|
Глава 6
|
Глvа, ѕ~”
|
|
1
|
1
|
|
І пробув ковчег Господній в області Филистимській сім місяців, [і наповнилася земля та мишами].
|
И$ б^њ киѓ%тъ гн~ь въ селњхъ и^ноплеме'нникъ, з~ мsць, и^ въсмердњ'ся земля` мђ'хами”
|
|
2
|
2
|
|
І покликали филистимляни жерців і віщунів [і заклинателів] і сказали: що нам робити з ковчегом Господнім? навчіть нас, як нам повернути його у своє місце.
|
И$ призва'ша и^ноплеме'нницы, жерца и^ волъхвы и^ ѓ^бааники и^хъ гл~юще, чт^о сътвори'мъ кїѓ%тђ гн~ю, скажи'те наM. и^ како по'слемъ и& въ мњ'сто е^го”
|
|
3
|
3
|
|
Ті сказали: якщо ви хочете повернути ковчег [завіту Господа] Бога Ізраїлевого, то не повертайте його ні з чим, але принесіть Йому жертву за провину; тоді зцілитеся і дізнаєтеся, за що не відступає від вас рука Його.
|
Э$ни' же рњша иM, а%ще эTпђща'ете в^ы кїѓ%тъ завњта б~а і^и^л~ева, т^о да не по'слете е^гот#ща`, н^о эTда'юще эTдади'те е^мђ за мђ'ки да'ры, и^ тогда` ѓ^ста'вится ва'мъ і^ и^сцњ'литеся, да не эTстђ'питъ рђка` е^го эT ваs”
|
|
4
|
4
|
|
І сказали вони: яку жертву за провину повинні ми принести Йому? Ті сказали: за числом володарів филистимських п’ять наростів золотих і п’ять мишей золотих; бо кара одна на усіх вас і на володарях ваших;
|
И$ гл~аша чт^о е^мђ за мђ'ки эTдамы`, и^ рњша и^мъ. по чисме'ню вое^воD и^ноплеме'нническъ, е~, сњде'нїи зла'тыX, и^ пя'ть мђ'хъ зла'тыхъ, ја^ко прегрњшенїя въ ваs, и^ въ кня'ѕњхъ ва'шихъ и^ в людехъ ва'шихъ”
|
|
5
|
5
|
|
отже, зробіть зображення наростів ваших і зображення мишей ваших, які спустошують землю, і віддайте славу Богу Ізраїлевому; можливо, Він полегшить руку Свою над вами і над богами вашими і над землею вашою;
|
И$ та'ко сътвори'те подобїе сњда'нїи ва'шиX, и^ подобїе мђхъ ва'шихъ, расто'чшиM зе'млю и^ въздади'те сла'вђ б~ђ і^и^л~евђ, ја%ко да ѓ^блегчи'тъ рђ'кђ свою эT ва'съ, и^ эT бого'въ ва'шихъ и^ эT земля` ва'шея”
|
|
6
|
6
|
|
і для чого вам озлоблювати серце ваше, як озлобили серце своє єгиптяни і фараон? ось, коли Господь показав силу Свою над ними, тоді вони відпустили їх, і ті пішли;
|
И$ почто^ ѓ^тягча'ете срDце ва'ше, ја^коже ѓ^тягчи` е^гљ=петъ и^ фараѓ'нъ срDце сво'е, до'ндеже погђби` и^хъ тогда` эTпђсти` и^хъ, и^ эTи^доша”
|
|
7
|
7
|
|
отже, візьміть, зробіть одну колісницю нову і візьміть двох корів, що вперше народили, на яких не було ярма, і впряжіть корів у колісницю, а телят їх відведіть від них додому;
|
И$ нн~њ возмњте и^ сътвори'те колесницђ но'вђ е^ді'нђ и^ дв^њ кра'ве пр'ьвороDнњ, и^мњю'ща теля'та на ни'хже не бя'ше ја%рмо. и^ въпрязите кра'вы в колесницђ, а^ теля'та възврати'те въспя'тъ въ до'мъ”
|
|
8
|
8
|
|
і візьміть ковчег Господній, і поставте його на колісницю, а золоті речі, які принесете Йому в жертву за провину, покладіть в ящик збоку його; і відпустіть його, і нехай іде;
|
И$ възе'мше кїѓ%тъ гн~ь и^ въстави'те иO на колесни'цђ, и^ сосђды зла'тыа эTдади'те е^мђ за мђ'ки, и^ положите въ ѓ^бложе'нїе въ стра'нњ ё^ча'стїе е^мђ и^ эTпђ'сти'те и& да и%детъ”
|
|
9
|
9
|
|
і дивіться, якщо він піде до країв своїх, до Вефсамиса, то він велике це зло зробив нам; якщо ж ні, то ми будемо знати, що не його рука вразила нас, а зробилося це з нами випадково.
|
Посе'м же ё%зрите а%ще бђ'детъ на пђти` предњла свое^го, въ веџъсамђсъ то^ сїи сътвори` на'мъ ѕло'бђ вели'кђю сїю, и^ а'ще н^и, т^о ё^разђмњ'емъ ја%ко нњсть рђка` е^го прикаса'ющися на'съ, н^о приключе'нїе с^е бы'сть на'мъ”
|
|
10
|
10
|
|
І зробили вони так: і взяли двох пе́рвісток корів і впрягли їх у колісницю, а телят їх утримали вдома;
|
И$ сътвори'ша и^ноплеме'нницы та'ко. и^ пое'мша дв^њ кра'ве прьворо'днњ. и^ въпряго'ша я& в колесни'цђ. и^ теля'та ею` затвори'ша въ хра'мњ”
|
|
11
|
11
|
|
і поставили ковчег Господа на колісницю і ящик з золотими мишами і зображеннями наростів.
