|
Глава 2
|
Главa в7
|
|
1
|
1
|
|
У ті дні повстав Маттафія, син Іоана, сина Симеонового, священик із синів Іоарива з Єрусалима; жив він у Модині.
|
Во днeхъ тёхъ востA маттаfjа сhнъ їwaнновъ, сhна сmмеHнz, свzщeнникъ t сынHвъ їwарjвлихъ t їеrли1ма, и3 сёде во мwди1нэ.
|
|
2
|
2
|
|
У нього було п’ять синів: Іоан, прозваний Гаддисом,
|
И# и3мsше сынHвъ пsть: їwaнна, и4же проименовaшесz гаддjсъ,
|
|
3
|
3
|
|
Симон, прозваний Фассі,
|
и3 сjмwна, и4же проименовaшесz fассjсъ,
|
|
4
|
4
|
|
Іуда, прозваний Маккавеєм,
|
їyду, и4же звaшесz маккавeй,
|
|
5
|
5
|
|
Єлеазар, названий Авараном, Іонафан, прозваний Апфусом.
|
є3леазaра, и4же проименовaшесz ґvарaнъ, и3 їwнаfaна, и4же проименовaшесz ґпфyсъ.
|
|
6
|
6
|
|
Бачачи богохульства, які відбувалися в Юдеї та Єрусалимі,
|
И# ви1дэ хулє1ніz быв†ющаz во їудeи и3 во їеrли1мэ,
|
|
7
|
7
|
|
він сказав: горе мені! для чого народився я бачити руйнування народу мого і руйнування святого міста і залишатися тут, коли він відданий до рук ворогів і святилище — до рук чужих?
|
и3 речE: ўвы2 мнЁ! почто2 рождeнъ є4смь ви1дэти сотрeніе людjй мои1хъ и3 сотрeніе грaда с™aгw, и3 сэдёти здЁ, внегдA предавaтисz є3мY въ рyцэ врагHвъ и3 с™hни въ рyки чужди1хъ;
|
|
8
|
8
|
|
Храм його зробився, як муж безславний,
|
бhсть хрaмъ є3гw2 ћкw человёкъ безчeстенъ,
|
|
9
|
9
|
|
дорогоцінні сосуди його віднесені у полон, немовлята його побиті на вулицях, юнаки його упали від меча ворога.
|
сосyды слaвы є3гw2 плэнeни tнесeни сyть, побіeни сyть младeнцы є3гw2 на ст0гнахъ, и3 ю4ношы є3гw2 пад0ша мечeмъ врaжіимъ:
|
|
10
|
10
|
|
Який народ не займав царства його і не оволодівав здобутками його?
|
кjй kзhкъ не наслёдова цaрства є3гw2 и3 не њдержA корhстей є3гw2;
|
|
11
|
11
|
|
Усі прикраси його забрані; з вільного він зробився рабом.
|
всS ќтварь є3гw2 взzтA є4сть, вмёстw своб0днагw бhсть въ рабA:
|
|
12
|
12
|
|
І ось святині наші, і краса наша, і слава наша спорожніли, і язичники осквернили їх.
|
и3 сE, с™†z н†ша и3 красотA нaша и3 слaва нaша њпустЁ, и3 њскверни1ша | kзhцы:
|
|
13
|
13
|
|
Для чого нам ще жити?
|
почто2 u5бо нaмъ є3щE жи1ти;
|
|
14
|
14
|
|
І роздерли Маттафія і сини його одяг свій, і одяглися у веретища, і гірко плакали.
|
И# растерзA ри6зы сво‰ маттаfjа и3 сhнове є3гw2, и3 њблек0шасz во врє1тища, и3 плaкаша ѕэлw2.
|
|
15
|
15
|
|
І прийшли від царя у місто Модин ті, що примушували до відступництва, щоб приносити жертви.
|
И# пріид0ша t царS принуждaющіи ко tступлeнію во грaдъ мwди1нъ, да пожрyтъ.
|
|
16
|
16
|
|
І багато хто з Ізраїля пристав до них; а Маттафія і сини його устояли.
|
И# мн0зи t ї}лz приложи1шасz къ ни6мъ: маттаfjа же и3 сhнове є3гw2 собрaшасz.
|
|
17
|
17
|
|
І відповіли ті, що прийшли від царя, і сказали Маттафії: ти вождь, ти славний і великий у цьому місті і маєш опору в синах і братах.
