1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава́ к҃и
|
Глава 28
|
|
1
|
1
|
| И҆ бы́сть сло́во гдⷭ҇не ко мнѣ̀ гл҃ѧ: | І було до мене слово Господнє: |
|
2
|
2
|
| и҆ ты̀, сы́не человѣ́чь, рцы̀ кнѧ́зю тѵ́рскꙋ: сїѧ̑ гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь: поне́же вознесе́сѧ се́рдце твоѐ, и҆ ре́клъ є҆сѝ: а҆́зъ є҆́смь бг҃ъ, въ селе́нїе бж҃їе всели́хсѧ въ се́рдцы морстѣ́мъ: ты́ же человѣ́къ є҆сѝ, а҆ не бг҃ъ, и҆ положи́лъ є҆сѝ се́рдце твоѐ ꙗ҆́кѡ се́рдце бж҃їе. | сину людський! скажи начальнику у Тирі: так говорить Господь Бог: за те, що піднеслося серце твоє і ти говориш: «я бог, сиджу на сідалищі Божому, у серці морів», і будучи людиною, а не Богом, ставиш розум твій нарівні з розумом Божим, — |
|
3
|
3
|
| Є҆да̀ премꙋ́дрѣе ты̀ є҆сѝ данїи́ла; премꙋ́дрїи не наказа́ша тебѐ хи́тростїю свое́ю. | ось, ти премудріший за Даниїла, немає таємниці, прихованої від тебе; |
|
4
|
4
|
| Є҆да̀ хи́тростїю твое́ю и҆лѝ смы́сломъ твои́мъ сотвори́лъ є҆сѝ себѣ̀ си́лꙋ и҆ притѧжа́лъ є҆сѝ сребро̀ и҆ зла́то въ сокро́вищихъ твои́хъ; | твоєю мудрістю і твоїм розумом ти придбав собі багатство й у скарбниці твої зібрав золото і срібло; |
|
5
|
5
|
| и҆лѝ во мно́зѣй хи́трости твое́й и҆ въ кꙋ̑пли твое́й оу҆мно́жилъ є҆сѝ си́лꙋ твою̀; вознесе́сѧ се́рдце твоѐ въ си́лѣ твое́й. | великою мудрістю твоєю, за допомогою торгівлі твоєї, ти примножив багатство твоє, і розум твій загордився багатством твоїм, — |
|
6
|
6
|
| Тогѡ̀ ра́ди сїѧ̑ гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь: поне́же да́лъ є҆сѝ се́рдце своѐ ꙗ҆́кѡ се́рдце бж҃їе, | за те так говорить Господь Бог: оскільки ти розум твій ставиш нарівні з розумом Божим, |
|
7
|
7
|
| вмѣ́стѡ сегѡ̀, сѐ, а҆́зъ наведꙋ̀ на тѧ̀ чꙋжды̑ѧ гꙋби́тєли ѿ ꙗ҆зы̑къ, и҆ и҆звлекꙋ́тъ мечы̀ своѧ̑ на тѧ̀ и҆ на добро́тꙋ хи́трости твоеѧ̀, и҆ посте́лютъ добро́тꙋ твою̀ въ погꙋбле́нїе, | ось, Я наведу на тебе іноземців, найлютіших з народів, і вони оголять мечі свої проти краси твоєї мудрости і затьмарять блиск твій; |
|
8
|
8
|
| и҆ сведꙋ́тъ тѧ̀, и҆ оу҆́мреши сме́ртїю ꙗ҆́звеныхъ въ се́рдцы морстѣ́мъ. | зведуть тебе у могилу, і помреш у серці морів смертю вбитих. |
|
9
|
9
|
| Є҆да̀ рече́ши глаго́лѧ пред̾ оу҆бива́ющими тѧ̀: бг҃ъ є҆́смь а҆́зъ; ты́ же человѣ́къ є҆сѝ, а҆ не бг҃ъ, въ рꙋцѣ̀ оу҆бива́ющихъ тѧ̀. | Чи скажеш тоді перед твоїм убивцею: «я бог», тоді як у руці того, хто уражає тебе, ти будеш людина, а не бог? |
|
10
|
10
|
| Смертьмѝ неѡбрѣ́заныхъ оу҆́мреши въ рꙋка́хъ чꙋжди́хъ: ꙗ҆́кѡ а҆́зъ реко́хъ, гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь. | Ти помреш від руки іноземців смертю необрізаних; бо Я сказав це, — говорить Господь Бог. |
|
11
|
11
|
| И҆ бы́сть сло́во гдⷭ҇не ко мнѣ̀ гл҃ѧ: | І було до мене слово Господнє: |
|
