1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 19
|
Κεφάλαιο 19
|
|
1
|
1
|
| Працівник, схильний до пияцтва, не стане багатим, і той, хто ні у що ставить мале, мало-помалу прийде у занепад. | Ο ΖΩΝ εἰς τὸν αἰῶνα ἔκτισε τὰ πάντα κοινῇ· |
|
2
|
2
|
| Вино і жінки розбестять розумних, а той, хто зв’язується з блудницями, зробиться ще нахабнішим; | Κύριος μόνος δικαιωθήσεται. [καὶ οὐκ ἔστιν ἄλλος πλὴν αὐτοῦ |
|
3
|
3
|
| гниль і черва успадкують його, і зухвала душа знищиться. | οἰακίζων τὸν κόσμον ἐν σπιθαμῇ χειρὸς αὐτοῦ, καὶ πάντα ὑπακούει τῷ θελήματι αὐτοῦ, αὐτὸς γὰρ βασιλεὺς πάντων ἐν κράτει αὐτοῦ, διαστέλλων ἐν αὐτοῖς ἅγια ἀπὸ βεβήλων]. |
|
4
|
4
|
| Хто швидко довіряє, той легковажний, і той, хто грішить, грішить проти душі своєї. | οὐθενὶ ἐξεποίησεν ἐξαγγεῖλαι τὰ ἔργα αὐτοῦ· καὶ τίς ἐξιχνιάσει τὰ μεγαλεῖα αὐτοῦ; |
|
5
|
5
|
| Відданий серцем задоволенням буде осуджений, а той, хто противиться похоті, увінчає життя своє. | κράτος μεγαλωσύνης αὐτοῦ τίς ἐξαριθμήσεται; καὶ τίς προσθήσει ἐκδιηγήσασθαι τὰ ἐλέη αὐτοῦ; |
|
6
|
6
|
| Той, хто приборкує язик, буде жити мирно, і хто ненавидить балакучість, зменшить зло. | οὐκ ἔστιν ἐλαττῶσαι οὐδὲ προσθεῖναι, καὶ οὐκ ἔστιν ἐξιχνιάσαι τὰ θαυμάσια τοῦ Κυρίου· |
|
7
|
7
|
| Ніколи не повторюй слова, і нічого ти не втратиш. | ὅταν συντελέσῃ ἄνθρωπος, τότε ἄρχεται, καὶ ὅταν παύσηται, τότε ἀπορηθήσεται. |
|
8
|
8
|
| Ні другові ні недругові не розповідай і, якщо це тобі не гріх, не відкривай; | τί ἄνθωπος καὶ τί ἡ χρῆσις αὐτοῦ; τί τὸ ἀγαθὸν αὐτοῦ καὶ τί τὸ κακὸν αὐτοῦ; |
|
9
|
9
|
| бо він вислухає тебе, і буде остерігатися тебе, і з часом зненавидить тебе. | ἀριθμὸς ἡμερῶν ἀνθρώπου πολλὰ ἔτη ἑκατόν· |
|
10
|
10
|
| Вислухав ти слово, нехай помре воно з тобою: не бійся, не розірве воно тебе. | ὡς σταγὼν ὕδατος ἀπὸ θαλάσσης καὶ ψῆφος ἄμμου, οὕτως ὀλίγα ἔτη ἐν ἡμέρᾳ αἰῶνος. |
|
11
|
11
|
| Дурний від слова терпить таку ж муку, як та, що народжує, — від немовляти. | διὰ τοῦτο ἐμακροθύμησε Κύριος ἐπ᾿ αὐτοῖς καὶ ἐξέχεεν ἐπ᾿ αὐτοὺς τὸ ἔλεος αὐτοῦ. |
|
12
|
12
|
| Що стріла, устромлена у стегно, те слово у серці дурного. | εἶδε καὶ ἐπέγνω τὴν καταστροφὴν αὐτῶν ὅτι πονηρά· διὰ τοῦτο ἐπλήθυνε τὸν ἐξιλασμὸν αὐτοῦ. |
|
13
|
13
|
| Розпитай друга твого, можливо, не зробив він того; і якщо зробив, то нехай надалі не робить. | ἔλεος ἀνθρώπου ἐπὶ τὸν πλησίον αὐτοῦ, ἔλεος δὲ Κυρίου ἐπὶ πᾶσαν σάρκα· ἐλέγχων καὶ παιδεύων καὶ διδάσκων καὶ ἐπιστρέφων ὡς ποιμὴν τὸ ποίμνιον αὐτοῦ. |
|
14
|
14
|
