1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 20
|
Κεφάλαιο 20
|
|
1
|
1
|
| Набагато краще викрити, ніж сердитися таємно; і той, кого викривають наодинці, застережеться від шкоди. | ΕΡΓΑΤΗΣ μέθυσος οὐ πλουτισθήσεται· ὁ ἐξουθενῶν τὰ ὀλίγα κατὰ μικρὸν πεσεῖται. |
|
2
|
2
|
| Як добре тому, кого викриють, показати розкаяння! | οἶνος καὶ γυναῖκες ἀποστήσουσι συνετούς, καὶ ὁ κολλώμενος πόρναις τολμηρότερος ἔσται· |
|
3
|
3
|
| Бо він уникне вільного гріха. | σῆτες καὶ σκώληκες κληρονομήσουσιν αὐτόν, καὶ ψυχὴ τολμηρὰ ἐξαρθήσεται. |
|
4
|
4
|
| Що — побажання євнуха розтлити дівчину, те — той, хто звершує суд з натяжкою. | ῾Ο ταχὺ ἐμπιστεύων κοῦφος καρδίᾳ, καὶ ὁ ἁμαρτάνων εἰς ψυχὴν αὐτοῦ πλημμελήσει. |
|
5
|
5
|
| Хтось мовчить — і виявляється мудрим; а інший буває ненависним за велику балакучість. | ὁ εὐφραινόμενος καρδίᾳ καταγνωσθήσεται, |
|
6
|
6
|
| Хтось мовчить, бо не має, що відповідати; а інший мовчить, тому що знає час. | καὶ ὁ μισῶν λαλιὰν ἐλαττονοῦται κακίᾳ. |
|
7
|
7
|
| Мудра людина буде мовчати до часу; а марнославний і безрозсудний не буде чекати часу. | μηδέποτε δευτερώσῃς λόγον, καὶ οὐθέν σοι οὐ μὴ ἐλαττονωθῇ. |
|
8
|
8
|
| Багатомовний стане огидним, і хто захоплює собі право говорити, того зненавидять. | ἐν φίλῳ καὶ ἐν ἐχθρῷ μὴ διηγοῦ, καὶ εἰ μή ἔστι σοι ἁμαρτία, μὴ ἀποκάλυπτε· |
|
9
|
9
|
| Буває успіх людині на зло, а знахідка — на втрату. | ἀκήκοε γάρ σου καὶ ἐφυλάξατό σε, καὶ ἐν καιρῷ μισήσει σε. |
|
10
|
10
|
| Є даток, який не буде тобі на користь, і є даток, за який буває подвійне воздання. | ἀκήκοας λόγον, συναποθανέτω σοι· θάρσει, οὐ μή σε ρήξει. |
|
11
|
11
|
| Буває приниження для слави, а хтось від приниження піднімає голову. | ἀπὸ προσώπου λόγου ὠδινήσει μωρὸς ὡς ἀπὸ προσώπου βρέφους ἡ τίκτουσα. |
|
12
|
12
|
| Інший малим купує багато і заплатить за те у сім разів більше. | βέλος πεπηγὸς ἐν μηρῷ σαρκός, οὕτως λόγος ἐν κοιλίᾳ μωροῦ. |
|
13
|
13
|
| Мудрий у слові стає люб’язним, люб’язності ж нерозумних залишаються даремними. | ῎Ελεγξον φίλον, μήποτε οὐκ ἐποίησε, καὶ εἴ τι ἐποίησε, μήποτε προσθῇ. |
|
14
|
14
|
| Даяння безумного не буде тобі на користь; бо у нього замість одного багато очей для прийняття. | ἔλεγξον τὸν πλησίον, μήποτε οὐκ εἶπε, καὶ εἰ εἴρηκεν, ἵνα μὴ δευτερώσῃ. |
|
15
|
15
|
| Небагато дасть він, а докоряти буде багато, і розкриє вуста свої, як глашатай. Нині він у борг дає, а завтра зажадає назад: ненависна така людина Господу і людям. | ἔλεγξον φίλον, πολλάκις γὰρ γίνεται διαβολή, καὶ μὴ παντὶ λόγῳ πίστευε. |
|
16
|
16
|
| Нерозумний говорить: «немає у мене друга, і немає вдячности за мої благодіяння. Ті, що з’їдають хліб мій, улесливі на язик». | ἔστιν ὀλισθαίνων καὶ οὐκ ἀπὸ ψυχῆς, καὶ τίς οὐχ ἡμάρτησεν ἐν τῇ γλώσσῃ αὐτοῦ; |
