1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa lи
|
Глава 38
|
|
1
|
1
|
| И# слhша сафанjа сhнъ наfaнь и3 годолjа сhнъ пасхHровъ, и3 їwахaлъ сhнъ селемjинъ и3 фасхHръ сhнъ мелхjевъ словесA, ±же їеремjа глаг0ла ко всBмъ лю1демъ, глаг0лz: | І почули Сафатія, син Матфана, і Годолія, син Пасхора, і Юхал, син Селемії, і Пасхор, син Малхії, слова, які Єремія промовив до всього народу, говорячи: |
|
2
|
2
|
| тaкw речE гDь: сэдsй во грaдэ сeмъ ќмретъ мечeмъ и3 глaдомъ и3 м0ромъ, и3сходsй же ко халдeємъ жи1въ бyдетъ, и3 бyдетъ душA є3гw2 на њбрётеніе, и3 жи1въ бyдетъ. | так говорить Господь: хто залишиться у цьому місті, помре від меча, голоду і моровиці; а хто вийде до халдеїв, буде живий, і душа його буде йому замість здобичі, і він залишиться живий. |
|
3
|
3
|
| Ћкw тaкw речE гDь: предaніемъ предaстсz грaдъ сeй въ рyцэ си1лы царS вавmлHнска, и3 в0зметъ є3го2. | Так говорить Господь: неодмінно віддане буде місто це в руки війська царя Вавилонського, і він візьме його. |
|
4
|
4
|
| И# рек0ша царю2: да ќмретъ человёкъ т0й, ћкw сeй разслаблsетъ рyцэ мужeй вою1ющихъ њстaвшихсz во грaдэ и3 рyки всёхъ людjй, глаг0лz къ ни6мъ по словесє1мъ си6мъ: ћкw человёкъ сeй не проповёдаетъ лю1демъ си6мъ ми1ра, но т0кмw ѕл†z. | Тоді князі сказали цареві: нехай буде цей чоловік відданий на смерть, тому що він ослаблює руки воїнів, які залишаються у цьому місті, і руки усього народу, говорячи до них такі слова; бо цей чоловік не благоденства бажає народу цьому, а біди. |
|
5
|
5
|
| И# речE цaрь седекjа: сE, т0й въ рукaхъ вaшихъ. Понeже не можaше цaрь проти1ву и5мъ. | І сказав цар Седекія: ось, він у ваших руках, тому що цар нічого не може зробити всупереч вам. |
|
6
|
6
|
| И# взsша їеремjю и3 вверг0ша є3го2 въ р0въ мелхjинъ, сhна царeва, и4же бsше во дворЁ темни1чнэмъ: и3 свёсиша є3го2 ќжами въ р0въ, въ р0вэ же не бsше воды2, но ти1на, и3 бsше въ ти1нэ їеремjа. | Тоді взяли Єремію і кинули його в яму Малхії, сина царя, що була у дворі сторо́жі, й опустили Єремію на мотузках; у ямі тій не було води, а тільки багно, і занурився Єремія у багно. |
|
7
|
7
|
| И# слhша ґвдемелeхъ мyринъ, и3 т0й бsше во дворЁ царeвэ, ћкw вверг0ша їеремjю въ р0въ: цaрь же (въ т0й чaсъ) сэдsше во вратёхъ веніамjнихъ. | І почув Авдемелех ефіоплянин, один з євнухів, який знаходився у царському домі, що Єремію посадили в яму; а цар сидів тоді біля воріт Веніамінових. |
|
8
|
8
|
| И# и3зhде ґвдемелeхъ t д0му царeва и3 речE ко царю2 глаг0лz: | І вийшов Авдемелех з дому царського і сказав цареві: |
|
9
|
9
|
| ѕлосотвори1лъ є3си2, ±же сотвори1лъ є3си2, ўбивaz человёка сего2 t лицA глaда, ћкw нёсть хлёба во грaдэ ктомY. | господарю мій царю! зле зробили ці люди, так учинивши з Єремією пророком, якого кинули в яму; він помре там від голоду, тому що немає більше хліба у місті. |
|
10
|
10
|
