|
Глава 12
|
Глvа, в~і”
|
|
1
|
1
|
|
І пішов Ровоам у Сихем, бо в Сихем прийшли всі ізраїльтяни, щоб поставити його царем.
|
И$ дяше цр~ь ровоаM въ сики'мђ. ја^ко въ сики'мъ прїиде весь і^и^л~ь въцрsтви'ти и&”
|
|
2
|
2
|
|
І почув про те Ієровоам, син Наватів, коли перебував ще в Єгипті, куди втік від царя Соломона, і повернувся Ієровоам з Єгипту;
|
И$ быs е^гда` ё^слы'ша и^е^ровоамъ сн~ъ нава'тоv и^ томђ` е^ще` сђщђ въ е^гљ=п#тњ. ја%ко ё^бњжа` эT лица` соло'моня. и^ пребыва'ше въ е^гљ=птњ” Въста'въ же и^ прїиде въ' градъ свои въ зе'млю сарират#скђ. въ предњлы е^фрњмля,
|
|
3
|
3
|
|
і послали за ним і покликали його. Тоді Ієровоам і все зібрання ізраїльтян прийшли і говорили [цареві] Ровоаму і сказали:
|
и^ гл~аша лю'дїе къ цр~ю ровоа'мђ гл~юще”
|
|
4
|
4
|
|
батько твій наклав на нас тяжке ярмо, ти ж полегши нам жорстоку роботу батька твого і тяжке ярмо, яке він наклав на нас, і тоді ми будемо служити тобі.
|
эTц~ъ твои ѓ^тягча` ја^ре'мъ нашъ. поне` т^ы нн~њ ѓ^блегчи` работђ` эTц~а твое^го ѕлђ'ю и^ эT ја^ре'ма е^готя'жкаго. и^же възложи` на' ны, и^ порабо'тае^мъ т^и”
|
|
5
|
5
|
|
І сказав він їм: підіть і через три дні знову прийдіть до мене. І пішов народ.
|
И$ рече к ни'мъ и^дњте и^ пребђдњте дотре'тїја^го дн~е. и^ па'ки възврати'теся къ мн^њ і^ и^до'ша”
|
|
6
|
6
|
|
Цар Ровоам радився зі старцями, які стояли перед Соломоном, батьком його, за життя його, і говорив: як порадите ви мені відповісти цьому народу?
|
И$ возвњсти` ровоа'мъ цр~ь ста'рцемъ, и^же бњша преDстоја%ще преD соло'моном# эTц~емъ е^го, е^гда` е^ще жи'вђ е^мђ сђщђ. гл~я ка'ко в^ы мы'слите. да эTвњща'ю людемъ сиM слово”
|
|
7
|
7
|
|
Вони говорили йому і сказали: якщо ти в цей день будеш слугою народу цього і будеш слугувати йому, і задовольниш їх і будеш говорити з ними ласкаво, то вони будуть твоїми рабами на всі дні.
|
И$ рњша е^мђ гл~юще. а^ще въ дн~ешнїи дн~ь бђдеши ра'бъ лю'демъ симъ. и^ порабо'тае^ши и^мъ. и^ гл~еши и^м# словеса` бл~га. и^ бђдђтъ т^и раби` въ вся` дн~и”
|
|
8
|
8
|
|
Але він зневажив пораду старців, що вони радили йому, і радився з молодими людьми, які виросли разом з ним і які стояли перед ним,
|
И$ небрњжа'ше совњта ста'реw и^же совњща'ша с ним#. и^ совњща'ша съ ѓ%троки и^же бњша въско'р#млени с ниM и^ съ преDстоја%щима преD ѓ^чи'ма е^го”
|
|
9
|
9
|
|
і сказав їм: що ви порадите мені відповісти народу цьому, який говорив мені і сказав: «полегши ярмо, яке наклав на нас батько твій»?
|
И$ рече иM чт^о вы` совњщава'ете. и^ чт^о эTвњща'ю людемъ симъ, и^же рњша къ мнњ гл~юще. ѓ^блегча'и нн~њ ја^ре'м# и^же възложи эTц~ъ твои на' ны”
|
|
10
|
10
|
|
І говорили йому молоді люди, які виросли разом з ним, і сказали: так скажи народу цьому, який говорив тобі і сказав: «батько твій наклав на нас тяжке ярмо, ти ж полегши нам»; так скажи їм: «мій мізинець товщий за стегна батька мого;
|
И$ гл~аша к немђ ѓ%троцы и^же бњхђ въскоrмлени с ниM. и^ рњша е^мђ. сице да гл~еши людеM си'м#, и^же рњша к тебњ гл~ще ја%ко, ѓ^тягчи` эTц~ъ твои ја^ре'м# наj и^ т^ы ѓ^блегчи` эT наs, си` да рече'ши к нимъ. ю%ность моя тол#стњ'иши е^сть, чре'слъ эTц~а мое^го”
|
|
11
|
11
|
|
отже, якщо батько мій обтяжував вас тяжким ярмом, то я збільшу ярмо ваше; батько мій карав вас бичами, а я буду карати вас скорпіонами».
