|
Глава 10
|
Глvа, і~”
|
|
1
|
1
|
|
І взяв Самуїл сосуд з єлеєм і вилив на голову його, і поцілував його і сказав: ось, Господь помазує тебе на правителя спадщини Своєї [в Ізраїлі, і ти будеш царювати над народом Господнім і врятуєш його від руки ворогів його, які оточують його, і ось тобі знамення, що помазав тебе Господь на царя над спадщиною Своєю]:
|
И$ въземъ само'илъ сосђдъ съ е^леѓ'мъ. и^ възлїя на главђ` е^го, и^ лобыза и&. и^ рече пома'за л^и тебе` г~ь на црsтво лю'демъ своиM и^же въ і^ил~и” и т^ы пр'ьвыи бђ'деши въ людеX гн~иX, и^ сп~сеши я& эT рђки врагъ иX ѓ%крsтъ” Се^ т^и зна'менїе ја%ко пома'за т^я г~ь на достоа'нїе свое въ кня'ѕя.
|
|
2
|
2
|
|
коли ти тепер підеш від мене, то зустрінеш двох чоловіків біля гробу Рахилі, в наділі Веніаміновому, у Целцаху, і вони скажуть тобі: «знайшлися ослиці, яких ти ходив шукати, і ось батько твій, забувши про ослиць, хвилюється про вас, говорячи: що із сином моїм?»
|
и^ ја%ко эTи%деши днsь эT мене`, и^ ѓ^бря'щеши дв^а мђж'а при гробњхъ рахи'линыX. ё^ предњлехъ венїаминиX. в силомњ въ вакала'џе положени вели'ки, и^ речета т^и, ѓ^брњте л^и ѓ^сля'та, иXже ходи'ста и^ска'ти. и^ с^е эTц~ъ тво'и эTвръжеся гл~омъ ѓ^сля'тъ. и^ въспыта` ѓ^ васъ гл~я. чт^о сътворю` ѓ^ сн~ђ свое^мъ”
|
|
3
|
3
|
|
І підеш звідти далі і прийдеш до діброви Фаворської, і зустрінуть тебе там три чоловіки, які йдуть до Бога у Вефиль: один несе трьох козенят, другий несе три хлібини, а третій несе міх з вином;
|
И$ эTи'деши эTтђ'дђ, и^ потњхъ прїидеши до дђ'ба фаво'ря, и^ ѓ^бря'щеши т^ђ тр^и мђж'а въсходя'ща къ г~ђ въ веџи'ль. и^ е^ді'наго водя'ща тро'е козля'тъ. а^ дрђга'го носяща тр^и врњтища хлњ'ба. а^ тре'тїи нося'ще мњхъ вина`”
|
|
4
|
4
|
|
і будуть вони вітати тебе і дадуть тобі дві хлібини, і ти візьмеш з рук їхніх.
|
И$ въпро'сят# т^я ја%же ѓ^ мирњ, и^ дадя'т# т^и дв^а нача'лная хлњ'ба, и^ прїми эT рђкъ и^хъ”
|
|
5
|
5
|
|
Після того ти прийдеш на пагорб Божий, де охоронний загін филистимський; [там начальники филистимські;] і коли ввійдеш там у місто, зустрінеш зібрання пророків, які сходять з висоти, і перед ними псалтир і тимпан, і сопілка і гуслі, і вони пророкують;
|
И$ по сиX да възы'деши на хо'лмъ бж~їи. и^деже е^сть събра'нїе и^ноплеме'нникъ, ја%кот^ђ е^сть жи'тїе иX” и^ бђ'детъ е^гда` взы'деши тђ` во' граD, и^ сря'щеши ли'къ пррoкъ и^сходя'щъ эT ва'мы и^ преD ни'ми свири'ли, ти'мпа'ны, и^ сопњ'ли, и^ гђ'сли. и^ тїи проповњ'дающе”
|
|
6
|
6
|
|
і зійде на тебе Дух Господній, і ти будеш пророкувати з ними і станеш іншою людиною.
|
И$ сни'детъ на' тя дх~ъ гн~ь, и^ пррoчествђ'еши с ни'ми. и^ ѓ^брати'шися въ мђж'а и^но'го”
|
|
7
|
7
|
|
Коли ці знамення збудуться над тобою, тоді роби, що може рука твоя, тому що з тобою Бог.
