1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 21
|
Κεφάλαιο 21
|
|
1
|
1
|
| Сину мій! якщо ти згрішив, не примножуй більше гріхів і за попередні молися. | ΕΣΤΙΝ ἔλεγχος ὃς οὐκ ἔστιν ὡραῖος, καὶ ἔστι σιωπῶν καὶ αὐτὸς φρόνιμος. |
|
2
|
2
|
| Біжи від гріха, як від лиця змія; бо, якщо підійдеш до нього, він ужалить тебе. | ὡς καλὸν ἐλέγξαι ἢ θυμοῦσθαι, καὶ ὁ ἀνθομολογούμενος ἀπὸ ἐλαττώσεως κωλυθήσεται. |
|
3
|
|
| Зуби його — зуби лев’ячі, які умертвляють душі людей. | |
|
4
|
4
|
| Усяке беззаконня як двогострий меч: рані від нього немає зцілення. | ἐπιθυμία εὐνούχου ἀποπαρθενῶσαι νεάνιδα, οὕτως ὁ ποιῶν ἐν βίᾳ κρίματα. |
|
5
|
5
|
| Залякування і насильства спустошать багатство: так спорожніє і дім зарозумілого. | ἔστι σιωπῶν εὑρισκόμενος σοφός, καὶ ἔστι μισητὸς ἀπὸ πολλῆς λαλιᾶς. |
|
6
|
6
|
| Моління з уст убогого — тільки до вух його; але суд над ним поспішно наближається. | ἔστι σιωπῶν, οὐ γὰρ ἔχει ἀπόκρισιν, καὶ ἔστι σιωπῶν εἰδὼς καιρόν. |
|
7
|
7
|
| Той, хто ненавидить викриття, йде слідами грішника, а хто боїться Господа, навернеться серцем. | ἄνθρωπος σοφὸς σιγήσει ἕως καιροῦ, ὁ δὲ λαπιστὴς καὶ ἄφρων ὑπερβήσεται καιρόν. |
|
8
|
8
|
| Здалеку впізнається сильний на язик; але розумний бачить, де той спотикається. | ὁ πλεονάζων λόγῳ βδελυχθήσεται, καὶ ὁ ἐνεξουσιαζόμενος μισηθήσεται. |
|
9
|
9
|
| Хто будує дім свій на чужі гроші — те саме, що той, хто збирає каміння для своєї могили. | ἔστιν εὐοδία ἐν κακοῖς ἀνδρί, καὶ ἔστιν εὕρημα εἰς ἐλάττωσιν. |
|
10
|
10
|
| Збіговисько беззаконних — купа паклі, і кінець їх — полум’я вогняне. | ἔστι δόσις, ἣ οὐ λυσιτελήσει σοι, καὶ ἔστι δόσις, ἧς τὸ ἀνταπόδομα διπλοῦν. |
|
11
|
11
|
| Шлях грішників вимощений камінням, але на кінці його — безодня пекла. | ἔστιν ἐλάττωσις ἕνεκεν δόξης, καὶ ἔστιν ὃς ἀπὸ ταπεινώσεως ᾖρε κεφαλήν. |
|
12
|
12
|
| Хто дотримується закону, той володіє своїми думками, | ἔστιν ἀγοράζων πολλὰ ὀλίγου καὶ ἀποτιννύων αὐτὰ ἑπταπλάσιον. |
|
13
|
13
|
| і здійснення страху Господнього — мудрість. | ὁ σοφὸς ἐν λόγῳ ἑαυτὸν προσφιλῆ ποιήσει, χάριτες δὲ μωρῶν ἐκχυθήσονται. |
|
14
|
14
|
| Не навчиться той, хто нездатен; | δόσις ἄφρονος οὐ λυσιτελήσει σοι, οἱ γὰρ ὀφθαλμοὶ αὐτοῦ ἀνθ᾿ ἑνὸς πολλοί· |
|
15
|
15
|
| але є здатність, що множить гіркоту. | ὀλίγα δώσει καὶ πολλὰ ὀνειδίσει καὶ ἀνοίξει τὸ στόμα αὐτοῦ ὡς κῆρυξ· σήμερον δανιεῖ καὶ αὔριον ἀπαιτήσει, μισητὸς ἄνθρωπος ὁ τοιοῦτος. |
|
16
|
16
|
| Знання мудрого збільшується подібно до повені, і порада його, — як джерело життя. | μωρὸς ἐρεῖ· οὐχ ὑπάρχει μοι φίλος, καὶ οὐκ ἔστι χάρις τοῖς ἀγαθοῖς μου· οἱ ἔσθοντες τὸν ἄρτον μου, φαῦλοι γλώσσῃ· |
|
17
|
17
|