|
И# tвэщaша п0сланніи t царS и3 рёша маттаfjи глаг0люще: кнsзь и3 преслaвный и3 вeлій є3си2 во грaдэ сeмъ, и3 ўтверждeнъ въ сынёхъ и3 брaтіихъ:
|
|
18
|
18
|
|
Отже, приступи тепер перший, і виконай повеління царя, як зробили це всі народи і мужі юдейські і ті, що залишилися в Єрусалимі, і будеш ти і дім твій у числі друзів царських, і ти і сини твої будете вшановані і сріблом, і золотом, і багатьма дарами.
|
нн7э u5бо приступи2 пeрвый и3 сотвори2 повелёніе царeво, ћкоже сотвори1ша вси2 kзhцы и3 мyжіе ї{дины и3 њстaвшіи во їеrли1мэ, и3 бyдеши ты2 и3 д0мъ тв0й посредЁ другHвъ царeвыхъ: и3 ты2 и3 сhнове твои2 прослaвитесz въ сребрЁ и3 злaтэ и3 въ дарёхъ мн0зэхъ.
|
|
19
|
19
|
|
І відповів Маттафія і сказав гучним голосом: якщо і всі народи в області царства царя послухають його і відступлять кожен від богослужіння батьків своїх, і погодяться з повеліннями його,
|
И# tвэщA маттаfjа и3 речE глaсомъ вeліимъ: ѓще и3 вси2 kзhцы въ домY цaрствіz царS слyшаютъ є3гw2, є4же tступи1ти комyждо t служeніz nтє1цъ свои1хъ, и3 соизв0лиша въ зaповэдехъ є3гw2:
|
|
20
|
20
|
|
то я і сини мої і брати мої будемо чинити за завітом батьків наших.
|
но ѓзъ и3 сhнове мои2 и3 брaтіz мо‰ повинyемсz зак0ну nтє1цъ нaшихъ:
|
|
21
|
21
|
|
Помилуй нас Бог, щоб залишити закон і постанови!
|
млcтивъ нaмъ (бyди, б9е), є4же њстaвити зак0нъ и3 њправд†ніz:
|
|
22
|
22
|
|
Не послухаємо ми слів царя, щоб відступити нам від нашого богослужіння праворуч або ліворуч.
|
словeсъ царeвыхъ не послyшаемъ, є4же преступи1ти служeніе нaше на дeсно и3ли2 на шyее.
|
|
23
|
23
|
|
Коли закінчив він говорити ці слова, підійшов муж юдеянин перед очима усіх, щоб принести за повелінням царя ідольську жертву на жертовнику, який був у Модині.
|
И# ћкw престA глаг0лати словесA сі‰, приступи2 мyжъ їудeанинъ пред8 nчи1ма всёхъ жрeти въ кaпищи, є4же въ мwди1нэ, по повелёнію царeву.
|
|
24
|
24
|
|
Побачивши це, Маттафія возревнував, і затремтіли нутрощі його, і запалала лють його за закон, і він, підбігши, убив його біля жертовника.
|
И# ви1дэ маттаfjа и3 возревновA, и3 вострепетaша внyтрєннzz є3гw2, и3 возжжeсz ћрость є3гw2 по судY (зак0на), и3 наскочи1въ разсэчE є3го2 въ кaпищи.
|
|
25
|
25
|
|
І в той же час убив мужа царського, який примушував приносити жертву, і зруйнував жертовник.
|
И# мyжа, є3г0же цaрь послA, и4же принуждaше жрeти, ўби2 во врeмz џно и3 кaпище разори2.
|
|
26
|
26
|
|
І возревнував він за закон, як це зробили Финеєс із Замврієм, сином Салома.
|
И# возревновA њ зак0нэ, ћкоже же сотвори2 фінеeсъ замврjю сhну салHмлю.
|
|
27
|
27
|
|
І викликнув Маттафія у місті гучним голосом: усякий, хто ревнує за закон і стоїть у завіті, нехай йде слідом за мною!
|
И# возопи2 маттаfjа во грaдэ глaсомъ вeліимъ глаг0лz: всsкъ ревнyzй њ зак0нэ и3 стоsй въ завётэ да и3зhдетъ в8слёдъ менє2.
|
|
28
|
28
|
|
І втік сам і сини його у гори, залишивши все, що мали у місті.
