|
Глава 1
|
Главa №
|
|
1
|
1
|
| Після того, як Олександр, син Филипа, македонянин, який вийшов із землі Киттим, уразив Дарія, царя Перського і Мідійського, і став царем замість нього спершу над Елладою, — | И# бhсть, є3гдA поражaше ґлеxaндръ македHнскій сhнъ філjппа, и4же и3зhде t земли2 хеттіи1мъ, порази2 и3 дaріа царS пeрсскаго и3 ми1дскаго, и3 воцари1сz вмёстw є3гw2 пeрвый во є3ллaдэ, |
|
2
|
2
|
| він провів багато воєн і оволодів багатьма укріпленими місцями, й убивав царів землі. | и3 состaви бр†ни мнHги, и3 њдержA твєрдhни мнHги, и3 ўби2 цари6 зє1мскіz, |
|
3
|
3
|
| І пройшов до меж землі й узяв здобич від багатьох народів; і замовкла земля перед ним, і він піднісся, і загордувало серце його. | и3 пр0йде дaже до крaєвъ земли2, и3 взS коры6сти мн0гихъ kзhкwвъ. и3 ўмолчE землS пред8 ни1мъ. и3 возвhсисz, и3 вознесeсz сeрдце є3гw2. |
|
4
|
4
|
| Він зібрав дуже сильне військо і панував над областями і народами і володарями, і вони зробилися його данниками. | И# собрA си1лу крёпку ѕэлw2, и3 начaлствова над8 странaми и3 kзы6ки и3 мучи1тельми, и3 бhша є3мY въ дaнники. |
|
5
|
5
|
| Після того він зліг у постіль і, відчувши, що помирає, | И# по си1хъ падE на л0же и3 познA, ћкw ўмирaетъ: |
|
6
|
6
|
| покликав знатних слуг своїх, які виховувалися з ним від юности, і розділив їм своє царство ще за життя свого. | и3 созвA џтроки сво‰ благорHдныz, и5же съ ни1мъ бsху совоспитaни t ю4ности є3гw2, и3 раздэли2 и5мъ цaрство своE є3щE жи1въ сhй. |
|
7
|
7
|
| Олександр царював дванадцять років і помер. | И# цaрствова ґлеxaндръ лётъ дванaдесzть и3 ќмре. |
|
8
|
8
|
| І володарювали слуги його кожен у своєму місці. | И# њбладaша џтроцы є3гw2 кjйждо въ мёстэ своeмъ. |
|
9
|
9
|
| І після смерти його усі вони поклали на себе вінці, а після них і сини їхні протягом багатьох літ; і примножили зло на землі. | И# возложи1ша вси2 діади6мы по смeрти є3гw2, и3 сhнове и4хъ по ни1хъ лBта мнHга, и3 ўмн0жиша ѕл†z на земли2. |
|
10
|
10
|
| І вийшов від них корінь гріха — Антиох Єпифан, син царя Антиоха, який був заручником у Римі, і став царем у сто тридцять сьомому році царства Еллінського. | И# и3зhде t ни1хъ к0рень грэхA ґнті0хъ є3піфaнъ, сhнъ ґнті0ха царS, и4же бЁ зал0гомъ въ ри1мэ: и3 цaрствова въ лётэ сто2 три1десzть седмёмъ цaрства є4ллинскагw. |
|
11
|
11
|
| У ті дні вийшли з Ізраїля сини беззаконні і переконували багатьох, говорячи: підемо й укладемо союз з народами, які оточують нас, бо з тих пір, як ми відокремилися від них, спіткало нас багато бід. | Во днeхъ тёхъ и3зыд0ша t ї}лz сhнове беззак0нніи и3 наусти1ша мн0гихъ глаг0люще: п0йдемъ и3 завэщaемъ завётъ съ kзы6ки, и5же w4крестъ нaсъ, ћкw tнeлэже tлучи1хомсz t ни1хъ, њбрэт0ша нaсъ мнHга ѕл†z. |
