|
Глава 22
|
Глvа, к~в”
|
|
1
|
1
|
|
І вийшов Давид звідти і втік у печеру Одолламську, і почули брати його і весь дім батька його і прийшли до нього туди.
|
и^ эTи'де дв~дъ эTтђ'дђ и^ сп~сеся” И$ прїиде в пеще'рђ и^а^дала'мъскђ, и^ слы'шавше бра'тїя е^го и^ до'мъ эTц~а е^го, прїидо'ша к немђ` та'мо”
|
|
2
|
2
|
|
І зібралися до нього всі пригноблені і всі боржники і всі засмучені душею, і зробився він начальником над ними; і було з ним близько чотирьохсот чоловік.
|
И$ събра'шася к немђ` вс^и сђщи въ бњда'х#. и^ вс^и и^же въ ѕлњ`, и^ вс^и и^же в печа'леX, и^ бњ` и%ми ѓ^блада'яи и^ бя'ше с ни'мъ ја^ко, у~, мђжъ”
|
|
3
|
3
|
|
Звідти пішов Давид у Массифу моавитську і сказав цареві Моавитському: нехай батько мій і мати моя побудуть у вас, доки я не дізнаюся, що зробить зі мною Бог.
|
И$ эTи'де дв~дъ эTтђдђ в масиџа'џъ моа^ви'тскїи. и^ рече дв~дъ къ цр~ю моа^ви'тскђ. да бђдетъ мои эTц~ъ, и^ ма'ти моя ё^ тебе здњ`, до'ндеже ви'жђ чт^о сътвори'тъ мн^њ б~ъ”
|
|
4
|
4
|
|
І привів їх до царя Моавитського, і жили вони в нього весь час, доки Давид був у тій схованці.
|
И$ ё^моли'ся цр~ю моа^виTскђ, и^ пребыва'хђ ё^ него` по вс^я дн~и сђщи дв~дђ въ ѓ%бласти то'и”
|
|
5
|
5
|
|
Але пророк Гад сказав Давиду: не залишайся в цьому притулку, але виходь, іди в землю Іудину. І пішов Давид і прийшов у ліс Херет.
|
И$ рече га'дъ пррoкъ къ дв~дђ. не сњди` въ ѓ%бласти се'и, повста'въ и^ди` въ ѓ'бласть і^ё'динђ і^ и'де дв~дъ. и^ пришеD и^ сњде въ' градњ сири'хъ”
|
|
6
|
6
|
|
І почув Саул, що Давид з’явився і люди, які були з ним. Саул сидів тоді в Гиві під дубом на горі, зі списом у руці, і всі слуги його оточували його.
|
И$ слы'ша саё'лъ. ја%ко ја^ви'ся дв~дъ и мђжи и^же с нимъ, и^ саё'лъ сњдя'ше на хо'лмњ на столњ` в ра'мњ, и^ копїе` в рђкђ е^го, и^ вс^и ѓ%троцы е^го преDстоја%хђ е^мђ”
|
|
7
|
7
|
|
І сказав Саул слугам своїм, що оточували його: послухайте, сини Веніамінові, невже всім вам дасть син Ієссея поля і виноградники і всіх вас поставить тисячоначальниками і сотниками,
|
И$ реq саё'лъ къ ѓ%трокомъ свои^мъ преDстоја%щимъ е^мђ слы'шите нн~њ сн~ве венїа^ми'новы а^ще въи%стиннђ всMњ вамъ. да'сть сн~ъ і^е^с#се'ѓ^въ. се'ла и^ виногра'ды, и^ поста'витъ в^ы вси` со'т#ники, и^ ты'сђщники”
|
|
8
|
8
|
|
що ви усі змовилися проти мене, і ніхто не відкрив мені, коли син мій вступив у дружбу із сином Ієссея, і ніхто з вас не пожалів про мене і не відкрив мені, що син мій підбурив проти мене раба мого чинити проти мене підступи, як це нині видно?
