1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава́ л҃в
|
Глава 32
|
|
1
|
1
|
| И҆ бы́сть во второена́десѧть лѣ́то, во вторыйна́десѧть мцⷭ҇ъ, во є҆ди́нъ де́нь мцⷭ҇а, | У дванадцятому році, у дванадцятому місяці, у перший день місяця, було до мене слово Господнє: |
|
2
|
2
|
| бы́сть сло́во гдⷭ҇не ко мнѣ̀ гл҃ѧ: сы́не человѣ́чь, возмѝ пла́чь на фараѡ́на царѧ̀ є҆гѵ́петска и҆ рече́ши є҆мꙋ̀: львꙋ̀ ꙗ҆зы́кѡвъ оу҆подо́билсѧ є҆сѝ ты̀, и҆ ꙗ҆́кѡ ѕмі́й вели́кїй, и҆́же въ мо́ри, и҆ би́лъ є҆сѝ рога́ми въ рѣка́хъ твои́хъ, и҆ возмꙋща́лъ є҆сѝ во́дꙋ нога́ма твои́ма, и҆ попира́лъ є҆сѝ рѣ́ки твоѧ̑. | сину людський! здійми плач за фараоном, царем Єгипетським, і скажи йому: ти як молодий лев між народами і як чудовисько у морях, кидаєшся у ріках твоїх, і каламутиш ногами твоїми води, і зневажаєш потоки їх. |
|
3
|
3
|
| Сїѧ̑ гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь: и҆ возложꙋ̀ на тѧ̀ сѣ̑ти моѧ̑ въ собра́нїи люді́й мно́гихъ, | Так говорить Господь Бог: Я закину на тебе сітку Мою у зібранні багатьох народів, і вони витягнуть тебе Моєю сіттю. |
|
4
|
4
|
| и҆ и҆зведꙋ́ тѧ оу҆́дою мое́ю, и҆ прострꙋ́ тѧ на землѝ: полѧ̀ напо́лнѧтсѧ тебє̀, и҆ посаждꙋ̀ на тебѣ̀ всѧ̑ пти̑цы небє́сныѧ, и҆ насы́щꙋ тобо́ю всѧ̑ ѕвѣ̑ри всеѧ̀ землѝ: | І викину тебе на землю, на відкритому полі кину тебе, і будуть сідати на тебе всякі небесні птахи, і будуть насичуватися тобою звірі всієї землі. |
|
5
|
5
|
| и҆ пове́ргꙋ плѡ́ти твоѧ̑ на гора́хъ, и҆ напо́лню кро́вїю твое́ю всю̀ зе́млю, | І розкидаю м’ясо твоє по горах, і долини наповню твоїми трупами. |
|
6
|
6
|
| и҆ напїе́тсѧ землѧ̀ ѿ гно́ѧ твоегѡ̀, ѿ мно́жества твоегѡ̀ на гора́хъ: и҆ дє́бри напо́лню ѿ тебє̀, | І землю плавання твого напою кров’ю твоєю до самих гір; і рівчаки будуть наповнені тобою. |
|
7
|
7
|
| и҆ покры́ю не́бо, є҆гда̀ оу҆га́снеши, и҆ помрачꙋ̀ ѕвѣ́зды є҆гѡ̀, со́лнце во ѡ҆́блацѣ сокры́ю, и҆ лꙋна̀ не ꙗ҆ви́тъ свѣ́та своегѡ̀: | І коли ти згаснеш, закрию небеса і зірки їх потьмарю, сонце закрию хмарою, і місяць не буде світити світлом своїм. |
|
8
|
8
|
| всѧ̑ свѣти̑ла небє́снаѧ помрачꙋ̀ на тѧ̀ и҆ да́мъ тмꙋ̀ на зе́млю твою̀, гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь. | Усі світила, що світяться на небі, затьмарю над тобою і на землю твою наведу пітьму, — говорить Господь Бог. |
|
9
|
9
|
| И҆ разгнѣ́ваю сердца̀ люді́й мно́гихъ, є҆гда̀ и҆зведꙋ̀ плѣ́нники твоѧ̑ во ꙗ҆зы́ки, въ зе́млю, є҆ѧ́же не зна́лъ є҆сѝ. | Приведу у збентеження серце багатьох народів, коли розголошу про падіння твоє між народами, по землях, яких ти не знав. |