| И# повелЁ цaрь ґвдемелeху, глаг0лz: поими2 съ соб0ю tсю1ду три1десzть мужeй и3 и3звлецы2 їеремjю и3з8 р0ва, да не ќмретъ. | Цар дав наказ Авдемелеху ефіоплянину, сказавши: візьми із собою звідси тридцять чоловік і витягни Єремію пророка з ями, доки він не помер. |
|
11
|
11
|
| И# поsтъ ґвдемелeхъ мyжы, и3 пріи1де въ д0мъ царeвъ подзeмный, и3 взS tтyду вє1тхи п0рты и3 вє1тхіz ќжы, и3 ввeрже | ко їеремjи въ р0въ, и3 речE къ немY: | Авдемелех узяв людей із собою і ввійшов у дім царський під комору, і взяв звідти старих негодящих ганчірок і старих негодящих клаптів і опустив їх на мотузках у яму до Єремії. |
|
12
|
12
|
| положи2 сі‰ под8 ќжы. И# сотвори2 їеремjа си1це. | І сказав Авдемелех ефіоплянин Єремії: підклади ці старі кинуті ганчірки і клапті під пахви рук твоїх, під мотузки. І зробив так Єремія. |
|
13
|
13
|
| И# и3звлек0ша є3го2 ќжами и3 и3з8sша є3го2 и3з8 р0ва. И# сёде їеремjа во дворЁ темни1чнэмъ. | І потягли Єремію на мотузках і витягли його з ями; і залишався Єремія у дворі сторо́жі. |
|
14
|
14
|
| И# послA цaрь, и3 призвA къ себЁ їеремjю въ д0мъ ґселіси1ль, и4же въ домY гDни. И# речE є3мY цaрь: вопрошaю тS словесE (є3ди1нагw), и3 не ўтaй t менє2 словесE. | Тоді цар Седекія послав і покликав Єремію пророка до себе, при третьому вході у дім Господній, і сказав цар Єремії: я у тебе запитаю щось; не приховай від мене нічого. |
|
15
|
15
|
| И# речE їеремjа царю2: ѓще повёмъ ти2, то2 не смeртію ли ўмори1ши мS; и3 ѓще совэщaю ти2, то2 не послyшаеши менE. | І сказав Єремія Седекії: якщо я відкрию тобі, чи не віддаси ти мене на смерть? і якщо дам тобі пораду, ти не послухаєш мене. |
|
16
|
16
|
| И# клsтсz є3мY цaрь, глаг0лz: жи1въ гDь, и4же сотвори2 нaмъ дyшу сію2, ѓще ўбію2 тS и3 ѓще предaмъ тS въ рyцэ человBкъ си1хъ и4щущихъ души2 твоеS (на смeрть). | І клявся цар Седекія Єремії таємно, говорячи: живий Господь, Який створив нам душу цю, не віддам тебе на смерть і не віддам до рук цих людей, які шукають душі твоєї. |
|
17
|
17
|
| И# речE є3мY їеремjа: тaкw речE гDь си1лъ, бGъ ї}левъ: ѓще и3зыдhй и3зhдеши къ воев0дамъ царS вавmлHнска, живA бyдетъ душA твоS, и3 грaдъ сeй не пожжeтсz nгнeмъ, и3 жи1въ бyдеши ты2 и3 д0мъ тв0й: | Тоді Єремія сказав Седекії: так говорить Господь Бог Саваоф, Бог Ізраїлів: якщо ти вийдеш до князів царя Вавилонського, то жива буде душа твоя, і це місто не буде спалене вогнем, і ти будеш живий, і дім твій; |
|
18
|
18
|
| ѓще же не и3зhдеши ко кнzзє1мъ царS вавmлHнска, предaстсz грaдъ сeй въ рyцэ халдє1йстэ, и3 пожгyтъ є3го2 nгнeмъ, и3 ты2 не спасeшисz t руки2 и4хъ. | а якщо не вийдеш до князів царя Вавилонського, то це місто буде віддане до рук халдеїв, і вони спалять його вогнем, і ти не уникнеш рук їхніх. |
|
19
|
19
|
