Порівняти Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) з Біблія церковнослов'янською (unicode) - Глава 7

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Глава 7	Глава́ з҃

1	1
У сто п’ятдесят першому році вийшов з Рима Димитрій, син Селевка, і з небагатьма людьми ввійшов в одне приморське місто і там став царем.	Лѣ́та сто̀ пѧтьдесѧ́тъ пе́рвагѡ, и҆зы́де дими́трїй селеѵкі́евъ сы́нъ ѿ ри́ма, и҆ взы́де съ ма́лыми людьмѝ во гра́дъ примо́рскїй, и҆ воцари́сѧ та́мѡ.
2	2
Коли ж він входив у царський дім батьків своїх, військо схопило Антиоха і Лісія, щоб привести їх до нього.	И҆ бы́сть, є҆гда̀ вхожда́ше въ до́мъ ца́рства ѻ҆тє́цъ свои́хъ, ꙗ҆́ша си̑лы а҆нтїо́ха и҆ лѷсі́ю привестѝ и҆̀хъ къ немꙋ̀.
3	3
Це стало відомо йому, і він сказав: не показуйте мені облич їхніх.	И҆ оу҆вѣ́дана бы́сть є҆мꙋ̀ ве́щь, и҆ речѐ: не покажи́те мѝ ли́цъ и҆́хъ.
4	4
Тоді воїни вбили їх, і сів Димитрій на престолі царства свого.	И҆ оу҆би́ша и҆̀хъ во́ини, и҆ сѣ́де дими́трїй на престо́лѣ ца́рства своегѡ̀.
5	5
І прийшли до нього всі мужі беззаконні і нечестиві з ізраїльтян, і Алким був на чолі їх, домагаючись священства;	И҆ прїидо́ша къ немꙋ̀ всѝ мꙋ́жїе беззако́ннїи и҆ нечести́вїи ѿ і҆и҃лѧ, и҆ а҆лкі́мъ предвожда́ше и҆̀хъ, хотѧ́й жре́чествовати:
6	6
і звинувачували вони перед царем народ, говорячи: погубив Іуда і брати його друзів твоїх, і нас вигнали з землі нашої.	и҆ ѡ҆клевета́ша люді́й пред̾ царе́мъ, глаго́люще: погꙋбѝ і҆ꙋ́да и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀ всѣ́хъ дрꙋгѡ́въ твои́хъ и҆ на́съ расточѝ ѿ землѝ на́шеѧ:
7	7
Отже, пошли тепер мужа, якому ти довіряєш; нехай він піде і побачить усе руйнування, яке вони заподіяли нам і країні царя, і нехай покарає їх і всіх, хто допомагає їм.	нн҃ѣ оу҆̀бо послѝ мꙋ́жа, є҆мꙋ́же вѣ́риши, да и҆́детъ и҆ ви́дитъ и҆стреблє́нїѧ всѧ̑, ꙗ҆̀же сотворѝ на́мъ и҆ странѣ̀ ца́рстѣй, и҆ да мꙋ́читъ и҆̀хъ и҆ всѣ́хъ помога́ющихъ и҆̀мъ.
8	8
Цар обрав Вакхида з друзів царських, який керував по той бік ріки, був великий у царстві і вірний цареві,	И҆ и҆збра̀ ца́рь вакхі́да дрꙋ́га ца́рска, и҆́же госпо́дствоваше ѡ҆б̾ ѻ҆нꙋ̀ странꙋ̀ рѣкѝ, и҆ вели́каго въ ца́рствѣ и҆ вѣ́рна царе́ви,
9	9
і послав його і нечестивого Алкима, надавши йому священство, і повелів йому вчинити помсту синам Ізраїля.	и҆ посла̀ є҆го̀ и҆ а҆лкі́ма нечести́ваго, и҆ оу҆ста́ви є҆мꙋ̀ жре́чество, и҆ повелѣ̀ є҆мꙋ̀ сотвори́ти ѿмще́нїе въ сынѣ́хъ і҆и҃левыхъ.
10	10
Вони вирушили і прийшли у землю Юдейську з великим військом; і він послав до Іуди і братів його послів з мирною, але підступною пропозицією.	И҆ ѿидо́ша и҆ прїидо́ша съ си́лою ве́лїею въ зе́млю і҆ꙋ́динꙋ: и҆ посла̀ вѣ́стники ко і҆ꙋ́дѣ и҆ бра́тїи є҆гѡ̀ словесы̀ ми́рными съ ле́стїю.
11	11
Але вони не повірили словам їхнім, тому що бачили, що вони прийшли з великим військом.	И҆ не внѧ́ша словесє́мъ и҆́хъ: ви́дѣша бо, ꙗ҆́кѡ прїидо́ша съ си́лою ве́лїею.
12	12
До Алкима ж і Вакхида зійшлося зібрання книжників шукати справедливости.	И҆ собра́шасѧ ко а҆лкі́мꙋ и҆ вакхі́дꙋ собра̑нїѧ кни̑жникъ и҆зыска́ти пра́вєднаѧ.
13	13
Перші з синів Ізраїлевих були асидеї; вони шукали у них миру,	И҆ пе́рвїи а҆сїде́є бѣ́хꙋ въ сынѣ́хъ і҆и҃левыхъ, и҆ и҆ска́хꙋ ѿ ни́хъ ми́ра.
14	14
бо говорили: священик від племені Аарона прийшов разом з військом і не скривдить нас.	Реко́ша бо: человѣ́къ жре́цъ ѿ сѣ́мене а҆арѡ́нѧ прїи́де въ си́лахъ и҆ не и҆з̾ѡби́дитъ на́съ.
15	15
І він говорив з ними мирно і клявся їм, і сказав: ми не зробимо зла вам і друзям вашим.	И҆ глаго́ла съ ни́ми словеса̀ ми̑рна и҆ клѧ́тсѧ и҆̀мъ, глаго́лѧ: не возда́мъ ва́мъ ѕла̑ѧ, нижѐ дрꙋгѡ́мъ ва́шымъ. и҆ вѣ́роваша є҆мꙋ̀.
16	16
І вони повірили йому, а він, захопивши з них шістдесят чоловіків, умертвив їх в один день, як сказано у Писанні:	И҆ поима̀ ѿ ни́хъ шестьдесѧ́тъ мꙋже́й и҆ оу҆бѝ и҆̀хъ во є҆ди́нъ де́нь по словесѣ́хъ, ꙗ҆́коже пи́сано є҆́сть:
17	17
«тіла святих Твоїх і кров їх пролили навколо Єрусалима, і нíкому було поховати їх».	плѡ́ти прпⷣбныхъ твои́хъ и҆ крѡ́ви и҆́хъ пролїѧ́ша ѡ҆́крестъ і҆ерⷭ҇ли́ма, и҆ не бѣ̀ погреба́ѧй и҆̀хъ.
18	18
І напав від них страх і жах на весь народ, і говорили: немає у них істини і правди, бо вони порушили постанову і клятву, якою клялися.	И҆ нападѐ стра́хъ и҆́хъ и҆ тре́петъ на всѧ̑ лю́ди, ꙗ҆́кѡ реко́ша: нѣ́сть въ ни́хъ и҆́стины и҆ сꙋда̀: престꙋпи́ша бо оу҆ставле́нїе и҆ клѧ́твꙋ, є҆́юже клѧ́шасѧ.
19	19
Тоді Вакхид відступив від Єрусалима і розташувався станом при Визефі, і, пославши, упіймав багатьох мужів, які втікали від нього, і декого з народу, заколов і кинув їх у глибокий колодязь.	И҆ воздви́жесѧ вакхі́дъ ѿ і҆ерⷭ҇ли́ма и҆ ѡ҆полчи́сѧ въ визе́ѳѣ, и҆ посла̀ и҆ ꙗ҆́тъ мно́гихъ ѿстꙋпи́вшихъ ѿ негѡ̀ мꙋже́й и҆ нѣ́кїихъ ѿ люді́й, и҆ закла̀ и҆̀хъ, (и҆) въ кла́дѧзь вели́къ (вве́рже):
20	20
Потім, доручивши країну Алкиму і залишивши з ним військо на допомогу йому, Вакхид вирушив до царя.	и҆ врꙋчѝ странꙋ̀ а҆лкі́мꙋ и҆ ѡ҆ста́ви си́лꙋ въ по́мощь є҆мꙋ̀: и҆ ѿи́де вакхі́дъ ко царю̀.
21	21
Алким же домагався первосвященства.	И҆ подвиза́шесѧ а҆лкі́мъ ѡ҆ а҆рхїере́йствѣ.
22	22
І зібралися до нього всі, хто підбурював народ свій, і оволоділи землею Юдейською і зробили велику поразку в Ізраїлі.	И҆ собра́шасѧ къ немꙋ̀ всѝ возмꙋща́ющїи лю́ди своѧ̑, и҆ ѡ҆держа́ша зе́млю і҆ꙋ́динꙋ, и҆ сотвори́ша ꙗ҆́звꙋ вели́кꙋ во і҆и҃ли.
23	23
І побачив Іуда все зло, яке заподіяв Алким зі своїми спільниками синам Ізраїлевим, — більше, ніж язичники;	И҆ ви́дѣ і҆ꙋ́да всѧ̑ ѕла̑ѧ, ꙗ҆̀же сотворѝ а҆лкі́мъ, и҆ и҆̀же съ ни́мъ бѧ́хꙋ, сынѡ́мъ і҆и҃лєвымъ па́че ꙗ҆зы́кѡвъ.
24	24
і, обійшовши всі межі Юдеї, вчинив помсту відступникам, — і вони перестали входити у цю країну.	И҆ и҆зы́де во всѧ̑ предѣ́лы і҆ꙋдє́йскїѧ по ѡ҆́крестъ и҆ сотворѝ ѿмще́нїе на мꙋже́хъ ѿто́ргшихсѧ, и҆ преста́ша ходи́ти во странꙋ̀.
25	25
Коли ж Алким побачив, що Іуда і ті, що знаходилися з ним, підсилилися, і зрозумів, що не може протистояти їм, повернувся до царя і жорстоко звинувачував їх.	Є҆гда́ же оу҆ви́дѣ а҆лкі́мъ, ꙗ҆́кѡ оу҆крѣпи́сѧ і҆ꙋ́да и҆ и҆̀же съ ни́мъ, и҆ позна̀, ꙗ҆́кѡ не мо́жетъ противостоѧ́ти и҆̀мъ, и҆ возврати́сѧ ко царю̀ и҆ ѡ҆клевета̀ и҆̀хъ лꙋка́внѣ.