|
ЈА/ко вс^и съгласи'стеся на' мя и^ никто'же васъ не повњ'дае^тъ м^и ѓ^ немъ ничто'же положи` завњтъ сн~ъ мои съ сн~омъ і^е^с#се'ѓвымъ, и^ нњсть эT ва'съ ни е^ді'нъ боля` со мно'ю и^ възвњсти` въ ё'ши мои`. ја%ко въздви'же сн~ъ мои раба` мое^го на' мя врага до дне'шняго дн~е”
|
|
9
|
9
|
|
І відповів Доїк ідумеянин, який стояв зі слугами Сауловими, і сказав: я бачив, як син Ієссея приходив у Номву до Ахимелеха, сина Ахитува,
|
И$ эTвњща` дои'къ сљ=ринъ пасы'и м#ски` саё'ля и^ стоја%ше в т^о вре'мя со рабы` саё'ловы, и^ рече ви'дњхъ сн~а і^е^с#се'ѓва пришеDша въ цр~ковь къ а^вимеле'хђ сн~ђ а^хи'товђ і^е^ре'ю”
|
|
10
|
10
|
|
і той запитав про нього Господа, і дав йому споживу, і меч Голіафа филистимлянина віддав йому.
|
И$ въпроша` и& б~а ради, и^ бра'шно вдасть е^мђ, и^ копїе` голїја%дово и^ноплеме'нника вда'сть е^мђ,
|
|
11
|
11
|
|
І послав цар покликати Ахимелеха, сина Ахитува, священика, і весь дім батька його, священиків, які в Номві; і прийшли вони усі до царя.
|
и^ посла` цр~ь призва'ти а^вимеле'ха сн~а а^хи'това, и^ вс^я сн~ы эTц~а е^го, і^е^ре'я эT но'мвы. и^ прїидо'ша вс^и къ цр~ю.
|
|
12
|
12
|
|
І сказав Саул: послухай, сину Ахитува. І той відповів: ось я, господарю мій.
|
И$ рече саё'лъ. послђшаи ё^бо сн~ђ а^хи'товъ. и^ рече с^е аZ гл~и гн~е”
|
|
13
|
13
|
|
І сказав йому Саул: для чого ви зговорилися проти мене, ти і син Ієссея, що ти дав йому хліби і меч і запитав про нього Бога, щоб він повстав проти мене і чинив проти мене підступи, як це нині видно?
|
И$ рече е^мђ па'ки саё'лъ чт^о помы'сли на' мя т^ы и^ сн~ъ і^е^с#се'ѓ^въ, ја^ко вда` е^мђ хлњбъ и^ копїе`. и^ въпроси'лъ е^си б~а ра'ди е^го. положи'ти е^го на' мя врага` до дне'шняго дн~е.
|
|
14
|
14
|
|
І відповів Ахимелех царю і сказав: хто з усіх рабів твоїх вірний як Давид? він і зять царя, і виконавець повелінь твоїх, і шанований у домі твоєму.
|
и^ рече а^вимеле'хъ цр~ю, т^о кто е^сть въ всњ'хъ рабехъ твои^хъ вњреn ја%коже дв~дъ и^ зя'ть цр~евъ. и^ кн~зь всњмъ за'поведемъ твои^мъ, и^ сла'венъ в домђ` твое^мъ”
|
|
15
|
15
|
|
Чи тепер я став запитувати про нього Бога? Ні, не звинувачуй у цьому, царю, раба твого і весь дім батька мого, тому що в усій цій справі не знає раб твій ні малого, ні великого.
|
И$л^и мни'ши дне'сь наче'нша м^я моли'тися ѓ^ нем# къ б~ђ, н^и ё^бо да не възложи'ши цр~ю на раба` свое^го слове'съ сихъ. и^ на ве'сь до'мъ эTц~а мое^го ја^ко не вњде ра'бъ твой сего словесе` ни ма'ла ни вели'ка,
|
|
16
|
16
|
|
І сказав цар: ти повинен померти, Ахимелеху, ти і весь дім батька твого.