| Розпитай друга, можливо, не говорив він того; і якщо сказав, те нехай не повторить того. | τοὺς ἐκδεχομένους παιδείαν ἐλεᾷ καὶ τοὺς κατασπεύδοντας ἐπὶ τὰ κρίματα αὐτοῦ. |
|
15
|
15
|
| Розпитай друга, бо часто буває наклеп. | Τέκνον, ἐν ἀγαθοῖς μὴ δῷς μῶμον καὶ ἐν πάσῃ δόσει λύπην λόγων. |
|
16
|
16
|
| Не всякому слову вір. | οὐχὶ καύσωνα ἀναπαύσει δρόσος; οὕτως κρείσσων λόγος ἢ δόσις. |
|
17
|
17
|
| Хтось згрішає словом, але не від душі; і хто не згрішав язиком своїм? | οὐκ ἰδοὺ λόγος ὑπὲρ δόμα ἀγαθόν; καὶ ἀμφότερα παρὰ ἀνδρὶ κεχαριτωμένῳ. |
|
18
|
18
|
| Розпитай ближнього твого перше, ніж погрожувати йому, і дай місце закону Всевишнього. Усяка мудрість — страх Господній, і в усякій мудрості — виконання закону. | μωρὸς ἀχαρίστως ὀνειδιεῖ, καὶ δόσις βασκάνου ἐκτήκει ὀφθαλμούς. |
|
19
|
19
|
| І не є мудрість — знання лихого. І немає розуму, де рада грішників. | πρὶν ἢ λαλῆσαι μάνθανε, καὶ πρὸ ἀρρωστίας θεραπεύου. |
|
20
|
20
|
| Є лукавство, і це мерзота; і є нерозумний, убогий мудрістю. | πρὸ κρίσεως ἐξέταζε σεαυτόν, καὶ ἐν ὥρᾳ ἐπισκοπῆς εὑρήσεις ἐξιλασμόν. |
|
21
|
21
|
| Краще убогий знанням, але богобоязкий, ніж багатий знанням — і такий, що переступає закон. | πρὶν ἀρρωστῆσαί σε ταπεινώθητι καὶ ἐν καιρῷ ἁμαρτημάτων δεῖξον ἐπιστροφήν. |
|
22
|
22
|
| Є хитрість вишукана, але вона беззаконна, і є спотворюючий суд, щоб винести вирок. | μὴ ἐμποδισθῇς τοῦ ἀποδοῦναι εὐχὴν εὐκαίρως, καὶ μὴ μείνῃς ἕως θανάτου δικαιωθῆναι. |
|
23
|
23
|
| Є лукавий, який ходить зігнувшись, сумуючи, але всередині він повен підступу. | πρὶν εὔξασθαι, ἑτοίμασον σεαυτὸν καὶ μὴ γίνου ὡς ἄνθρωπος πειράζων τὸν Κύριον. |
|
24
|
24
|
| Він поник лицем і прикидається глухим, але він випередить тебе там, де і не думаєш. | μνήσθητι θυμοῦ ἐν ἡμέραις τελευτῆς καὶ καιρὸν ἐκδικήσεως ἐν ἀποστροφῇ προσώπου. |
|
25
|
25
|
| І якщо нестача сили перешкодить йому зашкодити тобі, то він зробить тобі зло, коли знайде випадок. | μνήσθητι καιρὸν λιμοῦ ἐν καιρῷ πλησμονῆς, πτωχείαν καὶ ἔνδειαν ἐν ἡμέραις πλούτου. |
|
26
|
26
|
| За виглядом пізнається людина, і за виразом обличчя при зустрічі пізнається розумний. | ἀπὸ πρωΐθεν ἕως ἑσπέρας μεταβάλλει καιρός, καὶ πάντα ἐστὶ ταχινὰ ἔναντι Κυρίου. |
|
27
|
27
|
| Одяг і вискалювання зубів і хода людини показують властивість її. | ἄνθρωπος σοφὸς ἐν παντὶ εὐλαβηθήσεται καὶ ἐν ἡμέραις ἁμαρτιῶν προσέξει ἀπὸ πλημμελείας. |
|
28
|
28
|
| Буває викриття, але невчасне, і буває, що хтось мовчить — і він розсудливий. | πᾶς συνετὸς ἔγνω σοφίαν καὶ τῷ εὑρόντι αὐτὴν δώσει ἐξομολόγησιν. |