|
12
|
12
|
| І добрим здалося це слово в очах їхніх. | И# благоуви1дэсz сл0во во џчію и4хъ: |
|
13
|
13
|
| Деякі з народу виявили бажання і вирушили до царя; і він дав їм право виконувати установлення язичницькі. | и3 пред8избрaшасz нёцыи t людjй и3 и3д0ша ко царю2: и3 дадE и5мъ влaсть твори1ти њправд†ніz kзhчєскаz. |
|
14
|
14
|
| Вони побудували в Єрусалимі училище за звичаєм язичницьким | И# создaша (себЁ) ўчи1лище во їеrли1мэ по зак0нwмъ kзhчєскимъ. |
|
15
|
15
|
| і встановили у себе необрізання, і відступили від святого завіту, і з’єдналися з язичниками, і продалися, щоб чинити зло. | И# сотвори1ша себЁ неwбрёзаніе, и3 tступи1ша t завёта с™aгw, и3 сопрzг0шасz kзhкwмъ, и3 продaшасz є4же твори1ти лукaвое. |
|
16
|
16
|
| Коли Антиох побачив, що царство зміцнилося, взявся стати царем над Єгиптом, щоб царювати над двома царствами, | И# ўгот0васz цaрство пред8 ґнті0хомъ: и3 ўмhсли цaрствовати во є3гЂптэ, ћкw да цaрствуетъ над8 двэмA цaрствома. |
|
17
|
17
|
| й увійшов він у Єгипет із сильним ополченням, з колісницями, і слонами, і вершниками, і численними кораблями; | И# вни1де во є3гЂпетъ въ нар0дэ тsжцэ, на колесни1цахъ и3 на сл0нэхъ, и3 на всaдникахъ и3 на кораблeхъ мн0гихъ. |
|
18
|
18
|
| і вступив у битву із Птоломеєм, царем Єгипетським; і убоявся Птоломей від лиця його і кинувся навтіки, і багато упало поранених. | И# состaви брaнь на птоломeа царS є3гЂпетскаго: и3 ўбоsсz птоломeй t лицA є3гw2 и3 побэжE, и3 пад0ша ћзвени мн0зи. |
|
19
|
19
|
| І оволоділи вони укріпленими містами у землі Єгипетській, і узяв він здобич із землі Єгипетської. | И# взsша грaды твє1рды въ земли2 є3гЂпетстэй: и3 взS кwрhсти земли2 є3гЂпетскіz. |
|
20
|
20
|
| Після поразки Єгипту Антиох повернувся у сто сорок третьому році і пішов проти Ізраїля, і вступив у Єрусалим із сильним ополченням; | И# њбрати1сz ґнті0хъ, повнегдA порази2 є3гЂпта во сто2 четhредесzть трeтіе лёто: и3 взhде на ї}лz и3 на їеrли1мъ въ нар0дэ тsжцэ, |
|
21
|
21
|
| увійшов у святилище з пихатістю і взяв золотий жертовник, світильник і всі сосуди його, | и3 вни1де во свzти1лище съ гордhнею, и3 взS nлтaрь златhй и3 свэти1лникъ свёщный и3 вс‰ сосyды є3гw2, |
|
22
|
22
|
| і трапезу предкладення, й узливальниці, і чаші, і кадильниці золоті, і завісу, і вінці, і золоту прикрасу, що була ззовні храму, і все обібрав. | и3 трапeзу предложeніz и3 возліsлники, и3 фіaлы и3 кади6лницы златы6z, и3 катапетaсму и3 вэнцы2 и3 ўкрашeніе злат0е, є4же на лицы2 цeркви (бsше), и3 сокруши2 вс‰: |
|
23
|
23
|
| Узяв і срібло, і золото, і дорогоцінні сосуди, і взяв сховані скарби, які відшукав. | и3 взS сребро2 и3 злaто и3 сосyды вожделBнныz: и3 взS сокрHвища т†йнаz, и5хже њбрёте. |