26	26
Тоді цар послав Никанора, одного зі славних вождів своїх, ненависника і ворога Ізраїля, і наказав йому знищити цей народ.	И҆ посла̀ ца́рь нїкано́ра, є҆ди́наго ѿ нача̑лникъ свои́хъ сла́вныхъ, и҆ ненави́дѧщаго и҆ враждꙋ́ющаго на і҆и҃лѧ, и҆ повелѣ̀ є҆мꙋ̀ и҆зби́ти лю́ди.
27	27
Никанор, прийшовши в Єрусалим з великим військом, послав до Іуди і братів його підступно зі словами мирними:	И҆ прїи́де нїкано́ръ во і҆ерⷭ҇ли́мъ съ си́лою вели́кою и҆ посла̀ ко і҆ꙋ́дѣ и҆ бра́тїи є҆гѡ̀ съ ле́стїю словесы̀ ми́рными, глаго́лѧ:
28	28
нехай не буде війни між мною і вами; я ввійду з небагатьма людьми, щоб бачити лиця ваші у мирі.	да не бꙋ́детъ бра́нь междꙋ̀ мно́ю и҆ ва́ми: прїидꙋ̀ съ мꙋ̑жы ма́лыми, да ви́ждꙋ лица̀ ва̑ша съ ми́ромъ.
29	29
І прийшов він до Іуди, і вітали вони один одного мирно; а тим часом воїни були готові схопити Іуду.	И҆ прїи́де ко і҆ꙋ́дѣ, и҆ поздравлѧ́хꙋ дрꙋ́гъ дрꙋ́га ми́рнѡ: и҆ во́ини оу҆гото́вани бѧ́хꙋ восхи́тити і҆ꙋ́дꙋ.
30	30
Іуді стало відомо, що він прийшов до нього з підступом, тому він убоявся його і не хотів більше бачити лиця його.	И҆ позна́сѧ сло́во і҆ꙋ́дѣ, ꙗ҆́кѡ съ ле́стїю прїи́де къ немꙋ̀: и҆ оу҆страши́сѧ ѿ негѡ̀ и҆ не восхотѣ̀ ктомꙋ̀ ви́дѣти лица̀ є҆гѡ̀.
31	31
Коли Никанор довідався, що намір його відкрився, виступив проти Іуди на битву біля Хафарсалами.	И҆ позна̀ нїкано́ръ, ꙗ҆́кѡ ѿкры́сѧ совѣ́тъ є҆гѡ̀, и҆ и҆зы́де во срѣ́тенїе і҆ꙋ́дѣ бра́нїю бли́з̾ харфарсара́ма.
32	32
І впало з тих, що були з Никанором, близько п’яти тисяч мужів, а інші втекли у місто Давидове.	И҆ падо́ша ѿ сꙋ́щихъ при нїкано́рѣ ꙗ҆́кѡ пѧ́ть ты́сѧщъ мꙋже́й, и҆ бѣжа́ша во гра́дъ даві́довъ.
33	33
Після того Никанор зійшов на гору Сион; і вийшли зі святилища деякі зі священиків і старійшин народу, щоб мирно вітати його і показати йому всепалення, що приноситься за царя.	И҆ по словесѣ́хъ си́хъ взы́де нїкано́ръ на го́рꙋ сїѡ́нъ: и҆ и҆зыдо́ша ѿ і҆ере́євъ ѿ ст҃ы́хъ и҆ ѿ старѣ́йшинъ людски́хъ поздра́вити є҆го̀ ми́рнѡ и҆ показа́ти є҆мꙋ̀ всесожже́нїе приноси́мое за царѧ̀.
34	34
Але він осміяв їх, наглумився з них й осквернив їх, і говорив зарозуміло,	И҆ порꙋга́сѧ и҆̀мъ и҆ посмѣѧ́сѧ и҆̀мъ, и҆ ѡ҆сквернѝ и҆̀хъ и҆ глаго́ла го́рдѡ.
35	35
і, поклявшися, з гнівом сказав: якщо не відданий буде нині Іуда і військо його в мої руки, то, коли повернуся благополучно, спалю дім цей. І пішов з великим гнівом.	И҆ клѧ́тсѧ съ ꙗ҆́ростїю, рекі́й: а҆́ще не преда́стсѧ і҆ꙋ́да и҆ во́ини є҆гѡ̀ въ рꙋ́ки моѧ̑ нн҃ѣ, и҆ бꙋ́детъ, є҆гда̀ возвращꙋ́сѧ въ ми́рѣ, сожгꙋ̀ хра́мъ се́й. и҆ и҆зы́де съ ꙗ҆́ростїю ве́лїею.
36	36
А священики ввійшли і стали перед лицем жертовника і храму, заплакали і сказали:	И҆ внидо́ша жерцы̀ и҆ ста́ша пред̾ лице́мъ ѻ҆лтарѧ̀ и҆ хра́ма и҆ пла́чꙋще реко́ша:
37	37
Ти, Господи, обрав дім цей, щоб на ньому нарікалось ім’я Твоє, і щоб він був домом молитви і моління для народу Твого.	ты̀, гдⷭ҇и, и҆збра́лъ є҆сѝ хра́мъ се́й, нарещи́сѧ и҆́мени твоемꙋ̀ въ не́мъ, да бꙋ́детъ хра́мъ моли́твы и҆ проше́нїѧ лю́демъ твои̑мъ:
38	38
Зроби помсту чоловікові цьому і війську його, і нехай упадуть вони від меча; згадай злохуління їхні і не дай їм залишатися надалі.	сотворѝ ѿмще́нїе на человѣ́цѣ се́мъ и҆ на во́ехъ є҆гѡ̀, и҆ да падꙋ́тъ мече́мъ: помѧнѝ хꙋлє́нїѧ и҆́хъ и҆ не да́ждь и҆̀мъ ѡ҆бита́лища.
39	39
І вийшов Никанор з Єрусалима і розташувався станом біля Вефорона, і пристало до нього тут військо сирійське.	И҆ и҆зы́де нїкано́ръ ѿ і҆ерⷭ҇ли́ма и҆ ѡ҆полчи́сѧ въ веѳѡрѡ́нѣ и҆ срѣ́те є҆го̀ си́ла сѵ́рска.
40	40
А Іуда з трьома тисячами мужів розташувався станом біля Адаси; і помолився Іуда, і сказав:	І҆ꙋ́да же прибли́жисѧ во а҆да́сꙋ съ тремѧ̀ ты́сѧщьми мꙋже́й. и҆ помоли́сѧ і҆ꙋ́да и҆ речѐ:
41	41
Господи! коли послані царя Ассирійського вимовляли злохуління, то прийшов ангел Твій і уразив з них сто вісімдесят п’ять тисяч.	и҆̀же по́слани бѧ́хꙋ ѿ царѧ̀ а҆ссѷрі́йскагѡ (сеннахирі́ма), гдⷭ҇и, є҆гда̀ похꙋ́лиша тѧ̀, и҆зы́де а҆́гг҃лъ тво́й и҆ поразѝ ѿ ни́хъ сто̀ ѻ҆́смьдесѧтъ пѧ́ть ты́сѧщъ:
42	42
Так знищи нині перед нами це полчище, нехай пізнають інші, що вони промовляли хулу на святині Твої, і суди їх за злобою їхньою.	та́кѡ сокрꙋшѝ ѡ҆полче́нїе сїѐ пред̾ на́ми дне́сь, и҆ да позна́ютъ про́чїи, ꙗ҆́кѡ ѕло̀ глаго́ла на ст҃а̑ѧ твоѧ̑, и҆ сꙋдѝ є҆мꙋ̀ по ѕло́бѣ є҆гѡ̀.
43	43
І вступили війська у битву в тринадцятий день місяця Адара, і розбите було військо Никанора, і він першим упав у битві.	И҆ сотвори́ша во́ини бра́нь въ третїйна́десѧть де́нь мцⷭ҇а а҆да́ра, и҆ сотре́сѧ ѡ҆полче́нїе нїкано́рово, и҆ падѐ са́мъ пе́рвый во бра́ни.
44	44
Коли ж воїни його побачили, що Никанор упав, то, покидавши зброю свою, кинулися навтіки.	Є҆гда́ же оу҆ви́дѣша вѡ́и є҆гѡ̀, ꙗ҆́кѡ падѐ нїкано́ръ, пове́ргше ѻ҆рꙋ̑жїѧ своѧ̑ бѣжа́ша.
45	45
І переслідували їх ізраїльтяни цілий день, від Адаса до самої Газири, і сурмили вслід їм вістовими трубами.	И҆ гна́ша и҆̀хъ пꙋ́ть днѐ є҆ди́нагѡ ѿ а҆да́са, до́ндеже прїитѝ въ гази́ръ, и҆ трꙋба́ми трꙋби́ша в̾слѣ́дъ и҆́хъ со знаме́нами.
46	46
І виходили з усіх навколишніх селищ юдейських і оточували їх, — і вони, обертаючись до тих, що переслідували їх, усі упали від меча, і жодного не залишилося з них.	И҆ и҆зыдо́ша ѿ всѣ́хъ се́лъ і҆ꙋде́йскихъ ѡ҆́крестъ и҆ заключи́ша и҆̀хъ рога́ми, и҆ возвраща́хꙋсѧ ті́и къ ни̑мъ и҆ падо́ша всѝ мече́мъ, и҆ не ѡ҆ста̀ ѿ ни́хъ ни є҆ди́нъ.
47	47
І взяли юдеї здобич їхню і награбоване ними, і відрубали голову Никанора і праву руку його, яку він простягав гордовито, і принесли і повісили перед Єрусалимом.	И҆ взѧ́ша кѡры́сти и҆́хъ и҆ плѣ́нъ, и҆ главꙋ̀ нїкано́ровꙋ ѿсѣко́ша, и҆ десни́цꙋ є҆гѡ̀, ю҆́же прострѐ го́рдѡ, и҆ принесо́ша и҆ повѣ́сиша проти́вꙋ і҆ерⷭ҇ли́ма.
48	48
Народ дуже радів і провів той день, як день великих веселощів;	И҆ возвесели́шасѧ лю́дїе ѕѣлѡ̀, и҆ сотвори́ша де́нь то́й де́нь весе́лїѧ вели́кагѡ,
49	49
і встановили щорічно святкувати цей день тринадцятого числа Адара.	и҆ оу҆ста́виша пра́здновати на всѧ́ко лѣ́то де́нь то́й третїйна́десѧть мцⷭ҇а а҆да́ра.
50	50
І заспокоїлася земля Юдейська на якийсь час.	И҆ оу҆молчѐ землѧ̀ і҆ꙋ́дина на дни̑ ма̑лы. Глава́ ̾ ́ И҆ слы́ша і҆ꙋ́да и҆́мѧ ри́млѧнъ, ꙗ҆́кѡ сꙋ́ть си́льни крѣ́постїю, и҆ ті́и благоволѧ́тъ ѡ҆ всѣ́хъ приложи́вшихсѧ къ ни̑мъ, и҆ є҆ли́цы прїи́дꙋтъ къ ни̑мъ, составлѧ́ютъ съ ни́ми дрꙋ́жбꙋ, и҆ ꙗ҆́кѡ сꙋ́ть си́льни крѣ́постїю. ̀ И҆ повѣ́даша є҆мꙋ̀ бра̑ни и҆́хъ и҆ мꙋ́жєства бла̑га, ꙗ҆̀же творѧ́тъ въ гала́тѣхъ, и҆ ꙗ҆́кѡ ѡ҆держа́ша и҆̀хъ и҆ приведо́ша и҆̀хъ под̾ да́нь: ҆ и҆ коли̑ка сотвори́ша во странѣ̀ і҆спані́йстѣй, є҆́же оу҆держа́ти рꙋды̑ сребра̀ и҆ зла́та, є҆́же та́мѡ: и҆ ѡ҆держа́ша всѧ́ко мѣ́сто совѣ́томъ свои́мъ и҆ долготерпѣ́нїемъ, ҆́ и҆ мѣ́сто бѣ̀ дале́че ѿстоѧ́що ѿ ни́хъ ѕѣлѡ̀: и҆ царе́й наше́дшихъ на ни́хъ ѿ кра́ѧ землѝ сотро́ша, и҆ порази́ша и҆̀хъ ꙗ҆́звою вели́кою, про́чїи же даю́тъ и҆̀мъ да́нь по всѧ̑ лѣ̑та: ҆̀ и҆ фїлі́ппа и҆ персе́а кїтїе́йскаго царѧ̀, и҆ воста́вшихъ на ни́хъ сокрꙋши́ша и҆̀хъ въ бра́ни и҆ ѡ҆держа́ша и҆̀хъ: ̑ и҆ а҆нтїо́ха вели́каго царѧ̀ а҆сі́йскаго, ше́дшаго проти́вꙋ и҆́хъ на бра́нь, и҆мꙋ́щаго сто̀ два́десѧть слонѡ́въ, ко́нники и҆ колєсни́цы и҆ си́лꙋ ве́лїю ѕѣлѡ̀, и҆ сотре́нъ бы́сть ѿ ни́хъ: ҃ и҆ ꙗ҆́ша є҆го̀ жи́ва, и҆ оу҆ста́виша, да дае́тъ и҆̀мъ то́й и҆ ца́рствꙋющїи по не́мъ да́нь вели́кꙋ, и҆ даѧ́ти зало́гъ и҆ оу҆ставле́нїе, ̾ и҆ странꙋ̀ і҆нді́йскꙋ и҆ миді́ю, и҆ лѷді́ю и҆ ѿ предо́брыхъ стра́нъ и҆́хъ, и҆ взѧ́вше и҆̀хъ ѿ негѡ̀ да́ша ѧ҆̀ є҆ѵме́нїю царю̀: ж҃ и҆ ꙗ҆́кѡ совѣща́ша сꙋ́щїи ѿ є҆лла́ды прїитѝ и҆ взѧ́ти и҆́хъ: и҆ оу҆вѣ́дано бы́сть сло́во тѣ̑мъ, ́о́ и҆ посла́ша на ни́хъ воево́дꙋ є҆ди́наго и҆ воева́ша на ни́хъ, и҆ падо́ша ѿ ни́хъ ꙗ҆́звенїи мно́зи, и҆ плѣни́ша же́нъ и҆́хъ и҆ ча̑дъ и҆́хъ, и҆ разгра́биша и҆̀хъ и҆ зе́млю и҆́хъ ѡ҆держа́ша, и҆ разори́ша тверды̑ни и҆́хъ и҆ порабо́тиша и҆̀хъ да́же до сегѡ̀ днѐ: ́́ и҆ прѡ́чаѧ ца̑рства и҆ ѻ҆́стровы, и҆̀же нѣ́когда проти́вишасѧ и҆̀мъ, и҆стреби́ша и҆ порабо́тиша и҆̀хъ: ́̀ съ дрꙋ́ги же свои́ми и҆ примирѧ́ющимисѧ къ ни̑мъ сохранѧ́хꙋ дрꙋ́жбꙋ, и҆ ѡ҆держа́хꙋ ца̑рства бли̑жнѧѧ и҆ да̑льнѧѧ, и҆ є҆ли́цы слы́шахꙋ и҆́мѧ и҆́хъ, боѧ́хꙋсѧ ѿ ни́хъ: ́҆ є҆ли̑цѣмъ же а҆́ще хотѧ́тъ помога́ти и҆ воцарѧ́ти, ца́рствꙋютъ: и҆ и҆̀хже а҆́ще хотѧ́тъ, премѣнѧ́ютъ: и҆ вознесо́шасѧ ѕѣлѡ̀: ́҆́ и҆ во всѣ́хъ си́хъ не возлага́ше ни є҆ди́нъ ѿ ни́хъ дїади́мы, ни ѡ҆блача́шесѧ въ порфѵ́рꙋ, є҆́же возвели́читисѧ ѡ҆ не́й: ́҆̀ и҆ совѣ́тнꙋю пала́тꙋ сотвори́ша себѣ̀, и҆ на всѧ́къ де́нь совѣ́товахꙋ въ не́й ѡ҆ мно́жествѣ (наро́дѡвъ) є҆́же благоꙋстроѧ́ти и҆̀хъ: ́̑ и҆ ввѣрѧ́ютъ є҆ди́номꙋ человѣ́кꙋ нача́лство своѐ по лѣ́тꙋ, и҆ госпо́дствовати все́ю земле́ю и҆́хъ, и҆ всѝ повинꙋ́ютсѧ є҆ди́номꙋ, и҆ нѣ́сть за́висти нижѐ рве́нїѧ въ ни́хъ. ́҃ И҆ и҆збра̀ і҆ꙋ́да є҆ѵполемо́на сы́на і҆ѡа́ннова, сы́на а҆ккѡ́сова, и҆ і҆а́сона сы́на є҆леаза́рова, и҆ посла̀ и҆̀хъ въ ри́мъ, соста́вити съ ни́ми дрꙋ́жбꙋ и҆ споборе́нїе, ́̾ и҆ є҆́же ѿѧ́ти ѿ ни́хъ и҆́го и҆́хъ, поне́же ви́дѣша ца́рство є҆́ллинское порабоща́ющее і҆и҃лѧ въ рабо́тꙋ. ́ж҃ И҆ и҆до́ша въ ри́мъ, пꙋ́ть же ве́лїй ѕѣлѡ̀, и҆ внидо́ша въ пала́тꙋ совѣ́тнꙋю, и҆ ѿвѣща́ша и҆ рѣ́ша: ̀о́ і҆ꙋ́да маккаве́й и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀ и҆ мно́жество і҆ꙋде́йское посла́ша на́съ къ ва́мъ соста́вити съ ва́ми дрꙋ́жбꙋ и҆ ми́ръ и҆ вписа́ти на́съ спобо́рниками и҆ дрꙋга́ми ва́шими. ̀́ И҆ оу҆го́дно бы́сть сло́во пред̾ ни́ми. ̀̀ И҆ сїѐ списа́нїе посла́нїѧ, є҆́же восписа́ша на дщи́цахъ мѣ́дѧныхъ и҆ посла́ша во і҆ерⷭ҇ли́мъ бы́ти оу҆ ни́хъ та́мѡ въ па́мѧть ми́ра и҆ спобо́рства: ̀҆ бла́го да бꙋ́детъ ри́млѧнѡмъ и҆ ꙗ҆зы́кꙋ і҆ꙋде́йскꙋ на мо́ри и҆ на землѝ въ вѣ́къ, ѻ҆рꙋ́жїе же и҆ вразѝ дале́че да бꙋ́дꙋтъ ѿ ни́хъ: ̀҆́ а҆́ще же настꙋ́питъ бра́нь ри́млѧнѡмъ пе́рвѣе и҆лѝ всѣ̑мъ спобо́рникѡмъ и҆́хъ во все́мъ госпо́дствѣ и҆́хъ, ̀҆̀ спобо́ретъ ꙗ҆зы́къ і҆ꙋде́йскїй, ꙗ҆́коже вре́мѧ ѡ҆предѣли́тъ и҆̀мъ, се́рдцемъ по́лнымъ: ̀̑ и҆ ра́тꙋющымъ не дадꙋ́тъ, нижѐ ссꙋ́дѧтъ пшени́цею, ѻ҆рꙋ́жїемъ, сребро́мъ, кораблѧ́ми, ꙗ҆́коже оу҆го́дно ри́млѧнѡмъ, и҆ сохранѧ́тъ за́пѡвѣди и҆́хъ ничто́же взе́млюще: ̀҃ та́кожде а҆́ще и҆ ꙗ҆зы́кꙋ і҆ꙋде́йскꙋ пре́жде слꙋчи́тсѧ бра́нь, помо́гꙋтъ ри́млѧне ѿ дꙋшѝ, ꙗ҆́коже и҆̀мъ вре́мѧ ѡ҆предѣли́тъ: ̀̾ и҆ спобора́ющымъ не да́стсѧ пшени́ца, ѻ҆рꙋ́жїе, сребро̀, корабли̑, ꙗ҆́коже оу҆го́дно ри́млѧнѡмъ: и҆ сохранѧ́ти за́пѡвѣди и҆́хъ, и҆ без̾ ле́сти. ̀ж҃ По си̑мъ словесє́мъ оу҆ста́виша ри́млѧне лю́демъ і҆ꙋдє́йскимъ. ҆о́ А҆́ще же по словесѣ́хъ си́хъ совѣща́ютсѧ сі́и и҆ ѻ҆́нїи приложи́ти и҆лѝ ѿѧ́ти нѣ́что, сотворѧ́тъ ѿ произволе́нїѧ своегѡ̀, и҆ є҆́же а҆́ще приложа́тъ и҆лѝ ѿи́мꙋтъ, бꙋ́дꙋтъ твєрда̀. ҆́ А҆ ѡ҆ ѕло́бахъ, ꙗ҆̀же ца́рь дими́трїй твори́тъ въ ни́хъ, писа́хомъ є҆мꙋ̀, глаго́люще: вскꙋ́ю ѡ҆тѧготи́лъ є҆сѝ и҆́го твоѐ на дрꙋ́ги на́шѧ спобо́рники і҆ꙋдє́и; ҆̀ а҆́ще оу҆̀бо па́ки прибѣ́гнꙋтъ къ на́мъ на тѧ̀, сотвори́мъ и҆̀мъ сꙋ́дъ и҆ ѡ҆полчи́мсѧ на тѧ̀ мо́ремъ и҆ земле́ю. Глава́ ж҃ ́ И҆ слы́ша дими́трїй, ꙗ҆́кѡ падѐ нїкано́ръ и҆ си̑лы є҆гѡ̀ во бра́ни, и҆ приложѝ вакхі́да и҆ а҆лкі́ма па́ки посла́ти во і҆ꙋде́ю, и҆ десны́й ро́гъ съ ни́ми. ̀ И҆ и҆до́ша пꙋте́мъ, и҆́же (веде́тъ) въ галга̑лы, и҆ ѡ҆полчи́шасѧ на месалѡ́ѳъ, и҆́же є҆́сть во а҆рви́лѣхъ, и҆ взѧ́ша є҆го̀, и҆ поби́ша дꙋ́шъ человѣ́ческихъ мно́гѡ. ҆ И҆ въ мцⷭ҇ъ пе́рвый лѣ́та сто̀ пѧтьдесѧ́тъ втора́гѡ, пристꙋпи́ша во́ини ко і҆ерⷭ҇ли́мꙋ, ҆́ и҆ воста́ша и҆ и҆до́ша въ вере́ю въ два́десѧти ты́сѧщахъ мꙋже́й и҆ двѣ̀ ты́сѧщы ко́нникѡвъ. ҆̀ І҆ꙋ́да же бѣ̀ ѡ҆полче́нъ во є҆лаа́сѣ, и҆ трѝ ты́сѧщы мꙋже́й и҆збра́нныхъ съ ни́мъ. ̑ И҆ ви́дѣша мно́жество си́лъ, ꙗ҆́кѡ мнѡ́ги сꙋ́ть, и҆ оу҆страши́шасѧ ѕѣлѡ̀: и҆ и҆збѣго́ша мно́зи ѿ полка̀, и҆ не ѡ҆ста́сѧ ѿ ни́хъ то́кмѡ ѻ҆́смь сѡ́тъ мꙋже́й. ҃ И҆ ви́дѣ і҆ꙋ́да, ꙗ҆́кѡ расточи́сѧ по́лкъ є҆гѡ̀, и҆ бра́нь ѡ҆скорблѧ́ше є҆го̀: и҆ сокрꙋши́сѧ се́рдцемъ, ꙗ҆́кѡ не и҆мѣ́ѧше вре́мене собра́ти и҆̀хъ, ̾ и҆ ѡ҆слабѣ̀ и҆ речѐ ѡ҆ста́вшымъ: воста́немъ и҆ взы́демъ на сꙋпоста́ты на́шѧ, а҆́ще мо́жемъ ра́товати проти́вꙋ и҆́хъ. ж҃ И҆ ѿвраща́хꙋ є҆го̀ рекꙋ́ще: не мо́жемъ, но спасе́мъ то́кмѡ дꙋ́шы своѧ̑ нн҃ѣ, и҆ возврати́мсѧ со бра́тїею на́шею, и҆ ѡ҆полчи́мсѧ на ни́хъ: мы́ же ма́ли. ́о́ И҆ речѐ і҆ꙋ́да: не бꙋ́ди мѝ сотвори́ти ве́щь сїю̀, є҆́же бѣжа́ти ѿ ни́хъ: и҆ а҆́ще прибли́жисѧ вре́мѧ на́ше, оу҆́мремъ мꙋ́жественнѡ ра́ди бра́тїи на́шеѧ и҆ не ѡ҆ста́вимъ вины̀ сла́вѣ на́шей. ́́ И҆ воздви́жесѧ си́ла ѿ полка̀ и҆ ста̀ во срѣ́тенїе и҆̀мъ, и҆ разлꙋчи́шасѧ кѡ́нницы на двѣ̀ ча̑сти, и҆ пра́щницы и҆ стрѣлцы̀ пред̾идѧ́хꙋ си́лѣ, и҆ предподви́жницы всѝ си́льнїи. ́̀ Вакхі́дъ же бѣ̀ на деснѣ́мъ ро́зѣ, и҆ прибли́жисѧ по́лкъ ѿ двою̀ странꙋ̑, и҆ возглаша́хꙋ трꙋба́ми. ́҆ И҆ вострꙋби́ша, и҆̀же бѧ́хꙋ ѿ страны̀ і҆ꙋ́дины, и҆ ті́и трꙋба́ми: и҆ поколеба́сѧ землѧ̀ ѿ гла́са ѡ҆полче́нїй. и҆ бы́сть бра́нь сраже́на ѿ оу҆́тра да́же до ве́чера. ́҆́ И҆ ви́дѣ і҆ꙋ́да, ꙗ҆́кѡ вакхі́дъ и҆ крѣ́пость полка̀ въ десны́хъ: и҆ собра́шасѧ къ немꙋ̀ всѝ крѣ́пцыи се́рдцемъ: ́҆̀ и҆ сотре́сѧ десны́й ро́гъ ѿ ни́хъ, и҆ гна́ше в̾слѣ́дъ и҆́хъ да́же до горы̀ а҆зѡ́та. ́̑ И҆ сꙋ́щїи въ лѣ́вѣмъ ро́зѣ ви́дѣша, ꙗ҆́кѡ сотре́сѧ десны́й ро́гъ, и҆ ѡ҆брати́шасѧ по стопа́мъ і҆ꙋ̑динымъ и҆ сꙋ́щихъ съ ни́мъ созадѝ. ́҃ И҆ ѡ҆тѧгчи́сѧ бра́нь, и҆ падо́ша ꙗ҆́звени мно́зи ѿ си́хъ и҆ ѿ тѣ́хъ: ́̾ и҆ і҆ꙋ́да падѐ, про́чїи же бѣжа́ша. ́ж҃ И҆ взѧ́ста і҆ѡнаѳа́нъ и҆ сі́мѡнъ і҆ꙋ́дꙋ бра́та своего̀ и҆ погребо́ста є҆го̀ во гро́бѣ ѻ҆тє́цъ є҆гѡ̀ въ мѡди́нѣ. ̀о́ И҆ пла́кашасѧ ѡ҆ не́мъ и҆ рыда́ше є҆го̀ ве́сь і҆и҃ль пла́чемъ ве́лїимъ, и҆ сѣ́товахꙋ дни̑ мнѡ́ги и҆ реко́ша: ̀́ ка́кѡ падѐ си́льный спаса́ѧй і҆и҃лѧ; ̀̀ Прѡ́чаѧ же слове́съ и҆ бра́ней і҆ꙋ́диныхъ и҆ благи́хъ мꙋ́жествъ, и҆̀хже сотворѝ, и҆ вели́чєства є҆гѡ̀, не сꙋ́ть пи̑сана: мнѡ́га бо бѧ́хꙋ ѕѣлѡ̀. ̀҆ И҆ бы́сть по преставле́нїи і҆ꙋ́динѣ, пронико́ша беззако́ннїи во всѣ́хъ предѣ́лѣхъ і҆и҃левыхъ, и҆ прозѧбо́ша всѝ дѣ́лающїи беззако́нїе. ̀҆́ Во дни̑ ѡ҆́ны бы́сть гла́дъ вели́къ ѕѣлѡ̀, и҆ ѿстꙋпѝ страна̀ съ ни́ми. ̀҆̀ И҆ и҆збра̀ вакхі́дъ нечести́выхъ мꙋже́й и҆ поста́ви и҆̀хъ госпо́дїѧми страны̀. ̀̑ И҆ и҆ска́хꙋ и҆ и҆спыта́хꙋ дрꙋгѡ́въ і҆ꙋ́диныхъ и҆ привожда́хꙋ тѣ́хъ къ вакхі́дꙋ: и҆ мстѧ́ше и҆̀мъ и҆ посмѣва́шесѧ и҆̀мъ. ̀҃ И҆ бы́сть ско́рбь вели́ка во і҆и҃ли, ꙗ҆́же не бы́сть ѿ дні́й, въ ни́хже не ꙗ҆ви́сѧ прⷪ҇ро́къ во і҆и҃ли. ̀̾ И҆ собра́шасѧ всѝ дрꙋ́зи і҆ꙋ̑дины и҆ реко́ша і҆ѡнаѳа́нꙋ: ̀ж҃ ѿне́лѣже бра́тъ тво́й і҆ꙋ́да сконча́сѧ, и҆ мꙋ́жъ подо́бенъ є҆мꙋ̀ нѣ́сть и҆зы́ти проти́вꙋ врагѡ́въ и҆ вакхі́да и҆ враждꙋ́ющихъ ꙗ҆зы́кꙋ на́шемꙋ: ҆о́ нн҃ѣ оу҆̀бо тебѐ дне́сь и҆збра́хомъ, є҆́же бы́ти вмѣ́стѡ є҆гѡ̀ на́мъ въ нача́лника