| И# речE цaрь їеремjи: ѓзъ њпасeніе и4мамъ t їудeєвъ и3збэжaвшихъ ко халдeємъ, да не предадyтъ мS (халдeє) въ рyцэ и4хъ, и3 поругaютсz ми2. | І сказав цар Седекія Єремії: я боюся юдеїв, які перейшли до халдеїв, щоб халдеї не віддали мене у руки їх, і щоб ті не наглумилися з мене. |
|
20
|
20
|
| И# речE їеремjа: не предадsтъ тебE: послyшай u5бо словесE гDнz, є4же ѓзъ глаг0лю тебЁ, и3 лyчше ти2 бyдетъ, и3 живA бyдетъ душA твоS: | І сказав Єремія: не віддадуть; послухай гласу Господа у тім, що я говорю тобі, і добре тобі буде, і жива буде душа твоя. |
|
21
|
21
|
| и3 ѓще не восх0щеши ты2 и3зhти, сіE сл0во, є4же сказA мнЁ гDь: | А якщо ти не захочеш вийти, то ось слово, яке відкрив мені Господь: |
|
22
|
22
|
| и3 сE, вс‰ жєны2, њстaвшыzсz въ домY царS їyдина, и3зведyтсz ко кнzзє1мъ царS вавmлHнска: и3 ты6z глаг0лаху: прельсти1ша тS и3 премог0ша тS мyжіе ми1рницы твои2, и3 њслaбиша во поползновeніихъ н0гу твою2 и3 tврати1шасz t тебє2: | ось, усі дружини, які залишилися у домі царя Юдейського, відведені будуть до князів царя Вавилонського, і скажуть вони: «тебе звабили і перемогли друзі твої; ноги твої занурилися у багно, і вони віддалилися від тебе». |
|
23
|
23
|
| и3 жєны2 тво‰ и3 ч†да тво‰ и3зведyтъ ко халдeємъ, и3 ты2 не ўцэлёеши, ћкw рук0ю царS вавmлHнска ћтъ бyдеши, и3 грaдъ сeй пожжeтсz. | І всіх дружин твоїх і дітей твоїх відведуть до халдеїв, і ти не уникнеш рук їхніх; але будеш узятий рукою царя Вавилонського, і зробиш те, що місто це буде спалене вогнем. |
|
24
|
24
|
| И# речE є3мY цaрь: человёкъ да не ўвёсть словeсъ си1хъ, и3 да не ќмреши ты2. | І сказав Седекія Єремії: ніхто не повинен знати цих слів, і тоді ти не помреш; |
|
25
|
25
|
| И# ѓще ўслhшатъ кн‰зи, ћкw глаг0лахъ съ тоб0ю, и3 пріи1дутъ къ тебЁ и3 рекyтъ ти2: повёждь нaмъ, что2 глаг0ла къ тебЁ цaрь; не ўтaй t нaсъ, и3 не ўбіeмъ тебE: и3 что2 глаг0ла къ тебЁ цaрь; | і якщо почують князі, що я розмовляв з тобою, і прийдуть до тебе, і скажуть тобі: «скажи нам, що говорив ти царю, не приховай від нас, і ми не віддамо тебе на смерть, — і також що говорив тобі цар», |
|
26
|
26
|
| И# речeши и5мъ: поверг0хъ ѓзъ молeніе моE пред8 лицeмъ царeвымъ, ћкw да не возврати1тъ менE въ д0мъ їwнаfaнь, ўмрeти ми2 тaмw. | то скажи їм: «я склав перед лицем царя прохання моє, щоб не повертати мене у дім Іонафана, щоб не померти там». |
|
27
|
27
|
| И# пріид0ша вси2 кн‰зи ко їеремjи и3 вопроси1ша є3го2. И# повёда и5мъ по всBмъ словесє1мъ си6мъ, ±же заповёда є3мY цaрь. И# ўм0лкнуша, ћкw нёсть слhшано сл0во гDне. | І прийшли усі князі до Єремії і запитували його, і він сказав їм згідно з усіма словами, які цар повелів сказати, і вони мовчки залишили його, тому що не довідалися про те, що було сказано цареві. |
|
28
|
28
|
| И# сэдsше їеремjа во дворЁ темни1чнэмъ, д0ндеже взsша їеrли1мъ. | І залишався Єремія у дворі сторо́жі до того дня, в який був узятий Єрусалим. І Єрусалим був узятий. |
