|
Глава 4
|
Главa д7
|
|
1
|
1
|
| І взяв Горгій п’ять тисяч мужів і тисячу добірних вершників, і рушило ополчення вночі, | И# взS горгjа пsть тhсzщъ мужeй и3 тhсzщу кHнникъ и3збрaнныхъ, и3 подвиг0ша п0лкъ н0щію, |
|
2
|
2
|
| щоб напасти на ополчення юдеїв і уразити їх раптово, а ті, що жили у фортеці, служили йому провідниками. | є4же напaсти на п0лкъ їудeйскій и3 поби1ти и5хъ внезaпу, и3 сhнове краегрaдіz бhша є3мY вождeве. |
|
3
|
3
|
| І почув Іуда і виступив сам і хоробрі мужи, щоб уразити військо царя в Еммаумі, | И# ўслhша їyда, и3 востA сaмъ и3 си1льніи, поби1ти си1лу царeву, ћже въ є3ммаyмэ: |
|
4
|
4
|
| доки сили ворожі були ще на відстані від стану. | є3щe бо си6лы расточє1ны бhша t полкA. |
|
5
|
5
|
| І прийшов Горгій у стан Іуди вночі, і нікого не знайшов, і шукав їх по горах, бо говорив: вони біжать від нас. | И# пріи1де горгjа въ п0лкъ їyдинъ н0щію и3 ни є3ди1нагw њбрёте: и3 и3скaше и5хъ въ горaхъ, понeже речE: бэжaтъ сjи t нaсъ. |
|
6
|
6
|
| Але удосвіта Іуда з’явився на рівнині з трьома тисячами мужів, та вони не мали ні щитів, ні мечів, як того бажали. | И# вкyпэ со днeмъ kви1сz їyда на п0ли со тремS тhсzщами мужeй: nбaче щитHвъ и3 мечeй не и3мsху, ћкоже хотsху. |
|
7
|
7
|
| Коли побачили вони міцне й озброєне ополчення язичників і кінноту, яка оточувала його, навчених для війни, | И# ви1дэша п0лкъ kзhческій крёпокъ воwружeнъ и3 к0нники w4крестъ є3гw2, и3 сjи научeни брaни. |
|
8
|
8
|
| Іуда сказав мужам, що були з ним: не бійтеся кількости їх і не страшіться нападу їх. | И# речE їyда мужє1мъ, и5же съ ни1мъ бsху: не ўб0йтесz мн0жества и4хъ и3 ўстремлeніz и4хъ не ўжасaйтесz: |
|
9
|
9
|
| Згадайте, як спасені були батьки наші у Червоному морі, коли фараон переслідував їх з військом. | помzни1те, кaкw спасeни бhша nтцы2 нaши въ м0ри чермнёмъ, є3гдA гонsше и5хъ фараHнъ съ вHи мн0гими: |
|
10
|
10
|
| І нині заволаємо до неба; можливо, Він змилосердиться над нами, згадавши завіт з батьками нашими, і знищить нині це ополчення перед лицем нашим; | и3 нн7э возопjимъ на нб7о, нeгли кaкw ўмлcрдитсz на ны2 и3 помzнeтъ завётъ nтцє1въ нaшихъ и3 сокруши1тъ п0лкъ сeй пред8 лицeмъ нaшимъ днeсь: |
|
11
|
11
|
| і всі язичники пізнають, що є Визволитель і Спаситель Ізраїля. | и3 ўвёдzтъ вси2 kзhцы, ћкw є4сть и3збавлszй и3 сп7сazй ї}лz. |
|
12
|
12
|
| Іноплемінники, звівши очі свої, побачили, що йдуть проти них, | И# возвед0ша и3ноплемє1нницы џчи свои2 и3 ви1дэша и5хъ грzдyщихъ сопроти1ву, |
|
13
|
13
|
| і вийшли зі стану на битву, а ті, що були з Іудою, засурмили, | и3 и3зыд0ша и3з8 полкA на брaнь и3 воструби1ша и5же со їyдою. |
|
14
|
14
|