|
24
|
24
|
| І, взявши все, вирушив у землю свою і вчинив убивства, і говорив з великою гордовитістю. | И# взeмъ вс‰ tи1де въ зeмлю свою2, и3 сотвори2 ўбjйство, и3 глаг0ла въ г0рдости вели1цэй. |
|
25
|
25
|
| Тому був великий плач в Ізраїлі, в усіх місцях його. | И# бhсть плaчь вели1къ во ї}ли на всsцэмъ мёстэ и4хъ. |
|
26
|
26
|
| Стогнали начальники і старійшини, знемагали діви і юнаки, і змінилася краса жіноча. | И# возстенaша нач†лницы и3 старBйшины, дBвы и3 ю4нwши и3знемог0ша, и3 красотA жeнскаz и3змэни1сz. |
|
27
|
27
|
| Усякий наречений віддавався плачу, і та, що сиділа у шлюбному чертозі, була у скорботі. | Всsкъ жени1хъ пріS плaчь, и3 сэдsщаz на nдрЁ брaчнэ бhсть въ печaли. |
|
28
|
28
|
| Затремтіла земля за тих, що жили на ній, і весь дім Якова зодягнувся у сором. | И# потрzсeсz землS на њбитaющихъ на нeй, и3 вeсь д0мъ їaкwвль њблечeсz студ0мъ. |
|
29
|
29
|
| Після двох років послав цар начальника податей у міста Іуди, і він прийшов у Єрусалим з великим натовпом; | И# по двою2 лBту днjй послA цaрь начaлника дaнемъ во грaды ї{дины. и3 пріи1де во їеrли1мъ съ нар0домъ вели1кимъ |
|
30
|
30
|
| підступно говорив їм слова миру, і вони повірили йому; але він раптово напав на місто й уразив його великим ураженням, і погубив безліч народу ізраїльського; | и3 глаг0ла къ ни6мъ словесA ми6рнаz во льсти2. и3 вёроваша є3мY. и3 нападE на грaдъ внезaпу и3 порази2 є3го2 ћзвою вели1кою и3 погуби2 лю1ди мнHги t ї}лz: |
|
31
|
31
|
| взяв здобич з міста і спалив його вогнем, і зруйнував доми його і стіни його навколо; | и3 взS кwрhсти грaда и3 сожжE є3го2 nгнeмъ, и3 разори2 д0мы є3гw2 и3 стёны є3гw2 w4крестъ: |
|
32
|
32
|
| і повели у полон дружин і дітей, і оволоділи худобою. | и3 плэни1ша жeнъ и3 ч†дъ, и3 скоты2 раздэли1ша, |
|
33
|
33
|
| Обгородили місто Давидове великою і міцною стіною і міцними вежами, і зробилося воно для них фортецею. | и3 њгради1ша грaдъ давjдовъ стэн0ю вели1кою и3 крёпкою и3 бaшнzми крёпкими, и3 бhсть и5мъ въ крёпость: |
|
34
|
34
|
| І розташували там народ нечестивий, людей беззаконних, і вони укріпилися у ній; | и3 посади1ша тaмw людjй грёшникwвъ, мужeй беззак0нныхъ, и3 возмог0ша въ нeй: |
|
35
|
35
|
| запаслися зброєю і продовольством і, зібравши здобич єрусалимську, склали там, і зробилися великою сіттю. | и3 положи1ша nр{жіz и3 бр†шна, и3 собирaху кwрhсти їеrли6мскіz, и3 полагaху тaмw: и3 бhша въ сёть вели1ку, |
|
36
|
36
|
| І було це постійною засідкою для святилища і злим дияволом для Ізраїля. | и3 бhсть въ лови1телство с™hни и3 въ діaвола лукaваго ї}лю вhну. |
|
37
|
37
|
| Вони проливали невинну кров навколо святилища й оскверняли святилище. | И# проліsша кр0вь непови1нную w4крестъ свzти1лища и3 њскверни1ша с™hню. |