12
|
12
|
| сы́не человѣ́чь, возмѝ пла́чь на кнѧ́зѧ тѵ́рска и҆ рцы̀ є҆мꙋ̀: сїѧ̑ гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь: ты̀ є҆сѝ печа́ть оу҆подобле́нїѧ, и҆спо́лненъ премꙋ́дрости и҆ вѣне́цъ добро́ты, | сину людський! плач за царем Тирським і скажи йому: так говорить Господь Бог: ти печатка досконалости, повнота мудрости і вінець краси. |
|
13
|
13
|
| въ сла́дости раѧ̀ бж҃їѧ бы́лъ є҆сѝ, всѧ́кимъ ка́менїемъ драги́мъ оу҆краси́лсѧ є҆сѝ, са́рдїемъ и҆ топа́зїемъ, и҆ смара́гдомъ и҆ ѵ҆акі́нѳомъ, и҆ а҆нѳра́ѯомъ и҆ сапфі́ромъ, и҆ і҆а́спїсомъ и҆ сребро́мъ и҆ зла́томъ, и҆ лїгѵ́рїемъ и҆ а҆ха́томъ, и҆ а҆меѳѵ́стомъ и҆ хрѷсолі́ѳомъ, и҆ вирѵ́ллїемъ и҆ ѻ҆́нѷхомъ и҆ злато́мъ напо́лнилъ є҆сѝ сокрѡ́вища твоѧ̑ и҆ жи̑тницы твоѧ̑, ѿ негѡ́же днѐ со́зданъ є҆сѝ. | Ти знаходився в Едемі, у саду Божому; твій одяг був прикрашений усяким коштовним камінням; рубін, топаз і алмаз, хризоліт, онікс, яспис, сапфір, карбункул і смарагд і золото, все, майстерно посаджене у тебе у гніздах і нанизане на тебе, приготоване було в день створення твого. |
|
14
|
14
|
| Ты̀, съ херꙋві́момъ вчини́хъ тѧ̀ въ горѣ̀ ст҃ѣ́й бж҃їи, бы́лъ є҆сѝ средѣ̀ ка́меней ѻ҆́гненныхъ. | Ти був помазаним херувимом, щоб осіняти, і Я поставив тебе на те; ти був на святій горі Божій, ходив серед вогнистих каменів. |
|
15
|
15
|
| Бы́лъ є҆сѝ ты̀ непоро́ченъ во дне́хъ твои́хъ, ѿ негѡ́же днѐ со́зданъ є҆сѝ, до́ндеже ѡ҆брѣто́шасѧ непра̑вды въ тебѣ̀. | Ти довершеним був на путях твоїх від дня створення твого, доки не знайшлося в тобі беззаконня. |
|
16
|
16
|
| Ѿ мно́жества кꙋ́пли твоеѧ̀ напо́лнилъ є҆сѝ сокрѡ́вища твоѧ̑ беззако́нїѧ, и҆ согрѣши́лъ є҆сѝ, и҆ оу҆ѧ́звленъ є҆сѝ ѿ горы̀ бж҃їѧ: и҆ сведе́ тѧ херꙋві́мъ ѡ҆сѣнѧѧ́й ѿ среды̀ камы́кѡвъ ѻ҆́гненныхъ. | Від великого обсягу торгівлі твоєї внутрішнє твоє наповнилося неправдою, і ти згрішив; і Я скинув тебе, як нечистого, з гори Божої, вигнав тебе херувим, який осіняє, із середовища вогнистих каменів. |
|
17
|
17
|
| Вознесе́сѧ се́рдце твоѐ въ добро́тѣ твое́й, и҆стлѣ̀ хи́трость твоѧ̀ съ добро́тою твое́ю: мно́жества ра́ди грѣхѡ́въ твои́хъ на зе́млю поверго́хъ тѧ̀, пред̾ цари̑ да́хъ тѧ̀ во ѡ҆бличе́нїе. | Від краси твоєї загордилося серце твоє, через марнославство твоє ти погубив мудрість твою; за те Я повалю тебе на землю, перед царями віддам тебе на ганьбу. |
|
18
|
18
|
| Мно́жества ра́ди грѣхѡ́въ твои́хъ и҆ непра́вдъ кꙋ́пли твоеѧ̀, ѡ҆скверни́лъ є҆сѝ ст҃а̑ѧ твоѧ̑, и҆ и҆зведꙋ̀ ѻ҆́гнь ѿ среды̀ твоеѧ̀, се́й снѣ́сть тѧ̀: и҆ да́мъ тѧ̀ во пра́хъ на землѝ пред̾ всѣ́ми ви́дѧщими тѧ̀. | Безліччю беззаконь твоїх у неправедній торгівлі твоїй ти осквернив святилища твої; і Я виведу із середовища твого вогонь, який і пожере тебе: і Я перетворю тебе на попіл на землі перед очима всіх, що бачать тебе. |
|
19
|
19
|
| И҆ всѝ вѣ́дѧщїи тебѐ во ꙗ҆зы́цѣхъ возстенꙋ́тъ по тебѣ̀: па́гꙋба оу҆чине́нъ є҆сѝ, и҆ не бꙋ́деши ктомꙋ̀ во вѣ́къ. | Усі, що знали тебе серед народів, здивуються щодо тебе; ти зробишся жахом, і не буде тебе повіки. |
|
20
|
20
|
| И҆ бы́сть сло́во гдⷭ҇не ко мнѣ̀ гл҃ѧ: | І було до мене слово Господнє: |
|
21
|
21
|
| сы́не человѣ́чь, оу҆твердѝ лицѐ твоѐ на сїдѡ́на и҆ прорцы̀ ѡ҆ не́мъ и҆ рцы̀: | сину людський! поверни лице твоє до Сидона і виречи на нього пророцтво, |
|
22
|
22
|
| сїѧ̑ гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь: сѐ, а҆́зъ на тѧ̀, сїдѡ́не, и҆ просла́влюсѧ въ тебѣ̀, и҆ оу҆разꙋмѣ́еши, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ є҆́смь гдⷭ҇ь, є҆гда̀ сотворю̀ въ тебѣ̀ сꙋ́дъ и҆ ѡ҆сщ҃ꙋ́сѧ въ тебѣ̀: | і скажи: ось, Я — на тебе, Сидоне, і прославлюся серед тебе, і пізнають, що Я Господь, коли вчиню суд над ним і явлю у ньому святість Мою; |
|
23
|
23
|
| и҆ послю̀ на тѧ̀ сме́рть, и҆ кро́вь въ сто́гнахъ твои́хъ бꙋ́детъ, и҆ падꙋ́тъ ꙗ҆́звенїи средѣ̀ тебє̀ мече́мъ, въ тебѣ̀ и҆ ѡ҆́крестъ тебє̀, и҆ оу҆вѣ́дѧтъ, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ гдⷭ҇ь: | і пошлю на нього моровицю і кровопролиття на вулиці його, і впадуть посеред нього убиті мечем, який пожирає його звідусюди; і пізнають, що Я Господь. |
|
24
|
24
|
| и҆ не бꙋ́детъ ктомꙋ̀ до́мꙋ і҆и҃левꙋ ѻ҆сте́нъ го́рести и҆ те́рнъ болѣ́зни ѿ всѣ́хъ ѡ҆кре́стныхъ є҆гѡ̀ ѡ҆безче́стившихъ и҆̀хъ, и҆ оу҆разꙋмѣ́ютъ, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ є҆́смь а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь. | І не буде він надалі для дому Ізраїлевого колючим терням і бур’яном, який завдає болю, який більше за всіх сусідів бажає йому зла, і пізнають, що Я Господь Бог. |
|
25
|
25
|
| Та́кѡ гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь: и҆ соберꙋ̀ до́мъ і҆и҃левъ ѿ ꙗ҆зы̑къ, и҆дѣ́же разсы́пашасѧ та́мѡ, и҆ ѡ҆сщ҃ꙋ́сѧ въ ни́хъ пред̾ людьмѝ и҆ ꙗ҆зы̑ки: и҆ вселѧ́тсѧ на землѝ свое́й, ю҆́же да́хъ рабꙋ̀ моемꙋ̀ і҆а́кѡвꙋ, | Так говорить Господь Бог: коли Я зберу дім Ізраїлів з народів, між якими вони розсіяні, і явлю на них святість Мою перед очима племен, і вони будуть жити на землі своїй, яку Я дав рабу Моєму Якову: |
|
26
|
26
|
| и҆ населѧ́тсѧ на не́й съ наде́ждею, и҆ сози́ждꙋтъ до́мы, и҆ насадѧ́тъ вїногра́ды, и҆ вселѧ́тсѧ на не́й съ наде́ждею, є҆гда̀ сотворю̀ сꙋ́дъ во всѣ́хъ, и҆̀же оу҆кори́ша ѧ҆̀ во ѡ҆кре́стныхъ и҆́хъ: и҆ оу҆разꙋмѣ́ютъ, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ гдⷭ҇ь бг҃ъ и҆́хъ и҆ бг҃ъ ѻ҆тцє́въ и҆́хъ. | тоді вони будуть жити на ній безпечно, і побудують доми, і насадять виноградники, і будуть жити у безпеці, тому що Я вчиню суд над усіма, злозичливцями навколо них, і пізнають, що Я Господь Бог їх. |
