|
Глава 12
|
Главa в7i
|
|
1
|
1
|
| Іонафан, бачачи, що час сприятливий для нього, обрав мужів і послав у Рим встановити і відновити дружбу з римлянами, | И# ви1дэ їwнаfaнъ ћкw врeмz є3мY споспэшествyетъ, и3 и3збрA мyжы и3 послA и5хъ въ ри1мъ состaвити и3 њбнови1ти съ ни1ми дрyжбу, |
|
2
|
2
|
| і до спартанців і в інші місця послав листи про те саме. | и3 ко спартіaтwмъ и3 ко и3ны6мъ мэстHмъ послA є3пістHліи, по томyжде w4бразу. |
|
3
|
3
|
| І прийшли вони у Рим, і ввійшли у раду, і сказали: «Іонафан первосвященик і народ юдейський послали нас, щоб відновити дружбу з вами і союз, як і раніше». | И# и3д0ша въ ри1мъ и3 внид0ша въ совётный д0мъ и3 рек0ша: їwнаfaнъ ґрхіерeй и3 kзhкъ їудeйскій послaша нaсъ њбнови1ти дрyжбу съ вaми и3 споборeніе по прeжнему. |
|
4
|
4
|
| І там дали їм листи до місцевих начальників, щоб провели їх у землю Юдейську з миром. | И# дaша є3пістHліи и5мъ къ ни6мъ по мёсту, да пров0дzтъ и5хъ въ зeмлю їyдину съ ми1ромъ. |
|
5
|
5
|
| Ось список листа, який писав Іонафан спартанцям: | И# сіE списaніе є3піст0лій, и5хже писA їwнаfaнъ ко спартіaтwмъ: |
|
6
|
6
|
| «первосвященик Іонафан і народні старійшини і священики й інший народ юдейський братам спартанцям — радуватися. | їwнаfaнъ ґрхіерeй и3 старBйшины людjй, и3 жерцы2 и3 пр0чіи лю1діе їудeйстіи, спартіaтwмъ брaтіи рaдоватисz: |
|
7
|
7
|
| Ще раніше від Дарія [Арея], який царював у вас, прислані були до первосвященика Онії листи, що ви — брати наші, як свідчить список. | є3щE прeжде пHсланы бsху є3пістHліи ко nнjи ґрхіерeю t дaріа цaрствовавшагw въ вaсъ, ћкw є3стE брaтіz н†ша, ћкоже списaніе содержи1тъ: |
|
8
|
8
|
| І прийняв Онія посланого мужа з честю, і одержав листи, в яких ясно говорилося про союз і дружбу. | и3 пріS nнjа мyжа п0сланаго слaвнw и3 пріsтъ є3пістHліи, въ ни1хже завэщaно њ споборeніи и3 дрyжбэ: |
|
9
|
9
|
| Ми ж, хоч і не маємо потреби у них, маючи втіхою священні книги, які у руках наших, | и3 мы2 u5бо не трeбующе си1хъ, ўтэшeніе и3мyще с™ы6z кни6ги, ±же въ рукaхъ нaшихъ, |
|
10
|
10
|
| але вирішили послати до вас для відновлення братерства і дружби, щоб не відчужуватися від вас, тому що багато минуло часу після того, як ви посилали до нас. | покуси1хомсz послaти къ вaмъ њбнови1ти брaтство и3 дрyжбу, є4же бы не tчужди1тисz вaсъ: мнHга бо временA проид0ша, tнeлэже послaсте къ нaмъ: |
|
11
|
11
|
| Ми постійно повсякчас, як у свята, так і в інші встановлені дні, згадуємо про вас при жертвоприношеннях наших і молитвах, як слід і пристойно згадувати братів. | мы2 u5бо во всsко врeмz непрестaннw и3 въ прaздники и3 въ пр0чихъ подобaющихъ днeхъ воспоминaемъ вaсъ въ жeртвахъ, ±же прин0симъ, и3 въ моли1твахъ, ћкоже подобaетъ и3 лёпо є4сть воспоминaти брaтію: |
|
12
|
12
|
| Ми радіємо за вашу славу; | весели1мсz u5бо њ слaвэ вaшей: |
|
13
|
13
|
| нас же оточують багато бід і часті війни, бо воювали проти нас навколишні царі. | нaсъ же њбыд0ша мнHги скHрби и3 мнHги бр†ни, и3 рaтоваша нaсъ цaріе, и5же w4крестъ нaсъ: |
|
14
|
14
|
| Але ми не хотіли турбувати вас та інших союзників і друзів наших у цих війнах, | не хотёхомъ u5бо стужaти вaмъ и3 прHчіимъ споб0рникwмъ и3 другHмъ нaшымъ во брaнехъ си1хъ, |
