1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава́ ѳ҃
|
Глава 9
|
|
1
|
1
|
| И҆ возопѝ во оу҆́шы моѝ гла́сомъ вели́кимъ, гл҃ѧ: прибли́жисѧ ѿмще́нїе гра́да: и҆ кі́йждо и҆мѣ́ѧше сосꙋ́ды и҆стребле́нїѧ въ рꙋцѣ̀ свое́й. | І виголосив у вуха мої великим гласом, говорячи: нехай наблизяться карателі міста, кожен зі своїм згубним знаряддям у руці своїй. |
|
2
|
2
|
| И҆ сѐ, ше́сть мꙋже́й и҆до́ша ѿ пꙋтѝ вра́тъ высо́кихъ зрѧ́щихъ на сѣ́веръ, и҆ коемꙋ́ждо сѣки́ра (погꙋбле́нїѧ) въ рꙋцѣ̀ є҆гѡ̀: и҆ мꙋ́жъ є҆ди́нъ посредѣ̀ и҆́хъ ѡ҆блече́нъ въ поди́ръ, и҆ по́ѧсъ ѿ сапфі́ра ѡ҆ чре́слѣхъ є҆гѡ̀: и҆ внидо́ша и҆ ста́ша бли́з̾ же́ртвенника мѣ́дѧнагѡ. | І ось, шість чоловік ідуть від верхніх воріт, звернених на північ, і в кожного в руці згубне знаряддя його, і між ними один, одягнений у лляний одяг, у якого при поясі його приладдя писаря. І прийшли і стали біля мідного жертовника. |
|
3
|
3
|
| И҆ сла́ва бг҃а і҆и҃лева взы́де ѿ херꙋві́мѡвъ сꙋ́щаѧ на ни́хъ въ непокрове́нное до́мꙋ: и҆ призва̀ мꙋ́жа ѡ҆болче́на въ поди́ръ, и҆́же и҆мѣ́ѧше на чре́слѣхъ свои́хъ по́ѧсъ. | І слава Бога Ізраїлевого зійшла з херувима, на якому була, до порогу дому. І прикликав Він чоловіка, одягненого у лляний одяг, у якого при поясі приладдя писаря. |
|
4
|
4
|
| И҆ речѐ гдⷭ҇ь къ немꙋ̀: пройдѝ средѣ̀ гра́да і҆ерⷭ҇ли́ма и҆ да́ждь зна́мєнїѧ на ли́ца мꙋже́й стенѧ́щихъ и҆ болѣ́знꙋющихъ ѡ҆ всѣ́хъ беззако́нїихъ быва́ющихъ средѣ̀ и҆́хъ. | І сказав йому Господь: пройди посередині міста, посередині Єрусалима, і на чолах людей скорботних, що зітхають за всіма мерзотами, що звершуються серед нього, зроби знак. |
|
5
|
5
|
| И҆ си̑мъ речѐ, слы́шащꙋ мнѣ̀: и҆ди́те во гра́дъ в̾слѣ́дъ є҆гѡ̀, и҆зсѣцы́те и҆ не пощади́те ѻ҆чи́ма ва́шима и҆ не поми́лꙋйте: | А тим сказав так, що я чув: ідіть за ним по місту й уражайте; нехай не шкодує око ваше, і не щадіть; |
|
6
|
6
|
| ста́рца и҆ ю҆́ношꙋ и҆ дѣ́вꙋ, и҆ младе́нцы и҆ жєны̀ и҆збі́йте въ потребле́нїе: а҆ ко всѣ̑мъ, на ни́хже є҆́сть зна́менїе, не прикаса́йтесѧ: ѿ ѡ҆свѧще́нныхъ мои́хъ начни́те. И҆ нача́ша ѿ мꙋже́й ста́рыхъ, и҆̀же бѣ́ша внꙋ́трь въ домꙋ̀. | старого, юнака і дівчину, і немовля і жінок бийте до смерти, але не чіпайте жодної людини, на якій знак, і почніть від святилища Мого. І почали вони з тих старійшин, які були перед домом. |
|
7
|
7
|
| И҆ речѐ къ ни̑мъ: ѡ҆скверни́те до́мъ, и҆ напо́лните пꙋти̑ мертвецє́въ и҆сходѧ́ще, и҆ и҆зсѣцы́те (сꙋ́щихъ во гра́дѣ). | І сказав їм: оскверніть дім, і наповніть двори убитими, і вийдіть. І вийшли, і почали убивати у місті. |
|
8
|
8
|
| И҆ бы́сть внегда̀ сѣча́хꙋ и҆̀хъ, ѡ҆ста́хъ а҆́зъ и҆ падо́хъ ни́цъ, и҆ возопи́хъ и҆ рѣ́хъ: го́ре, (го́ре,) ѽ, лю́тѣ мнѣ̀, а҆дѡнаю̀ гдⷭ҇и! є҆да̀ потреблѧ́еши ты̀ ѡ҆ста́нки і҆и҃лєвы, є҆гда̀ разлива́еши ꙗ҆́рость твою̀ на і҆ерⷭ҇ли́мъ; | І коли вони їх убили, а я залишився, тоді я упав на лице своє і заволав, і сказав: о, Господи Боже! невже Ти погубиш весь залишок Ізраїля, виливаючи гнів Твій на Єрусалим? |
|
9
|
9
|
| И҆ речѐ ко мнѣ̀: непра́вда до́мꙋ і҆и҃лева и҆ і҆ꙋ́дина возвели́чисѧ ѕѣлѡ̀ ѕѣлѡ̀, ꙗ҆́кѡ напо́лнисѧ землѧ̀ люді́й мно́гихъ, и҆ гра́дъ напо́лнисѧ непра́вдъ и҆ нечисто́тъ, ꙗ҆́кѡ рѣ́ша: ѡ҆ста́вилъ є҆́сть гдⷭ҇ь зе́млю и҆ не ви́дитъ гдⷭ҇ь. | І сказав Він мені: нечестя дому Ізраїлевого й Іудиного велике, дуже велике; і земля ця повна крови, і місто сповнене неправди; бо вони говорять: «залишив Господь землю цю, і не бачить Господь». |
|
10
|
10
|
| И҆ а҆́зъ є҆́смь, и҆ не пощади́тъ ѻ҆́ко моѐ, ни поми́лꙋю, пꙋти̑ и҆́хъ на главы̑ и҆́хъ да́хъ. | За те і Моє око не пощадить, і не помилую; оберну поведінку їх на їх голову. |
|
11
|
11
|
| И҆ сѐ, мꙋ́жъ, ѡ҆болче́ный въ поди́ръ и҆ препоѧ́санъ по́ѧсомъ ѡ҆ чре́слѣхъ свои́хъ, ѿвѣщава́ше, глаго́лѧ: сотвори́хъ, ꙗ҆́коже заповѣ́далъ мѝ є҆сѝ. | І ось чоловік, одягнений у лляний одяг, у якого при поясі приладдя писаря, дав відповідь і сказав: я зробив, як Ти повелів мені. |
