1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава́ є҃і
|
Глава 15
|
|
1
|
1
|
| И҆ бы́сть сло́во гдⷭ҇не ко мнѣ̀ гл҃ѧ: | І було до мене слово Господнє: |
|
2
|
2
|
| сы́не человѣ́чь, что̀ бы́ло бы дре́во ло́зное ѿ всѣ́хъ древе́съ гро́здныхъ, сꙋ́щихъ во древесѣ́хъ дꙋбра́вныхъ; | сину людський! яку перевагу має дерево виноградної лози перед усяким іншим деревом і віття виноградної лози — між деревами у лісі? |
|
3
|
3
|
| А҆́ще во́змꙋтъ ѿ негѡ̀ дре́во, є҆́же сотвори́ти дѣ́ло; и҆ а҆́ще во́змꙋтъ ко́лъ ѿ негѡ̀, є҆́же ѡ҆бѣ́сити на не́мъ кі́й либо сосꙋ́дъ; | Чи беруть від нього шматок на який-небудь виріб? Чи беруть від нього хоч на цвях, щоб вішати на ньому яку-небудь річ? |
|
4
|
4
|
| Ра́звѣ є҆́же ѻ҆гне́ви преда́стсѧ на потребле́нїе, лѣ́тнее ѡ҆чище́нїе є҆гѡ̀ потреблѧ́етъ ѻ҆́гнь, и҆ и҆счеза́етъ до конца̀: є҆да̀ потре́бно бꙋ́детъ на дѣ́ло; | Ось, воно віддається вогню на спалення; обидва кінці його вогонь поїв, і обгоріла середина його: чи годиться воно на який-небудь виріб? |
|
5
|
5
|
| И҆ є҆щѐ цѣ́лꙋ є҆мꙋ̀ сꙋ́щꙋ не бꙋ́детъ на дѣ́ло, кольмѝ па́че а҆́ще ѻ҆́гнь є҆̀ попали́тъ до конца̀, бꙋ́детъ ли на дѣ́ло пото́мъ; | І тоді, коли воно було цілим, не годилося ні на який виріб; тим більше, коли вогонь поїв його, і воно обгоріло, чи годиться воно на який-небудь виріб? |
|
6
|
6
|
| Сегѡ̀ ра́ди рцы̀: си́це гл҃етъ гдⷭ҇ь бг҃ъ: ꙗ҆́коже лоза̀ вїногра́днаѧ во дре́вѣхъ дꙋбра́вныхъ, ю҆́же да́хъ на потребле́нїе ѻ҆гне́ви, та́кѡ да́мъ живꙋ́щыѧ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ: | Тому так говорить Господь Бог: як дерево виноградної лози між деревами лісовими Я віддав вогню на спалення, так віддам йому і жителів Єрусалима. |
|
7
|
7
|
| и҆ да́мъ лицѐ моѐ на нѧ̀, ѿ ѻ҆гнѧ̀ и҆зы́дꙋтъ, и҆ ѻ҆́гнь поѧ́стъ ѧ҆̀: и҆ оу҆вѣ́дѧтъ, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ гдⷭ҇ь, є҆гда̀ оу҆тверждꙋ̀ лицѐ моѐ на ни́хъ: | І поверну лице Моє проти них; з одного вогню вийдуть, і інший вогонь пожере їх, — і пізнають, що Я Господь, коли оберну проти них лице Моє. |
|
8
|
8
|
| и҆ да́мъ зе́млю въ па́гꙋбꙋ, занѐ впадо́ша въ грѣ́хъ, гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь. | І зроблю цю землю пустелею за те, що вони віроломно чинили, — говорить Господь Бог. |
