|
Глава 6
|
Глава́ ѕ҃
|
|
1
|
1
|
|
Тим часом цар Антиох, проходячи верхні області, почув, що є у Персії місто Елимаїс, який славиться багатством, сріблом і золотом,
|
И҆ ца́рь а҆нтїо́хъ прохожда́ше вы̑шнїѧ страны̑ и҆ слы́ша, ꙗ҆́кѡ є҆́сть є҆лѷмаі́съ въ персі́дѣ гра́дъ сла́венъ бога́тствомъ, сребро́мъ и҆ зла́томъ,
|
|
2
|
2
|
|
і в ньому — храм, дуже багатий, і є там золоті покрови, броня і зброя, які залишив там Олександр, син Филипа, цар Македонський, — перший, який став царем над еллінами.
|
и҆ хра́мъ въ не́мъ бога́тъ ѕѣлѡ̀, и҆ тꙋ̀ запѡ́ны зла̑ты, и҆ брѡнѧ̀ и҆ ѻ҆рꙋ̑жїѧ, ꙗ҆̀же ѡ҆ста́ви тꙋ̀ а҆леѯа́ндръ сы́нъ фїлі́пповъ, ца́рь македѡ́нскїй, и҆́же ца́рствова пе́рвый во є҆́ллинѣхъ.
|
|
3
|
3
|
|
І він прийшов і намагався взяти це місто і пограбувати його, але не міг, тому що намір його став відомим жителям міста.
|
И҆ прїи́де и҆ и҆ска́ше взѧ́ти гра́дъ и҆ плѣни́ти є҆го̀, и҆ не возмо́же, ꙗ҆́кѡ позна́сѧ сло́во сꙋ́щымъ во гра́дѣ.
|
|
4
|
4
|
|
Вони піднялися проти нього війною, і він кинувся навтіки і пішов звідти з великою скорботою, щоб вирушити у Вавилон.
|
И҆ воста́ша проти́вꙋ є҆мꙋ̀ на бра́нь, и҆ побѣжѐ ѿтꙋ́дꙋ, и҆ и҆́де со ско́рбїю ве́лїею, и҆ возврати́сѧ въ вавѷлѡ́нъ.
|
|
5
|
5
|
|
Тоді прийшов хтось до нього у Персію зі звісткою, що ополчення, які ходили у землю Іуди, втікають,
|
И҆ прїи́де возвѣща́ѧй є҆мꙋ̀ нѣ́кто въ персі́дꙋ, ꙗ҆́кѡ ѿбѣго́ша полцы̀ ходи́вшїи во і҆ꙋде́ю.
|
|
6
|
6
|
|
що Лісій ходив із сильним військом попереду всіх, але був уражений юдеями, і вони підсилилися і зброєю, і військом, і багатою здобиччю, яку взяли від уражених ними військ,
|
И҆ ходѝ лѷсі́а съ си́лою крѣ́пкою въ пе́рвыхъ, и҆ прогна́нъ бы́сть ѿ лица̀ и҆́хъ, и҆ возмого́ша ѻ҆рꙋ́жїѧми и҆ си́лами и҆ коры́стьми мно́гими, ꙗ҆̀же взѧ́ша ѿ полкѡ́въ, и҆̀хже и҆зби́ша.
|
|
7
|
7
|
|
і що вони зруйнували мерзоти, які він спорудив над жертовником у Єрусалимі, а святилище, як і раніше, обнесли високими стінами, також і Вефсуру, місто його.
|
И҆ разори́ша ме́рзость, ю҆́же созда̀ на ѻ҆лтарѝ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, и҆ ст҃ы́ню, ꙗ҆́коже пре́жде ѡ҆крꙋжи́ша стѣна́ми высо́кими, и҆ веѳсꙋ́рꙋ гра́дъ є҆гѡ̀.
|
|
8
|
8
|
|
Коли цар почув слова ці, сильно злякався і стривожився, упав на постіль і занеміг від суму, що не збулося так, як він бажав.
|
И҆ бы́сть ꙗ҆́кѡ оу҆слы́ша ца́рь словеса̀ сїѧ̑, оу҆страши́сѧ и҆ смꙋти́сѧ ѕѣлѡ̀: и҆ падѐ на ло́же и҆ впадѐ въ недꙋ́гъ ѿ печа́ли, поне́же не сбы́стсѧ є҆мꙋ̀, ꙗ҆́коже помышлѧ́ше.