|
И$ понеy е^сть эTц~ъ мои на' вы ја^ре'мъ тя'жеk наложи'лъ. и^ а^зъ приложђ` къ ја^ре'мђ ва'шемђ. эTц~ъ мои наказа` в^ы ра'нами. и^ а'зъ накажђ` в^ы расточе'нїеM”
|
|
12
|
12
|
|
Ієровоам і весь народ прийшли до Ровоама на третій день, як наказав цар, сказавши: прийдіть до мене на третій день.
|
И$ прїиде весь і^и^л~ь къ цр~ю ровоа'мђ. въ дн~ь тре'тїи ја%коже рече и^мъ цр~ь гл~я възврати'теся къ мнњ` въ дн~ь тре'тїи”
|
|
13
|
13
|
|
І відповідав цар народу суворо і зневажив пораду старців, що вони радили йому;
|
И$ эTвњща` цр~ь к лю'демъ тя'жцњ. и^ ѓ^ста'ви цр~ь совTњ стареw и^миже совњща'ша е^мђ”
|
|
14
|
14
|
|
і говорив він за порадою молодих людей і сказав: батько мій наклав на вас тяжке ярмо, а я збільшу ярмо ваше; батько мій карав вас бичами, а я буду карати вас скорпіонами.
|
И$ гл~а к ниM по совњтђ ѓ%трокъ гл~я. эTц~ъ мои ѓ^тягчи` ја^ре'мъ вашъ, и^ а'зъ приложђ` ја^ремђ` ва'шемђ эTц~ъ мои ѓ^тягчи` и^ наказа'ше в^ы ра'нами. и^ а'зъ накажђ` в^ы расточе'нїемъ”
|
|
15
|
15
|
|
І не послухав цар народу, бо так суджено було Господом, щоб сповнилося слово Його, яке прорік Господь через Ахию силомлянина Ієровоаму, синові Наватовому.
|
И$ не послђ'ша цр~ь людїи. ја%ко б^њ раз#враще'нїе эT г~а. ја%коже ё^ста'вити гл~ъ свои'. ја%коже гл~а рђко'ю а^хі'ия силони'т#скаго. къ і^е^ровоа'мђ сн~ђ нава'товђ”
|
|
16
|
16
|
|
І побачили всі ізраїльтяни, що цар не послухав їх. І відповів народ цареві і сказав: яка нам частина в Давиді? немає нам частки в сині Ієссеєвому; по наметах своїх, Ізраїль! тепер знай свій дім, Давиде! І розійшовся Ізраїль по наметах своїх.
|
И$ ви'дњ весь і^и^л~ь ја%ко не послђш'а цр~ь гла'са и^хъ, и^ эTвњща'ша лю'дїе цр~ю гл~юще. ка'я намъ часть въ дв~дњ. и^ нњсть на'мъ наслњдїя въ сн~њ і^е^с#се'инњ, разыидњтеся сн~ове і^и^л~ьстїи` въ кро'вы своя. нн~њ паси` до'мъ твои дв~де. и^ эTи'де і^и^л~ь въ кро'вы своя”
|
|
17
|
17
|
|
Тільки над синами Ізраїлевими, які жили в містах Іудиних, царював Ровоам.
|
НаD сн~ъми' же і^и^л~выми и^же живя'хђ въ' градехъ і^ё'диныхъ црsтвова` ровоаM сн~ъ соло'монь”
|
|
18
|
18
|
|
І послав цар Ровоам Адонирама, начальника над податками; але всі ізраїльтяни закидали його камінням, і він помер; цар же Ровоам поспішно зійшов на колісницю, щоб утекти в Єрусалим.
|
И$ посла` цр~ь а^донира'ма. и^же наD да'нью и^ поби` е^го ка'менїе^мъ весь і^и^л~ь и^ ё'мре. и^ цр~ь ровоа'мъ, пот#ща'ся на колесни'цђ бњжа` и^ вни'де въ і^ерsли'м#”
|
|
19
|
19
|
|
І відокремився Ізраїль від дому Давидового до цього дня.