| Серце дурного подібне до розбитої посудини, і не утримає у собі ніякого знання. | ποσάκις καὶ ὅσοι καταγελάσονται αὐτοῦ;— |
|
18
|
18
|
| Якщо мудре слово почує розумний, то він похвалить його і прикладе до себе. Почув його легковажний, і воно не сподобалося йому, і він кинув його за себе. | ᾿Ολίσθημα ἀπὸ ἐδάφους μᾶλλον ἢ ἀπὸ γλώσσης, οὕτως πτῶσις κακῶν κατὰ σπουδὴν ἥξει. |
|
19
|
19
|
| Мова дурного — як тягар на шляху, в устах же розумного знаходять приємність. | ἄνθρωπος ἄχαρις, μῦθος ἄκαιρος· ἐν στόματι ἀπαιδεύτων ἐνδελεχισθήσεται. |
|
20
|
20
|
| Промов розумного будуть шукати у зібранні, і над словами його будуть розмірковувати у серці. | ἀπὸ στόματος μωροῦ ἀποδοκιμασθήσεται παραβολή, οὐ γὰρ μὴ εἴπῃ αὐτὴν ἐν καιρῷ αὐτῆς. |
|
21
|
21
|
| Як зруйнований дім, так мудрість дурному, і знання нерозумного — безглузді слова. | ῎Εστι κωλυόμενος ἁμαρτάνειν ἀπὸ ἐνδείας, καὶ ἐν τῇ ἀναπαύσει αὐτοῦ οὐ κατανυγήσεται. |
|
22
|
22
|
| Наставляння для безумних — кайдани на ногах, і як ланцюги на правій руці. | ἔστιν ἀπολλύων τὴν ψυχὴν αὐτοῦ δι᾿ αἰσχύνην, καὶ ἀπὸ ἄφρονος προσώπου ἀπολεῖ αὐτήν. |
|
23
|
23
|
| Нерозумний, сміючись, підносить голос свій, а муж розсудливий ледь тихо усміхнеться. | ἔστι χάριν αἰσχύνης ἐπαγγελόμενος φίλῳ, καὶ ἐκτήσατο αὐτὸν ἐχθρὸν δωρεάν.— |
|
24
|
24
|
| Як золоте убрання — наставляння для розумного, і як коштовна прикраса на правій руці. | Μῶμος πονηρὸς ἐν ἀνθρώπῳ ψεῦδος, ἐν στόματι ἀπαιδεύτων ἐνδελεχισθήσεται. |
|
25
|
25
|
| Нога нерозумного поспішає у чужий дім, але людина вельми досвідчена посоромиться людей; | αἱρετὸν κλέπτης ἢ ὁ ἐνδελεχίζων ψεύδει, ἀμφότεροι δὲ ἀπώλειαν κληρονομήσουσιν. |
|
26
|
26
|
| нерозумний крізь двері заглядає у дім, а людина вихована зупиниться поза; | ἦθος ἀνθρώπου ψευδοῦς ἀτιμία, καὶ ἡ αἰσχύνη αὐτοῦ μετ᾿ αὐτοῦ ἐνδελεχῶς. ΛΟΓΟΙ ΠΑΡΑΒΟΛΩΝ.— |
|
27
|
27
|
| невігластво людини — підслуховувати біля дверей, розсудливий же засмутиться такою безсоромністю. | ῾Ο σοφὸς ἐν λόγοις προάξει ἑαυτόν, καὶ ἄνθρωπος φρόνιμος ἀρέσει μεγιστᾶσιν. |
|
28
|
28
|
| Вуста багатомовних розповідають чуже, а слова розсудливих зважуються на терезах. | ὁ ἐργαζόμενος γῆν ἀνυψώσει θημωνίαν αὐτοῦ, καὶ ὁ ἀρέσκων μεγιστᾶσιν ἐξιλάσεται ἀδικίαν. |
|
29
|
29
|
| У вустах нерозумних — серце їх, вуста ж мудрих — у серці їх. | ξένια καὶ δῶρα ἀποτυφλοῖ ὀφθαλμοὺς σοφῶν καὶ ὡς φιμὸς ἐν στόματι ἀποτρέπει ἐλεγμούς. |
|
30
|
30
|
| Коли нечестивий проклинає сатану, то проклинає свою душу. | σοφία κεκρυμμένη καὶ θησαυρὸς ἀφανής, τίς ὠφέλεια ἐν ἀμφοτέροις; |
|
31
|
31
|
| Навушник оскверняє свою душу, і його будуть ненавидіти скрізь, де тільки буде жити. | κρείσσων ἄνθρωπος ἀποκρύπτων τὴν μωρίαν αὐτοῦ ἢ ἄνθρωπος ἀποκρύπτων τὴν σοφίαν αὐτοῦ. |