|
|
9
|
9
|
|
І багато днів пробув він там, тому що відновлювався у ньому сильний сум; він думав, що помирає.
|
И҆ бѣ̀ тꙋ̀ дни̑ мнѡ́ги, поне́же ѡ҆бнови́сѧ на не́мъ печа́ль вели́ка, и҆ мнѧ́ше, ꙗ҆́кѡ оу҆́мретъ.
|
|
10
|
10
|
|
І скликав він усіх друзів своїх і сказав їм: відійшов сон від очей моїх, і я занеміг серцем від суму.
|
И҆ созва̀ всѧ̑ дрꙋ́ги своѧ̑ и҆ речѐ и҆̀мъ: ѿи́де со́нъ ѿ ѻ҆́чїю моє́ю, и҆ и҆спадо́хъ се́рдцемъ ѿ печа́ли,
|
|
11
|
11
|
|
І сказав я у серці своєму: до якої скорботи дійшов я і до якого великого знічення, в якому знаходжуся тепер! А був я корисним і любленим у володінні моєму.
|
и҆ рѣ́хъ въ се́рдцы мое́мъ: до коли́кїѧ ско́рби доидо́хъ и҆ волны̀ ве́лїѧ, въ не́йже нн҃ѣ є҆́смь; ꙗ҆́кѡ бла́гъ и҆ люби́мь бы́хъ во вла́сти мое́й:
|
|
12
|
12
|
|
Тепер же я згадую про ті злодіяння, які я звершив у Єрусалимі, і як узяв усі золоті і срібні сосуди, які знаходилися у ньому, і посилав знищувати тих, що живуть в Юдеї, даремно.
|
нн҃ѣ же помина́ю ѕла̑ѧ, ꙗ҆̀же сотвори́хъ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, и҆ взѧ́хъ всѧ̑ сосꙋ́ды зла̑ты и҆ срє́брѧны въ не́мъ, и҆ посла́хъ и҆з̾ѧ́ти ѡ҆бита́ющихъ во і҆ꙋде́и вотщѐ:
|
|
13
|
13
|
|
Тепер я знаю, що за це спіткали мене ці біди, — і ось, я гину від великого суму у чужій землі.
|
позна́хъ оу҆̀бо, ꙗ҆́кѡ си́хъ ра́ди ѡ҆брѣто́ша мѧ̀ ѕла̑ѧ сїѧ̑: и҆ сѐ, ги́бнꙋ ско́рбїю ве́лїею въ землѝ чꙋжде́й.
|
|
14
|
14
|
|
І прикликав він Филипа, одного з друзів своїх, і поставив його правителем над усім царством своїм;
|
И҆ призва̀ фїлі́ппа є҆ди́наго ѿ дрꙋгѡ́въ свои́хъ, и҆ поста́ви є҆го̀ над̾ всѣ́мъ ца́рствомъ свои́мъ,
|
|
15
|
15
|
|
і дав йому вінець і царський одяг свій і перстень, щоб він керував Антиохом, сином його, і виховував його для царювання.
|
и҆ дадѐ є҆мꙋ̀ дїади́мꙋ и҆ ри́зꙋ свою̀ и҆ пе́рстень, є҆́же води́ти а҆нтїо́ха сы́на є҆гѡ̀ и҆ воспита́ти є҆го̀ є҆́же ца́рствовати.
|
|
16
|
16
|
|
І помер цар Антиох у сто сорок дев’ятому році.
|
И҆ оу҆́мре та́мѡ а҆нтїо́хъ ца́рь въ лѣ́то сто̀ четы́редесѧть девѧ́тое.
|
|
17
|
17
|
|
Коли Лісій дізнався, що цар помер, то поставив замість нього на царство сина його, Антиоха, якого виховував у юності його, і назвав його ім’ям Евпатора.
|
И҆ позна̀ лѷсі́а, ꙗ҆́кѡ оу҆́мре ца́рь. и҆ поста́ви ца́рствовати а҆нтїо́ха сы́на є҆гѡ̀ вмѣ́стѡ є҆гѡ̀, є҆го́же воспита̀ ю҆́ношꙋ, и҆ наречѐ и҆́мѧ є҆мꙋ̀ є҆ѵпа́тѡръ.