|
10
|
10
|
| И҆ оу҆ны́ютъ ѡ҆ тебѣ̀ ꙗ҆зы́цы мно́зи, и҆ ца́рїе и҆́хъ оу҆́жасомъ оу҆жа́снꙋтсѧ ѡ҆ тебѣ̀, є҆гда̀ налети́тъ ме́чь мо́й на ли́ца и҆́хъ, ча́юще паде́нїѧ своегѡ̀ ѿ днѐ паде́нїѧ твоегѡ̀. | І наведу тобою жах на багато народів, і царі їх здригнуться за тебе у страху, коли мечем Моїм потрясу перед лицем їх, і щохвилинно будуть тремтіти кожен за душу свою у день падіння твого. |
|
11
|
11
|
| Ꙗ҆́кѡ сїѧ̑ гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь: ме́чь царѧ̀ вавѷлѡ́нска прїи́детъ тебѣ̀, мечьмѝ и҆споли́нѡвъ, и҆ поражꙋ̀ крѣ́пость твою̀: | Бо так говорить Господь Бог: меч царя Вавилонського прийде на тебе. |
|
12
|
12
|
| гꙋби́телїе ѿ ꙗ҆зы̑къ всѝ, и҆ погꙋбѧ́тъ оу҆кори́знꙋ є҆гѵ́петскꙋ, и҆ сокрꙋши́тсѧ всѧ̀ крѣ́пость є҆гѡ̀. | Від мечів сильних упаде народ твій; усі вони — найлютіші з народів, і знищать гордість Єгипту, і загине вся безліч його. |
|
13
|
13
|
| И҆ погꙋблю̀ всѧ̑ скоты̀ є҆гѡ̀ ѿ воды̀ мно́ги, и҆ не возмꙋти́тъ є҆ѧ̀ нога̀ человѣ́ческа ктомꙋ̀, и҆ стопа̀ ско́тїѧ не стꙋ́питъ на ню̀. | І знищу всю худобу його біля великих вод, і надалі не буде каламутити їх нога людська, і копита худоби не будуть каламутити їх. |
|
14
|
14
|
| Та́кѡ тогда̀ оу҆мо́лкнꙋтъ во́ды и҆́хъ, и҆ рѣ́ки и҆́хъ ꙗ҆́кѡ є҆ле́й потекꙋ́тъ, гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь, | Тоді дам спокій водам їх, і зроблю, що ріки їх потечуть, як олія, — говорить Господь Бог. |
|
15
|
15
|
| є҆гда̀ да́мъ є҆гѵ́пта въ па́гꙋбꙋ, и҆ ѡ҆пꙋстѣ́етъ землѧ̀ съ полното́ю свое́ю, є҆гда̀ разсѣ́ю всѧ̑ живꙋ́щыѧ на не́й, и҆ оу҆вѣ́дѧтъ, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ є҆́смь гдⷭ҇ь. | Коли зроблю землю Єгипетську пустелею, і коли позбудеться земля усього, що наповнює її; коли уражу всіх, хто живе на ній, тоді пізнають, що Я Господь. |
|
16
|
16
|
| Пла́чь є҆́сть, и҆ воспла́чешисѧ ѡ҆ не́мъ, и҆ дщє́ри ꙗ҆зы́чєскїѧ воспла́чꙋтсѧ ѡ҆ не́мъ, над̾ є҆гѵ́птомъ и҆ над̾ все́ю си́лою є҆гѡ̀ воспла́чꙋтсѧ, гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь. | Ось жалібна пісня, яку будуть співати; дочки народів будуть співати її; про Єгипет і про всю безліч його будуть співати її, — говорить Господь Бог. |
|
17
|
17
|
| И҆ бы́сть во второена́десѧть лѣ́то, пе́рвагѡ мцⷭ҇а въ пѧтыйна́десѧть де́нь, бы́сть сло́во гдⷭ҇не ко мнѣ̀ гл҃ѧ: | У дванадцятому році, у п’ятнадцятий день того самого місяця, було до мене слово Господнє: |