|
И ктомђ` не пристђпи` і^и^л~ь к до'мђ дв~двђ даже до дне'сь”
|
|
20
|
20
|
|
Коли почули всі ізраїльтяни, що Ієровоам повернувся [з Єгипту], то послали і прикликали його на зібрання, і поставили його царем над усіма ізраїльтянами. За домом Давидовим не залишилося нікого, крім коліна Іудиного [і Веніамінового].
|
И$ бы'сть ја%ко слы'ша і^и^л~ь. ја%ко възврати'ся і^е^ровоа'мъ эT е^гљ=пта. и^ посла'вше по него и^ призва'ша и& на собо'ръ. и^ поста'виша цр~я наD і^и^л~ем#. и^ не бњша по до'мђ двд~вњ. то'кмо, и^же бя'хђ с хорђго'вїю і^и^ё'диною, и^ венїа^ми'нею”
|
|
21
|
21
|
|
Ровоам, прибувши в Єрусалим, зібрав з усього дому Іудиного і з коліна Веніамінового сто вісімдесят тисяч добірних воїнів, щоб воювати з домом Ізраїлевим для того, щоб повернути царство Ровоаму, синові Соломона.
|
И$ ровоа'мъ вни'де въ і^ерsли'мъ. и^ собра` собо'ръ і^ё'динъ. и^ хорђгви` венїа^ми'ня. р~, и^ Wк~ ю%ношъ и^ твори'ти бра'нь на' брань до'мђ і^и^л~ева, воз#врати'ти црsтво ровоа'мђ сн~ђ соло'моню”
|
|
22
|
22
|
|
І було слово Боже до Самея, чоловіка Божого, і сказано:
|
И$ бы'сть сло'во гн~е къ саме'ю чл~кђ бж~їю гл~я”
|
|
23
|
23
|
|
скажи Ровоаму, синові Соломона, цареві Юдейському, і всьому дому Іудиному і Веніаміновому й іншому народу:
|
Рцы` къ ровоа'мђ сн~ђ соло'моню цр~ю і^ё'динђ, и^ къ всемђ` до'мђ і^ё'динђ, и^ вениа^ми'новђ, и^ къ про'чимъ лю'демъ гл~я”
|
|
24
|
24
|
|
так говорить Господь: не ходіть і не починайте війни з братами вашими, синами Ізраїлевими; поверніться кожен у дім свій, бо від Мене це було. І послухалися вони слова Господнього і пішли назад за словом Господа.
|
Та'ко гл~етъ г~ь. не взы'идњте ни побњди'теся съ бра'тїею свое'ю съ сн~ъми і^и^л~евыми, н^о возврати'теся ко'ждо в домы` своя`, ја%ко эT мене` бы'сть гл~ъ се'и” И$ послђшаша слове'съ гн~ь, и^ ё^стави'шася и^ не и^до'ша по гл~ђ гн~ю” И$ цр~ь соло'моn спя'ше съ эTц~ы свои'ми, и^ положе'нъ бы'сть въ' градњ дв~двњ, црsтвова' же ровоа'мъ сн~ъ е^го в него` мњ'сто въ і^ерsли'мњ сы'и ѕ~і лњтъ, е^гда` цр~ь бы'сть. и^ з~і лњтъ црsтвова` въ і^ерsли'мњ, и%мя б^њ мт~ри е^го наа^на'на дщи` а^но'ня сн~а наа'са цр~я сн~овъ а^м#мо'нь” И$ сътвори` лђка'вое преD гм~ъ, и^ не начатъ ходи'ти по пђте'мъ дв~да эTц~а е^го. бњ же чл~къ се'и эT предњлъ е^фрњмль раb соло'монь, и%мя е^мђ і^е^ровоа'мъ. і^ и'мя мт~ри еh сари'ра жена` блђ'дница, и^ да'лъ е^го соло'монъ въ кня'ѕя ски'томъ. въ ѓ^держа'нїю до'ма и^ѓ'сифова. и^ созда` соло'монђ сари'рђ. въ предњлеX е^фреMлиX и^ бњша е^мђ, т~, колесни'ц# и^ ко'неи. се'и созда` а%крђ. въ ѓ^держанїе до'мђ и^е^фрњмова. се'и совръши граD двд~въ и^ б^њ поднося'ся на црsтво. и^ взыска` соло'монъ ё^би'ти е^го. и^ ё^боја%ся и^ эTбњже` до сђсаки'ма цр~я е^гљ=пет#ска и^ б^њ с ниM до'ндеже ё%мре соло'монъ” И$ слы'ша і^е^ровоа'мъ въ е^гљ=пте ја%ко ё%мре соло'монъ, и^ гл~а въ ё'ши сђсакимђ цр~ю е^гљ=пет#скђ гл~я. эTпђсти' мя и^ эTи'дђ въ зе'млю мою`” и^ рече е^мђ сђсаки'мъ. проси` нњкое проше'нїе и^ да'мъ т^и. сђсаки'м же да'сть і^е^ровоа'мђ а%нђ сестрђ` џеко'минђ, старњ'ишёю жены свое'я е^мђ въ женђ`. и^ сїя б^њ вели'ка въ дще'рехъ црsкихъ. и^ роди` и^е^ровоа'мђ а^вїя сн~а е^го. и^ рече і^е^ровоа'мъ къ сђсаки'мђ сђще эTпђсти' мя, и^ эTи'дђ і^ и^зы'иде і^е^ровоа'мъ эT е^гљ=пта. и^ прїиде въ зе'млю сари'рю въ предњлы е^фрњмля. и^ собра'ся т^ђ вс^я хорђгви` е^фрњмля къ і^е^ровоа'мђ. и^ созда` т^ђ і^е^ровоа'мъ ѓ^гра'дђ. и^ разболњся дњтищ# е^го бо'лњзнїю крњ'пкою ѕело і^ и^де` і^е^ровоа'мъ въпроси'ти ѓ^ дњтищђ. и^ рече а%не женњ` свое'и, въста'ни і^ и^ди`. въпроси` б~а ѓ^ дњтищђ а^ще жи'въ бђдетъ, эT бо'лезни е^го” Бњ' же чл~къ въ сило'ме и%мя е^мђ а^хїа' и^ с^е сы'и ћ~ лњтъ, и^ гл~ъ бж~їи б^њ с ни'мъ. и^ рече і^е^ровоа'мъ къ женњ` свое'и. въста'ни и^ возми` в рђцњ твои` чл~кђ бж~їю хлњ'бы, и^ ѓ^прњ'снокъ дњтемъ е^го, и^ гро'здїе, и^ сосђдъ ме'дђ. и^ въста` жена` и^ взя` в рђцњ е^я` хлњбы и^ дв^а ѓ^прњ'сноки, и^ гро'здїя и^ сосђдъ ме'дђ, а^хі'и. чл~къ же ста'ръ б^њ. и^ ѓ'чи е^го ѓ^мрачи'стася не видњти, и^ въста` эT сари'ра і^ и'де и^ бы'сть входя'щи е'й въ градъ къ а^хі'ю силони'т#скомђ, и^ рече а^хїя' ѓ%трокђ свое^мђ. и^зыди` ё%бо въ срњте'нїе а%ны жены` і^е^ровоа'мли и^ рече'ши к не'и. вни'ди и^ не сто'и, ја%ко сїя гл~етъ г~ь, жесто'ко аZ послю` на' тя и^ вни'де а%на къ чл~кђ бж~їю, и^ рече е'и а^хі'я въскђ'ю принесе` м^и хлњбы и^ ѓ^прњ'сноки и^ гро'здїе и^ сосђдъ ме'дђ. сїя гл~етъ г~ь, с^е ты` эTи'деши эT мене. и^ бђдетъ в#ходя'щђ тебњ` въ' градъ сари'рђ. и дњвицы твои` и^зыидђтъ на срњте'нїе тебњ, и^ рекђтъ т^и, ја%ко дњтищъ ё^ме'ръ еs ја%ко сїя гл~етъ г~ь. с^е а^зъ и^скореню` і^е^ровоа'мова моча'щаго къ стенњ`. и^ бђдетъ ё^ме'ршаго і^е^ровоа'мова въ' граде и^зъе^дя'т# ўи` и^ ё^ме'ршаго на селњ` и^зъе^дя'т# пти'цы нбsныя. и^ дњтища рыда'ются ЭO г~и, ја%ко ѓ^брњте'ся в немъ гл~ъ до'бръ ѓ^ г~њ” И$ эTи'де жена` ја%ко слы'ша, и^ бы'сть е^гда вни'де въ сари'рђ. и^ дњтищъ ё'мре і^ и^зы'иде во'пль въ срњтенїе е^я` і^ и'де і^е^ровоа'мъ въ сики'мђ и^же въ предњле е^фре'мли. и^ собра` т^ђ колњна і^и^л~ева; и^ възы'иде т^ђ ровоа'мъ сн~ъ соло'моноv и^ сло'во гн~е бы'сть къ са'мњю е^лами'тянинђ гл~я. възми` себњ ри'зђ но'вђ. ја%же не вни'де въ во'дђ. и^ раздри` ю& на в~і ча'стїи. и^ даси` і^е^ровоа'мђ и^ рече'ши к немђ`, сїя гл~етъ г~ь възми` себњ і~ ча'стеи е^же покры'ти т^я и^ взя` і^е^ровоа'мъ. и^ рече саме'я сїя гл~етъ г~ь с^е а^зъ разделю` црsтво соло'моново. и^ даM т^и і~, скљ=петровъ. и^ дв^а скљ=петра бђдђтъ ровоа'мђ сн~ђ соло'моню” И$ бы'сть по ё^мрътвїи` цр~я соло'мона въцр~ися сн~ъ е^го ровоа'мъ в него мњсто” И$ реко'ша лю'дїе къ ровоа'мђ эTц~ъ твои ѓ^тягчи` ја^рмо` свое` на наs и^ ѓ^тягчи` ја^де'нїя трапе'зы свое'я нн~њ ѓ^блегчи` нам#, и^ послђжиM т^и. и^ рече ровоа'мъ къ лю'демъ. е^ще потрехъ дн~ехъ, эTвњща'ю ва'мъ рњчъ и^ рече ровоа'мъ, приведњте м^и преѕви'теры, и^ совњтђ'ю с ни'ми чт^о эTвњща'ю лю'демъ рњ'чъ въ дн~ь тре'тїи. и^ гл~а ровоа'мъ въ ё'ши и^хъ. ја%коy посла'ша лю'дїе к немђ, и^ реко'ша ста'рцы людїи та'ко ја%ко гл~аша к тебњ лю'дїе, да гл~еши къ лю'дем#. И$ разори` ровоа'мъ совњтъ и^хъ. и^ не ё^го'дно б^њ преD нимъ, и^ посла`, и^ въведе` въспита'н#ныхъ с ни'мъ, и^ гл~а и^мъ сїя и^ сїя. посла'ша лю'дїе къ мн^њ, и^ рњша въспита'н#нїи с ни'мъ та'ко гл~и къ лю'демъ. ю%ность моя тол#стњ'иши паче чре'слъ эTц~а моеh. эTц~ъ мо'и бїя'ше ва'съ биче'мъ аZ же начнђ` васъ би'ти съ расточе'нїемъ ё^го'денъ б^њ гл~ъ преD ровоа'момъ. и эTвњща лю'демъ ја%коже совњща'ша е^мђ въспита'ннїи с ни'мъ ѓ%троцы, и^ реко'ша лю'дїе ја%ко мђжъ е^ді'нъ, ко'ждо бли'жнемђ свое^мђ, и^ възопи'ша вс^и гл~юще. нњ'сть ча'сти наM въ дв~де. ниже наслњ'дїя въ сн~ђ і^е^с#се'ѓ^вњ. ко'ждо въ домы` своя` і^и^л~ю да и%детъ ја%ко чл~къ се'и, не е'сть въ нача'лника, ниже въ во'жда и^ разыидо'шася вс^и лю'дїе эT сики'ма, и^ эTи'де ко'ждо въ до'мъ сво'и. и^ низдержа` ровоа'мъ, и^ эTи'де и^ възы'иде на колесни'цђ свою и^ вни'де въ і^ерsли'мъ, і^ и^зы'иде въ слњдъ е^го ве'сь ски'петръ і^ё'динъ, и^ весь ски'петръ венїа^минь и^ бы'сть въ стоја^нїи` е^ді'ного лњта. и^ собра` ровоа'мъ вс^я мђжи і^ё'дины и^ венїа^ми'ни. и^ възы'иде бра'тися съ і^е^ровоа'момъ въ сики'мъ, и^ бы'сть гл~ъ гн~ь къ саме'ю чл~кђ бж~їю гл~я, рцы` ровоа'мђ цр~ю і^ё'динђ, и^ къ всемђ` до'мђ і^ё'динђ, и^ венїа^ми'ню, и^ къ всњмъ про'чїи^мъ людемъ гл~я сїя гл~етъ г~ь, не восходи'те ниже бі'итеся съ бра'тїею вашею сн~ы і^и^л~евыми эTврати'теся кождо в# доM сво'и зане` эT мене бы'сть гл~ъ се'и, и^ послђшаша гл~а гн~я, и^ не пои^до'ша по гл~ђ гн~ю”
|
|
25
|
25
|
|
І оббудував Ієровоам Сихем на горі Єфремовій й оселився в ньому; звідти пішов і побудував Пенуїл.