|
|
18
|
18
|
|
Тим часом ті, що знаходились у фортеці, тіснили Ізраїля навколо святилища і завжди намагалися чинити йому зло, а язичникам служити опорою;
|
И҆ сꙋ́щїи во краегра́дїи заключи́ша і҆и҃лѧ ѡ҆́крестъ ст҃ы́хъ и҆ и҆ска́хꙋ и҆̀мъ ѕла̑ѧ всегда̀ и҆ оу҆твержде́нїе ꙗ҆зы́кѡмъ.
|
|
19
|
19
|
|
тоді Іуда вирішив вигнати їх і скликав весь народ, щоб обложити їх.
|
И҆ оу҆мы́сли і҆ꙋ́да и҆згна́ти и҆̀хъ: и҆ созва̀ всѧ̑ лю́ди, да ѡ҆бстоѧ́тъ и҆̀хъ.
|
|
20
|
20
|
|
Усі зібралися й обложили їх у сто п’ятдесятому році, і спорудив він проти них стрілометальні знаряддя і машини.
|
И҆ собра́шасѧ вкꙋ́пѣ и҆ ѡ҆бсѣдо́ша и҆̀хъ въ лѣ́то сто̀ пѧтьдесѧ́тое, и҆ сотворѝ на ни́хъ стрѣлостоѧ́тєлницы и҆ миха̑ны.
|
|
21
|
21
|
|
Але деякі з обложених вийшли, і до них пристали деякі з нечестивих ізраїльтян;
|
И҆ и҆зыдо́ша ѿ ни́хъ и҆з̾ заключе́нїѧ, и҆ прилѣпи́шасѧ тѣ̑мъ нѣ́цыи нечести́вїи ѿ і҆и҃лѧ,
|
|
22
|
22
|
|
і пішли вони до царя і сказали: доки ти не вчиниш суду і не помстишся за братів наших?
|
и҆ и҆до́ша ко царю̀ и҆ рѣ́ша: доко́лѣ не сотвори́ши сꙋда̀ и҆ ѿмсти́ши бра́тїю на́шꙋ;
|
|
23
|
23
|
|
Ми погодилися служити батькові твоєму і ходити за заповідями його і додержуватися повелінь його;
|
мы̀ благоволи́мъ слꙋжи́ти ѻ҆тцꙋ̀ твоемꙋ̀ и҆ ходи́ти въ за́повѣдехъ є҆гѡ̀ и҆ послѣ́довати повелѣ́нїємъ є҆гѡ̀:
|
|
24
|
24
|
|
а сини народу нашого обложили укріплення і за те цураються нас, і кого з нас знаходять, умертвляють і майно наше розграбовують,
|
и҆ ѡ҆блеже́ни сꙋ́ть во краегра́дїи сы́нове люді́й на́шихъ, сегѡ̀ ра́ди и҆ ѿчꙋжда́ютсѧ ѿ на́съ: и҆ є҆ли́цы ѡ҆брѣта́хꙋсѧ ѿ на́съ, погꙋблѧ́хꙋсѧ, и҆ наслѣ̑дїѧ на̑ша расхища́єма бѧ́хꙋ:
|
|
25
|
25
|
|
і не на нас тільки простягли вони руку, але і на всі наділи наші.
|
и҆ не на на́съ то́кмѡ простро́ша рꙋ́кꙋ, но и҆ на всѧ̑ предѣ́лы на́шѧ:
|
|
26
|
26
|
|
І ось, тепер обложили вони укріплення у Єрусалимі, щоб оволодіти ним, а святилище і Вефсуру зміцнили.
|
и҆ сѐ, ѡ҆полчи́шасѧ дне́сь на краегра́дїе во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, є҆́же взѧ́ти є҆го̀ и҆ ст҃ы́ню, и҆ веѳсꙋ́рꙋ оу҆тверди́ша:
|
|
27
|
27
|
|
Якщо ти не поспішиш випередити їх, то вони зроблять більше цього, і тоді ти не в силах будеш утримати їх.
|
и҆ а҆́ще не предвари́ши и҆̀хъ скорѣ́е, бѡ́лшаѧ си́хъ сотворѧ́тъ, и҆ не возмо́жеши оу҆держа́ти и҆̀хъ.