|
И$ възложи'ша кїѓ'тъ на колесни'цђ, и^ да'ры ѓ^бложи'ста мђ'хи зла'тыя и^ подо'бная сњда'нїю и^хъ”
|
|
12
|
12
|
|
І пішли корови прямо на дорогу до Вефсамиса; однією дорогою йшли, йшли і мукали, але не ухилялися ні праворуч, ні ліворуч; володарі ж филистимські йшли слідом за ними до кордону Вефсамиса.
|
И$ ё^пра'вистася кра'вы на пђть, пря'мо пђте'мъ и^же въ веџса'мђ и^до'ста. и^ не съвраща'ющися, н^и на' десно, н^и на шђ'е. и^дђще и^ рекђще, и^ вое^во'ды и^ноплеме'нникъ. и^дя'хђ въ слњдъ е^го до предњлъ веџса'мъскихъ”
|
|
13
|
13
|
|
Жителі Вефсамиса жали тоді пшеницю в долині, і, глянувши, побачили ковчег Господній, і зраділи, що побачили його.
|
И$ въ веџсами'се жня'хђ жа'твы пшени'ца въ ё^до'лїи`, и^ възведо'ста ѓ%чи свои` ви'дњша киѓ'тъ гн~ь, и^ възвесели'шася ви'дяще. і^ и^зыидо'ша на срњте'нїе е^мђ`”
|
|
14
|
14
|
|
Колісниця ж прийшла на поле Ісуса вефсамитянина і зупинилася там; і був тут великий камінь, і розкололи колісницю на дрова, а корів принесли у всепалення Господу.
|
И$ колесни'ца вни'де въ село` е^џса'м#ско, и^ ста` т^ђ. и^ быs т^ђ камы'къ ве'лїи, і^ и^с#сњ'кше дре'ва колесни'чная, и^ кра'вы. възнесо'ша на вс^ясъж#жега'емая г~ђ”
|
|
15
|
15
|
|
Левити зняли ковчег Господа і ящик, що був при ньому, в якому були золоті речі, і поставили на великому тому камені; жителі ж Вефсамиса принесли в той день всепалення і закололи жертви Господу.
|
Левљ=ти же възнесо'ша киѓ'тъ гн~ь, и^ да'ры ѓ^бложи'ста и^же с не'ю бы'ша. и^ ё^ ниX сосђ'ди зла'тїи и^ положи'ша я& при ка'мени сеM вели'цњмъ. и^ мђжи веџсамђ'ски възнесо'ша вс^ясъж#жега'емая” и^ пожро'ша жрътвђ в то'и дн~ь г~ђ”
|
|
16
|
16
|
|
І п’ять володарів филистимських бачили це і повернулися в той день в Аккарон.
|
И$ пя'ть вое^во'дъ и^ноплеме'нникъ зря'хђ. и^ възврати'шася въ а^к#каро'нь въ дн~ь то'и”
|
|
17
|
17
|
|
Золоті ці нарости, які принесли филистимляни в жертву за провину Господу, були: один за Азот, один за Газу, один за Аскалон, один за Геф, один за Аккарон;
|
И$ сїи седњ'нїя зла'тыя, и^же възда'ша и^ноплеме'нницы за мђ'кђ г~ђ. а^задьска е^ді'на, га'зска е^ді'на, а^скало'ньска е^ді'на, ге'џ#ска е^ді'на, а^к#каро'ньска е^ді'на”
|
|
18
|
18
|
|
а золоті миші були за числом усіх міст филистимських — п’яти володарів, від міст укріплених і до відкритих сіл, до великого каменя, на якому поставили ковчег Господа і який знаходиться до цього дня на полі Ісуса вефсамитянина.
|
И$ зла'тыя мђхи по чисме'нъ всњ'хъ граD и^ноплеме'нническъ пяти` вое^во'дъ эT гра'да ё^тверъжде'на. и^ до ве'си фериѕе'ѓвы, и^ до ка'мени вели'каго. на не'мже положи'ша киѓ'тъ завњта гн~я и^же е^сть и^ до сего дн~и. на селњ`. веџса'мы”
|
|
19
|
19
|
|
[Не зраділи сини Ієхонії серед мужів вефсамиських, що бачили ковчег Господа]. І вразив Він жителів Вефсамиса за те, що вони заглядали у ковчег Господа, і вбив з народу п’ятдесят тисяч сімдесят чоловік; і заплакав народ, тому що вразив Господь народ поразкою великою.
|
И$ ё^би` б~ъ въ мђже'хъ веџсамђ'скихъ и^же възрњша в# киѓ'тъ гн~ь. и^ ё^би` в ни'хъ, Wн~, и^ о~ мђжїи. и^ пла'кашеся людїе. ја%ко сътвори` г~ь в лю'деX ја%звђ вели'кђ ѕњ'ло”
|
|
20
|
20
|
|
І сказали жителі Вефсамиса: хто може стояти перед Господом, цим святим Богом? і до кого Він піде від нас?
|
И$ рњша мђжи и^же эT веџсамђса. кт^о мо'жетъ пои^ти` преD гм~ъ ст~ымъ си'мъ. и^ къ комђ` взы'идетъ киѓ'тъ завњта гн~я, эT наs”
|
|
21
|
21
|
|
І послали послів до жителів Кириаф-Іарима сказати: филистимляни повернули ковчег Господа; прийдіть, візьміть його до себе.
|
И$ посла'ша послы` къ живђщиM в карїа^џїа^ри'мњ гл~ще. възврати'ша и^ноплемеnницы киѓT гн~ь и^ сни'дњте възнесете и& та'мо к себњ`”
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.