|
И$ созда` і^е^ровоа'мъ сики'мђ въ предњлехъ е^фрњмлихъ. и^ всели'ся в немъ, і^ и^сшеD эTтђдђ созда` џанђ'иля”
|
|
26
|
26
|
|
І говорив Ієровоам у серці своєму: царство може знову перейти до дому Давидового;
|
И$ рече і^е^ровоа'мъ въ срDцы свое^мъ. с^е нн~њ възъврати'тся црsтво в до'мъ дв~двъ”
|
|
27
|
27
|
|
якщо народ цей буде ходити в Єрусалим для жертвоприношення в домі Господньому, то серце народу цього навернеться до господаря свого, до Ровоама, царя Юдейського, і уб’ють вони мене і повернуться до Ровоама, царя Юдейського.
|
А$ще възы'идђтъ лю'дїе сїи` възнести` жр'ътвы въ хра'мъ гн~ь въ і^ерsлиM и^ ѓ^брати'тся срDце людїи къ г~ђ и^ къ господи'нђ иX ровоа'мђ цр~ю і^ё'динђ” И$ ё^бїю'т# м^я,
|
|
28
|
28
|
|
І порадившись, цар зробив двох золотих тельців і сказав [народу]: не потрібно вам ходити в Єрусалим; ось боги твої, Ізраїль, які вивели тебе з землі Єгипетської.
|
и^ смышль си'це цр~ь и^ сътвори` дв^њ ю%ницы зла'тњ. и^ реq к лю'демъ довлњ'етъ вамъ ходи'ти въ і^ерsлимъ. с^е бѕ~и твои і^и^л~ю и^зведшїи т^я и^з# земля е^гљ=пеTски”
|
|
29
|
29
|
|
І поставив одного у Вефилі, а іншого в Дані.
|
И поста'ви е^ді'нђ въ веџи'ли. а^ дрђгђю поста'ви в# да'нњ”
|
|
30
|
30
|
|
І привело це до гріха, бо народ став ходити до одного з них , навіть у Дан, [і залишили храм Господній].
|
И$ бы'сть слово с^е на согрњше'нїе до'мђ і^е^ровоа'млю. і^ и^дя'хђ лю'дїе преD лицемъ ю%нца е^ді'ноя до да'на” И$ ѓ^стави'ша хра'мъ гн~ь”
|
|
31
|
31
|
|
І побудував він капище на висоті і поставив з народу священиків, які не були із синів Левіїних.
|
И$ сътвори` ка'пища на высо'кихъ. и^ сътвори` жръцоv ча'сть эT людїи. и^же не бњша эT сн~овъ левгі'инъ”
|
|
32
|
32
|
|
І встановив Ієровоам свято у восьмий місяць, у п’ятнадцятий день місяця, подібне до того свята, яке було в Юдеї, і приносив жертви на жертовнику; те саме зробив він у Вефилі, щоб приносити жертву тельцям, яких зробив. І поставив у Вефилі священиків висот, які спорудив,
|
И$ сътвори` і^е^ровоа'мъ пра'здникъ въ и~ мsць. въ е~і дн~ь мsца. по пра'знDикђ, и^же въ земли` б^њ і^ё'динњ. и^ взы'иде въ ѓ^лта'рь, и^же сътвори` въ веџи'ли. пожрети` ю%ницамъ, и^хже б^њ сътвори'лъ, и^ поста'вилъ въ веџи'ли жръцо'въ на высо'кихъ на вся'кое мњсто е^же сътвори`”
|
|
33
|
33
|
|
і приніс жертви на жертовнику, який він зробив у Вефилі, у п’ятнадцятий день восьмого місяця, місяця, який він довільно призначив; і встановив свято для синів Ізраїлевих, і підійшов до жертовника, щоб зробити куріння.
|
И$ взы'иде въ ѓ^лта'рь и^же бњ` сътвори'лъ, въ и~ мsць, въ е~і дн~ь мsца. въ пра'зникъ и^же съста'ви ѓ^ себњ` са'мъ, и^ сътвори` пра'зникъ сн~омъ і^и^л~евомъ. и^ взы'иде на ѓ^лта'рь е^же пожрњти”
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.