|
|
28
|
28
|
|
Почувши це, цар розгнівався і зібрав усіх друзів своїх і начальників війська свого і начальників кінноти;
|
И҆ прогнѣ́васѧ ца́рь, є҆гда̀ оу҆слы́ша, и҆ собра̀ всѧ̑ дрꙋ́ги своѧ̑ и҆ нача́лники си́лы своеѧ̀ и҆ и҆̀же над̾ кѡ́нники:
|
|
29
|
29
|
|
прийшли до нього і з інших царств і з морських островів війська наймані,
|
и҆ ѿ ца́рствъ и҆ны́хъ и҆ ѿ ѻ҆стровѡ́въ морски́хъ прїидо́ша къ немꙋ̀ си̑лы нає́мницы:
|
|
30
|
30
|
|
так що кількість військ його була: сто тисяч піших, двадцять тисяч вершників і тридцять два слони, привчених до війни.
|
и҆ бы́сть число̀ си́лъ є҆гѡ̀ сто̀ ты́сѧщъ пѣшцє́въ и҆ два́десѧть ты́сѧщъ ко́нникѡвъ, и҆ слонѡ́въ три́десѧть два̀ вѣ́дѧщихъ бра́нь.
|
|
31
|
31
|
|
І пройшли вони через Ідумею і розташувалися станом навпроти Вефсури, і воювали багато днів і спорудили машини; але ті зробили вилазку і спалили їх вогнем і билися мужньо.
|
И҆ прїидо́ша сквозѣ̀ і҆дꙋме́ю и҆ ѡ҆полчи́шасѧ въ веѳсꙋ́рѣ, и҆ ра́товахꙋ дни̑ мнѡ́ги и҆ сотвори́ша миха̑ны: и҆ и҆зыдо́ша и҆ пожго́ша и҆̀хъ ѻ҆гне́мъ и҆ би́шасѧ мꙋ́жественнѣ.
|
|
32
|
32
|
|
Після цього Іуда відступив від фортеці і розташувався станом у Вефсахарі навпроти стану царського.
|
И҆ ѿи́де і҆ꙋ́да ѿ краегра́дїѧ и҆ ѡ҆полчи́сѧ въ веѳсаха́рїи проти́вꙋ полка̀ царе́ва.
|
|
33
|
33
|
|
Цар же, вставши рано-вранці, поспішно вирушив з військом своїм по дорозі до Вефсахари, і приготувалися війська до битви і засурмили трубами.
|
И҆ воста̀ ца́рь ѕѣлѡ̀ ра́нѡ и҆ воздви́же ѡ҆полче́нїе во оу҆стремле́нїи є҆гѡ̀ по пꙋтѝ веѳсаха́рїи: и҆ оу҆стро́ишасѧ си̑лы на бра́нь, и҆ вострꙋби́ша трꙋба́ми,
|
|
34
|
34
|
|
Слонам показували кров винограду і шовковичних ягід, щоб збудити їх до битви,
|
и҆ слонѡ́мъ показа́ша кро́вь гро́здовꙋ и҆ ꙗ҆́гѡды, є҆́же поѡстри́ти и҆̀хъ на бра́нь:
|
|
35
|
35
|
|
і розділили цих тварин на загони і приставили до кожного слона по тисячі мужів у залізних кольчугах і з мідними шоломами на головах, зверх того по п’ятсот добірних вершників призначено було до кожного слона.
|
и҆ разлꙋчи́ша ѕвѣре́й на полкѝ и҆ приста́виша коемꙋ́ждо слонꙋ̀ ты́сѧщꙋ мꙋже́й ѡ҆блече́нныхъ въ брѡнѧ̀ желѣ́зомъ соплетє́ны, и҆ шле́мы мѣ́дѧни на глава́хъ и҆́хъ, и҆ пѧ́ть сѡ́тъ ко́нникѡвъ вчине́ныхъ коемꙋ́ждо ѕвѣ́рю и҆збра́нныхъ.
|
|
36
|
36
|
|
Вони ставали завчасно там, де був слон, і куди він ішов, ішли і вони разом, не відстаючи від нього.
|
Сїѧ̑ бѣ́ша пре́жде вре́мене, и҆дѣ́же а҆́ще бѣ̀ ѕвѣ́рь: и҆ и҆дѣ́же а҆́ще и҆дѧ́ше, и҆дѧ́хꙋ вкꙋ́пѣ и҆ не ѿстꙋпа́хꙋ ѿ негѡ̀.