|
И# tбэжA сaмъ и3 сhнове є3гw2 въ г0ры, и3 њстaвиша, є3ли6ка и3мёzху во грaдэ.
|
|
29
|
29
|
|
Тоді багато (*людей), відданих правді і закону, пішли в пустелю і залишалися там,
|
ТогдA снид0ша мн0зи и4щуще судA и3 прaвды въ пустhню,
|
|
30
|
30
|
|
самі і сини їхні, і дружини їхні, і худоба їхня, тому що примножилися біди їхні.
|
и3 сэд0ша тY сaми, и3 сhнове и4хъ и3 жєны2 и4хъ, и3 ск0ти и4хъ, ћкw ўмн0жишасz на ни1хъ ѕл†z.
|
|
31
|
31
|
|
І сповіщено було мужам царським і війську, яке знаходилося в Єрусалимі, місті Давидовому, що деякі мужі, порушивши царське повеління, пішли у таємні місця у пустелю.
|
И# возвэщeно бhсть мужє1мъ царє1вымъ и3 си1ламъ, и5же бsху во їеrли1мэ грaдэ давjдовэ, ћкw tид0ша мyжіе нёцыи, и5же разори1ша зaповэдь цaрску, въ мэстA т†йнаz въ пустhню.
|
|
32
|
32
|
|
І погналися за ними у великій кількості і, наздогнавши їх, ополчилися, і вишикувалися до битви проти них у день суботній,
|
И# тек0ша в8слёдъ и4хъ мн0зи, и3 пости1гше и5хъ њполчи1шасz на ни1хъ, и3 состaвиша проти1ву и4хъ брaнь въ дeнь суббHтный,
|
|
33
|
33
|
|
і сказали їм: тепер ще можна; виходьте і зробіть за словом царя, і залишитеся живими.
|
и3 рек0ша къ ни6мъ: донн7э дов0лно, и3зыди1те и3 сотвори1те по сл0ву царeву, и3 жи1ви бyдете.
|
|
34
|
34
|
|
Але вони відповіли: не вийдемо і не зробимо за словом царя, не осквернимо дня суботнього.
|
И# рёша: не и3зhдемъ, ни сотвори1мъ по сл0ву царeву, є4же њскверни1ти дeнь суббHтный.
|
|
35
|
35
|
|
Тоді поспішили почати битву проти них.
|
И# ўскори1ша на ни1хъ брaнь.
|
|
36
|
36
|
|
Але вони не відповідали їм, ні навіть каменя не кинули на них, ані загородили таємних сховищ своїх,
|
И# не tвэщaша и5мъ, нижE кaмене верг0ша на ни1хъ, нижE загради1ша мёстъ тaйныхъ, рекyще:
|
|
37
|
37
|
|
і сказали: ми всі помремо у невинності нашій; небо і земля свідки за нас, що ви несправедливо губите нас.
|
ќмремъ вси2 въ простотЁ нaшей, свидётелє бyдутъ на нaсъ нeбо и3 землS, ћкw непрaвw погублsете нaсъ.
|
|
38
|
38
|
|
Нападали на них по суботах, і померло їх, і дружин їхніх, і дітей їхніх з худобою їхньою, до тисячі душ.
|
И# востaша на ни1хъ въ брaни въ суббw6ты, и3 ўмр0ша сjи и3 жєны2 и4хъ, и3 сhнове и4хъ и3 ск0ти и4хъ, дaже до тhсzщи дyшъ челwвёкъ.
|
|
39
|
39
|
|
Коли дізналися про це Маттафія і друзі його, гірко плакали за ними;
|
И# познA маттаfjа и3 дрyзи є3гw2, и3 плaкашасz њ ни1хъ ѕэлw2.
|
|
40
|
40
|
|
і говорили одне одному: якщо всі ми будемо чинити так, як чинили ці брати наші, і не будемо битися з язичниками за життя наше і постанови наші, то вони скоро знищать нас із землі.
|
И# речE мyжъ и4скреннему своемY: ѓще вси2 сотвори1мъ, ћкоже брaтіz н†ша сотвори1ша, и3 не воwполчи1мсz на kзhки њ душaхъ нaшихъ и3 њправдaніихъ нaшихъ, нн7э нaсъ ск0рw и3скоренsтъ t земли2.
|
|
41
|
41
|
|
І вирішили вони у той день і сказали: хто б не пішов на війну проти нас у день суботній, будемо битися проти нього, щоб нам не померти всім, як померли брати наші в потаємних сховищах.