|
15
|
15
|
| бо ми маємо допомогу небесну, яка допомагає нам; ми позбулися ворогів наших, і вороги наші втихомирені. | и3мёемъ бо съ нб7сE п0мощь помогaющую нaмъ, и3 и3збaвихомсz t вр†гъ нaшихъ, и3 смири1шасz врази2 нaши: |
|
16
|
16
|
| Тепер ми обрали Нумінія, сина Антиохового, й Антипатра, сина Іасонового, і послали їх до римлян відновити дружбу з ними і колишній союз. | и3збрaхомъ u5бо нуми1ніа ґнті0хова сhна и3 ґнтіпaтра їасHнова, и3 послaхомъ къ ри1млzнwмъ њбнови1ти съ ни1ми дрyжбу и3 споборeніе прeжнее: |
|
17
|
17
|
| Доручили їм іти і до вас, вітати вас і вручити вам листи від нас про поновлення і з вами нашого братерства. | заповёдахомъ u5бо и5мъ и3 къ вaмъ поити2 и3 поздрaвити вaсъ, и3 дaти вaмъ t нaсъ пwслaніz њ њбновлeніи и3 њ брaтствэ нaшемъ: |
|
18
|
18
|
| І ви добре зробите, відповівши нам на них». | и3 нн7э добрЁ сотворитE tвэщавaюще нaмъ на сі‰. |
|
19
|
19
|
| Ось і список листів, які надіслав Дарій [Арей]: | И# сіE списaніе послaній, и5хже послA nнjи: |
|
20
|
20
|
| «Цар Спартанський Онії первосвященикові — радуватися. | дaрій цaрь спартіaтwвъ nнjи свzщeннику вели1кому рaдоватисz: |
|
21
|
21
|
| Знайдено у писанні про спартанців і юдеїв, що вони — брати і від роду Авраамового. | њбрётесz въ писaніихъ њ спартіaтэхъ и3 їудeехъ, ћкw сyть брaтіz и3 ћкw сyть t р0да ґвраaмлz: |
|
22
|
22
|
| Тепер, коли ми довідалися про це, ви добре зробите, написавши нам про добробут ваш. | и3 нн7э, tнeлэже сі‰ познaхомъ, д0брэ сотворитE пи1шуще нaмъ њ ми1рэ вaшемъ: |
|
23
|
23
|
| Ми ж повідомляємо вам: худоба ваша і майно ваше — наші, а що у нас є, те ваше. І ми повеліли оголосити вам про те». | и3 мh же восписaхомъ вaмъ: ск0ти вaши и3 и3мёніе вaше н†ша сyть, и3 ±же н†ша в†ша сyть: повелёхомъ u5бо, да возвэстsтъ вaмъ сі‰. |
|
24
|
24
|
| І почув Іонафан, що повернулися воєначальники Димитрія з більшим військом, ніж колись, щоб воювати проти нього, | И# слhша їwнаfaнъ, ћкw возврати1шасz нач†лницы дими1трієвы съ си1лою мн0гою, пaче нeже прeжде, рaтовати нaнь, |
|
25
|
25
|
| і вийшов з Єрусалима, і зустрів їх у країні Амафитській, і не дав їм часу ввійти у країну його. | и3 и3зhде и3з8 їеrли1ма, и3 срёте и4хъ во ґмаfjтстэй странЁ: не бо2 дадE и5мъ врeмене, да вни1дутъ во странY є3гw2: |
|
26
|
26
|
| І послав у стан їхній спостерігачів, які, повернувшись, оголосили йому, що вони готуються напасти на них у цю ніч. | и3 послA созирaтєли въ п0лкъ и4хъ: и3 возврати1шасz и3 возвэсти1ша є3мY, ћкw си1це ўстроsютсz напaсти на нS н0щію. |
|
27
|
27
|
| Тому, коли зайшло сонце, Іонафан наказав своїм пильнувати, бути в озброєнні і готуватися до битви всю ніч, і поставив навколо стану передових сторожів. | Е#гдa же зaйде с0лнце, заповёда їwнаfaнъ свои6мъ бдёти и3 бhти во nрyжіи и3 гот0витисz на брaнь всю2 н0щь, и3 постaви стрaжы w4крестъ полкA. |
|
28
|
28
|
| І почули вороги, що Іонафан зі своїми приготувався до битви, і злякалися, і затремтіли серцем своїм, і, запаливши вогні у стані своєму, пішли. | И# слhшаша супостaти, ћкw гот0въ є4сть їwнаfaнъ со свои1ми на брaнь, и3 ўбоsшасz и3 ўжас0шасz сeрдцемъ свои1мъ, и3 возжг0ша nгни6 въ полцЁ своeмъ и3 tид0ша. |