|
|
37
|
37
|
|
Притому на них були міцні дерев’яні вежі, які покривали кожного слона, укріплені на них помочами, і в кожній з них по тридцять два сильних мужа, які воювали на них, і при слоні індієць його.
|
И҆ пѵ́рги древѧ́ни на ни́хъ крѣ́пцы защища́ющїи на ко́емждо ѕвѣ́ри, препоѧ́сани на не́мъ миха́нами, и҆ на ко́емждо мꙋже́й си́лы три́десѧть два̀ вою́ющихъ на ни́хъ, и҆ і҆нді́анинъ оу҆прави́тель є҆гѡ̀.
|
|
38
|
38
|
|
Інших же вершників розставили тут і там — на двох боках ополчення, щоб подавати знаки і підкріплювати у тісних місцях.
|
И҆ про́чыѧ ко́нники сю́дꙋ и҆ сю́дꙋ поста́виша на двѣ̀ ча̑сти полка̀, побꙋжда́юще и҆ загражда́юще въ де́брехъ.
|
|
39
|
39
|
|
Коли сонце блиснуло на золотих і мідних щитах, то заблищали від них гори і світилися, як вогненні світильники.
|
Є҆гда́ же возсїѧ̀ со́лнце на щиты̀ златы̑ѧ и҆ мѣ̑дѧныѧ, ѡ҆бсїѧ́ша го́ры ѿ ни́хъ и҆ ѡ҆блиста́ша ꙗ҆́кѡ лампа̑ды ѻ҆́гнєнныѧ.
|
|
40
|
40
|
|
Одна частина царського війська була розтягнута по високих горах, а інші — по низинних місцях; і йшли вони твердо і струнко.
|
И҆ ѿлꙋчи́сѧ ча́сть нѣ́каѧ ѿ полка̀ царе́ва на го́ры высѡ́ки, и҆ нѣ́цыи на ни̑жшаѧ, и҆ и҆дѧ́хꙋ крѣ́пцѣ и҆ чи́ннѡ.
|
|
41
|
41
|
|
І знітилися всі, які чули шум безлічі їх і ходу такого полчища і стукіт зброї, бо військо було дуже велике і сильне.
|
И҆ поколеба́шасѧ всѝ слы́шащїи гла́съ мно́жества и҆́хъ, и҆ пꙋтьше́ствїѧ мно́гихъ, и҆ сраже́нїѧ ѻ҆рꙋ́жїй: бѣ́ бо ѡ҆полче́нїе вели́ко ѕѣлѡ̀ и҆ крѣ́пко.
|
|
42
|
42
|
|
І вступив Іуда і військо його у битву, — й упали з ополчення царського шістсот мужів.
|
И҆ прибли́жисѧ і҆ꙋ́да и҆ по́лкъ є҆гѡ̀ на бра́нь, и҆ падо́ша ѿ полка̀ царе́ва ше́сть сѡ́тъ мꙋже́й.
|
|
43
|
43
|
|
Тоді Єлеазар, син Саварана, побачив, що один зі слонів покритий бронею царською і перевершував усіх, і здавалося, що на ньому був цар, —
|
И҆ оу҆ви́дѣ є҆леаза́ръ сы́нъ савара́нь є҆ди́наго ѿ ѕвѣре́й ѡ҆блече́на въ броню̀ ца́рскꙋ, и҆ бѧ́ше вы́ше про́чїихъ ѕвѣре́й, и҆ возмнѣ́сѧ є҆мꙋ̀, ꙗ҆́кѡ на не́мъ є҆́сть ца́рь:
|
|
44
|
44
|
|
і він віддав себе, щоб врятувати народ свій і придбати собі вічне ім’я;
|
и҆ вдаде́сѧ са́мъ є҆́же и҆зба́вити лю́ди своѧ̑ и҆ сотвори́ти себѣ̀ и҆́мѧ вѣ́чное,
|
|
45
|
45
|
|
і сміливо побіг до нього на середину загону, вражаючи праворуч і ліворуч, і розступалися від нього і в той, і в інший бік;
|
и҆ течѐ къ немꙋ̀ съ де́рзостїю въ среди́нꙋ полка̀, и҆ побива́ше ѡ҆деснꙋ́ю и҆ ѡ҆шꙋ́юю, и҆ раздѣлѧ́хꙋсѧ ѿ негѡ̀ сю́дꙋ и҆ сю́дꙋ:
|
|
46
|
46
|
|
і підбіг він під того слона, ліг під нього й убив його, й упав на нього слон на землю, і він помер там.