|
17
|
17
|
| Як часто і як багато хто буде насміхатися з нього! | ἔλεγξον τὸν πλησίον σου πρὶν ἢ ἀπειλῆσαι, καὶ δὸς τόπον νόμῳ ῾Υψίστου. [γινόμενος ἄμηνις. |
|
18
|
18
|
| Спотикання від землі краще, ніж від язика. Отже, скоро прийде падіння злих. | φόβος Κυρίου ἀρχὴ προσλήψεως, σοφία δὲ παρ’ αὐτοῦ ἀγάπησιν περιποιεῖ. |
|
19
|
19
|
| Неприємна людина — дочасна байка; вона завжди буде на вустах невігласів. | γνῶσις ἐντολῶν Κυρίου παιδεία ζωῆς, οἱ δὲ ποιοῦντες τὰ ἀρεστὰ αὐτῷ ἀθανασίας δένδρον καρποῦνται]. |
|
20
|
20
|
| Притча з уст нерозумного огидна, бо він не скаже її своєчасно. | Πᾶσα σοφία φόβος Κυρίου, καὶ ἐν πάσῃ σοφίᾳ ποίησις νόμου· [καὶ γνῶσις τῆς παντοδυναμίας αὐτοῦ. |
|
21
|
21
|
| Інший утримується від гріха убогістю, й у цій стриманості він не буде журитися. | οἰκέτης λέγων τῷ δεσπότῃ· ὡς ἀρέσκει οὐ ποιήσω, ἐὰν μετὰ ταῦτα ποιήσῃ, παροργίζει τὸν τρέφοντα αὐτόν]. |
|
22
|
22
|
| Хтось губить душу свою через несміливість, і губить її через упередженість до безумного. | καὶ οὐκ ἔστι σοφία πονηρίας ἐπιστήμη, καὶ οὐκ ἔστιν ὅπου βουλὴ ἁμαρτωλῶν φρόνησις. |
|
23
|
23
|
| Інший через сором дає обіцянки другові, і без причини наживає у ньому собі ворога. | ἔστι πονηρία καὶ αὕτη βδέλυγμα, καὶ ἔστιν ἄφρων ἐλαττούμενος σοφίᾳ. |
|
24
|
24
|
| Злий порок у людині — неправда; у вустах невігласів вона — завжди. | κρείττων ἡττώμενος ἐν συνέσει ἔμφοβος ἢ περισσεύων ἐν φρονήσει καὶ παραβαίνων νόμον. |
|
25
|
25
|
| Краще злодій, ніж той, хто постійно говорить неправду; але обоє вони успадкують загибель. | ἔστι πανουργία ἀκριβὴς καὶ αὕτη ἄδικος, καὶ ἔστι διαστρέφων χάριν τοῦ ἐκφᾶναι κρίμα. |
|
26
|
26
|
| Поведінка неправдивої людини — безчесна, і ганьба її завжди з нею. | ἔστι πονηρευόμενος συγκεκυφὼς μελανίᾳ, καὶ τὰ ἐντὸς αὐτοῦ πλήρης δόλου· |
|
27
|
27
|
| Мудрий словами піднесе себе, і людина розумна сподобається вельможам. | συγκύφων πρόσωπον καὶ ἑτεροκωφῶν, ὅπου οὐκ ἐπεγνώσθη, προφθάσει σε· |
|
28
|
28
|
| Той, хто обробляє землю, збільшить свій стіг, і той, хто догоджає вельможам, одержить помилування у випадку неправди. | καὶ ἐὰν ὑπὸ ἐλαττώματος ἰσχύος κωλυθῇ ἁμαρτεῖν, ἐὰν εὕρῃ καιρόν, κακοποιήσει. |
|
29
|
29
|
| Частування і подарунки засліплюють очі мудрих і, ніби вузда в устах, відкидають викриття. | ἀπὸ ὁράσεως ἐπιγνωσθήσεται ἀνήρ, καὶ ἀπὸ ἀπαντήσεως προσώπου ἐπιγνωσθήσεται νοήμων. |
|
30
|
30
|
| Прихована мудрість і утаєний скарб — яка користь від обох? | στολισμὸς ἀνδρὸς καὶ γέλως ὀδόντων καὶ βήματα ἀνθρώπου ἀναγγέλλει τὰ περὶ αὐτοῦ. |
|
31
|
|
| Краще людина, яка приховує свою дурість, ніж людина, яка приховує свою мудрість. |
