1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава́ а҃і
|
Глава 11
|
|
1
|
1
|
| И҆ воздви́же мѧ̀ дꙋ́хъ и҆ возведѐ мѧ̀ ко вратѡ́мъ до́мꙋ гдⷭ҇нѧ, ꙗ҆̀же прѧ́мѡ зрѧ́тъ на восто́къ: и҆ сѐ, пред̾ преддве́рїемъ вра́тъ ꙗ҆́кѡ два́десѧть и҆ пѧ́ть мꙋже́й: и҆ ви́дѣхъ средѣ̀ и҆́хъ і҆ехоні́ю сы́на і҆азе́рова и҆ фалті́ю ване́ова, старѣ̑йшины людскі̑ѧ. | І підняв мене дух, і привів мене до східних воріт дому Господнього, які повернені на схід. І ось, біля входу у ворота двадцять п’ять чоловік; і між ними я бачив Іазанію, сина Азурового, і Фалтію, сина Ванеєвого, князів народу. |
|
2
|
2
|
| И҆ речѐ гдⷭ҇ь ко мнѣ̀: сы́не человѣ́чь, сі́и мꙋ́жїе помышлѧ́ющїи сꙋ́єтнаѧ и҆ совѣ́тъ творѧ́щїи лꙋка́въ во гра́дѣ се́мъ, | І Він сказав мені: сину людський! ось люди, у яких на думці беззаконня і які дають злу пораду у місті цьому, |
|
3
|
3
|
| глаго́лющїи: не въ но́вѣ ли согради́шасѧ до́мове; се́й є҆́сть коно́бъ, мы́ же мѧса̀. | говорячи: «ще не близько; будемо будувати доми; воно* казан, а ми м’ясо». |
|
4
|
4
|
| Сегѡ̀ ра́ди прорцы̀ на нѧ̀, прорцы̀, сы́не человѣ́чь. | Тому проречи на них пророцтво, пророкуй, сину людський. |
|
5
|
5
|
| И҆ нападѐ на мѧ̀ дх҃ъ гдⷭ҇ень и҆ речѐ ко мнѣ̀: глаго́ли, сїѧ̑ гл҃етъ гдⷭ҇ь: та́кѡ реко́сте, до́ме і҆и҃левъ, и҆ оу҆мышлє́нїѧ дꙋ́ха ва́шегѡ а҆́зъ вѣ́мъ: | І зійшов на мене Дух Господній і сказав мені: скажи, так говорить Господь: що говорите ви, доме Ізраїлів, і що на думку вам приходить, це Я знаю. |
|
6
|
6
|
| оу҆мно́жисте мертвецы̀ ва́шѧ во гра́дѣ се́мъ и҆ напо́лнисте пꙋти̑ є҆гѡ̀ ꙗ҆́звенныхъ. | Багато вбитих ваших ви поклали у цьому місті і вулиці його наповнили трупами. |
|
7
|
7
|
| Тогѡ̀ ра́ди та́кѡ гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь: мертвецы̀ ва́ши, ꙗ҆̀же и҆зби́сте средѣ̀ є҆гѡ̀, ті́и сꙋ́ть мѧса̀, а҆ се́й коно́бъ є҆́сть, и҆ ва́съ и҆зведꙋ̀ ѿ среды̀ є҆гѡ̀. | Тому так говорить Господь Бог: убиті ваші, яких ви поклали серед нього, є м’ясо, а воно — казан; але вас Я виведу з нього. |
|
8
|
8
|
| Меча̀ боите́сѧ, и҆ ме́чь наведꙋ̀ на ва́съ, гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь: | Ви боїтеся меча, і Я наведу на вас меч, — говорить Господь Бог. |
|
9
|
9
|
| и҆ и҆зведꙋ̀ ва́съ ѿ среды̀ є҆гѡ̀ и҆ преда́мъ ва́съ въ рꙋ́цѣ чꙋжди́хъ и҆ сотворю̀ въ ва́съ сꙋ́дъ: | І виведу вас з нього, і віддам вас у руки чужих, і вчиню над вами суд. |