|
и҆ вни́де под̾ слона̀, и҆ подложи́сѧ є҆мꙋ̀, и҆ оу҆бѝ є҆го̀, и҆ падѐ на зе́млю верхꙋ̀ є҆гѡ̀, и҆ оу҆́мре тꙋ̀.
|
|
47
|
47
|
|
Але, побачивши силу царського ополчення і стрімкість військ, юдеї ухилилися від них.
|
И҆ ви́дѣша си́лꙋ ца́рства и҆ оу҆стремле́нїе во́євъ, и҆ оу҆клони́шасѧ ѿ ни́хъ.
|
|
48
|
48
|
|
Царські ж війська пішли проти них на Єрусалим: цар направив війська на Юдею і на гору Сион.
|
Сꙋ́щїи же ѿ полка̀ царе́ва взыдо́ша проти́вꙋ и҆́хъ на і҆ерⷭ҇ли́мъ: и҆ ѡ҆полчи́сѧ ца́рь на і҆ꙋде́ю и҆ на го́рꙋ сїѡ́нъ.
|
|
49
|
49
|
|
І уклав він мир з тими, що були у Вефсурі, які вийшли з міста, бо не було у них продовольства, щоб триматися у ньому в облозі, тому що був суботній рік на землі.
|
И҆ сотворѝ ми́ръ съ сꙋ́щими въ веѳсꙋ́рѣхъ: и҆ и҆зыдо́ша и҆з̾ гра́да, ꙗ҆́кѡ не бѣ̀ и҆̀мъ та́мѡ пи́щи, є҆́же затвори́тисѧ въ не́мъ, поне́же сꙋббѡ́та бѧ́ше землѝ.
|
|
50
|
50
|
|
Й оволодів цар Вефсурою і залишив у ній сторожу, щоб стерегти її.
|
И҆ взѧ̀ ца́рь веѳсꙋ́рꙋ и҆ поста́ви тꙋ̀ стра́жꙋ храни́ти ю҆̀.
|
|
51
|
51
|
|
Потім багато днів облягав святилище, і поставив там стрілометальні знаряддя і машини, і вогнеметальні, і каменеметальні і списометальні, щоб кидати стріли і каміння.
|
И҆ ѡ҆полчи́сѧ на мѣ́сто ст҃ы́ни дни̑ мнѡ́ги, и҆ поста́ви тꙋ̀ стрѣлостоѧ́тєлницы и҆ миха̑ны, и҆ ѻ҆гнемє́тницы и҆ каменомє́тницы и҆ скорпїѡ́ны, є҆́же бы мета́ти стрѣ́лы и҆ пра́щы.
|
|
52
|
52
|
|
Але й юдеї спорудили машини проти їхніх машин і воювали багато днів;
|
Сотвори́ша же и҆ ті́и миха̑ны проти́вꙋ миха́нъ и҆́хъ, и҆ бра́шасѧ дни̑ мнѡ́ги.
|
|
53
|
53
|
|
продовольчих же припасів бракувало у сховищах, тому що був сьомий рік, і ті, що шукали в Юдеї безпеки від язичників, спожили залишки запасів;
|
Пи́ща же не бѧ́ше во гра́дѣ, зане́же седмо́е лѣ́то бѣ̀, и҆ и҆збѣжа́вшїи во і҆ꙋде́ю ѿ ꙗ҆зы̑къ поѧдо́ша ѡ҆ста́нокъ сокрове́нїѧ.
|
|
54
|
54
|
|
і залишилося при святилищі небагато мужів, бо здолав їх голод, і розійшлися кожен у своє місце.
|
И҆ ѡ҆ста́шасѧ во свѧти́лищи мꙋже́й ма́лѡ, ꙗ҆́кѡ ѡ҆б̾ѧ́тъ и҆̀хъ гла́дъ, и҆ расточе́ни бы́ша кі́йждо въ мѣ́сто своѐ.