|
38
|
38
|
| Жителі ж Єрусалима розбіглися через них, і він зробився житлом чужих і став чужим для свого роду, і діти його залишили його. | И# бэжaша њбитaющіи во їеrли1мэ и4хъ рaди, и3 бhсть њбитaніе чужди6мъ: и3 бhсть чyждо сёмени рождeніz своегw2, и3 ч†да є3гw2 њстaвиша є3го2. |
|
39
|
39
|
| Святилище його запустіло, як пустеля, свята його повернулися на плач, суботи його — на ганьбу, честь його — на приниження. | С™hнz є3гw2 разорeна ћкw пустhнz, прaздницы є3гw2 њбращeни сyть во плaчь, суббw6ты є3гw2 въ поношeніе, чeсть є3гw2 во ўничижeніе: |
|
40
|
40
|
| Мірою слави його збільшилося нечестя його, і висота його обернулася на сум. | по слaвэ є3гw2 ўмн0жисz безчeстіе є3гw2, и3 высотA є3гw2 њбращeна бhсть во плaчь. |
|
41
|
41
|
| Цар Антиох написав усьому царству своєму, щоб усі були одним народом, | И# писA цaрь ґнті0хъ всемY цaрству своемY, да бyдутъ вси2 лю1діе є3ди1но, |
|
42
|
42
|
| і щоб кожен залишив свій закон. І погодилися всі народи за словом царя. | и3 њстaвитъ кjйждо зак0нъ св0й. и3 соизв0лиша вси2 kзhцы по сл0ву царS (ґнті0ха). |
|
43
|
43
|
| І багато хто з Ізраїля прийняв ідолослужіння його і приніс жертви ідолам, і осквернив суботу. | И# мн0зи t ї}лz и3зв0лиша служeнію є3гw2 и3 пожр0ша јдwлwмъ и3 њскверни1ша суббHту. |
|
44
|
44
|
| Цар послав через вісників грамоти в Єрусалим і в міста юдейські, щоб вони додержувалися узаконень, чужих для цієї землі, | И# послA цaрь кни6ги рук0ю вёстникwвъ во їеrли1мъ и3 во грaды ї{дины, да п0йдутъ в8слёдъ зак0нwвъ чужди1хъ земли2 |
|
45
|
45
|
| і щоб не допускалися всепалення і жертвоприношення, й узливання у святилищі, щоб учинили наругу над суботами і святами, | и3 возбранsтъ всесожжє1ніz и3 жeртву и3 возліsніе t с™hни, и3 њмерзsтъ суббw6ты и3 прaздники, |
|
46
|
46
|
| і оскверняли святилище і святих, | и3 њсквернsтъ с™hню и3 с™hхъ, |
|
47
|
47
|
| щоб будували жертовники, храми і капища ідольські, і приносили у жертву свиняче м’ясо і худобу нечисту, | и3 сози1ждутъ трє1бища и3 к†пища и3 кум‡рницы, и3 да жрyтъ мzсA свин†z и3 скоты2 џбщыz: |
|
48
|
48
|
| і залишали синів своїх необрізаними, й оскверняли душі їхні всякою нечистотою і мерзотою, | и3 да њстaвzтъ сhны сво‰ неwбрBзаны, є4же њскверни1ти дyшы и4хъ во всsцэй нечистотЁ и3 њсквернeніи, |
|
49
|
49
|
| для того, щоб забули закон і змінили всі постанови. | ћкw да забyдутъ зак0нъ и3 и3змэнsтъ вс‰ њправд†ніz (б9іz). |
|
50
|
50
|
| А якщо хто не зробить за словом царя, нехай буде відданий на смерть. | И# и4же ѓще не сотвори1тъ по глаг0лу царeву, да ќмретъ. |
|
51
|
51
|