|
и^ рече цр~ь саё'лъ смр~тїю да ё%мреши а^вимеле'хъ т^ы, и^ весь до'мъ эTц~а твое^го”
|
|
17
|
17
|
|
І сказав цар охоронцям, які стояли при ньому: йдіть, умертвіть священиків Господніх, бо і їхня рука з Давидом, і вони знали, що він утік, і не відкрили мені. Але слуги царя не хотіли підняти рук своїх на вбивство священиків Господніх.
|
И$ реq цр~ь ры'щђщиM преD ним#. и^ преDстоащиM преD ниM приведите і^ и^збїите і^е^ре'я гн~я. ја%ко рђка` иX съ дв~дом и^ ксемђ разђмњ'вше ја%ко бњжи'тъ дв~дъ. и^ не възвњсти'ша въ ё'шїю мою, и^ не хотя'хђ ѓ%троцы цр~евы възложи'ти рђкъ свои^хъ насопротиv і^е^ре'ѓ^мъ бж~їимъ”
|
|
18
|
18
|
|
І сказав цар Доїку: йди ти й умертви священиків. І пішов Доїк ідумеянин, і напав на священиків, і умертвив у той день вісімдесят п’ять* чоловіків, які носили лляний ефод;
|
И$ рече цр~ь дои%кови възврати'ся т^ы и^ сря'щи і^е^ре'я. и^ ѓ^брати'ся дои'къ сљ=ринъ, и^ ё^би` і^е^ре'я гн~я в то'и дн~ь, п~, и^ е~ мQђ. и^ вс^я нося'щая е^фђдъ.
|
|
19
|
19
|
|
і Номву, місто священиків, уразив мечем; і чоловіків і жінок, і юнаків і дітей, і волів і ослів і овець уразив мечем.
|
и^ ноMва'тъ гра'дъ і^е^ре'искїи, погђби` ё^сты` ѓ^рђжїя. эT мђжеска по'лђ и^ до же'ньска, эT ѓ'трокъ и^ до с#сђщ'их# и^ теля'тъ, и^ ѓ^се'лъ и^ ѓ^вча'тъ”
|
|
20
|
20
|
|
Урятувався один тільки син Ахимелеха, сина Ахитуви, на ім’я Авиафар, і втік до Давида.
|
И$ гонзе` е^ді'нъ сн~ъ а^вимеле'ховъ, сн~а а^хи'това, и%мя е^мђ а^віа^џа'ръ и^ бњжа въ слDњ дв~да.
|
|
21
|
21
|
|
І розповів Авиафар Давиду, що Саул умертвив священиків Господніх.
|
И$ възвњсти` а^вїа^џа'ръ дв~дђ, ја%ко ё^би` саё'лъ вс^я і^е^рея гн~я”
|
|
22
|
22
|
|
І сказав Давид Авиафару: я знав у той день, коли там був Доїк ідумеянин, що він неодмінно донесе Саулу; я винен у всіх душах дому батька твого;
|
И$ рече дв~дъ къ а^виа^џа'рђ. ви'дњхъ въ дн~ь то'и, ја%кота'мо б^њ дои'къ сљ'ринъ. ја%ко възвњща'я възвњсти` саё'лови. а^зъ е^смь ви'ненъ ѓ^ дш~ахъ до'мђ эTц~а твое^го”
|
|
23
|
23
|
|
залишся в мене, не бійся, тому що, хто буде шукати моєї душі, буде шукати і твоєї душі; ти будеш у мене під охороною.
|
Сњди` зд^њ со мно'ю не бо'ися. ја%ко и^дњж'е а^ще и^щђ` дш~и своеи мњ'ста. възыщђ` и^ дш~и твое'и. ја%ко съхранеn бђдеши днеs со мно'ю”
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.