|
10
|
10
|
| мече́мъ паде́те, на гора́хъ і҆и҃левыхъ сꙋждꙋ̀ ва́мъ, и҆ оу҆вѣ́сте, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ гдⷭ҇ь: | Від меча впадете; на межах Ізраїлевих будуть судити вас, і пізнаєте, що Я Господь. |
|
11
|
11
|
| то́й не бꙋ́детъ ва́мъ въ коно́бъ, и҆ вы̀ не бꙋ́дете посредѣ̀ є҆гѡ̀ въ мѧса̀: на гора́хъ і҆и҃левыхъ сꙋждꙋ̀ ва́мъ, | Воно не буде для вас казаном, і ви не будете м’ясом у ньому; на межах Ізраїлевих буду судити вас. |
|
12
|
12
|
| и҆ оу҆вѣ́сте, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ гдⷭ҇ь, ꙗ҆́кѡ по за́повѣдемъ мои̑мъ не ходи́сте и҆ сꙋдѡ́въ мои́хъ не сотвори́сте, но по ѡ҆бы́чаємъ ꙗ҆зы́кѡвъ сꙋ́щихъ ѡ҆́крестъ ва́съ сотвори́сте. | І пізнаєте, що Я Господь; бо за заповідями Моїми ви не ходили й уставів Моїх не виконували, а жили за уставами народів, які оточують вас. |
|
13
|
13
|
| И҆ бы́сть внегда̀ прорица́ти мѝ, и҆ фалті́а сы́нъ ване́овъ оу҆́мре: и҆ падо́хъ ни́цъ и҆ возопи́хъ гла́сомъ вели́кимъ, глаго́лѧ: го́ре мнѣ̀, лю́тѣ мнѣ̀, а҆дѡнаю̀ гдⷭ҇и! на сконча́нїе ли твори́ши ты̀ ѡ҆ста́нки і҆и҃лєвы; | І було, коли я пророкував, Фалтія, син Ванеїв, помер. І упав я на лице, і заволав гучним голосом, і сказав: о, Господи Боже! невже Ти хочеш до кінця знищити залишок Ізраїлю? |
|
14
|
14
|
| И҆ бы́сть сло́во гдⷭ҇не ко мнѣ̀ гл҃ѧ: | І було до мене слово Господнє: |
|
15
|
15
|
| сы́не человѣ́чь, бра́тїѧ твоѧ̑ и҆ мꙋ́жїе плѣ́на твоегѡ̀ и҆ ве́сь до́мъ і҆и҃левъ сконча́сѧ, и҆̀мже реко́ша живꙋ́щїи во і҆ерⷭ҇ли́мѣ: дале́че оу҆дали́тесѧ ѿ гдⷭ҇а, на́мъ дана̀ є҆́сть землѧ̀ въ наслѣ́дїе. | сину людський! твоїм братам, твоїм братам, твоїм єдинокровним і всьому дому Ізраїлевому, усім їм говорять ті, що живуть у Єрусалимі: «живіть далеко від Господа; нам у володіння віддана ця земля». |
|
16
|
16
|
| Сегѡ̀ ра́ди реко́хъ: сїѧ̑ гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь: ꙗ҆́кѡ ѿри́нꙋ ѧ҆̀ во ꙗ҆зы́ки и҆ разсѣ́ю ѧ҆̀ по все́й землѝ, и҆ бꙋ́дꙋ и҆̀мъ во ѡ҆свѧще́нїе ма́ло во страна́хъ, а҆́може вни́дꙋтъ та́мѡ. | На це скажи: так говорить Господь Бог: хоч Я і віддалив їх до народів і хоч розсіяв їх по землях, але Я буду для них якимось святилищем у тих землях, куди пішли вони. |
|
17
|
17
|