|
29
|
29
|
| Іонафан же і ті, що були з ним, не знали про те до ранку, бо бачили розпалені вогні. | Їwнаfaнъ же и3 и5же съ ни1мъ бёша, не познaша дaже до ќтра: ви1дzху бо nгни6 горsщыz. |
|
30
|
30
|
| І погнався Іонафан за ними, але не наздогнав їх, тому що вони перейшли ріку Елевферу. | И# погнA їwнаfaнъ в8слёдъ и4хъ и3 не дости1же и4хъ, преид0ша бо є3леvfeру рэкY. |
|
31
|
31
|
| Тоді Іонафан обернувся на арабів, називаних заведеями, уразив їх і взяв здобич їхню. | И# њбрати1сz їwнаfaнъ на ґрaвы, и5же нарицaхусz заведeє, и3 порази2 и5хъ, и3 взS кwрhсти и4хъ. |
|
32
|
32
|
| Потім, повернувши, прийшов у Дамаск і пройшов по всій тій країні. | И# востaвъ и4де въ дамaскъ и3 прохождaше всю2 странY тY. |
|
33
|
33
|
| І Симон вийшов, і пройшов до Аскалона і найближчих фортець, і повернувся в Іоппію, й оволодів нею, | Сjмwнъ же и3зhде и3 пріи1де дaже до ґскалHна и3 бли1жнихъ твердhнь, и3 ўклони1сz во їoппjю и3 взS ю5. |
|
34
|
34
|
| бо він почув, що [іоппіяни] хочуть здати фортецю військам Димитрія, — і поставив там сторо́жу, щоб охороняти її. | Слhша бо, ћкw совэщaшасz твердhню предaти странЁ дими1тріевэ, и3 постaви тaмw стрaжу, да стрегyтъ ю5. |
|
35
|
35
|
| І повернувся Іонафан, і скликав старійшин народу, і радився з ними, щоб побудувати фортеці в Юдеї, | И# возврати1сz їwнаfaнъ, и3 собрA старBйшины людск‡z, и3 совэщaсz съ ни1ми созидaти тверды6ни во їудeи |
|
36
|
36
|
| підвищити стіни Єрусалима і спорудити високу стіну між фортецею і містом, щоб відокремити її від міста, так щоб вона була окремо, і не було б у ній ні купівлі, ні продажу. | и3 возвhсити стёны їеrли6мскіz и3 воздви1гнути высотY вeлію междY краегрaдіемъ и3 грaдомъ, є4же бы tлучи1ти џное t грaда, да бyдетъ сіE на ўединeніи, ћкw да ни купyютъ, нижE продаю1тъ. |
|
37
|
37
|
| Коли зібралися облаштувати місто і дійшли до стіни біля потоку зі східного боку, то побудували так звану Хафенафу. | И# собрaшасz созидaти грaдъ, падe бо стэнA пот0ка, ћже t вост0ка, и3 ўгот0ваша нарицaемое хафенаfA. |
|
38
|
38
|
| А Симон побудував Адиду в Сефилі, і зміцнив ворота і запори. | И# сjмwнъ создA ґдідY въ сефи1лэ и3 ўтверди2 вратA и3 завHры. |
|
39
|
39
|
| Тим часом Трифон домагався стати царем Азії і покласти на себе вінець і підняти руку на царя Антиоха, | И# взыскA трЂфwнъ цaрствовати во ґсjи и3 возложи1ти діади1му и3 прострeти рyку на ґнті0ха царS, |
|
40
|
40
|
| але побоювався, як би не перешкодив йому Іонафан і не почав проти нього війну; тому шукав випадку, щоб узяти Іонафана й убити, і, піднявшись, пішов у Вефсан. | и3 ўбоsсz, да не когдA не попyститъ є3мY їwнаfaнъ и3 рaтовати бyдетъ на него2, и3 взыскA пути2, є4же ћти їwнаfaна и3 ўби1ти є3го2: и3 востaвъ пріи1де въ веfсaнъ. |
|
41
|
41
|
| І вийшов Іонафан назустріч йому з сорока тисячами обраних мужів, готових до битви, і прийшов у Вефсан. | И# и3зhде їwнаfaнъ во срётеніе є3мY съ четhредесzтію ты6сzщію мужeй и3збрaнныхъ на њполчeніе и3 пріи1де въ веfсaнъ. |
|
42
|
42
|
| Коли Трифон побачив, що Іонафан іде з численним військом, то побоявся підняти на нього руки. | И# ви1дэ трЂфwнъ, ћкw пріи1де їwнаfaнъ съ вHи мн0гими, и3 прострeти нaнь рyку ўбоsсz: |