| і зійшлися, і розбиті були язичники, і побігли на рівнину, | И# срази1шасz: и3 сотрeни бhша kзhцы и3 побэг0ша въ п0ле, |
|
15
|
15
|
| а всі інші впали від меча; і переслідували їх до Газера і до рівнин Ідумеї, Азота й Іамнії, і впало з них до трьох тисяч мужів. | послёдніи же вси2 пад0ша мечeмъ: и3 прогнaша и5хъ дaже до ґссарімHfа и3 дaже до п0ль їдумeйскихъ и3 ґзHтскихъ и3 їамнjйскихъ, и3 пад0ша t ни1хъ до тріeхъ тhсzщъ мужeй. |
|
16
|
16
|
| І повернувся Іуда і військо його від переслідування їх | И# возврати1сz їyда и3 вHи є3гw2 t гонeніz в8слёдъ и4хъ, |
|
17
|
17
|
| і сказав народу: не кидайтеся на здобич, бо війна ще чекає на нас; | и3 речE къ лю1демъ: не вожделёйте корhстей, понeже брaнь проти1ву нaсъ: |
|
18
|
18
|
| Горгій і військо його на горі поблизу від нас; станьте тепер проти ворогів наших і бийтеся з ними, а після сміливо візьмете здобич. | и3 горгjа и3 вHи є3гw2 бли1з8 нaсъ на горЁ: но ст0йте нн7э проти1ву врагHвъ нaшихъ и3 побори1те и5хъ, и3 по си1хъ в0змете кwрhсти без8 боsзни. |
|
19
|
19
|
| Коли ще говорив це Іуда, показався якийсь натовп, який виступав з гори. | И# є3щE глаг0лющу їyдэ сі‰, сE, kви1сz чaсть нёкаz приницaющаz съ горы2. |
|
20
|
20
|
| І побачив він, що їх змусили втікати, і палять табір; бо дим, який піднімався, показував, що́ відбулося. | И# ви1дэ, ћкw въ бёгъ њбрати1шасz, и3 зажг0ша п0лкъ, и5же сyть со їyдою, дhмъ бо зри1мый kвлsше бhвшее. |
|
21
|
21
|
| Коли вони побачили це, дуже злякалися; побачивши ж і військо Іуди на рівнині, готове до битви, | Смотрsщіи же сі‰ ўбоsшасz ѕэлw2: ви1дzще же њполчeніе їyдино въ п0ли гот0во на брaнь, бэжaша вси2 въ зeмлю и3ноплемeнникwвъ. |
|
22
|
22
|
| всі побігли у землю іноплемінників. | И# њбрати1сz їyда на кwрhсти њполчeніz: |
|
23
|
23
|
| Тоді Іуда повернув на здобич стану, і захопив багато золота і срібла, гіацинтових і багряних одеж, і велике багатство. | и3 взS злaта мн0гw и3 сребрA, и3 v3акjнfа и3 порфЂры морскjz, и3 бог†тства вели6ка. |
|
24
|
24
|
| І, повертаючись, оспівували і благословляли Господа небесного, бо Він благий і повіки милість Його. | И# возвращaющесz пёснь поsху и3 благословлsху бGа нбcнаго, ћкw бlгъ є4сть, ћкw въ вёкъ млcть є3гw2. |
|
25
|
25
|
| І було у той день велике спасіння Ізраїлю. | И# бhсть спcніе вели1ко ї}лю въ дeнь w4нъ. |
|
26
|
26
|
| Уцілілі ж іноплемінники прийшли до Лісія і сповістили про все, що трапилося. | Е#ли1цы же t и3ноплемeнникwвъ ўцэлёша, пришeдше возвэсти1ша лmсjи вс‰ случи6вшаzсz. |
|
27
|
27
|
| Він, почувши, засумував і засмутився, що не те трапилося з Ізраїлем, чого він хотів, і не те вийшло, що́ повелів йому цар. | Џнъ же слhшавъ ўны2 душeю и3 њпечaлисz, ћкw не ±же хотsше, такwвA бhша ї}лю, и3 не какwвA заповёда є3мY цaрь, сицев†z сбhшасz. |
