашого у рідну нашу землю від згубного меча». |
17
|
17
|
Назови1те и4мz фараHна нехаw2 царS є3гЂпетска, смzтeніе преведE врeмz. | А там кричать: «фараон, цар Єгипту, знітився; він пропустив домовлений час». |
18
|
18
|
ЖивY ѓзъ, гlетъ цRь, гDь вседержи1тель и4мz є3гw2: и4бо, ћкоже fавHръ на горaхъ и3 ћкоже кармeль въ м0ри, пріи1детъ. | Живу Я, говорить Цар, Якого ім’я Господь Саваоф: як Фавор серед гір і як Кармил біля моря, так напевне прийде він. |
19
|
19
|
Сосyды плэнeніz сотвори2 себЁ, живyщаz дщи2 є3гЂпетска, ћкw мемфjсъ въ запустёніе бyдетъ, и3 наречeтсz, ўвы2! и3 не бyдутъ въ нeмъ жи1ти. | Готуй собі потрібне для переселення, дочко — жителько Єгипту, бо Ноф буде спустошений, зруйнований, залишиться без жителя. |
20
|
20
|
Ю$ница (и3збрaнна и3) ўкрaшена є3гЂпетъ, разорeніе t полyнощи пріи1де на ню2, | Єгипет — прекрасна телиця; але загибель від півночі йде, йде. |
21
|
21
|
и3 нає1мницы є3гw2, живyщіи посредЁ є3гw2, ћкоже телцы2 тyчніи питaеми въ нeмъ: занE и3 тjи њбрати1шасz и3 побэг0ша вкyпэ, и3 не мог0ша стaти, ћкw дeнь поги1бели и4хъ пріи1де на нS и3 врeмz tмщeніz и4хъ. | І найманці його серед нього, як вгодовані тельці, — і самі повернулися назад, побігли всі, не устояли, тому що прийшов на них день загибелі їх, час відвідування їх. |
22
|
22
|
Глaсъ и4хъ, ћкоже ѕмjа звиздaющагw, понeже съ си1лою п0йдутъ, со сэки1рами пріи1дутъ на него2. | Голос його несеться, як зміїний; вони йдуть з військом, прийдуть на нього із сокирами, як дроворуби; |
23
|
23
|
Ћкw дрeвіе сэкyще посэкyтъ лёсъ є3гw2, гlетъ гDь бGъ: и4бо не м0жетъ сочтeнъ бhти, ћкw ўмн0жишасz пaче прyгwвъ, и3 нёсть и5мъ числA. | вирубають ліс його, — говорить Господь, — бо вони незліченні; їх більше, ніж сарани, і немає ліку їм. |
24
|
24
|
Посрaмленна є4сть дщи2 є3гЂпетска и3 данA въ рyцэ лю1демъ полyнwщнымъ. | Осоромлена дочка Єгипту, віддана до рук народу північного. |
25
|
25
|
РечE гDь вседержи1тель, бGъ ї}левъ: сE, ѓзъ посэщY на ґммHна сhна є3S, и3 на фараHна и3 на є3гЂпетъ, и3 на б0ги є3гw2 и3 на цари6 є3гw2, и3 на фараHна и3 на ўповaющыz нaнь, | Господь Саваоф, Бог Ізраїлів, говорить: ось, Я відвідаю Аммона, який у Но, і фараона і Єгипет, і богів його і царів його, фараона і тих, що надіються на нього; |
26
|
26
|
и3 дaмъ и5хъ въ рyцэ и4щущихъ души2 и4хъ, и3 въ рукY навуходон0сора царS вавmлHнска, и3 въ рyцэ слyгъ є3гw2: и3 посeмъ поживyтъ ћкоже и3 пeрвэе, гlетъ гDь. | і віддам їх до рук тих, що шукають душі їхньої, і до рук Навуходоносора, царя Вавилонського, і до рук рабів його; але після того буде він населений, як у минулі дні, — говорить Господь. |
27
|
27
|
Тh же не ўб0йсz, рaбе м0й їaкwве, ни ўстрашaйсz, ї}лю: сe бо, ѓзъ тебE спасeна сотворю2 и3здалeча и3 сёмz твоE t земли2 плэнeніz и4хъ: и3 возврати1тсz їaкwвъ и3 почjетъ и3 благоуспёетъ, и3 не бyдетъ ўстрашazй є3го2. | Ти ж не бійся, рабе Мій Якове, і не страшися, Ізраїлю: бо ось, Я спасу тебе з далекої країни і сíм’я твоє із землі полону їх; і повернеться Яків, і буде жити спокійно і мирно, і ніхто не буде устрашати його. |
28
|
28
|
Не б0йсz, рaбе м0й їaкwве, гlетъ гDь, ћкw съ тоб0ю є4смь ѓзъ: ћкw сотворю2 скончaніе во всёхъ kзhцэхъ, въ нsже и3зверг0хъ тS, тебe же не сотворю2 њскудёти, но накажy тz суд0мъ и3 њбезвинsz не њбезвиню1 тz. | Не бійся, рабе Мій Якове, — говорить Господь: бо Я з тобою; Я знищу всі народи, до яких Я вигнав тебе, а тебе не знищу, а тільки покараю тебе за мірою; непокараним же не залишу тебе. |