|
43
|
43
|
| І прийняв його з честю, і представив його всім друзям своїм, дав йому подарунки, наказав військам своїм коритися йому, як собі самому. | и3 воспріsтъ є3го2 чeстнw, и3 постaви є3го2 пред8 всёми др{ги свои1ми, и3 дадE є3мY дaры, и3 заповёда всBмъ си1ламъ свои6мъ послyшати є3гw2 ћкw себє2. |
|
44
|
44
|
| Потім сказав Іонафану: для чого ти утруднюєш весь цей народ, коли не чекає на нас війна? | И# речE їwнаfaну: вскyю ўтруди1лъ є3си2 вс‰ лю1ди сі‰, брaни не настоsщей нaмъ; |
|
45
|
45
|
| Отже, відпусти їх тепер у доми їхні, а для себе обери небагатьох мужів, які були б з тобою, і підемо зі мною у Птолемаїду, і я передам її тобі й інші фортеці й решту військ і всіх, що завідують зборами, і потім повернуся; бо для цього я і перебуваю тут. | и3 нн7э tпусти2 и5хъ въ д0мы сво‰, и3збери1 же себЁ мужeй мaлw, и5же бyдутъ съ тоб0ю, и3 пріиди2 со мн0ю во птолемаjду, и3 предaмъ тебЁ ю5 и3 пр0чыz твєрдhни и3 си6лы пр0чыz, и3 всёхъ и5же над8 потрeбами, и3 возврaщьсz tидY: сегH бо рaди пріид0хъ. |
|
46
|
46
|
| І повірив йому Іонафан, і зробив так, як він сказав, і відпустив війська, і вони вирушили у землю Юдейську; | И# вёровавъ є3мY, сотвори2, ћкоже речE, и3 tпусти2 си6лы, и3 tид0ша въ зeмлю їyдину. |
|
47
|
47
|
| із собою ж залишив три тисячі мужів, з яких дві тисячі залишив у Галилеї, тисяча ж вирушила з ним. | Њстaви же съ соб0ю три2 тhсzщы мужeй, и4хже двЁ тhсzщы њстaви въ галілeи, тhсzща же и3д0ша съ ни1мъ. |
|
48
|
48
|
| Але як тільки увійшов Іонафан у Птолемаїду, птолемаїдяни замкнули ворота, і схопили його, і всіх, хто увійшов з ним, убили мечем. | Е#гдa же вни1де їwнаfaнъ во птолемаjду, заключи1ша вратA гр†дскаz во птолемаjдэ, и3 ћша є3го2, и3 всёхъ вшeдшихъ съ ни1мъ ўби1ша мечeмъ. |
|
49
|
49
|
| Тоді Трифон послав військо і кінноту в Галилею і на велику рівнину, щоб знищити всіх, що були з Іонафаном. | И# послA трЂфwнъ вHи и3 к0нники въ галілeю и3 на п0ле вели1кое, є4же погуби1ти всёхъ другHвъ їwнаfaновыхъ. |
|
50
|
50
|
| Але вони, почувши, що Іонафан схоплений і загинув, і ті, що були з ним, підбадьорили один одного, і вийшли густим строєм, готові битися. | И# познaша, ћкw ћтъ бhсть їwнаfaнъ и3 ўбіeнъ и3 вси2 и5же съ ни1мъ, и3 ўвэщaша сaми себE и3 и3д0ша ўгот0вани на брaнь. |
|
51
|
51
|
| І побачили ті, що переслідували, що йдеться про життя, і повернулися назад. | И# ви1дэша гонsщіи, ћкw њ души2 и5мъ є4сть, и3 возврати1шасz. |
|
52
|
52
|
| А вони всі благополучно прийшли у землю Юдейську й оплакували Іонафана і тих, що були з ним, і були у великому страху, і весь Ізраїль плакав гірким плачем. | И# пріид0ша вси2 съ ми1ромъ въ зeмлю їyдину, и3 плaкашасz їwнаfaна и3 сyщихъ съ ни1мъ, и3 ўбоsшасz ѕэлw2, и3 плaкаше вeсь ї}ль плaчемъ вeліимъ. |
|
53
|
53
|
| Тоді всі навколишні народи шукали, як знищити їх, бо говорили: тепер немає у них начальника і поборника; отже, будемо тепер воювати проти них і знищимо із середовища людей пам’ять їх. | И# взыскaша вси2 kзhцы, и5же w4крестъ и4хъ, сокруши1ти и5хъ, рёша бо: |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
