|
Глава 21
|
|
|
1
|
|
| І прийшов Давид у Номву до Ахимелеха священика, і засмутився Ахимелех при зустрічі з Давидом і сказав йому: чому ти один, і нікого немає з тобою? | |
|
2
|
|
| І сказав Давид Ахимелеху священикові: цар доручив мені діло і сказав мені: «нехай ніхто не знає, за чим я послав тебе і що доручив тобі»; тому людей я залишив на відповідному місці; | |
|
3
|
|
| отже, що є в тебе під рукою, дай мені, хлібів п’ять, або що знайдеться. | |
|
4
|
|
| І відповів священик Давиду, говорячи: немає в мене під рукою простого хліба, а є хліб священний; якщо тільки люди твої втрималися від жінок, [нехай з’їдять]. | |
|
5
|
|
| І відповів Давид священикові і сказав йому: жінок при нас не було ні вчора, ні третього дня, з часу, як я вийшов, і сосуди отроків чисті, а якщо дорога нечиста, то хліб залишиться чистим у сосудах. | |
|
6
|
|
| І дав йому священик священного хліба; тому що не було в нього хліба, крім хлібів священних, що узяті були від лиця Господа, щоб після зняття їхнього покласти теплі хліби. | |
|
7
|
|
| Там знаходився в той день перед Господом один зі слуг Саулових, на їм’я Доїк, ідумеянин, начальник пастухів Саулових. | |
|
8
|
|
| І сказав Давид Ахимелеху: чи немає тут у тебе під рукою списа або меча? тому що я не взяв із собою ні меча, ні іншої зброї, бо доручення царя було спішне. | |
|
9
|
|
| І сказав священик: ось меч Голіафа филистимлянина, якого ти вразив у долині дуба, загорнений в одяг, за ефодом; якщо хочеш, візьми його; іншого, крім цього, немає тут. І сказав Давид: немає йому подібного, дай мені його. [І дав йому.] | |
|
10
|
|
| І встав Давид, і втік у той же день від Саула, і прийшов до Анхуса, царя Гефського. | |
|
11
|
|
| І сказали Анхусу слуги його: чи це не Давид, цар тієї країни? чи не йому співали в хороводах і говорили: «Саул уразив тисячі, а Давид — десятки тисяч»? | |
|
12
|
|
| Давид поклав слова ці в серці своєму і сильно боявся Анхуса, царя Гефського. | |
|
13
|
|
| І змінив лице своє перед ними, і прикинувся божевільним у їхніх очах, і креслив на дверях, [кидався на руки свої] і пускав слину по бороді своїй. | |
|
14
|
|
| І сказав Анхус рабам своїм: бачите, він людина божевільна; для чого ви привели його до мене? | |
|
15
|
|
| хіба мало в мене божевільних, що ви привели його, щоб він юродствував переді мною? невже він ввійде в дім мій? |