|
И$ бђдеT е^гда` прїи'дђтъ зна'менїя с^и на' тя, твори` вс^е е^ли'ко а%ще ѓ^бря'щетъ рђка` твоа, ја%ко б~ъ е^сть с тобо'ю”
|
|
8
|
8
|
|
І ти піди раніше за мене в Галгал, куди і я прийду до тебе для приношення всепалень і мирних жертв; сім днів чекай, доки я не прийду до тебе, і тоді скажу тобі, що тобі робити.
|
И$ сни'деши пре'жде мене` въ галга'лъ. и^ с^е а%зъ сни'дђ к тебњ възнести` вс^есъж#же'ныхъ, и^ пожрњти жр'ътвђ ми'рнђ, з~, дн~їи. пожде'ши до'ндеже прїидђ к тебњ, и^ покажђ` т^и что` сътвори'ши”
|
|
9
|
9
|
|
Як тільки Саул обернувся, щоб іти від Самуїла, Бог дав йому інше серце, і збулися всі ті знамення в той самий день.
|
И$ бы'сть е^гда` възврати'ся саё'л# эT совокђпле'нїа, разыйтися съ само'иломъ. и^ преложи е^мђ б~ъ срDце на и%но, и^ прїидо'ша вс^я зна'менїа сїя въ дн~ь ѓ%нъ”
|
|
10
|
10
|
|
Коли прийшли вони до пагорба, ось зустрічається їм зібрання пророків, і зійшов на нього Дух Божий, і він пророкував серед них.
|
И$ възы'детъ эTтђдђ на хо'лмъ. и^ с^е ли'къ пррoчески проти'вђ е^мђ, и^ взы'де на'нь дх~ъ бж~їи, и^ прорица'ше средњ иX”
|
|
11
|
11
|
|
Усі, хто знав його вчора і третього дня, побачивши, що він з пророками пророкує, говорили в народі одне одному: що це сталося із сином Кисовим? невже і Саул у пророках?
|
И бы'ша вс^и ви'дњвшей е^го вчера` и^ ѓ'номъ дн~и, и^ ви'дњша и^ с^е то'й посредњ` пророкъ прорица'я” И$ рњша лю'дїе ко'ждо къ и%скренемђ своемђ, чт^о се` быvшее сн~ђ ки'совђ, е^да` и^ саё'лъ е^сть въ пррoцњхъ”
|
|
12
|
12
|
|
І відповів один з тих, що були там, і сказав: а у тих хто батько? Тому ввійшло в прислів’я: «невже і Саул у пророках?»
|
И$ эTвњща` нњ'кто и^хъ и^ рече, кт^о эTц~ъ е^мђ не ки'съ л^и, сего ра'ди бы'сть въ при'тъчю, а%ще и^ саё'лъ въ пррoцњхъ”
|
|
13
|
13
|
|
І перестав він пророкувати, і пішов на висоту.
|
И$ скон#ча пррoчествђа, и^ прїиде тђ на хо'лмъ”
|
|
14
|
14
|
|
І сказав дядько Саулів йому і слузі його: куди ви ходили? Він сказав: шукати ослиць, але, бачачи, що їх нема, зайшли до Самуїла.
|
И рече` ё%й е^го к немђ, и^ къ ѓ^тро'чищђ е^го ка'мо и^дњта, и^ рњста ѓ^сляT и^ска'ти, и^ вњ'девњ, ја%ко нњсть иX, и^ въходи'хомъ къ само'илђ”
|
|
15
|
15
|
|
І сказав дядько Саулів: розкажи мені, що сказав вам Самуїл.
|
И$ рече ё%й саё'ловъ възвњсти м^и нн~њ чт^оти` рече` само'илъ”
|
|
16
|
16
|
|
І сказав Саул дядькові своєму: він оголосив нам, що ослиці знайшлися. А того, що сказав йому Самуїл про царство, не відкрив йому.
|
И$ рече саёl ё%е^ви свое^мђ, вњ'стїю възвњсти` м^и ја^ко ѓ^брњтошася ѓ^сля'та. гл~а же црsкаго не възвњсти` е^мђ, е^же реq самои^лъ”
|
|
17
|
17
|
|
І скликав Самуїл народ до Господа в Массифу
|
И$ заповњ'да само'илъ всMњ лю'демъ прїити къ г~ђ в маси'џъ”
|
|
18
|
18
|
|
і сказав синам Ізраїлевим: так говорить Господь Бог Ізраїлів: Я вивів Ізраїля з Єгипту і визволив вас від руки єгиптян і від руки всіх царств, що гнітили вас.
