Завантаження...
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Порівняти:

Глава́ л҃ѳ
Глава 39
1
1
И҆ ты̀, сы́не человѣ́чь, прорцы̀ на гѡ́га и҆ рцы̀: сїѧ̑ гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь: сѐ, а҆́зъ на тѧ̀, гѡ́гъ, кнѧ́зѧ рѡ́съ, мосо́ха и҆ ѳове́лѧ, Ти ж, сину людський, проречи пророцтво на Гога і скажи: так говорить Господь Бог: ось, Я — на тебе, Гог, князь Роша, Мешеха і Фувала!
2
2
и҆ соберꙋ́ тѧ и҆ наста́влю тѧ̀, и҆ возведꙋ́ тѧ ѿ конца̀ сѣ́вера и҆ возведꙋ́ тѧ на го́ры і҆и҃лєвы: І поверну тебе, і поведу тебе, і виведу тебе від країв півночі, і приведу тебе на гори Ізраїлеві.
3
3
и҆ и҆сто́ргнꙋ лꙋ́къ тво́й ѿ рꙋкѝ твоеѧ̀ лѣ́выѧ и҆ стрѣ́лы твоѧ̑ ѿ рꙋкѝ твоеѧ̀ десны́ѧ, І виб’ю лук твій з лівої руки твоєї, і викину стріли твої з правої руки твоєї.
4
4
и҆ поражꙋ́ тѧ на гора́хъ і҆и҃левыхъ, и҆ паде́ши ты̀ и҆ всѝ и҆̀же ѡ҆́крестъ тебє̀, и҆ ꙗ҆зы́цы и҆̀же съ тобо́ю ѿдадѧ́тсѧ во мно́жество пти́цъ всѧ́комꙋ парѧ́щемꙋ, и҆ всѣ̑мъ ѕвѣрє́мъ пѡ́льнымъ да́хъ тѧ̀ на и҆з̾ѧде́нїе: Упадеш ти на горах Ізраїлевих, ти й усі полки твої, і народи, які з тобою; віддам тебе на поживу всякого роду хижим птахам і звірам польовим.
5
5
на лицы̀ по́лѧ паде́ши, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ гл҃ахъ, гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь. На відкритому полі впадеш; бо Я сказав це, — говорить Господь Бог.
6
6
И҆ пꙋщꙋ̀ ѻ҆́гнь на магѡ́га, и҆ населѧ́тсѧ ѻ҆́строви съ ми́ромъ, І пошлю вогонь на землю Магог і на жителів островів, які живуть безтурботно, і пізнають, що Я Господь.
7
7
и҆ оу҆вѣ́дѧтъ, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ є҆́смь гдⷭ҇ь: и҆ и҆́мѧ моѐ ст҃о́е вѣ́стно бꙋ́детъ средѣ̀ люді́й мои́хъ і҆и҃лѧ, и҆ не ѡ҆скверни́тсѧ и҆́мѧ моѐ ст҃о́е ктомꙋ̀, и҆ оу҆вѣ́дѧтъ всѝ ꙗ҆зы́цы, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ є҆́смь гдⷭ҇ь ст҃ы́й средѣ̀ і҆и҃лѧ. І явлю святе ім’я Моє серед народу Мого, Ізраїля, і не дам надалі неславити святе ім’я Моє, і пізнають народи, що Я Господь, Святий в Ізраїлі.
8
8
Сѐ, приспѣ̀, и҆ оу҆вѣ́си, ꙗ҆́кѡ бꙋ́детъ, гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь: сѐ є҆́сть де́нь, ѡ҆ не́мже гл҃ахъ, Ось, це прийде і збудеться, — говорить Господь Бог, — це той день, про який Я сказав.
9
9
и҆ и҆зы́дꙋтъ живꙋ́щїи во градѣ́хъ і҆и҃левыхъ, и҆ пожгꙋ́тъ ѻ҆рꙋ́жїе, и҆ щиты̀ и҆ ко́пїѧ, и҆ лꙋ́ки и҆ стрѣ́лы, и҆ жезлы̀ рꙋчны̑ѧ и҆ сꙋ̑лицы, и҆ раждегꙋ́тъ и҆́ми ѻ҆́гнь се́дмь лѣ́тъ: Тоді жителі міст Ізраїлевих вийдуть, і розпалять вогонь, і будуть спалювати зброю, щити і лати, луки і стріли, і булави і списи; сім років буду палити їх.
10
10
и҆ не во́змꙋтъ древе́съ съ по́лѧ, ни и҆зсѣкꙋ́тъ ѿ дꙋбра́вы, но ѻ҆рꙋ́жїемъ раждегꙋ́тъ ѻ҆́гнь, и҆ плѣнѧ́тъ плѣни́вшыѧ и҆̀хъ и҆ расхи́тѧтъ расхи́тившихъ ѧ҆̀, гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь. І не будуть носити дров з поля, ні рубати у лісах, але будуть палити тільки зброю; і пограбують грабіжників своїх, і обберуть оббирачів своїх, — говорить Господь Бог.
