1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 21
|
Κεφάλαιο 21
|
|
1
|
1
|
|
Сину мій! якщо ти згрішив, не примножуй більше гріхів і за попередні молися.
|
ΕΣΤΙΝ ἔλεγχος ὃς οὐκ ἔστιν ὡραῖος, καὶ ἔστι σιωπῶν καὶ αὐτὸς φρόνιμος.
|
|
2
|
2
|
|
Біжи від гріха, як від лиця змія; бо, якщо підійдеш до нього, він ужалить тебе.
|
ὡς καλὸν ἐλέγξαι ἢ θυμοῦσθαι, καὶ ὁ ἀνθομολογούμενος ἀπὸ ἐλαττώσεως κωλυθήσεται.
|
|
3
|
4
|
|
Зуби його — зуби лев’ячі, які умертвляють душі людей.
|
ἐπιθυμία εὐνούχου ἀποπαρθενῶσαι νεάνιδα, οὕτως ὁ ποιῶν ἐν βίᾳ κρίματα.
|
|
4
|
5
|
|
Усяке беззаконня як двогострий меч: рані від нього немає зцілення.
|
ἔστι σιωπῶν εὑρισκόμενος σοφός, καὶ ἔστι μισητὸς ἀπὸ πολλῆς λαλιᾶς.
|
|
5
|
6
|
|
Залякування і насильства спустошать багатство: так спорожніє і дім зарозумілого.
|
ἔστι σιωπῶν, οὐ γὰρ ἔχει ἀπόκρισιν, καὶ ἔστι σιωπῶν εἰδὼς καιρόν.
|
|
6
|
7
|
|
Моління з уст убогого — тільки до вух його; але суд над ним поспішно наближається.
|
ἄνθρωπος σοφὸς σιγήσει ἕως καιροῦ, ὁ δὲ λαπιστὴς καὶ ἄφρων ὑπερβήσεται καιρόν.
|
|
7
|
8
|
|
Той, хто ненавидить викриття, йде слідами грішника, а хто боїться Господа, навернеться серцем.
|
ὁ πλεονάζων λόγῳ βδελυχθήσεται, καὶ ὁ ἐνεξουσιαζόμενος μισηθήσεται.
|
|
8
|
9
|
|
Здалеку впізнається сильний на язик; але розумний бачить, де той спотикається.
|
ἔστιν εὐοδία ἐν κακοῖς ἀνδρί, καὶ ἔστιν εὕρημα εἰς ἐλάττωσιν.
|
|
9
|
10
|
|
Хто будує дім свій на чужі гроші — те саме, що той, хто збирає каміння для своєї могили.
|
ἔστι δόσις, ἣ οὐ λυσιτελήσει σοι, καὶ ἔστι δόσις, ἧς τὸ ἀνταπόδομα διπλοῦν.
|
|
10
|
11
|
|
Збіговисько беззаконних — купа паклі, і кінець їх — полум’я вогняне.
|
ἔστιν ἐλάττωσις ἕνεκεν δόξης, καὶ ἔστιν ὃς ἀπὸ ταπεινώσεως ᾖρε κεφαλήν.
|
|
11
|
12
|
|
Шлях грішників вимощений камінням, але на кінці його — безодня пекла.
|
ἔστιν ἀγοράζων πολλὰ ὀλίγου καὶ ἀποτιννύων αὐτὰ ἑπταπλάσιον.
|
|
12
|
13
|
|
Хто дотримується закону, той володіє своїми думками,
|
ὁ σοφὸς ἐν λόγῳ ἑαυτὸν προσφιλῆ ποιήσει, χάριτες δὲ μωρῶν ἐκχυθήσονται.
|
|
13
|
14
|
|
і здійснення страху Господнього — мудрість.
|
δόσις ἄφρονος οὐ λυσιτελήσει σοι, οἱ γὰρ ὀφθαλμοὶ αὐτοῦ ἀνθ᾿ ἑνὸς πολλοί·
|
|
14
|
15
|
|
Не навчиться той, хто нездатен;
|
ὀλίγα δώσει καὶ πολλὰ ὀνειδίσει καὶ ἀνοίξει τὸ στόμα αὐτοῦ ὡς κῆρυξ· σήμερον δανιεῖ καὶ αὔριον ἀπαιτήσει, μισητὸς ἄνθρωπος ὁ τοιοῦτος.
|
|
15
|
16
|
|
але є здатність, що множить гіркоту.
|
μωρὸς ἐρεῖ· οὐχ ὑπάρχει μοι φίλος, καὶ οὐκ ἔστι χάρις τοῖς ἀγαθοῖς μου· οἱ ἔσθοντες τὸν ἄρτον μου, φαῦλοι γλώσσῃ·
|
|
16
|
17
|
|
Знання мудрого збільшується подібно до повені, і порада його, — як джерело життя.