|
И$ рече само'илъ къ сн~омъ і^и^л~евымъ, си'це рече` г~ь б~ъ і^и^л~евъ гл~я” а^зъ е^смь и^зведы'и эTц~а ва'ша сн~ы і^и^л~евы эT земля` е^гљ=пеTски. і^ и^зяX в^ы эT рђки` фараѓ'на цр~я е^гљ=пеTска, и^ эT всњхъ цр~ь ѓ^скръбля'ющиX в^ы”
|
|
19
|
19
|
|
А ви тепер відкинули Бога вашого, Який спасає вас від усіх бід ваших і скорбот ваших, і сказали Йому: «царя постав над нами». Отже, станьте тепер перед Господом за колінами вашими і за племенами вашими.
|
И$ в^ы днsе ё^ничижи'ста б~а ва'шего. иже то'й е^сть сп~са'я в^ы эT всего` ѕл^а ва'шего и^ скр'ъби, и^ рњсте н^и. н^о цр~я да поста'ви наD на'ми” И$ нн~њ ста'ните в^ы са'ми преD гм~ъ по хорђгваM ва'шимъ, и^ по племе'немъ вашиM, и^ ты'сящами ва'шими”
|
|
20
|
20
|
|
І повелів Самуїл підходити всім колінам Ізраїлевим, і вказане коліно Веніамінове.
|
И$ приведе` само'илъ вс^я колњ'на і^и^л~ева. и^ паде` жре'бїи на хорђгви` венїа^ми'ни”
|
|
21
|
21
|
|
І повелів підходити коліну Веніаміновому за племенами його, і вказане плем’я Матриєве; і приводять плем’я Матриєве за мужами, і названий Саул, син Кисів; і шукали його, і не знаходили.
|
И$ вънесе хорђго'въ венїами'ню в колњна. и^ ѓ^брђчъ колњномъ ма'терїиномъ, и^ розложи'ша по мђ'жехъ. и^ ѓ^брђчен# бысть саё'лъ сн~ъ кисовъ, і^ и^ска'хђ е^го и^ не брњта'шеся”
|
|
22
|
22
|
|
І запитали ще Господа: чи прийде він ще сюди? І сказав Господь: ось він ховається в обозі.
|
И$ въпраша'ше само'илъ е^ще г~а гл~я, а%ще прїи'деT сњмо мђжъ е^ще`, е^гоже м^и г~ь нареq. и^ рече` г~ь с^е се'й съкрове'нъ е^сть въ ков#че'зњ”
|
|
23
|
23
|
|
І побігли і взяли його звідти, і він став серед народу і був від плечей своїх вищий за весь народ.
|
И$ текъ само'илъ приведе и& эTтђдђ, и^ поста'ви и& посредњ людїи и^ възне'съся наD всњми люDми. паче подо'бїя и^ выш#ше”
|
|
24
|
24
|
|
І сказав Самуїл усьому народові: чи бачите, кого обрав Господь? подібного йому немає у всьому народі. Тоді весь народ викликнув і сказав: нехай живе цар!
|
И$ рече само'илъ къ всњмъ люде'мъ ви'дите л^и е^гоже и^збра` г~ь. ја^ко нњсть ни е^ді'нъ эT ваs подо'бенъ е^мђ. и^ ра'довашася вс^и людїе и^ рњша, да живе'тъ цр~ь”
|
|
25
|
25
|
|
І виклав Самуїл народу права царства, і написав у книзі, і поклав перед Господом. І відпустив весь народ, кожного в дім свій.
|
И$ рече само'илъ къ люде'мъ ѓ^правда'нїа црsтвїя, и^ написа'въ кни'гђ и^ положи преD гм~ъ.
|
|
26
|
26
|
|
Також і Саул пішов у дім свій, у Гиву; і пішли з ним хоробрі, сердець яких торкнувся Бог.
|
и^ эTпђсти` само'иl вс^я лю'ди, і^ и^до'ша ко'ждо въ своа с^и, и^ саё'лъ и%де в доM сво'и, въ гаваѓ'ны. і^ и^до'ша с ни'мъ сн~ове си'лныX, и^хже г~ь ѓ^чисти` срDца съ саё%лоM”
|
|
27
|
27
|
|
А негідні люди говорили: чи йому спасати нас? І знехтували його і не піднесли йому дарів; але він ніби не помічав того.
|
А$ сн~овеy лђві'ини рњша. чт^о сп~сетъ наs то'й и^ беществова'ша и&, и^ не и^знесо'ша е^мђ да'ровъ”
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.