|
28
|
28
|
| І на наступний рік Лісій зібрав шістдесят тисяч добірних мужів і п’ять тисяч вершників, щоб перемогти їх. | И# во грzдyщее лёто собрA лmсjа мужeй и3збрaнныхъ шестьдесsтъ тhсzщъ и3 к0нникwвъ пsть тhсzщъ, да побіeтъ їеrли1мъ. |
|
29
|
29
|
| І прийшли вони в Ідумею і розташувалися станом у Вефсурах; а Іуда зустрів їх з десятьма тисячами мужів. | И# пріид0ша во їдумeю и3 њполчи1шасz во веfсyрэхъ, и3 срёте и5хъ їyда съ десzтію2 тhсzщьми мужeй. |
|
30
|
30
|
| Побачивши сильне ополчення, він молився і говорив: благословенний Ти, Спасителю Ізраїля, що скрушив напад сильного рукою раба Твого Давида і віддав поЛк. іноплемінників у руки Іонафана, сина Саулового, і зброєносця його. | И# ви1дэ п0лкъ крёпокъ, и3 помоли1сz, и3 речE: блгcвeнъ є3си2, спcсе ї}левъ, сокруши1вый стремлeніе си1льнагw рук0ю рабA твоегw2 давjда, и3 прeдалъ є3си2 п0лкъ и3ноплемeнныхъ въ рyки їwнаfaна сhна саyлz и3 носsщагw nрyжіе є3гw2: |
|
31
|
31
|
| Віддай військо це у руки народу Твого — Ізраїля, і нехай будуть вони посоромлені у силі і кінноті їх; | заключи2 п0лкъ сeй рук0ю людjй твои1хъ ї}лz, и3 да постыдsтсz њ си1лэ и3 к0нницэ своeй: |
|
32
|
32
|
| наведи на них страх і знищи зухвалість сили їх; нехай будуть вони приголомшені поразкою своєю; | дaждь и5мъ боsзнь и3 растaй дeрзость си1лы и4хъ, и3 да поколeблютсz сотрeніемъ свои1мъ: |
|
33
|
33
|
| подолай їх мечем тих, що люблять Тебе, і нехай прославлять Тебе у піснях усі, хто знає ім’я Твоє. | низложи2 и5хъ мечeмъ лю1бzщихъ тS, и3 да восхвaлzтъ тебE вси2 вёдущіи и4мz твоE въ пёснехъ. |
|
34
|
34
|
| І билися вони, й упало з війська Лісія до п’яти тисяч мужів, упали перед ними. | И# состaвиша брaнь, и3 пад0ша t полкA лmсjи до пzти2 тhсzщъ мужeй, и3 пад0ша пред8 ни1ми. |
|
35
|
35
|
| Лісій, побачивши втечу війська свого і хоробрість воїнів Іуди, і що вони готові або жити, або померти відважно, вирушив до Антиохії, набрав чужоземців і, збільшивши попереднє військо, думав знову йти в Юдею. | Ви1дz же лmсjа своегw2 њполчeніz бhвшее бэжaніе, ґ їyдину бhвшую дeрзость, и3 ћкw гот0ви сyть и3ли2 жи1ти, и3ли2 ўмрeти хрaбрw, tи1де во ґнтіохjю и3 собирaше чужди1хъ в0євъ: и3 ўмн0живъ бhвшее в0инство, ўмhсли пaки пріити2 на їудeю. |
|
36
|
36
|
| Іуда ж і брати його сказали: ось, вороги наші знищені, зійдімо, щоб очистити й оновити святилище. | Речe же їyда и3 брaтіz є3гw2: сE, сотрeни сyть врази2 нaши, взhдемъ нн7э њчи1стити с™†z и3 њбнови1ти. |
|
37
|
37
|
| І зібралося все ополчення і зійшли на гору Сион. | И# собрaсz вeсь п0лкъ и3 взыд0ша на г0ру сіHнъ: |
|
38
|
38
|