|
18
|
18
|
| сы́не человѣ́чь, воспла́чисѧ ѡ҆ крѣ́пости є҆гѵ́петстѣй (прекланѧ́ѧ преведѝ є҆го̀): и҆ сведꙋ́тъ дще́рей є҆гѡ̀ ме́ртвыхъ ꙗ҆зы́цы во глꙋбинꙋ̀ земнꙋ́ю ко низходѧ́щымъ въ про́пасть. | сину людський! оплач народ єгипетський, і скинь його, його і дочок знаменитих народів у пекло, з тими, хто відходить у могилу. |
|
19
|
19
|
| Ѿ во́дъ благолѣ́пнѡ сни́ди и҆ поспѝ съ неѡбрѣ́заными. | Кого ти перевершуєш? зійди, і лежи з необрізаними. |
|
20
|
20
|
| Средѣ̀ ꙗ҆́звеныхъ мече́мъ падꙋ́тъ съ ни́мъ, и҆ оу҆́спнетъ всѧ̀ крѣ́пость є҆гѡ̀. | Ті впадуть серед убитих мечем, і він відданий мечу; тягніть його і всю безліч його. |
|
21
|
21
|
| И҆ рекꙋ́тъ тѝ и҆споли́ни: во глꙋбинѣ̀ про́пасти бꙋ́ди, когѡ̀ лꙋ́чши є҆сѝ ты̀; сни́ди и҆ лѧ́зи съ неѡбрѣ́заными средѣ̀ ꙗ҆́звеныхъ мече́мъ. | Серед пекла будуть говорити про нього і про союзників його перші з героїв; вони впали і лежать там між необрізаними, убиті мечем. |
|
22
|
22
|
| Та́мѡ а҆ссꙋ́ръ и҆ ве́сь со́нмъ є҆гѡ̀, и҆ всѝ ꙗ҆́звенїи та́мѡ да́шасѧ, и҆ гро́бъ и҆́хъ во глꙋбинѣ̀ про́пасти, и҆ бы́сть со́нмъ є҆гѡ̀ ѡ҆́крестъ гро́ба є҆гѡ̀, всѝ ꙗ҆́звенїи па́дшїи мече́мъ, | Там Ассур і все полчище його, навколо нього гроби їхні, всі уражені, полеглі від меча. |
|
23
|
23
|
| и҆̀же да́ша гро́бы є҆гѡ̀ во сте́гнѣхъ рва̀, и҆ бы́сть со́нмъ є҆гѡ̀ ѡ҆́крестъ гро́ба є҆гѡ̀, всѝ ті́и ꙗ҆́звенїи па́дающїи мече́мъ, и҆̀же да́ша стра́хъ сво́й на землѝ живы́хъ. | Гроби його поставлені у самій глибині пекла, і полчище його навколо гробниці його, всі уражені, полеглі від меча, ті, які поширювали жах на землі живих. |
|
24
|
24
|
| Та́мѡ є҆ла́мъ и҆ всѧ̀ си́ла є҆гѡ̀ ѡ҆́крестъ гро́ба є҆гѡ̀, всѝ ꙗ҆́звенїи па́дшїи мече́мъ и҆ низходѧ́щїи неѡбрѣ́зани во глꙋбинꙋ̀ земнꙋ́ю, да́вшїи стра́хъ сво́й на землѝ живы́хъ: | Там Елам із усією безліччю своєю навколо гробниці його, усі вони уражені, полеглі від меча, які необрізаними зійшли у пекло, які поширювали собою жах на землі живих і несуть ганьбу свою з тими, що відійшли у могилу. |
|
25
|
25
|
| и҆ прїѧ́ша мꙋче́нїе своѐ съ низходѧ́щими въ про́пасть, средѣ̀ ꙗ҆́звеныхъ. | Серед уражених дали ложе йому з усією безліччю його; навколо нього гроби їхні, всі необрізані, уражені мечем; і оскільки вони поширювали жах на землі живих, то і несуть на собі ганьбу нарівні з тими, що відійшли у могилу і покладені серед уражених. |
|
26
|
26
|
| Та́мѡ да́шасѧ мосо́хъ, и҆ ѳове́ль, и҆ всѧ̑ си́ла є҆гѡ̀, ѡ҆́крестъ гро́ба є҆гѡ̀, всѝ неѡбрѣ́заннїи ꙗ҆́звенїи ѿ меча̀, да́вшїи стра́хъ сво́й на землѝ жи́зни. | Там Мешех і Фувал з усією безліччю своєю; навколо нього гроби їхні, всі необрізані, уражені мечем, тому що вони поширювали жах на землі живих. |
|
27
|
27
|
| И҆ оу҆спо́ша со и҆споли̑ны па́дшими ѿ вѣ́ка, и҆̀же снидо́ша во а҆́дъ во ѻ҆рꙋ́жїи во́инстѣмъ и҆ положи́ша мечы̀ своѧ̑ под̾ главы̑ своѧ̑, и҆ бы́ша беззакѡ́нїѧ и҆́хъ на косте́хъ и҆́хъ, ꙗ҆́кѡ оу҆страши́ша всѣ́хъ во житїѝ свое́мъ, и҆ стра́хъ си̑льнымъ бы́ша на землѝ живꙋ́щымъ. | Чи не повинні і вони лежати з полеглими героями необрізаними, які з військовою зброєю своєю зійшли у пекло і мечі свої поклали собі під голови, і залишилося беззаконня їхнє на кістках їхніх, тому що вони, як сильні, були жахом на землі живих. |
|
28
|
28
|
| И҆ ты̀ посредѣ̀ неѡбрѣ́занныхъ сокрꙋши́шисѧ и҆ поспи́ши со ꙗ҆́звеными мече́мъ. | І ти будеш скрушений серед необрізаних і лежатимеш з ураженими мечем. |
|
29
|
29
|
| Та́мѡ є҆дѡ́мъ и҆ ца́рїе є҆гѡ̀ и҆ всѝ кнѧ̑зи а҆ссꙋ́рѡвы, да́вшїи крѣ́пость свою̀ на ꙗ҆́звꙋ ме́чнꙋю: сі́и со ꙗ҆́звеными оу҆спо́ша, съ низходѧ́щими въ ро́въ. | Там Едом і царі його і всі князі його, які при всій своїй хоробрості покладені серед уражених мечем; вони лежать з необрізаними і тими, що зійшли у могилу. |
|
30
|
30
|
| Та́мѡ кнѧ̑зи сѣ́верстїи всѝ, та́мѡ всѝ воевѡ́ды а҆ссꙋ́рѡвы, и҆̀же сведе́ни бы́ша со ꙗ҆́звеными со стра́хомъ свои́мъ и҆ со крѣ́постїю свое́ю стыдѧ́щесѧ, оу҆спо́ша неѡбрѣ́заннїи со ꙗ҆́звеными мече́мъ, и҆ прїѧ́ша мꙋче́нїе своѐ съ низходѧ́щими въ про́пасть. | Там володарі півночі, всі вони і всі сидоняни, які зійшли туди з ураженими, бувши посоромленими у могутності своїй, що наводила жах, і лежать вони з необрізаними, ураженими мечем, і несуть ганьбу свою з тими, що відійшли у могилу. |
|
31
|
31
|
| Тѣ́хъ оу҆́зритъ ца́рь фараѡ́нъ и҆ оу҆тѣ́шитсѧ ѡ҆ все́й крѣ́пости и҆́хъ: фараѡ́нъ и҆ ꙗ҆́звенїи мече́мъ и҆ всѧ̀ си́ла є҆гѡ̀, гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь. | Побачить їх фараон і утішиться за всю безліч свою, вражену мечем, фараон і все військо його, — говорить Господь Бог. |
|
32
|
32
|
| Ꙗ҆́кѡ да́хъ стра́хъ мо́й на землѝ жи́зни, и҆ оу҆́спнетъ средѣ̀ неѡбрѣ́занныхъ со ꙗ҆́звеными мече́мъ фараѡ́нъ, и҆ всѐ мно́жество є҆гѡ̀ съ ни́мъ, гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь. | Бо Я поширю страх Мій на землі живих, і покладений буде фараон і вся безліч його серед необрізаних з ураженими мечем, — говорить Господь Бог. |