|
И# ўмhслиша въ дeнь w4нъ глаг0люще: всsкъ человёкъ, и4же ѓще пріи1детъ къ нaмъ на брaнь въ дeнь суббHтный, њполчи1мсz проти1ву є3гw2, и3 не ќмремъ вси2, ћкоже ўмр0ша брaтіz н†ша въ тaйныхъ.
|
|
42
|
42
|
|
Тоді зібралося до них багато юдеїв, міцних силою в Ізраїлі, всі вірні закону.
|
ТогдA собрaсz къ ни6мъ с0нмище їудeйское крёпцыи въси1лэ t ї}лz, всsкъ соизволszй зак0ну:
|
|
43
|
43
|
|
І всі, що втекли від біди, приєдналися до них і стали підкріпленням для них.
|
и3 вси2 и5же бэжaша t ѕлhхъ, приложи1шасz и5мъ и3 бhша и5мъ во ўтверждeніе.
|
|
44
|
44
|
|
Так склали вони військо й уражали у гніві своєму нечестивих і у люті своїй мужів беззаконних; інші ж бігли для порятунку до язичників.
|
И# собрaша в0євъ и3 поби1ша грёшныхъ во гнёвэ своeмъ и3 мужeй беззак0нныхъ въ ћрости своeй: пр0чіи же бэжaша во kзhки спасти1сz.
|
|
45
|
45
|
|
І обходили навколо Маттафія і друзі його, і руйнували жертовники,
|
И# њбhде маттаfjа и3 дрyзи є3гw2, и3 разори1ша к†пища,
|
|
46
|
46
|
|
і безбоязно обрізували необрізаних дітей, скільки знаходили у межах ізраїльських,
|
и3 њбрёзаша џтроки неwбрBзаныz, є3ли1кихъ њбрэт0ша въ предёлэхъ ї}левыхъ въ си1лэ,
|
|
47
|
47
|
|
і переслідували синів гордині, і справа успішно йшла у руках їхніх.
|
и3 погнaша сынHвъ гордhни, и3 ўспЁ дёло въ рукY и4хъ:
|
|
48
|
48
|
|
Так захищали вони закон від руки язичників і від руки царів і не дали торжествувати грішникові.
|
и3 ўдержaша зак0нъ t руки2 kзhкwвъ и3 t руки2 царeй, и3 не дaша р0га грёшнику.
|
|
49
|
49
|
|
Наблизилися дні смерти Маттафії, і він сказав синам своїм: нині посилилися гордість і випробування, нині час перевороту і гнів люті.
|
И# прибли1жишасz днjе маттаfjи ўмрeти, и3 речE сынHмъ свои6мъ: нн7э ўкрэпи1сz гордhнz и3 њбличeніе, и3 врeмz низвращeніz и3 гнёвъ ћрости:
|
|
50
|
50
|
|
Отже, діти, ревнуйте за закон і віддайте життя ваше за завіт батьків наших.
|
и3 нн7э, ч†да, возревнyйте зак0ну и3 дади1те дyшы вaшz за завётъ nтцє1въ нaшихъ.
|
|
51
|
51
|
|
Згадайте про діла батьків наших, які вони зробили у часи свої, і ви придбаєте велику славу і вічне ім’я.
|
Помzни1те дэлA nтє1цъ нaшихъ ±же сотвори1ша вър0дэхъ свои1хъ, и3 пріи1мете слaву вeлію и3 и4мz вёчное.
|
|
52
|
52
|
|
Авраам чи не у спокусі знайдений був вірним? і це було поставлено йому у праведність.
|
Ґвраaмъ не во и3скушeніи ли њбрётенъ є4сть вёренъ, и3 вмэни1сz є3мY въ прaвду;
|
|
53
|
53
|
|
Йосиф у стисненому становищі своєму зберіг заповідь і зробився володарем Єгипту.
|
ЇHсифъ во врeмz тэсноты2 своеS сохрани2 зaповэдь и3 бhсть господи1нъ є3гЂпту.
|
|
54
|
54
|
|
Финеєс, батько наш, за те, що возревнував ревністю, одержав завіт вічного священства.
|
Фінеeсъ nтeцъ нaшъ внегдA возревновA рeвностію, пріsтъ завётъ свzщeнства вёчнагw.