|
ποσάκις καὶ ὅσοι καταγελάσονται αὐτοῦ;—
|
|
17
|
18
|
|
Серце дурного подібне до розбитої посудини, і не утримає у собі ніякого знання.
|
᾿Ολίσθημα ἀπὸ ἐδάφους μᾶλλον ἢ ἀπὸ γλώσσης, οὕτως πτῶσις κακῶν κατὰ σπουδὴν ἥξει.
|
|
18
|
19
|
|
Якщо мудре слово почує розумний, то він похвалить його і прикладе до себе. Почув його легковажний, і воно не сподобалося йому, і він кинув його за себе.
|
ἄνθρωπος ἄχαρις, μῦθος ἄκαιρος· ἐν στόματι ἀπαιδεύτων ἐνδελεχισθήσεται.
|
|
19
|
20
|
|
Мова дурного — як тягар на шляху, в устах же розумного знаходять приємність.
|
ἀπὸ στόματος μωροῦ ἀποδοκιμασθήσεται παραβολή, οὐ γὰρ μὴ εἴπῃ αὐτὴν ἐν καιρῷ αὐτῆς.
|
|
20
|
21
|
|
Промов розумного будуть шукати у зібранні, і над словами його будуть розмірковувати у серці.
|
῎Εστι κωλυόμενος ἁμαρτάνειν ἀπὸ ἐνδείας, καὶ ἐν τῇ ἀναπαύσει αὐτοῦ οὐ κατανυγήσεται.
|
|
21
|
22
|
|
Як зруйнований дім, так мудрість дурному, і знання нерозумного — безглузді слова.
|
ἔστιν ἀπολλύων τὴν ψυχὴν αὐτοῦ δι᾿ αἰσχύνην, καὶ ἀπὸ ἄφρονος προσώπου ἀπολεῖ αὐτήν.
|
|
22
|
23
|
|
Наставляння для безумних — кайдани на ногах, і як ланцюги на правій руці.
|
ἔστι χάριν αἰσχύνης ἐπαγγελόμενος φίλῳ, καὶ ἐκτήσατο αὐτὸν ἐχθρὸν δωρεάν.—
|
|
23
|
24
|
|
Нерозумний, сміючись, підносить голос свій, а муж розсудливий ледь тихо усміхнеться.
|
Μῶμος πονηρὸς ἐν ἀνθρώπῳ ψεῦδος, ἐν στόματι ἀπαιδεύτων ἐνδελεχισθήσεται.
|
|
24
|
25
|
|
Як золоте убрання — наставляння для розумного, і як коштовна прикраса на правій руці.
|
αἱρετὸν κλέπτης ἢ ὁ ἐνδελεχίζων ψεύδει, ἀμφότεροι δὲ ἀπώλειαν κληρονομήσουσιν.
|
|
25
|
26
|
|
Нога нерозумного поспішає у чужий дім, але людина вельми досвідчена посоромиться людей;
|
ἦθος ἀνθρώπου ψευδοῦς ἀτιμία, καὶ ἡ αἰσχύνη αὐτοῦ μετ᾿ αὐτοῦ ἐνδελεχῶς. ΛΟΓΟΙ ΠΑΡΑΒΟΛΩΝ.—
|
|
26
|
27
|
|
нерозумний крізь двері заглядає у дім, а людина вихована зупиниться поза;
|
῾Ο σοφὸς ἐν λόγοις προάξει ἑαυτόν, καὶ ἄνθρωπος φρόνιμος ἀρέσει μεγιστᾶσιν.
|
|
27
|
28
|
|
невігластво людини — підслуховувати біля дверей, розсудливий же засмутиться такою безсоромністю.
|
ὁ ἐργαζόμενος γῆν ἀνυψώσει θημωνίαν αὐτοῦ, καὶ ὁ ἀρέσκων μεγιστᾶσιν ἐξιλάσεται ἀδικίαν.
|
|
28
|
29
|
|
Вуста багатомовних розповідають чуже, а слова розсудливих зважуються на терезах.
|
ξένια καὶ δῶρα ἀποτυφλοῖ ὀφθαλμοὺς σοφῶν καὶ ὡς φιμὸς ἐν στόματι ἀποτρέπει ἐλεγμούς.
|
|
29
|
30
|
|
У вустах нерозумних — серце їх, вуста ж мудрих — у серці їх.
|
σοφία κεκρυμμένη καὶ θησαυρὸς ἀφανής, τίς ὠφέλεια ἐν ἀμφοτέροις;
|
|
30
|
31
|
|
Коли нечестивий проклинає сатану, то проклинає свою душу.
|
κρείσσων ἄνθρωπος ἀποκρύπτων τὴν μωρίαν αὐτοῦ ἢ ἄνθρωπος ἀποκρύπτων τὴν σοφίαν αὐτοῦ.
|
|
31
|
|
|
Навушник оскверняє свою душу, і його будуть ненавидіти скрізь, де тільки буде жити.
|