| Сегѡ̀ ра́ди рцы̀: сїѧ̑ гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь: и҆ прїимꙋ̀ ѧ҆̀ ѿ ꙗ҆зы̑къ и҆ соберꙋ̀ ѧ҆̀ ѿ стра́нъ, и҆дѣ́же разсѣ́ѧхъ ѧ҆̀ въ ни́хъ, и҆ да́мъ и҆̀мъ зе́млю і҆и҃левꙋ: | Потім скажи: так говорить Господь Бог: Я зберу вас із народів, і поверну вас із земель, в яких ви розсіяні; і дам вам землю Ізраїлеву. |
|
18
|
18
|
| и҆ вни́дꙋтъ та́мѡ и҆ ѿве́ргꙋтъ всѧ̑ ме́рзѡсти є҆ѧ̀ и҆ всѧ̑ беззакѡ́нїѧ є҆ѧ̀ ѿ неѧ̀: | І прийдуть туди, і викинуть з неї всі мерзоти її і всі гидоти її. |
|
19
|
19
|
| и҆ да́мъ и҆̀мъ се́рдце и҆́но и҆ дꙋ́хъ но́въ да́мъ и҆̀мъ, и҆ и҆сто́ргнꙋ ка́менное се́рдце ѿ пло́ти и҆́хъ и҆ да́мъ и҆̀мъ се́рдце пло́тѧно, | І дам їм серце єдине, і дух новий вкладу в них, і візьму з плоті їх серце кам’яне, і дам їм серце плотське, |
|
20
|
20
|
| ꙗ҆́кѡ да въ за́повѣдехъ мои́хъ хо́дѧтъ и҆ ѡ҆правда̑нїѧ моѧ̑ сохранѧ́тъ и҆ сотворѧ́тъ ѧ҆̀: и҆ бꙋ́дꙋтъ мѝ въ лю́ди, и҆ а҆́зъ и҆̀мъ бꙋ́дꙋ въ бг҃а. | щоб вони ходили за заповідями Моїми, і дотримувалися уставів Моїх, і виконували їх; і будуть Моїм народом, а Я буду їхнім Богом. |
|
21
|
21
|
| А҆ и҆́хже се́рдце по гнꙋ́сностемъ и҆́хъ и҆ по беззако́нїємъ и҆́хъ хо́дитъ, пꙋти̑ тѣ́хъ на главы̑ и҆́хъ положꙋ̀, гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь. | А чиє серце захопиться мерзотами їх і гидотами їх, поведінку тих оберну на їхню голову, — говорить Господь Бог. |
|
22
|
22
|
| И҆ воздвиго́ша херꙋві́ми кри́ла своѧ̑, и҆ коле́са держа̑щаѧсѧ и҆́хъ: сла́ва же бг҃а і҆и҃лева бѣ̀ на ни́хъ свы́ше и҆́хъ. | Тоді херувими підняли крила свої, і колеса поряд з ними; і слава Бога Ізраїлевого вгорі над ними. |
|
23
|
23
|
| И҆ взы́де сла́ва гдⷭ҇нѧ ѿ среды̀ гра́да и҆ ста̀ на горѣ̀, ꙗ҆́же бѧ́ше прѧ́мѡ гра́да на восто́къ. | І піднялася слава Господа із середовища міста і зупинилася над горою, яка на схід від міста. |
|
24
|
24
|
| И҆ дꙋ́хъ взѧ̀ мѧ̀ и҆ принесѐ мѧ̀ на зе́млю халде́йскꙋ въ плѣ́нники, въ видѣ́нїи, дх҃омъ бж҃їимъ. | І дух підняв мене і переніс мене у Халдею, до переселенців, у видінні, Духом Божим. І відійшло від мене видіння, яке я бачив. |
|
25
|
25
|
| И҆ взыдо́хъ ѿ видѣ́нїѧ, є҆́же ви́дѣхъ, и҆ глаго́лахъ ко плѣ́нникѡмъ всѧ̑ словеса̀ гдⷭ҇нѧ, ꙗ҆̀же показа̀ мнѣ̀. | І я переказав переселенцям усі слова Господа, які Він відкрив мені. |