|
|
55
|
55
|
|
Ісус за виконання слова став суддею над Ізраїлем.
|
Їисyсъ, є3гдA и3сп0лни сл0во, бhсть судіS во ї}ли.
|
|
56
|
56
|
|
Халев за свідчення перед зібранням одержав у спадщину землю.
|
Халeвъ, є3гдA засвидётелствова въ цRкви, воспріS земли2 наслёдіе.
|
|
57
|
57
|
|
Давид за своє милосердя успадкував престіл царства навіки.
|
Давjдъ во своeй ми1лости наслёдова прест0лъ цaрствіz во вёкъ вёка.
|
|
58
|
58
|
|
Ілля за велику ревність щодо закону взятий навіть на небо.
|
И#ліA, є3гдA возревновA рeвностію зак0на, взsсz дaже на нeбо.
|
|
59
|
59
|
|
Ананія, Азарія, Мисаїл вірою спаслися від полум’я.
|
Ґнaніа, ґзaріа, місаи1лъ вёрующе спас0шасz t плaмене.
|
|
60
|
60
|
|
Даниїл за свою невинність був урятований від щелеп левів.
|
Даніи1лъ въ простотЁ своeй и3з8sтсz t ќстъ льв0выхъ.
|
|
61
|
61
|
|
Отже, пригадуйте від роду до роду, що всі, які надіялися на Нього, не знеможуть.
|
И# тaкw помышлsйте по р0ду и3 р0ду, ћкw вси2 ўповaющіи нaнь не и3знем0гутъ.
|
|
62
|
62
|
|
Не бійтеся слів чоловіка грішного, бо слава його перетвориться на гній і черву.
|
И# t словeсъ мyжа грёшна не ўб0йтесz, понeже слaва є3гw2 въ моты6ла и3 въ чeрвіе:
|
|
63
|
63
|
|
Сьогодні він підноситься, а завтра не знайдуть його, бо він перетворився на прах свій, і задум його загинув.
|
днeсь вознесeтсz, ґ ќтрэ не њбрsщетсz, ћкw њбрати1сz въ пeрсть свою2, и3 помышлeніе є3гw2 поги1бе.
|
|
64
|
64
|
|
Але ви, діти мої, кріпіться і мужньо стійте у законі, бо через нього ви прославитесь.
|
и3 вы2, сhнове, ўкрэпи1тесz и3 мужaйтесz въ зак0нэ, ћкw въ нeмъ прослaвитесz.
|
|
65
|
65
|
|
Ось — Симон, брат ваш: знаю, що він — муж ради, слухайтеся його в усі дні; він буде вам замість батька.
|
И# сE, сmмеHнъ брaтъ вaшъ, вёмъ, ћкw мyжъ совёта є4сть, тогw2 послyшайте вс‰ дни6, т0й бyдетъ вaмъ во nтцA.
|
|
66
|
66
|
|
А Іуда Маккавей, міцний силою від юности своєї, нехай буде у вас начальником війська, і буде вести війну з народами.
|
И# їyда маккавeй, сeй крёпокъ въ си1лэ t ю4ности своеS, сeй бyдетъ вaмъ начaлникъ в0инства и3 сотвори1тъ брaнь лю1демъ.
|
|
67
|
67
|
|
Отже, зберіть до себе всіх виконавців закону і мстіться за обра́зи народу вашого;
|
И# вы2 приведи1те къ себЁ вс‰ творцы2 зак0на и3 tмсти1те мщeніе людjй вaшихъ:
|
|
68
|
68
|
|
віддайте воздаяння язичникам і будьте уважні до повелінь закону.
|
воздaйте воздаsніе kзhкwмъ и3 внемли1те въ зaпwвэди зак0на.
|
|
69
|
69
|
|
І благословив їх і відійшов до батьків своїх.
|
И# благослови2 и5хъ: и3 приложи1сz ко nтцє1мъ свои6мъ.
|
|
70
|
70
|
|
Помер же він на сто сорок шостому році; і сини його поховали його у гробі батьків своїх у Модині, і весь Ізраїль оплакував його гірким плачем.
|
И# ќмре въ лёто сто2 четhредесzть шест0е: и3 погреб0ша є3го2 сhнове є3гw2 во гробёхъ nтє1цъ є3гw2 въ мwди1нэ, и3 плaкаша є3го2 вeсь ї}ль плaчемъ вeліимъ.
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.