11
11
И҆ бꙋ́детъ, въ то́й де́нь да́мъ гѡ́гꙋ мѣ́сто наро́чито, гро́бъ во і҆и҃ли, многопогреба́телно, прише́дшихъ на восто́къ мо́рѧ, и҆ заградѧ́тъ оу҆́стїе де́бри и҆ погребꙋ́тъ та́мѡ гѡ́га и҆ всѐ мно́жество є҆гѡ̀, и҆ прозове́тсѧ та̀ де́брь: многопогреба́телное гѡ́га. І буде у той день: дам Гогу місце для могили в Ізраїлі, долину перехожих на схід від моря, і вона буде затримувати перехожих; і поховають там Гога й усі полчища його, і будуть називати її долиною полчища Гогового.
12
12
И҆ закопа́ютъ ѧ҆̀ до́мъ і҆и҃левъ, да ѡ҆чи́ститсѧ землѧ̀ въ се́дмь мцⷭ҇ъ, І дім Ізраїлів сім місяців буде ховати їх, щоб очистити землю.
13
13
и҆ погребꙋ́тъ ѧ҆̀ всѝ лю́дїе землѝ, и҆ бꙋ́детъ и҆̀мъ и҆мени́то, въ ѻ҆́ньже де́нь просла́влюсѧ, гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь. І весь народ землі буде ховати їх, і знаменитим буде у них день, в який Я прославлю Себе, — говорить Господь Бог.
14
14
И҆ мꙋже́й всегда̀ поста́вѧтъ ѡ҆бходи́ти всю̀ зе́млю, є҆́же погребстѝ ѡ҆ста́вшихсѧ на лицы̀ землѝ и҆ ѡ҆чи́стити ю҆̀ по седмѝ мцⷭ҇ѣхъ, и҆ взы́щꙋтъ ѡ҆па́снѡ. І призначать людей, які постійно обходили б землю і за допомогою перехожих ховали б тих, що залишилися на поверхні землі, для очищення її; після семи місяців вони почнуть робити пошуки;
15
15
Всѧ́къ проходѧ́й зе́млю и҆ оу҆зрѣ́вый ко́сть человѣ́чꙋ сотвори́тъ оу҆ неѧ̀ зна́менїе, до́ндеже погребꙋ́тъ ю҆̀ погреба́ющїи въ де́бри, многопогреба́телнѣмъ гѡ́говѣ. і коли хто з тих, що обходять землю, побачить кістку людську, то поставить біля неї знак, доки погребачі не поховають її у долині полчища Гогового.
16
16
И҆́бо и҆́мѧ мѣ́стꙋ (прозове́тсѧ) паде́нїе многопогреба́телное: и҆ ѡ҆чи́ститсѧ землѧ̀. І буде ім’я місту: Гамона [полчище]. І так очистять вони землю.
17
17
И҆ ты̀, сы́не человѣ́чь, рцы̀: сїѧ̑ гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь: рцы̀ всѧ́цѣй пти́цѣ парѧ́щей и҆ ко всѧ́комꙋ ѕвѣ́рю се́лномꙋ: собери́тесѧ и҆ прїиди́те ѿ всѣ́хъ ѡ҆кре́стныхъ є҆гѡ̀ на заколе́нїе моѐ, є҆́же закла́хъ ва́мъ, закла́нїе ве́лїе на гора́хъ і҆и҃левыхъ, ꙗ҆ди́те мѧса̀ и҆ пі́йте кро́вь: Ти ж, сину людський, — так говорить Господь Бог, — скажи всякого роду птахам і всім звірам польовим: збирайтеся і йдіть, з усіх боків сходьтеся до жертви Моєї, яку Я заколю для вас, до великої жертви на горах Ізраїлевих; і будете їсти м’ясо і пити кров.
18
18
мѧса̀ и҆споли́нѡвъ и҆з̾ѧ́сте и҆ кро́вь кнѧзе́й земны́хъ и҆спїетѐ, ѻ҆вны̀ и҆ телцы̀, и҆ козлы̀ и҆ волы̀ тꙋ́чнїи всѝ: М’ясо чоловіків сильних будете їсти, і будете пити кров князів землі, баранів, ягнят, козлів і тельців, усіх відгодованих на Васані;
19
19
и҆ да ꙗ҆́сте тꙋ́къ до сы́тости и҆спїетѐ кро́вь до пїѧ́нства ѿ закла́нїѧ моегѡ̀, є҆́же закла́хъ ва́мъ: і будете їсти жир до ситости і пити кров до сп’яніння від жертви Моєї, яку Я заколю для вас.
20
20
и҆ насы́титесѧ ѿ трапе́зы моеѧ̀, ѿ конѧ̀ и҆ вса́дника, и҆споли́на и҆ всѧ́кагѡ мꙋ́жа во́инскагѡ, гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь. І насититеся за столом Моїм конями і вершниками, чоловіками сильними й усякими людьми військовими, — говорить Господь Бог.
21
21
И҆ да́мъ сла́вꙋ мою̀ въ ва́съ, и҆ оу҆́зрѧтъ всѝ ꙗ҆зы́цы сꙋ́дъ мо́й, є҆го́же сотвори́хъ, и҆ рꙋ́кꙋ мою̀, ю҆́же наведо́хъ на нѧ̀, І явлю славу Мою між народами, і всі народи побачать суд Мій, який Я звершу, і руку Мою, яку Я накладу на них.
22
22
и҆ оу҆вѣ́сть до́мъ і҆и҃левъ, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ є҆́смь гдⷭ҇ь бг҃ъ и҆́хъ ѿ сегѡ̀ днѐ и҆ въ про́чыѧ. І буде знати дім Ізраїлів, що Я Господь Бог їхній, від цього дня і далі.
23
23
И҆ оу҆вѣ́дѧтъ всѝ ꙗ҆зы́цы, ꙗ҆́кѡ грѣхѡ́въ ра́ди свои́хъ плѣне́ни бы́ша до́мъ і҆и҃левъ, поне́же ѿверго́шасѧ менє̀, и҆ ѿврати́хъ лицѐ моѐ ѿ ни́хъ и҆ преда́хъ ѧ҆̀ въ рꙋ́цѣ врагѡ́въ и҆́хъ, и҆ падо́ша мече́мъ всѝ: І дізнаються народи, що дім Ізраїлів був переселений за неправду свою; за те, що вони чинили віроломно переді Мною, Я приховав від них лице Моє і віддав їх до рук ворогів їхніх, і всі вони впали від меча.
24
24
по нечистота́мъ и҆́хъ и҆ по беззако́нїємъ и҆́хъ сотвори́хъ и҆̀мъ и҆ ѿврати́хъ лицѐ моѐ ѿ ни́хъ. За нечистоти їхні і за їхнє беззаконня Я зробив це з ними, і приховав від них лице Моє.
25
25
Тогѡ̀ ра́ди сїѧ̑ гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь: нн҃ѣ возвращꙋ̀ плѣне́нїе і҆а́кѡвле и҆ поми́лꙋю до́мъ і҆и҃левъ, и҆ возревнꙋ́ю и҆́мене ра́ди моегѡ̀ ст҃а́гѡ: Тому так говорить Господь Бог: нині поверну полон Якова, і помилую весь дім Ізраїля, і возревную за святе ім’я Моє.
26
26
и҆ во́змꙋтъ безче́стїе своѐ и҆ всѧ́кꙋю непра́вдꙋ свою̀, є҆́юже непра́вдоваша, є҆гда̀ вселѧ́тсѧ на землѝ свое́й съ ми́ромъ и҆ не бꙋ́детъ оу҆страша́ющагѡ, І відчують вони нечестя своє і всі беззаконня свої, які чинили переді Мною, коли будуть жити на землі своїй безпечно, і ніхто не буде страшити їх,
27
27
внегда̀ возвращꙋ̀ ѧ҆̀ ѿ ꙗ҆зы̑къ и҆ соберꙋ̀ ѧ҆̀ ѿ стра́нъ ꙗ҆зы́ческихъ и҆ ѡ҆сщ҃ꙋ́сѧ въ ни́хъ пред̾ ꙗ҆зы̑ки: коли Я поверну їх від народів, і зберу їх із земель ворогів їхніх, і явлю у них святість Мою перед очима багатьох народів.
28
28
и҆ оу҆вѣ́дѧтъ, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ є҆́смь гдⷭ҇ь бг҃ъ и҆́хъ, внегда̀ ꙗ҆влю́сѧ и҆̀мъ во ꙗ҆зы́цѣхъ и҆ соберꙋ̀ ѧ҆̀ на зе́млю и҆́хъ и҆ не ѡ҆ста́влю ѿ ни́хъ та́мѡ ктомꙋ̀: І пізнають, що Я Господь Бог їхній, коли, розсіявши їх між народами, знову зберу їх у землю їхню і не залишу вже там жодного з них;
29
29
и҆ не ѿвращꙋ̀ лица̀ моегѡ̀ ктомꙋ̀ ѿ ни́хъ, занѐ и҆злїѧ́хъ ꙗ҆́рость мою̀ на до́мъ і҆и҃левъ, гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь. і не буду вже ховати від них лиця Мого, тому що Я виллю дух Мій на дім Ізраїлів, — говорить Господь Бог.

Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.