|
|
55
|
55
|
|
Почув Лісій, що Филип, якому цар Антиох ще за життя доручив виховувати сина свого, Антиоха, для царювання,
|
И҆ слы́ша лѷсі́а, ꙗ҆́кѡ фїли́ппъ, є҆го́же поста́ви ца́рь а҆нтїо́хъ, є҆щѐ жи́въ сы́й, да воспита́етъ а҆нтїо́ха сы́на є҆гѡ̀, во є҆́же ца́рствовати є҆мꙋ̀,
|
|
56
|
56
|
|
повернувся з Персії і Мідії і з ним — війська, що ходили з царем, і що він домагається прийняти на себе діла царства.
|
возврати́сѧ ѿ персі́ды и҆ миді́и, и҆ вѡ́и ца́рстїи ходи́вшїи съ ни́мъ, и҆ ꙗ҆́кѡ и҆́щетъ прїѧ́ти ве́щы:
|
|
57
|
57
|
|
Тому поспішно пішов і сказав цареві, начальникам війська і вельможам: ми щодня терпимо нестачу і продовольства у нас мало, а місце, що обложене нами, — міцне, тим часом лежить на нас піклування про царство.
|
и҆ потща́сѧ поитѝ ѿ краегра́дїѧ и҆ глаго́лати ко царю̀ и҆ воево́дамъ си́лы и҆ къ мꙋжє́мъ: ѡ҆скꙋдѣва́емъ на всѧ́къ де́нь, и҆ пи́ща на́мъ ма́ла (є҆́сть), и҆ мѣ́сто, є҆́же ѡ҆бстои́мъ, оу҆твержде́но, и҆ надлежи́тъ на́мъ (стро́ити) ꙗ҆̀же ѡ҆ ца́рствѣ:
|
|
58
|
58
|
|
Отже, подамо правицю цим людям і укладемо з ними мир і з усім народом їхнім,
|
нн҃ѣ оу҆̀бо дади́мъ десни́цꙋ человѣ́кѡмъ тѣ̑мъ и҆ сотвори́мъ съ ни́ми ми́ръ и҆ со всѣ́ми людьмѝ и҆́хъ,
|
|
59
|
59
|
|
і дозволимо їм жити за законами їхніми, як колись; бо за свої закони, які ми скасували, вони роздратувалися і зробили все це.
|
и҆ оу҆ста́вимъ и҆̀мъ, да хо́дѧтъ въ зако́нѣхъ свои́хъ, ꙗ҆́коже пре́жде: ра́ди бо зако́нѡвъ свои́хъ, ꙗ҆̀же разрꙋши́хомъ, прогнѣ́вашасѧ и҆ сотвори́ша всѧ̑ сїѧ̑.
|
|
60
|
60
|
|
І угодне було це слово царю і начальникам, — і послав він до них, щоб укласти мир, що вони і прийняли;
|
И҆ оу҆го́дно бы́сть сло́во пред̾ царе́мъ и҆ нача̑лники, и҆ посла̀ къ ни̑мъ ми́ръ сотвори́ти. и҆ прїѧ́ша.
|
|
61
|
61
|
|
і клявся їм цар і начальники. Після цього вони вийшли з укріплення.
|
И҆ клѧ́тсѧ и҆̀мъ ца́рь и҆ нача̑лницы: ѡ҆ си́хъ и҆зыдо́ша и҆з̾ тверды́ни.
|
|
62
|
62
|
|
І зійшов цар на гору Сион і, оглянувши укріплені місця, зневажив клятву, якою клявся, і повелів зруйнувати стіни навкруги.
|
И҆ вни́де ца́рь въ го́рꙋ сїѡ́нъ и҆ ви́дѣ тверды́ню мѣ́ста: и҆ ѿве́ржесѧ клѧ́твы, є҆́юже клѧ́тсѧ, и҆ повелѣ̀ разори́ти стѣ́нꙋ ѡ҆́крестъ.
|
|
63
|
63
|
|
Потім поспішно вирушив і, повернувшись в Антиохію, він побачив, що Филип володіє містом, вступив з ним у битву і силою взяв місто.
|
И҆ ѿи́де тща́телнѡ и҆ возврати́сѧ во а҆нтїохі́ю, и҆ ѡ҆брѣ́те фїлі́ппа госпо́дствꙋюща над̾ гра́домъ, и҆ воева̀ на́нь, и҆ взѧ̀ гра́дъ нꙋ́ждею.
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.