|
Глава 3
|
|
|
1
|
|
| Отрок Самуїл служив Господу при Ілії; слово Господнє було рідкісним у ті дні, видіння були не часто. | |
|
2
|
|
| І було в той час, коли Ілій лежав на своєму місці, — очі ж його почали склеплятися, і він не міг бачити, — | |
|
3
|
|
| і світильник Божий ще не погас, і Самуїл лежав у храмі Господньому, де ковчег Божий; | |
|
4
|
|
| воззвав Господь до Самуїла: [Самуїле, Самуїле!] І відповів він: ось я! | |
|
5
|
|
| І побіг до Ілія і сказав: ось я! ти кликав мене. Але той сказав: я не кликав тебе; йди назад, лягай. І він пішов і ліг. | |
|
6
|
|
| Але Господь удруге воззвав до Самуїла: [Самуїле, Самуїле!] Він встав і прийшов до Ілія вдруге, і сказав: ось я! ти кликав мене. Але той сказав: я не кликав тебе, сину мій; іди назад, лягай. | |
|
7
|
|
| Самуїл ще не знав тоді голосу Господа, і ще не відкривалося йому слово Господнє. | |
|
8
|
|
| І воззвав Господь до Самуїла ще втретє. Він встав і прийшов до Ілія і сказав: ось я! ти кликав мене. Тоді зрозумів Ілій, що Господь кличе отрока. | |
|
9
|
|
| І сказав Ілій Самуїлу: піди назад і лягай, і коли [Той, Хто кличе] покличе тебе, ти скажи: говори, Господи, бо чує раб Твій. І пішов Самуїл і ліг на місці своєму. | |
|
10
|
|
| І прийшов Господь, і став, і воззвав, як у той і інший раз: Самуїле, Самуїле! І сказав Самуїл: говори, [Господи,] бо чує раб Твій. | |
|
11
|
|
| І сказав Господь Самуїлу: ось, Я зроблю діло в Ізраїлі, про яке хто почує, у того задзвенить в обох вухах; | |
|
12
|
|
| у той день Я виконаю над Ілієм усе те, що Я говорив про дім його; Я почну і закінчу; | |
|
13
|
|
| Я оголосив йому, що Я покараю дім його навіки за ту провину, що він знав, як сини його нечестять, і не зупиняв їх; | |
|
14
|
|
| і тому клянуся дому Ілія, що провина дому Ілієвого не загладиться ні жертвами, ні приношеннями хлібними повік. | |
|
15
|
|
| І спав Самуїл до ранку, [і встав рано] і відчинив двері дому Господнього; і боявся Самуїл оголосити видіння це Ілію. | |
|
16
|
|
| Але Ілій покликав Самуїла і сказав: сину мій Самуїле! Той сказав: ось я! | |
|
17
|
|
| І сказав Ілій: що сказано тобі? не приховуй від мене; те і те зробить з тобою Бог, і ще більше зробить, якщо ти приховаєш від мене що-небудь із усього того, що сказано тобі. | |
|
18
|
|
| І оголосив йому Самуїл усе і не приховав від нього нічого. Тоді сказав [Ілій]: Він — Господь; що Йому завгодно, те нехай сотворить. | |
|
19
|
|
| І підріс Самуїл, і Господь був з ним; і не залишилося жодне зі слів його не сповненим. | |
|
20
|
|
| І дізнався весь Ізраїль від Дана до Вирсавії, що Самуїл удостоєний бути пророком Господнім. | |
|
21
|
|
| І продовжував Господь являтися в Силомі після того, як відкрив Себе Самуїлу в Силомі через слово Господнє. [Й упевнилися в усьому Ізраїлі, від краю до краю землі, що Самуїл є пророк Господній. Ілій же дуже постарів, а сини його продовжували ходити беззаконними путями своїми перед Господом.] |