| І побачили, що святилище спустошене, жертовник осквернений, ворота спалені, і в притворах, як у лісі або на якій-небудь горі, повиростали рослини, і сховища зруйновані, | и3 ви1дэша с™hню њпустошeну, и3 жeртвенникъ њсквернeнъ, и3 вратA сожжє1на, и3 въ притв0рэхъ возраст0ша дрeвіе ѓки въ дубрaвэ, и3ли2 ѓки во є3ди1нэй t г0ръ, и3 пастофHріа разбіє1на. |
|
39
|
39
|
| і роздерли вони одяг свій, плакали гірким плачем і сипали попіл на свої голови, | И# растерзaша ри6зы сво‰ и3 плaкаша плaчемъ вeліимъ, и3 возложи1ша пeпелъ на главы6 сво‰, |
|
40
|
40
|
| і падали лицем на землю і сурмили вістовими трубами, і волали до неба. | и3 пад0ша лицeмъ на зeмлю, и3 воструби1ша трyбнымъ знaменіемъ, и3 возопи1ша на нб7о. |
|
41
|
41
|
| Тоді відрядив Іуда мужів воювати проти тих, що знаходились у фортеці, доки він очистить святилище. | ТогдA повелЁ їyда мужє1мъ рaтовати сyщихъ въ краегрaдіи, д0ндеже њчи1ститъ с™†z. |
|
42
|
42
|
| І обрав священиків безвадних, ревнителів закону. | И# и3збрA свzщeнники непорHчны воли1тєли зак0на б9іz: |
|
43
|
43
|
| Вони очистили святилище й осквернені камені винесли у нечисте місце. | и3 њчи1стиша с™†z и3 tверг0ша кaменіе њсквернeніz въ мёсто нечи1сто: |
|
44
|
44
|
| Потім вони розмірковували над оскверненим жертовником всепалення, як учинити з ним. | и3 совётоваша њ жeртвенницэ всесожжeніz њсквернeнэмъ, что2 є3мY сотворsтъ: |
|
45
|
45
|
| І прийшла їм добра думка зруйнувати його, щоб він коли-небудь не послужив їм на ганьбу, оскільки язичники осквернили його; і зруйнували вони жертовник, | и3 нападE и5мъ совётъ блaгъ разори1ти є3го2, да не когдA бyдетъ и5мъ въ поношeніе, ћкw њскверни1ша є3го2 kзhцы. и3 разори1ша жeртвенникъ, |
|
46
|
46
|
| і камені склали на горі храму у пристойному місці, поки прийде пророк і дасть відповідь про них. | и3 положи1ша кaменіе на горЁ хрaма на мёстэ прили1чнэмъ, д0ндеже пріи1детъ прbр0къ tвэщaти њ ни1хъ: |
|
47
|
47
|
| Узяли камені цілі, за законом, і побудували новий жертовник, як і раніше; | и3 взsша кaменіе цёло по зак0ну и3 создaша жeртвенникъ н0въ по прeжнему. |
|
48
|
48
|
| потім побудували святині і внутрішні частини храму й освятили притвори; | И# создaша с™†z и3 вс‰ ±же внyтрь хрaма, и3 притв0ры њсвzти1ша, |
|
49
|
49
|
| влаштували нове священне начиння і внесли у храм свічник і вівтар всепалень і фіміам і трапезу; | и3 сотвори1ша сосyды с™ы6z нHвы, и3 внес0ша свэти1лникъ и3 жeртвенникъ всесожжeній и3 fmміaмwвъ и3 трапeзу во хрaмъ, |
|
50
|
50
|
| і закурили на вівтарі фіміам і запалили світильники на свічнику, й освітили храм; | и3 кади1ша на жeртвенницэ, и3 возжг0ша свэти1лники, ±же на подсвёщницэ, и3 свэтsху во хрaмэ, |
|
51
|
51
|
| і поклали на трапезу хліби, і розвісили завіси, і закінчили всі діла, які почали. | и3 положи1ша на трапeзэ хлёбы и3 простр0ша катапет†смы, и3 скончaша вс‰ дэлA, ±же творsху. |