и҆ вожда̀, є҆́же ра́товати во бра́ни на́шей. ҆́ И҆ прїѧ̀ і҆ѡнаѳа́нъ во вре́мѧ ѻ҆́но нача́лство и҆ воста̀ вмѣ́стѡ і҆ꙋ́ды бра́та своегѡ̀. ҆̀ И҆ позна̀ вакхі́дъ и҆ и҆ска́ше є҆го̀ оу҆би́ти. ҆҆ И҆ позна̀ і҆ѡнаѳа́нъ и҆ сі́мѡнъ бра́тъ є҆гѡ̀ и҆ всѝ и҆̀же съ ни́мъ (бѧ́хꙋ), и҆ побѣго́ша въ пꙋсты́ню ѳекꙋ́е, и҆ ѡ҆полчи́шасѧ при водѣ̀ рва̀ а҆сфа́ра. ҆҆́ И҆ позна̀ вакхі́дъ въ де́нь сꙋббѡ́тъ, и҆ пре́йде са́мъ и҆ всѝ вѡ́и є҆гѡ̀ ѡ҆б̾ ѻ҆нꙋ̀ странꙋ̀ і҆ѻрда́на. ҆҆̀ И҆ посла̀ і҆ѡнаѳа́нъ бра́та своего̀ вожда̀ наро́дꙋ и҆ молѝ навате́ѡвъ дрꙋгѡ́въ свои́хъ предста́вити и҆̀мъ приготовле́нїе и҆́хъ мно́гое. ҆̑ И҆ и҆зыдо́ша сы́нове і҆амврі̑ины ѿ мида́вы, и҆ ꙗ҆́ша і҆ѡа́нна и҆ всѧ̑ є҆ли̑ка и҆мѣ̀, и҆ ѿидо́ша и҆мꙋ́ще та̑. ҆҃ По словесѣ́хъ же си́хъ возвѣсти́ша і҆ѡнаѳа́нꙋ и҆ сі́мѡнꙋ бра́тꙋ є҆гѡ̀, ꙗ҆́кѡ сы́нове і҆амврі̑ины творѧ́тъ бра́къ вели́кїй и҆ ведꙋ́тъ невѣ́стꙋ ѿ надава́ѳа, дще́рь є҆ди́нагѡ ѿ вели́кихъвельмо́жъ ханаа́нскихъ, съ го́рдостїю ве́лїею. ҆̾ И҆ помѧнꙋ́ша і҆ѡа́нна бра́та своего̀, и҆ взыдо́ша, и҆ скры́шасѧ под̾ сѣ́нїю горы̀: ҆ж҃ и҆ воздви́гнꙋша ѻ҆́чи своѝ и҆ ви́дѣша, и҆ сѐ, пли́щь и҆ оу҆гото́ванїе мно́гое, и҆ жени́хъ и҆зы́де и҆ дрꙋ́зи є҆гѡ̀ и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀ бо срѣ́тенїе и҆̀мъ съ тѷмпа̑ны и҆ мꙋсїкі́ами и҆ ѻ҆рꙋ̑жїи мно́гими: ҆́о́ и҆ воста́ша на ни́хъ ѿ заса́ды и҆̀же при і҆ѡнаѳа́нѣ и҆ оу҆би́ша и҆̀хъ, и҆ падо́ша ꙗ҆́звени мно́зи, про́чїи же бѣго́ша въ го́рꙋ: и҆ взѧ́ша всѧ̑ коры̑сти и҆́хъ. ҆́́ И҆ ѡ҆брати́сѧ бра́къ въ сѣ́тованїе, и҆ гла́съ мꙋсїкі́и и҆́хъ въ пла́чь. ҆́̀ И҆ ѿмсти́ша ѿмще́нїе кро́ве бра́та своегѡ̀ и҆ возврати́шасѧ на бре́гъ і҆ѻрда́нскїй. ҆́҆ И҆ слы́ша вакхі́дъ и҆ прїи́де въ де́нь сꙋббѡ́тный да́же до брегѡ́въ і҆ѻрда́нскихъ съ си́лою мно́гою. ҆́҆́ И҆ речѐ ко свои̑мъ і҆ѡнаѳа́нъ: воста́немъ нн҃ѣ и҆ ѡ҆полчи́мсѧ за дꙋ́шы на́шѧ, нѣ́сть бо дне́сь ꙗ҆́коже вчера̀ и҆ тре́тїѧгѡ днѐ: ҆́҆̀ се́ бо, бра́нь проти́вꙋ на́съ и҆ созадѝ на́съ: вода́ же і҆ѻрда́нскаѧ сю́дꙋ и҆ сю́дꙋ, и҆ бла́то и҆ лѣ́съ, и҆ нѣ́сть мѣ́ста, є҆́же оу҆клони́тисѧ: ҆́̑ нн҃ѣ оу҆̀бо возопі́йте на нб҃о, да и҆зба́витесѧ ѿ рꙋ́къ врагѡ́въ ва́шихъ. и҆ срази́сѧ бра́нь. ҆́҃ И҆ прострѐ і҆ѡнаѳа́нъ рꙋ́кꙋ свою̀ оу҆би́ти вакхі́да, и҆ оу҆клони́сѧ и҆ негѡ̀ вспѧ́ть. ҆́̾ И҆ вскочѝ і҆ѡнаѳа́нъ и҆ и҆̀же съ ни́мъ во і҆ѻрда́нъ, и҆ преплыва́хꙋ на ѡ҆б̾ ѻ҆нꙋ̀ странꙋ̀, и҆ не преидо́ша по ни́хъ і҆ѻрда́на. ҆́ж҃ И҆ падо́ша ѿ страны̀ вакхі́дины днѐ ѻ҆́нагѡ ꙗ҆́кѡ ты́сѧща мꙋже́й. ҆̀о́ И҆ возврати́сѧ во і҆ерⷭ҇ли́мъ и҆ созда̀ гра́ды твє́рды во і҆ꙋде́и, тверды́ню во і҆ерїхѡ́нѣ и҆ ꙗ҆́же во є҆ммаꙋ́мѣ и҆ веѳѡрѡ́нѣ, и҆ веѳи́ли и҆ ѳемна́ѳѣ, и҆ фараѳѡ́нѣ и҆ тефѡ́нѣ, со стѣна́ми высо́кими и҆ врата́ми и҆ заво́рами, ҆̀́ и҆ поста́ви стра́жꙋ въ ни́хъ, є҆́же враждова́ти і҆и҃лю: ҆̀̀ и҆ оу҆твердѝ гра́дъ и҆́же въ веѳсꙋ́рѣ, и҆ газа́рꙋ, и҆ краегра́дїе, и҆ поста́ви въ ни́хъ си̑лы и҆ предложе́нїе бра́шенъ: ҆̀҆ и҆ взѧ̀ сы́ны вождѡ́въ страны̀ въ зало́гъ и҆ посадѝ и҆̀хъ въ краегра́дїи во і҆ерⷭ҇ли́мѣ под̾ стра́жею. ҆̀҆́ И҆ въ лѣ́то сто̀ пѧтьдесѧ́тъ тре́тїе мцⷭ҇а втора́гѡ, заповѣ́да а҆лкі́мъ разори́ти стѣ́нꙋ двора̀ ст҃ы́хъ внꙋ́треннѧгѡ, и҆ разорѝ дѣла̀ прⷪ҇ро́кѡвъ, и҆ нача̀ разорѧ́ти. ҆̀҆̀ Во вре́мѧ ѻ҆́но пораже́нъ бы́сть а҆лкі́мъ, и҆ воспѧти́шасѧ дѣла̀ є҆гѡ̀, и҆ загради́шасѧ оу҆ста̀ є҆гѡ̀, и҆ разслабѣ̀ и҆ не можа́ше ктомꙋ̀ глаго́лати сло́ва и҆ заповѣ́дати ѡ҆ до́мѣ свое́мъ. ҆̀̑ И҆ оу҆́мре а҆лкі́мъ во вре́мѧ ѻ҆́но съ мꙋ́кою ве́лїею. ҆̀҃ И҆ ви́дѣ вакхі́дъ, ꙗ҆́кѡ оу҆́мре а҆лкі́мъ, и҆ возврати́сѧ ко царю̀. и҆ оу҆молча̀ землѧ̀ і҆ꙋ́дина лѣ̑та два̀. ҆̀̾ И҆ совѣща́ша всѝ беззакѡ́нницы рекꙋ́ще: сѐ, і҆ѡнаѳа́нъ и҆ и҆̀же съ ни́мъ въ поко́и ѡ҆бита́ютъ оу҆пова́юще: нн҃ѣ оу҆̀бо наведе́мъ вакхі́да, и҆ поима́етъ и҆̀хъ всѣ́хъ во є҆ди́нꙋ но́щь. ҆̀ж҃ И҆ ше́дше совѣща́шасѧ съ ни́мъ. ̑о́ И҆ воста̀ и҆тѝ съ си́лою мно́гою и҆ посла̀ є҆пїстѡ́лїи та́й всѣ̑мъ спобори́телємъ є҆гѡ̀, и҆̀же во і҆ꙋде́и, да и҆́мꙋтъ і҆ѡнаѳа́на и҆ сꙋ́щихъ съ ни́мъ. и҆ не возмого́ша, ꙗ҆́кѡ позна́сѧ и҆̀мъ совѣ́тъ и҆́хъ. ̑́ И҆ ꙗ҆́ша ѿ мꙋже́й страны̀ нача́лникѡвъ ѕло́бы пѧтьдесѧ́тъ мꙋже́й и҆ оу҆би́ша и҆̀хъ. ̑̀ И҆ ѿи́де і҆ѡнаѳа́нъ и҆ сі́мѡнъ и҆ и҆̀же съ ни́ми въ веѳвасі́ю, ꙗ҆́же въ пꙋсты́ни, и҆ созда̀ разорє́наѧ є҆ѧ̀ и҆ оу҆крѣпѝ ю҆̀. ̑҆ И҆ позна̀ вакхі́дъ, и҆ собра̀ всѐ мно́жество своѐ, и҆ сꙋ́щымъ ѿ і҆ꙋде́и возвѣстѝ. ̑҆́ И҆ ше́дъ ѡ҆полчи́сѧ на веѳвасі́ю, и҆ воева́ше ю҆̀ дни̑ мнѡ́ги, и҆ сотворѝ миха̑ны. ̑҆̀ И҆ ѡ҆ста́ви і҆ѡнаѳа́нъ сі́мѡна бра́та своего̀ во гра́дѣ, и҆ и҆зы́де во странꙋ̀, и҆ и҆зы́де въ числѣ̀. ̑̑ И҆ поразѝ ѻ҆доми́ра и҆ бра́тїю є҆гѡ̀ и҆ сынѡ́въ фасїрѡ́нихъ въ жили́щихъ и҆́хъ, и҆ нача̀ и҆збива́ти и҆ восходи́ти въ си́лахъ. ̑҃ Сі́мѡнъ же и҆ и҆̀же съ ни́мъ и҆зыдо́ша и҆з̾ гра́да и҆ пожго́ша миха̑ны, ̑̾ и҆ ра́товахꙋ проти́вꙋ вакхі́да, и҆ сотре́сѧ ѿ ни́хъ, и҆ ѡ҆ѕлоблѧ́хꙋ є҆го̀ ѕѣлѡ̀, ꙗ҆́кѡ бѣ̀ совѣ́тъ є҆гѡ̀ и҆ похо́дъ є҆гѡ̀ вотщѐ. ̑ж҃ И҆ прогнѣ́васѧ ꙗ҆́ростїю на мꙋже́й беззако́нныхъ, совѣ́товавшихъ є҆мꙋ̀ прїитѝ во странꙋ̀, и҆ оу҆бѝ ѿ ни́хъ мно́гихъ, и҆ совѣща́сѧ ѿитѝ въ зе́млю свою̀. ҃о́ И҆ позна̀ і҆ѡнаѳа́нъ и҆ посла̀ къ немꙋ̀ старѣ́йшинъ соста́витими́ръ съ ни́мъ и҆ ѿда́ти и҆̀мъ плѣ́нъ. ҃́ И҆ прїѧ̀, и҆ сотворѝ по словесє́мъ є҆гѡ̀, и҆ клѧ́тсѧ є҆мꙋ̀ не и҆ска́ти є҆мꙋ̀ ѕла̀ во всѧ̑ дни̑ живота̀ є҆гѡ̀. ҃̀ И҆ ѿдадѐ є҆мꙋ̀ плѣ́нъ, є҆го́же пре́жде плѣнѝ ѿ землѝ і҆ꙋ́дины: и҆ возвра́щьсѧ ѿи́де въ зе́млю свою̀ и҆ не приложѝ ктомꙋ̀ прїитѝ въ предѣ́лы и҆́хъ. ҃҆ И҆ преста̀ ме́чь ѿ і҆и҃лѧ. и҆ ѡ҆бита̀ і҆ѡнаѳа́нъ въ махма́сѣ: и҆ нача̀ і҆ѡнаѳа́нъ сꙋди́ти лю́ди и҆ и҆стребѝ нечести́выхъ ѿ і҆и҃лѧ. Глава́ ́о́ ́ И҆ въ лѣ́то сто̀ шестьдесѧ́тое взы́де а҆леѯа́ндръ сы́нъ а҆нтїо́ховъ є҆пїфа́нъ и҆ ѡ҆держа̀ птолемаі́дꙋ: и҆ прїѧ́ша є҆го̀, и҆ ца́рствова та́мѡ. ̀ И҆ слы́ша дими́трїй ца́рь, и҆ собра̀ во́євъ мно́гѡ ѕѣлѡ̀, и҆ и҆зы́де проти́вꙋ є҆мꙋ̀ на бра́нь. ҆ И҆ посла̀ дими́трїй ко і҆ѡнаѳа́нꙋ є҆пїстѡ́лїи словесы̀ ми́рными, велича́ѧ є҆го̀. ҆́ Рече́ бо: предвари́мъ сотвори́ти ми́ръ съ ни́мъ, пре́жде не́же сотвори́тъ со а҆леѯа́ндромъ проти́вꙋ на́съ: ҆̀ воспомѧ́нетъ бо всѧ̑ ѕла̑ѧ, ꙗ҆̀же сотвори́хомъ на него̀ и҆ на бра́тїю є҆гѡ̀ и҆ на ꙗ҆зы́къ є҆гѡ̀. ̑ И҆ дадѐ є҆мꙋ̀ вла́сть собира́ти во́ины и҆ оу҆готовлѧ́ти ѻ҆рꙋ̑жїѧ, и҆ бы́ти є҆мꙋ̀ дрꙋ́гомъ є҆гѡ̀, и҆ зало́гъ, и҆́же бѣ̀ въ краегра́дїи, повелѣ̀ ѿда́ти є҆мꙋ̀. ҃ И҆ прїи́де і҆ѡнаѳа́нъ во і҆ерⷭ҇ли́мъ и҆ прочтѐ є҆пїстѡ́лїи во оу҆слы́шанїе всѣ̑мъ лю́демъ и҆ и҆̀же ѿ краегра́дїѧ. ̾ И҆ оу҆страши́шасѧ стра́хомъ ве́лїимъ, є҆гда̀ оу҆слы́шаша, ꙗ҆́кѡ дадѐ є҆мꙋ̀ ца́рь вла́сть собира́ти во́ины. ж҃ И҆ преда́ша и҆̀же ѿ краегра́дїѧ і҆ѡнаѳа́нꙋ зало́гъ, и҆ ѿдадѐ и҆̀хъ роди́телємъ и҆́хъ. ́о́ И҆ ѡ҆бита̀ і҆ѡнаѳа́нъ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, и҆ нача̀ созида́ти и҆ ѡ҆бновлѧ́ти гра́дъ, ́́ и҆ речѐ ко творѧ́щымъ дѣла̀ созида́ти стѣ́ны и҆ го́рꙋ сїѡ́нъ ѡ҆́крестъ ѿ ка́менїй четвероꙋго́лныхъ ко оу҆твержде́нїю, и҆ сотвори́ша си́це. ́̀ И҆ побѣго́ша и҆ноплемє́нницы, и҆̀же бѧ́хꙋ въ тверды́нехъ, ꙗ҆̀же созда̀ вакхі́дъ: ́҆ и҆ ѡ҆ста́ви кі́йждо мѣ́сто своѐ и҆ ѿи́де въ зе́млю свою̀. ́҆́ Ѻ҆ба́че въ веѳсꙋ́рѣ ѡ҆ста́шасѧ нѣ́цыи ѿ ѡ҆ста́вльшихъ зако́нъ и҆ за́пѡвѣди (бж҃їѧ): бѣ́ бо и҆̀мъ оу҆бѣ́жище. ́҆̀ И҆ слы́ша а҆леѯа́ндръ ца́рь ѡ҆бѣща̑нїѧ, є҆ли̑ка посла̀ дими́трїй і҆ѡнаѳа́нꙋ, и҆ повѣ́даша є҆мꙋ̀ бра̑ни и҆ мꙋ́жєства, ꙗ҆̀же сотворѝ то́й и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀, и҆ трꙋды̀, ꙗ҆̀же и҆мѣ́хꙋ. ́̑ И҆ речѐ: є҆да̀ ѡ҆брѧ́щемъ ко́его мꙋ́жа такова̀; и҆ нн҃ѣ сотвори́мъ є҆го̀ въ дрꙋ́га и҆ спобо́рника на́шего. ́҃ И҆ написа̀ є҆пїстѡ́лїи и҆ посла̀ є҆мꙋ̀ по словесє́мъ си̑мъ, глаго́лѧ: ́̾ ца́рь а҆леѯа́ндръ бра́тꙋ і҆ѡнаѳа́нꙋ ра́доватисѧ: ́ж҃ слы́шахомъ ѡ҆ тебѣ̀, ꙗ҆́кѡ мꙋ́жъ си́ленъ є҆сѝ крѣ́постїю и҆ оу҆го́денъ є҆сѝ бы́ти на́мъ дрꙋ́гъ: ̀о́ и҆ нн҃ѣ поста́вихомъ тѧ̀ дне́сь а҆рхїере́а ꙗ҆зы́ка твоегѡ̀, и҆ є҆́же дрꙋ́гомъ царе́вымъ нарица́тисѧ (и҆ посла̀ є҆мꙋ̀ порфѵ́рꙋ и҆ вѣне́цъ зла́тъ), и҆ мꙋ́дрствовати та̑ѧжде съ на́ми и҆ снабдѣва́ти дрꙋ́жбꙋ къ на́мъ. ̀́ И҆ ѡ҆блече́сѧ і҆ѡнаѳа́нъ во свѧтꙋ́ю ри́зꙋ седма́гѡ мцⷭ҇а лѣ́та сто̀ шестьдесѧ́тагѡ, въ де́нь пра́здника сѣнопотче́нїѧ, и҆ собра̀ си̑лы и҆ оу҆гото́ва ѻ҆рꙋ̑жїѧ мнѡ́га. ̀̀ И҆ слы́ша дими́трїй словеса̀ сїѧ̑, и҆ ѡ҆печа́лисѧ ѕѣлѡ̀, и҆ речѐ: ̀҆ что̀ сїѐ сотвори́хомъ, ꙗ҆́кѡ предварѝ на́съ а҆леѯа́ндръ соста́вити дрꙋ́жбꙋ со і҆ꙋдє́и во оу҆твержде́нїе; ̀҆́ напишꙋ̀ и҆ а҆́зъ и҆̀мъ словеса̀ проси́тєлнаѧ и҆ возвышє́нїѧ и҆ да́ры, ꙗ҆́кѡ да бꙋ́дꙋтъ со мно́ю въ по́мощь. ̀҆̀ И҆ написа̀ и҆̀мъ по словесє́мъ си̑мъ: ца́рь дими́трїй ꙗ҆зы́кꙋ і҆ꙋде́йскомꙋ ра́доватисѧ: ̀̑ поне́же сохрани́сте завѣ́ты къ на́мъ и҆ пребыва́сте въ дрꙋ́жбѣ на́шей и҆ не пристꙋпи́сте ко врагѡ́мъ на́шымъ, слы́шахомъ и҆ ра́довахомсѧ: ̀҃ и҆ нн҃ѣ пребыва́йте є҆щѐ сохрани́ти къ на́мъ вѣ́рꙋ, и҆ воздади́мъ ва́мъ блага̑ѧ, и҆́хже ра́ди творитѐ съ на́ми, ̀̾ и҆ ѡ҆ста́вимъ ва́мъ да̑ни мнѡ́ги, и҆ дади́мъ ва́мъ да́ры: ̀ж҃ и҆ нн҃ѣ свобо́дныхъ творю̀ ва́съ и҆ ѡ҆ставлѧ́ю всѣ̑мъ і҆ꙋде́ѡмъ да̑ни и҆ цѣ́нꙋ ѿ со́ли и҆ ѿ вѣнцє́въ: ҆о́ и҆ є҆́же вмѣ́стѡ трети́ны сѣ́мене и҆ вмѣ́стѡ полови́ны плода̀ древе́снагѡ надлежа́щагѡ мѝ взѧ́ти, ѡ҆ставлѧ́ю ѿ дне́сь и҆ пото́мъ, є҆́же не взима́ти ѿ землѝ і҆ꙋ́дины и҆ ѿ трїе́хъ стра́нъ прилежа́щихъ є҆́й, ѿ самарі́и и҆ галїле́и, и҆ ѿ дне́шнѧгѡ днѐ и҆ въ вѣ́чное вре́мѧ: ҆́ и҆ і҆ерⷭ҇ли́мъ да бꙋ́детъ ст҃ъ и҆ свобо́денъ со предѣ̑лы свои́ми, и҆ десѧти̑ны и҆ да̑ни: ҆̀ ѡ҆ставлѧ́ю и҆ вла́сть краегра́дїѧ є҆́же во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, и҆ даю̀ а҆рхїере́ю, да поста́витъ въ не́мъ мꙋ́жы, и҆̀хже а҆́ще и҆збере́тъ са́мъ, храни́ти є҆го̀: ҆҆ и҆ всѧ́кꙋ дꙋ́шꙋ і҆ꙋде́йскꙋю, ꙗ҆́же плѣне́на є҆́сть ѿ землѝ і҆ꙋ́дины, во все́мъ ца́рствѣ мое́мъ ѡ҆ставлѧ́ю свобо́днꙋ тꙋ́не, и҆ всѝ да ѡ҆ста́вѧтсѧ ѿ да́ней и҆ скотѡ́въ свои́хъ: ҆҆́ и҆ всѝ пра́здницы и҆ сꙋббѡ̑ты и҆ новомчⷭ҇їѧ и҆ дні́е вчине́ннїи, и҆ трѝ дни̑ пре́жде пра́здника и҆ трѝ дни̑ по пра́здницѣ, да бꙋ́дꙋтъ всѝ дні́е свобо́ды и҆ ѡ҆ставле́нїѧ всѣ̑мъ і҆ꙋде́ѡмъсꙋ́щымъ во ца́рствїи мое́мъ: ҆҆̀ и҆ никто̀ и҆мѣ́ти бꙋ́детъ вла́сти дѣ́лати и҆ стꙋжа́ти комꙋ̀ ѿ ни́хъ ѡ҆ всѧ́цѣй ве́щи: ҆̑ и҆ да напи́шꙋтсѧ ѿ і҆ꙋдє́й въ во́ины ца̑рскїѧ до три́десѧти ты́сѧщъ мꙋже́й, и҆ да дадꙋ́тсѧ и҆̀мъ ѡ҆бро́цы, ꙗ҆́коже подоба́етъ всѣ̑мъ во́ємъ ца̑рскимъ: ҆҃ и҆ да поста́вѧтсѧ ѿ ни́хъ въ тверды́нехъ ца́рскихъ ве́лїихъ, и҆ ѿ си́хъ поста́вѧтсѧ на потрє́бы ца́рства сꙋ́щыѧ въ вѣ́рность: и҆ сꙋ́щїи над̾ ни́ми и҆ нача̑лницы да бꙋ́дꙋтъ ѿ ни́хъ, и҆ да хо́дѧтъ въ зако́нѣхъ свои́хъ, ꙗ҆́коже повелѣ̀ ца́рь въ землѝ і҆ꙋ́динѣ: ҆̾ и҆ трѝ предѣ́лы, прилежа́щїи і҆ꙋде́и ѿ страны̀ самарі́йскїѧ, да приложа́тсѧ ко і҆ꙋде́и, да вмѣнѧ́тсѧ бы́ти под̾ є҆ди́нымъ, є҆́же не послꙋ́шати и҆ны́ѧ вла́сти, но то́кмѡ а҆рхїере́а: ҆ж҃ птолемаі́дꙋ и҆ предѣ́лы є҆ѧ̀ да́хъ въ да́ръ ст҃ы̑мъ, сꙋ́щымъ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, на прили́чное и҆ждиве́нїе ст҃ы̑мъ, ҆́о́ и҆ а҆́зъ да́мъ на ко́еждо лѣ́то пѧтьна́десѧть ты́сѧщъ сі̑кль сребра̀ ѿ сокро́вищъ ца́рскихъ ѿ мѣ́стъ прилежа́щихъ: ҆́́ и҆ всѧ́кое и҆зли́шнее, є҆́же не возда́ша ѿ потре́бъ, ꙗ҆́коже въ пе́рвыхъ лѣ́тѣхъ, ѿнн҃ѣ дадꙋ́тъ въ дѣла̀ хра́мꙋ: ҆́̀ и҆ свы́ше си́хъ пѧ́ть ты́сѧщъ сі́клей сребра̀, и҆̀хже взима́хꙋ ѿ потре́бъ свѧти́лища, ꙗ҆́коже въ пре́жнихъ лѣ́тѣхъ ѿ собра́нїѧ на всѧ́кое лѣ́то, и҆ сїѧ̑ ѡ҆ставлѧ́ютсѧ, поне́же надлежа́тъ сїѧ̑ жерцє́мъ слꙋжа́щымъ: ҆́҆ и҆ є҆ли́цы а҆́ще прибѣ́гнꙋтъ къ це́ркви сꙋ́щей во і҆ерⷭ҇ли́мѣхъ и҆ во всѣ́хъ предѣ́лѣхъ є҆гѡ̀, ѡ҆долже́ни сꙋ́ще ца́рскими и҆ всѧ́кою ве́щїю, да ѿрѣша́ютсѧ, и҆ всѧ̑ є҆ли̑ка сꙋ́ть и҆̀мъ во ца́рствїи мое́мъ: ҆́҆́ и҆ созида́ти и҆ ѡ҆бновлѧ́ти дѣла̀ ст҃ы́хъ, и҆ и҆ждиве́нїе да́стсѧ ѿ сокро́вища ца́рскагѡ: ҆́҆̀ и҆ є҆́же созида́ти стѣ́ны і҆ерⷭ҇ли́ма и҆ оу҆тверди́ти ѡ҆́крестъ, и҆ и҆ждиве́нїе да́стсѧ ѿ собра́нїѧ ца́рска, и҆ є҆́же созда́ти стѣ́ны во і҆ꙋде́и. ҆́̑ Є҆гда́ же оу҆слы́ша і҆ѡнаѳа́нъ и҆ лю́дїе словеса̀ сїѧ̑, не вѣ́роваша и҆̀мъ, нижѐ прїѧ́ша, ꙗ҆́кѡ помѧнꙋ́ша ѕло́бꙋ ве́лїю, ю҆́же сотворѝ во і҆и҃ли, и҆ ѡ҆скорбѝ и҆̀хъ ѕѣлѡ̀. ҆́҃ И҆ благоволи́ша ѡ҆ а҆леѯа́ндрѣ, ꙗ҆́кѡ се́й бы́сть и҆̀мъ нача́лникъ слове́съ ми́рныхъ, и҆ споборѧ́хꙋ є҆мꙋ̀ во всѧ̑ дни̑. ҆́̾ И҆ собра̀ ца́рь а҆леѯа́ндръ си́лꙋ ве́лїю и҆ ѡ҆полчи́сѧ проти́вꙋ дими́трїа. ҆́ж҃ И҆ сотвори́ша бра́нь два̀ царѧ̑, и҆ побѣжѐ по́лкъ дими́трїевъ, и҆ гна̀ є҆го̀ а҆леѯа́ндръ и҆ оу҆крѣпи́сѧ на ни́хъ. ҆̀о́ И҆ превозмо́же бра́нь ѕѣлѡ̀, до́ндеже за́йде со́лнце, и҆ падѐ дими́трїй въ де́нь ѡ҆́нъ. ҆̀́ И҆ посла̀ а҆леѯа́ндръ ко птоломе́ю царю̀ є҆гѵ́петскомꙋ послы̀ по словесє́мъ си̑мъ, рекі́й: ҆̀̀ поне́же возврати́хсѧ въ зе́млю ца́рства моегѡ̀, и҆ сѣдо́хъ на престо́лѣ ѻ҆тє́цъ мои́хъ, и҆ ѡ҆держа́хъ нача́лство, и҆ сокрꙋши́хъ дими́трїа, и҆ воз̾ѡблада́хъ страно́ю на́шею, ҆̀҆ и҆ соста́вихъ проти́вꙋ є҆гѡ̀ ра́ть, и҆ сокрꙋши́сѧ то́й и҆ ѡ҆полче́нїе є҆гѡ̀ ѿ на́съ, и҆ сѣдо́хомъ на престо́лѣ ца́рства є҆гѡ̀: ҆̀҆́ и҆ нн҃ѣ соста́вимъ междꙋ̀ на́ми дрꙋ́жбꙋ, и҆ нн҃ѣ да́ждь мнѣ̀ дще́рь твою̀ въ женꙋ̀, и҆ бꙋ́дꙋ зѧ́ть тво́й, и҆ да́мъ тебѣ̀ да́ры, и҆ є҆́й достѡ́йнаѧ тебє̀. ҆̀҆̀ И҆ ѿвѣща̀ ца́рь птоломе́й глаго́лѧ: бла́гъ де́нь, въ ѻ҆́ньже возврати́лсѧ є҆сѝ въ зе́млю ѻ҆тє́цъ твои́хъ и҆ сѣ́лъ є҆сѝ на престо́лѣ ца́рства и҆́хъ: ҆̀̑ и҆ нн҃ѣ сотворю̀ тѝ, ꙗ҆̀же писа́лъ є҆сѝ: но срѧ́щисѧ во птолемаі́дѣ, ꙗ҆́кѡ да ви́димъ дрꙋ́гъ дрꙋ́га, и҆ бꙋ́деши мѝ зѧ́ть, ꙗ҆́коже ре́клъ є҆сѝ. ҆̀҃ И҆ и҆зы́де птоломе́й ѿ є҆гѵ́пта са́мъ и҆ клеопа́тра дщѝ є҆гѡ̀, и҆ внидо́ша во птолемаі́дꙋ лѣ́та сто̀ шестьдесѧ́тъ втора́гѡ. ҆̀̾ И҆ срѣ́те є҆го̀ а҆леѯа́ндръ ца́рь: и҆ дадѐ є҆мꙋ̀ клеопа́трꙋ дще́рь свою̀ и҆ сотворѝ бра́къ є҆ѧ̀ во птолемаі́дѣ, ꙗ҆́коже ца́рїе во сла́вѣ вели́цѣй. ҆̀ж҃ И҆ написа̀ а҆леѯа́ндръ ца́рь і҆ѡнаѳа́нꙋ прїитѝ во срѣ́тенїе є҆мꙋ̀. ̑о́ И҆ и҆́де со сла́вою во птолемаі́дꙋ и҆ срѣ́те ѻ҆́ба царѧ̑: и҆ дадѐ и҆́ма сребро̀ и҆ зла́то и҆ дрꙋгѡ́мъ и҆́хъ, и҆ да́ры мнѡ́ги, и҆ ѡ҆брѣ́те благода́ть пред̾ ни́ма. ̑́ И҆ собра́шасѧ на́нь мꙋ́жїе гꙋби́телє ѿ і҆и҃лѧ, мꙋ́жїе беззако́ннїи клевета́ти на́нь. и҆ не внѧ́тъ и҆̀мъ ца́рь. ̑̀ И҆ повелѣ̀ ца́рь совлещѝ і҆ѡнаѳа́на съ ри́зъ є҆гѡ̀ и҆ ѡ҆блещѝ є҆го̀ въ порфѵ́рꙋ. и҆ сотвори́ша та́кѡ. ̑҆ И҆ посадѝ є҆го̀ ца́рь съ собо́ю и҆ речѐ нача́лникѡмъ свои̑мъ: и҆зыди́те съ ни́мъ на средꙋ̀ гра́да и҆ проповѣ́дите ни є҆ди́номꙋ клевета́ти на́нь ни ѡ҆ є҆ди́нѣй ве́щи, и҆ ни є҆ди́нъ є҆мꙋ̀ да стꙋжи́тъ ѡ҆ всѧ́цѣмъ глаго́лѣ. ̑҆́ И҆ бы́сть є҆гда̀ оу҆ви́дѣша клеветницы̀ сла́вꙋ є҆гѡ̀, ꙗ҆́коже проповѣ́даша, и҆ ѡ҆блече́на є҆го̀ порфѵ́рою, и҆ бѣжа́ша всѝ. ̑҆̀ И҆ просла́ви є҆го̀ ца́рь, и҆ написа̀ є҆го̀ въ пе́рвыхъ дрꙋзѣ́хъ, и҆ поста́ви є҆го̀ воево́дꙋ и҆ оу҆ча́стника нача́лства. ̑̑ И҆ возврати́сѧ і҆ѡнаѳа́нъ во і҆ерⷭ҇ли́мъ съ ми́ромъ и҆ весе́лїемъ. ̑҃ И҆ въ лѣ́то сто̀ шестьдесѧ́тъ пѧ́тое прїи́де дими́трїй сы́нъ дими́трїевъ ѿ кри́та въ зе́млю ѻ҆тє́цъ свои́хъ. ̑̾ И҆ слы́ша а҆леѯа́ндръ ца́рь, и҆ ѡ҆печа́лисѧ ѕѣлѡ̀, и҆ возврати́сѧ во а҆нтїохі́ю. ̑ж҃ И҆ поста́ви дими́трїй а҆поллѡ́нїа сꙋ́щаго ѿ кїлїсѷрі́и: и҆ собра̀ си́лꙋ ве́лїю, и҆ ѡ҆полчи́сѧ во і҆амні́и, и҆ посла̀ ко і҆ѡнаѳа́нꙋ а҆рхїере́ю, глаго́лѧ: ҃о́ ты́ ли є҆ди́нъ возно́сишисѧ на ны̀, а҆́зъ же бы́хъ въ посмѣ́хъ и҆ въ поноше́нїе тебє̀ ра́ди: и҆ чесѡ̀ ра́ди ты̀ вла́стелствꙋеши над̾ на́ми въ гора́хъ; ҃́ нн҃ѣ оу҆̀бо, а҆́ще надѣ́ешисѧ въ си́лахъ твои́хъ, и҆зы́ди къ на́мъ на по́ле и҆ и҆скꙋси́мсѧ тꙋ̀ междꙋ̀ собо́ю, ꙗ҆́кѡ со мно́ю є҆́сть си́ла градѡ́въ: ҃̀ вопросѝ и҆ наꙋчи́сѧ, кто̀ є҆́смь; и҆ про́чїи помога́ющїи на́мъ, и҆ глаго́лютъ: нѣ́сть ва́мъ стоѧ́нїѧ ногѝ пред̾ лице́мъ на́шимъ, ꙗ҆́кѡ два́щи въ бѣ́гъ ѡ҆брати́шасѧ ѻ҆тцы̀ твоѝ въ землѝ и҆́хъ: ҃҆ и҆ нн҃ѣ не возмо́жеши стерпѣ́ти ко́нника и҆ си́лы таковы́ѧ въ по́ли, и҆дѣ́же нѣ́сть ка́мене, ни стѣны̀, ни мѣ́ста къ бѣжа́нїю. ҃҆́ Є҆гда́ же оу҆слы́ша і҆ѡнаѳа́нъ словеса̀ а҆поллѡ́нїєва, подви́жесѧ мы́слїю, и҆ и҆збра̀ де́сѧть ты́сѧщъ мꙋже́й, и҆ и҆зы́де и҆з̾ і҆ерⷭ҇ли́ма, и҆ сни́десѧ съ ни́мъ сі́мѡнъ бра́тъ є҆гѡ̀ въ по́мощь є҆мꙋ̀. ҃҆̀ И҆ ѡ҆полчи́сѧ на і҆ѻппі́ю, и҆ застꙋпи́ша є҆мꙋ̀ ѿ гра́да, ꙗ҆́кѡ стра́жа а҆поллѡ́нїева въ і҆ѻппі́и бы́сть, и҆ ра́товаша ю҆̀. ҃̑ И҆ оу҆боѧ́вшесѧ ѿверзо́ша и҆̀же и҆з̾ гра́да, и҆ ѡ҆блада̀ і҆ѡнаѳа́нъ і҆ѻппі́ею. ҃҃ И҆ слы́ша а҆поллѡ́нїй, и҆ собра̀ трѝ ты́сѧщы кѡ́нникъ и҆ си́лꙋ ве́лїю, и҆ и҆́де во а҆зѡ́тъ а҆́ки пꙋтьше́ствꙋѧ, и҆ а҆́бїе и҆зы́де на по́ле, занѐ и҆мѣ́ѧше мно́жество кѡ́нникъ и҆ надѣ́ѧшесѧ на ни́хъ. ҃̾ И҆ гна̀ і҆ѡнаѳа́нъ в̾слѣ́дъ є҆гѡ̀ во а҆зѡ́тъ, и҆ срази́шасѧ полцы̀ на ра́ть. ҃ж҃ И҆ ѡ҆ста́ви а҆поллѡ́нїй ты́сѧщꙋ кѡ́нникъ созадѝ и҆́хъ въ та́йнѣ. ̾о́ И҆ позна̀ і҆ѡнаѳа́нъ, ꙗ҆́кѡ є҆́сть заса́да созадѝ є҆гѡ̀. и҆ ѡ҆крꙋжи́ша по́лкъ є҆гѡ̀ и҆ стрѣлѧ́хꙋ на лю́ди ѿ оу҆́тра да́же до ве́чера, ̾́ лю́дїе же стоѧ́ша, ꙗ҆́коже заповѣ́да і҆ѡнаѳа́нъ: и҆ оу҆трꙋди́шасѧ ко́ни и҆́хъ. ̾̀ И҆ приведѐ сі́мѡнъ си́лꙋ свою̀ и҆ нападѐ на по́лкъ: кѡ́нницы бо оу҆трꙋжде́ни бѧ́хꙋ, и҆ сокрꙋши́шасѧ ѿ негѡ̀ и҆ побѣго́ша, ̾҆ и҆ кѡ́нницы расточи́шасѧ по по́лю и҆ бѣго́ша во а҆зѡ́тъ, и҆ внидо́ша въ виѳдагѡ́нъ ка́пище є҆гѡ̀, є҆́же оу҆цѣлѣ́ти. ̾҆́ И҆ пожжѐ і҆ѡнаѳа́нъ а҆зѡ́тъ и҆ гра́ды и҆̀же бѣ́хꙋ ѡ҆́крестъ є҆гѡ̀, и҆ взѧ̀ коры̑сти и҆́хъ и҆ ка́пище дагѡ́ново, и҆ вбѣ́гшихъ въ нѐ пожжѐ ѻ҆гне́мъ. ̾҆̀ И҆ бы́сть па́дшихъ мече́мъ съ сожже́ными ꙗ҆́кѡ ѻ҆́смь ты́сѧщъ мꙋже́й. ̾̑ И҆ ѿи́де ѿтꙋ́дꙋ і҆ѡнаѳа́нъ и҆ прїи́де во а҆скалѡ́нъ, и҆ и҆зыдо́ша ѿ гра́да во срѣ́тенїе є҆мꙋ̀ въ сла́вѣ вели́цѣй. ̾҃ И҆ возврати́сѧ і҆ѡнаѳа́нъ во і҆ерⷭ҇ли́мъ съ сꙋ́щими съ ни́мъ, и҆мꙋ́ще коры̑сти мнѡ́ги. ̾̾ И҆ бы́сть є҆гда̀ оу҆слы́ша а҆леѯа́ндръ ца́рь словеса̀ сїѧ̑, и҆ приложѝ просла́вити і҆ѡнаѳа́на: ̾ж҃ и҆ посла̀ є҆мꙋ̀ гри́внꙋ златꙋ́ю ꙗ҆́коже ѡ҆бы́чай є҆́сть даѧ́ти сро́дникѡмъ царє́вымъ, и҆ дадѐ є҆мꙋ̀ а҆ккарѡ́нъ и҆ всѧ̑ предѣ́лы є҆гѡ̀ во ѡ҆держа́нїе. Глава́ ́́

← Глава 6

Глава 8 →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт