1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава́ і҃
|
Глава 10
|
|
1
|
1
|
| И҆ ви́дѣхъ, и҆ сѐ, верхꙋ̀ тве́рди сꙋ́щїѧ над̾ главо́ю херꙋві́мѡвъ, ꙗ҆́кѡ ка́мень сапфі́ровый, подо́бїе престо́ла на ни́хъ. | І бачив я, і ось на склепінні, що над Главами херувимів, ніби камінь сапфір, ніби щось, схоже на престіл, видиме було над ними. |
|
2
|
2
|
| И҆ речѐ къ мꙋ́жꙋ ѡ҆блече́номꙋ во оу҆́тварь: вни́ди средѣ̀ коле́съ, ꙗ҆̀же под̾ херꙋві́мами, и҆ напо́лни гѡ́рсти твоѧ̑ оу҆́глїѧ ѻ҆́гненнагѡ ѿ среды̀ херꙋві́мѡвъ и҆ разсы́пли на гра́дъ. И҆ вни́де предо мно́ю: | І говорив Він чоловікові, одягненому у лляний одяг, і сказав: увійди між колесами під херувимів і візьми повні пригорщі палаючого вугілля між херувимами, і кинь на місто; і він увійшов на моїх очах. |
|
3
|
3
|
| херꙋві́ми же стоѧ́хꙋ ѡ҆деснꙋ́ю до́мꙋ, внегда̀ вхожда́ше мꙋ́жъ, и҆ ѡ҆́блакъ напо́лни дво́ръ внꙋ́треннїй. | Херувими ж стояли праворуч від дому, коли ввійшов той чоловік, і хмара наповнювала внутрішній двір. |
|
4
|
4
|
| И҆ воздви́жесѧ сла́ва гдⷭ҇нѧ ѿ херꙋві́мѡвъ въ непокрове́нїе до́мꙋ, и҆ напо́лни до́мъ ѡ҆́блакъ, и҆ дво́ръ напо́лнисѧ сїѧ́нїѧ сла́вы гдⷭ҇ни: | І піднялася слава Господня з херувима до порогу дому, і дім наповнився хмарою, і двір наповнився сяйвом слави Господа. |
|
5
|
5
|
| и҆ гла́съ кри́лъ херꙋві́мскихъ слы́шашесѧ да́же до внѣ́шнѧгѡ двора̀, ꙗ҆́коже гла́съ бг҃а саддаі̀ гл҃ющагѡ. | І шум від крил херувимів чутно було навіть на зовнішньому дворі, ніби глас Бога Всемогутнього, коли Він говорить. |
|
6
|
6
|
| И҆ бы́сть внегда̀ заповѣ́даше мꙋ́жꙋ ѡ҆блече́номꙋ во оу҆́тварь ст҃ꙋ́ю, гл҃ѧ: возмѝ ѻ҆́гнь ѿ среды̀ коле́съ, и҆́же средѣ̀ херꙋві́мѡвъ. И҆ вни́де и҆ ста̀ бли́з̾ коле́съ. | І коли Він дав повеління чоловікові, одягненому у лляний одяг, сказавши: «візьми вогню між колесами, між херувимами», і коли він увійшов і став біля колеса, — |
|
7
|
7
|
| И҆ прострѐ херꙋві́мъ рꙋ́кꙋ свою̀ въ среди́нꙋ ѻ҆гнѧ̀ сꙋ́щагѡ средѣ̀ херꙋві́мѡвъ, и҆ взѧ̀ и҆ вдадѐ въ рꙋ́цѣ ѡ҆болче́номꙋ во оу҆́тварь ст҃ꙋ́ю, и҆ взѧ̀ и҆ и҆зы́де. | тоді із середовища херувимів один херувим простягнув руку свою до вогню, який між херувимами, і взяв і дав у пригорщі одягненому у лляний одяг. Він узяв і вийшов. |
|
8
|
8
|
| И҆ ви́дѣхъ херꙋві́мы, и҆ сѐ, подо́бїе рꙋ́къ человѣ́чихъ под̾ кри́лы и҆́хъ. | І видно було у херувимів подобу рук людських під крилами їх. |
|
9
|
9
|
| И҆ ви́дѣхъ, и҆ сѐ, четы́ри коле́са стоѧ́хꙋ держа́щесѧ херꙋві́мѡвъ: ко́ло є҆ди́но держа́шесѧ є҆ди́нагѡ херꙋві́ма, и҆ ко́ло є҆ди́но держа́шесѧ дрꙋга́гѡ херꙋві́ма: взо́ръ же коле́съ ꙗ҆́коже взо́ръ ка́менїѧ а҆нѳра́ѯа: | І бачив я: і ось чотири колеса біля херувимів, по одному колесу біля кожного херувима, і колеса на вигляд ніби з каменю топаза. |
|
10
|
10
|
| и҆ взо́ръ и҆́хъ подо́бїе є҆ди́но четы́ремъ, а҆́кибы бы́ло ко́ло въ колесѝ: | І на вигляд усі чотири подібні, начебто колесо знаходилося у колесі. |
|
11
|
11
|
| внегда̀ и҆дѧ́хꙋ, на четы́ри ча̑сти и҆́хъ и҆дѧ́хꙋ, и҆ не ѡ҆браща́хꙋсѧ внегда̀ и҆дѧ́хꙋ: ꙗ҆́кѡ, на не́же мѣ́сто а҆́ще зрѧ́ше нача́ло є҆ди́но, и҆дѧ́хꙋ (в̾слѣ́дъ є҆гѡ̀), и҆ не ѡ҆браща́хꙋсѧ, внегда̀ и҆тѝ и҆̀мъ. | Коли йшли вони, то йшли на чотири свої боки; під час ходи своєї не поверталися, але до того місця, куди повернена була голова, і вони туди йшли; під час ходи своєї не поверталися. |
|
12
|
12
|
| Всѧ̑ же тѣлеса̀ и҆́хъ и҆ хребты̀ и҆́хъ, и҆ рꙋ́цѣ и҆́хъ и҆ кри́ла и҆́хъ и҆ коле́са пѡ́лна ѻ҆че́съ ѡ҆́крестъ четы́рехъ коле́съ. | І все тіло їх, і спина їх, і руки їх, і крила їх, і колеса навколо були повні очей, усі чотири колеса їх. |
|
13
|
13
|
| Коле́самъ же си̑мъ воззва́сѧ ге́лгель, слы́шащꙋ мнѣ̀. | До коліс цих, як я чув, було сказано: «галгал»*. |
|
14
|
14
|
| Четы́ри же ли́ца коемꙋ́ждо и҆́хъ: є҆ди́номꙋ лицѐ херꙋві́мле, лице́ же дрꙋго́мꙋ лицѐ человѣ́чо, тре́тїе же лицѐ льво́во и҆ четве́ртое лицѐ ѻ҆́рлее. | І у кожної з тварин чотири лиця: перше лице — лице херувимове, друге лице — лице людське, третє лице левове і четверте лице орлине. |
|
15
|
15
|
| И҆ взѧ́шасѧ херꙋві́ми: сїѐ є҆́сть живо́тное, є҆́же ви́дѣхъ на рѣцѣ̀ хова́ръ. | Херувими піднялися. Це були ті самі тварини, яких я бачив біля ріки Ховарі. |
|
16
|
16
|
| И҆ є҆гда̀ и҆дѧ́хꙋ херꙋві́ми, и҆дѧ́хꙋ и҆ коле́са и҆́хъ, и҆ сі́и держа́хꙋсѧ и҆́хъ: и҆ внегда̀ воздвиза́хꙋ херꙋві́ми кри́ла своѧ̑, є҆́же возвы́ситисѧ ѿ землѝ, не ѡ҆браща́хꙋсѧ коле́са и҆́хъ, и҆ та̑ держа́хꙋсѧ и҆́хъ: | І коли йшли херувими, тоді йшли поряд з ними і колеса; і коли херувими піднімали крила свої, щоб піднятися від землі, і колеса не відокремлювалися, а були при них. |
|
17
|
17
|
| є҆гда̀ стоѧ́хꙋ ті́и, стоѧ́хꙋ и҆ ѻ҆нѝ, и҆ внегда̀ возвыша́хꙋсѧ ті́и, возвыша́хꙋсѧ и҆ ѻ҆нѝ съ ни́ми: занѐ дꙋ́хъ жи́зни бѣ̀ въ ни́хъ. | Коли ті стояли, стояли і вони; коли ті піднімалися, піднімалися і вони; бо у них був дух тварин. |
|
18
|
18
|
| И҆ и҆зы́де сла́ва гдⷭ҇нѧ ѿ непокрове́нїѧ до́мꙋ и҆ взы́де на херꙋві́мы. | І відійшла слава Господня від порогу дому і стала над херувимами. |
|
19
|
19
|
| И҆ воздвиго́ша херꙋві́ми кри́ла своѧ̑ и҆ возвы́сишасѧ ѿ землѝ предо мно́ю: є҆гда̀ и҆зыдо́ша ті́и, и҆ коле́са держа́хꙋсѧ и҆́хъ: и҆ ста́ша над̾ преддве́рїемъ вра́тъ до́мꙋ гдⷭ҇нѧ, ꙗ҆̀же проти́вꙋ восто́кꙋ, и҆ сла́ва гдⷭ҇а бг҃а і҆и҃лева бѣ̀ над̾ ни́ми свы́ше. | І підняли херувими крила свої, і піднялися на очах моїх від землі; коли вони відходили, то і колеса поряд з ними; і стали біля входу у східні врата дому Господнього, і слава Бога Ізраїлевого вгорі над ними. |
|
20
|
20
|
| Сїѐ живо́тное є҆́сть, є҆́же ви́дѣхъ под̾ бг҃омъ і҆и҃левымъ на рѣцѣ̀ хова́ръ, и҆ позна́хъ, ꙗ҆́кѡ херꙋві́ми сꙋ́ть. | Це були ті самі тварини, яких бачив я біля підніжжя Бога Ізраїлевого біля ріки Ховарі. І я пізнав, що це херувими. |
|
21
|
21
|
| Четы́ри ли́ца є҆ди́номꙋ, и҆ четы́ри кри́ла є҆ди́номꙋ, и҆ подо́бїе рꙋ́къ человѣ́чихъ под̾ кри́лы и҆́хъ. | У кожного по чотири лиця, й у кожного по чотири крила, і під крилами їх подоба рук людських. |
|
22
|
22
|
| И҆ подо́бїе ли́цъ и҆́хъ: сїѧ̑ ли́ца сꙋ́ть, ꙗ҆̀же ви́дѣхъ под̾ сла́вою бг҃а і҆и҃лева при рѣцѣ̀ хова́ръ воззрѣ́нїе и҆́хъ: и҆ сїѧ̑ ко́ждо прѧ́мѡ лицꙋ̀ своемꙋ̀ и҆дѧ́хꙋ. | А подоба лиць їх те саме, які лиця бачив я біля ріки Ховарі, — і вигляд їх, і самі вони. Кожен ішов прямо у той бік, який був перед лицем його. |