| Згідно з цим писав він усьому царству своєму і поставив наглядачів над усім народом, і повелів містам юдейським приносити жертви у кожному місті. | По всBмъ словесє1мъ си6мъ написA всемY цaрству своемY и3 пристaви надзирaтєли над8 всёми людьми2: и3 повелЁ градHмъ ї{динымъ жрeти во всsцэмъ грaдэ. |
|
52
|
52
|
| І зібралися до них багато хто з народу, усі, хто залишив закон, — і вчинили зло у землі; | И# собрaшасz мн0зи t людjй къ ни6мъ, всsкъ њстaвивый зак0нъ гDень: и3 сотвори1ша лук†ваz на земли2 |
|
53
|
53
|
| і змусили Ізраїля ховатися у всякому сховищі його. | и3 положи1ша ї}лz въ тaйныхъ во всsцэмъ ўбёжищи и4хъ. |
|
54
|
54
|
| У п’ятнадцятий день Хаслева, сто сорок п’ятого року, влаштували на жертовнику мерзоту запустіння, і в містах юдейських навколо побудували жертовники, | И# въ пzтыйнaдесzть дeнь мцcа хаслevа, въ лёто сто2 четhредесzть пsтое создaша мeрзость запустёніz на nлтари2 (б9іи), и3 во градёхъ їyдиныхъ w4крестъ создaша трє1бища. |
|
55
|
55
|
| і перед дверима домів і на вулицях звершували куріння, | И# пред8 дверьми2 домHвъ и3 на ст0гнахъ кадsху, |
|
56
|
56
|
| і книги закону, які знаходили, розривали і спалювали на вогні; | и3 кни6ги зак0на (б9іz), и5хже њбрэт0ша, сожг0ша nгнeмъ, раздирaюще (и5хъ). |
|
57
|
57
|
| у кого знаходили книгу завіту, і хто дотримувався закону, того, за повелінням царя, віддавали на смерть. | И# и3дёже њбрэтaшесz ў когw2 кни1га завёта гDнz, и3 ѓще кто2 соизволsше зак0ну гDню, по повелёнію царeву закалaху є3го2. |
|
58
|
58
|
| Таке насильство чинили вони над ізраїльтянами, які приходили кожного місяця у міста. | Въ си1лэ своeй творsху си1це лю1демъ ї}лєвымъ, њбрэтaющымсz во всsцэмъ мцcэ и3 мцcэ во градёхъ. |
|
59
|
59
|
| І в двадцять п’ятий день місяця, приносячи жертви на жертовнику, який був над вівтарем, | И# въ двaдесzть пsтый дeнь мцcа жрsху въ кaпищи, є4же бЁ на nлтари2. |
|
60
|
60
|
| вони, за даним повелінням, убивали жінок, які обрізували дітей своїх, | И# жeнъ њбрёзавшихъ ч†да сво‰ закалaша по повелёнію (царeву), |
|
61
|
61
|
| а немовлят вішали за шиї їхні, доми їхні грабували і тих, що звершували над ними обрізання, убивали. | и3 њбёшаху дBтища за ш‡и и4хъ, д0мы и4хъ расхищaху, и3 њбрёзавшихъ | ўмерщвлsху. |
|
62
|
62
|
| Але багато (*людей) в Ізраїлі залишилися твердими й укріпилися, щоб не їсти нечистого, | И# мн0зи t людjй ї}левыхъ ўдержaшасz и3 ўтверди1шасz въ себЁ, є4же не ћсти сквeрныхъ, |
|
63
|
63
|
| і готові були померти, щоб не осквернитися їжею і не вчинити наруги над святим завітом, — і помирали. | и3 и3збрaша пaче ўмрeти, нeже њскверни1тисz брaшны, и3 не хотёша преступи1ти зак0на б9іz с™aгw: и3 заклaни бhша. |
|
64
|
64
|
| І був дуже великий гнів над Ізраїлем. | И# бhсть гнёвъ вeлій на ї}лz ѕэлw2. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