|
52
|
52
|
| У двадцять п’ятий день дев’ятого місяця — це місяць Хаслев — сто сорок восьмого року, встали дуже рано | И# ѕэлw2 рaнw востaша въ пsтый и3 двадесsтый дeнь мцcа девsтагw: сeй мцcъ хаслevъ, сто2 четhредесzть nсмaгw лёта. |
|
53
|
53
|
| і принесли жертву за законом на новозбудованому жертовнику всепалень. | И# принес0ша жeртву по зак0ну на nлтaрь всесожжeній н0вый, є3г0же сотвори1ша: |
|
54
|
54
|
| У той час, у той самий день, в який язичники осквернили жертовник, оновлений він з піснями, з цитрами, гуслями і кимвалами. | по врeмени и3 по дни2, въ џньже њскверни1ша є3го2 kзhцы, во w4нъ њбнови1сz въ пёснехъ и3 гyслехъ и3 кінЂрэхъ и3 въ кmмвaлэхъ. |
|
55
|
55
|
| І весь народ падав на лице своє, і молилися і возносили подяки до неба Благопоспішнику своєму. | И# пад0ша вси2 лю1діе на лицE своE и3 поклони1шасz, и3 благослови1ша на нб7о бlгопоспэши1вшаго и5мъ: |
|
56
|
56
|
| Так звершували відновлення жертовника вісім днів з веселощами, приносячи всепалення і підносячи жертву спасіння і хвали. | и3 сотвори1ша њбновлeніе nлтарS днjй џсмь, и3 принес0ша всесожжє1ніz съ весeліемъ, и3 пожр0ша жeртву спасeніz и3 хвалeніz, |
|
57
|
57
|
| І прикрасили передню сторону храму золотими вінцями і щитами і відновили ворота і сховища, і зробили для них двері. | и3 ўкраси1ша сyщее пред8 лицeмъ хрaма вэнцы6 златhми и3 щитaми, и3 њбнови1ша вратA и3 пастофHріа, и3 постaвиша двє1ри. |
|
58
|
58
|
| І була дуже велика радість у народі, і відвернули ганьбу язичників. | И# бhсть весeліе въ лю1дехъ вели1ко ѕэлw2, и3 tвращeно бhсть поношeніе kзhкwвъ. |
|
59
|
59
|
| І встановили Іуда і брати його і все зібрання Ізраїля, щоб дні відновлення жертовника святкувалися з веселощами і радістю у свій час, щороку вісім днів, від двадцятого дня місяця Хаслева. | И# ўстaви їyда и3 брaтіz є3гw2 и3 вeсь соб0ръ ї}левъ, да прaзднуютсz днjе њбновлeніz nлтарS во временA сво‰ на всsко лёто днjй џсмь, t двaдесzть пsтагw днE мцcа хаслevъ съ весeліемъ и3 рaдостію. |
|
60
|
60
|
| У той же час оббудували гору Сион навколо високими стінами і міцними вежами, щоб язичники, прийшовши коли-небудь, не потоптали їх, як зробили це раніше. | И# создaша во врeмz џно г0ру сіHнъ, w4крестъ стёны высHкіz и3 пЂрги крBпки, да не когдA пришeдше kзhцы поперyтъ |, ћкоже прeжде сотвори1ша. |
|
61
|
61
|
| І розташував там Іуда військо стерегти гору, і зміцнили для охорони її Вефсуру, щоб народ мав укріплення проти Ідумеї. | И# посади2 тY в0євъ храни1ти ю5, и3 ўтверди1ша ю5 храни1ти веfсyру, є4же и3мёти лю1демъ въ твердhню проти1ву лицA їдумeи. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
