|
Глава 23
|
|
|
1
|
|
| І сповістили Давида, говорячи: ось, филистимляни напали на Кеїль і грабують токи. | |
|
2
|
|
| І запитав Давид Господа, говорячи: чи йти мені, і чи подолаю я цих филистимлян? І відповів Господь Давиду: йди, ти подолаєш филистимлян і врятуєш Кеїль. | |
|
3
|
|
| Але ті, що були з Давидом сказали йому: ось, ми боїмося тут в Юдеї, як же нам іти в Кеїль проти ополчень филистимських? [ми потрапимо в полон до филистимлян.] | |
|
4
|
|
| Тоді знову запитав Давид Господа, і відповів йому Господь і сказав: встань і йди в Кеїль, тому що Я віддав филистимлян у руки твої. | |
|
5
|
|
| І пішов Давид з людьми своїми в Кеїль, і воював з филистимлянами, і забрав худобу їхню, і наніс їм велику поразку, і врятував Давид жителів Кеїля. | |
|
6
|
|
| Коли Авиафар, син Ахимелеха, прибіг до Давида [і пішов з ним] у Кеїль, то приніс із собою й ефод. | |
|
7
|
|
| І донесли Саулу, що Давид прийшов у Кеїль, і Саул сказав: Бог віддав його в руки мої, бо він замкнув себе, ввійшовши в місто з воротами і запорами. | |
|
8
|
|
| І скликав Саул весь народ на війну, щоб іти до Кеїля, обложити Давида і людей його. | |
|
9
|
|
| Коли дізнався Давид, що Саул задумав проти нього зле, сказав священикові Авиафару: принеси ефод [Господній]. | |
|
10
|
|
| І сказав Давид: Господи Боже Ізраїлів! раб Твій почув, що Саул хоче прийти в Кеїль, зруйнувати місто заради мене. | |
|
11
|
|
| Чи віддадуть мене жителі Кеїля в руки його? І чи прийде сюди Саул, як чув раб Твій? Господи Боже Ізраїлів! відкрий рабові Твоєму. І сказав Господь: прийде. | |
|
12
|
|
| І сказав Давид: чи видадуть жителі Кеїля мене і людей моїх у руки Саула? І сказав Господь: видадуть. | |
|
13
|
|
| Тоді піднявся Давид і люди його, близько шестисот чоловік, і вийшли з Кеїля і ходили, де могли. Саулу ж було донесено, що Давид утік з Кеїля, і тоді він відмінив похід. | |
|
14
|
|
| Давид же перебував у пустелі в неприступних місцях і потім на горі в пустелі Зиф. Саул шукав його кожного дня; але Бог не віддав Давида в руки його. | |
|
15
|
|
| І бачив Давид, що Саул вийшов шукати душу його; Давид же був у пустелі Зиф у лісі. | |
|
16
|
|
| І встав Іонафан, син Саула, і прийшов до Давида в ліс, і зміцнив його упованням на Бога, | |
|
17
|
|
| і сказав йому: не бійся, бо не знайде тебе рука батька мого Саула, і ти будеш царювати над Ізраїлем, а я буду другим після тебе; і Саул, батько мій, знає це. | |
|
18
|
|
| І уклали вони між собою завіт перед лицем Господа; і Давид залишився в лісі, а Іонафан пішов у дім свій. | |
|
19
|
|
| І прийшли зифеї до Саула в Гиву, говорячи: ось, Давид ховається в нас у неприступних місцях, у лісі, на пагорбі Гахила, що праворуч від Ієсимона; | |
|
20
|
|
| отже, за бажанням душі твоєї, царю, йди; а наша справа буде видати його в руки царя. | |
|
21
|
|
| І сказав їм Саул: благословенні ви в Господа за те, що пожаліли про мене; | |
|
22
|
|
| йдіть, упевніться ще, розвідайте і виглядіть місце його, де буде нога його, і хто бачив його там, бо мені говорять, що він дуже хитрий; | |
|
23
|
|
| і виглядіть, і розвідайте про всі схованки, в яких він ховається, і поверніться до мене з вірною звісткою, і я піду з вами; і якщо він у цій землі, я буду шукати його у всіх тисячах Іудиних. | |
|
24
|
|
| І встали вони і пішли в Зиф раніше Саула. Давид же і люди його були в пустелі Маон, на рівнині, праворуч від Ієсимона. | |
|
25
|
|
| І пішов Саул з людьми своїми шукати його. Але Давида сповістили про це, і він перейшов до скелі і залишався в пустелі Маон. І почув Саул, і погнався за Давидом у пустелю Маон. | |
|
26
|
|
| І йшов Саул з одного боку гори, а Давид з людьми своїми був на іншому боці гори. І коли Давид поспішав утекти від Саула, а Саул з людьми своїми йшов в обхід Давида і людей його, щоб захопити їх; | |
|
27
|
|
| тоді прийшов до Саула вісник, говорячи: поспішай і приходь, бо филистимляни напали на землю. | |
|
28
|
|
| І повернувся Саул від переслідування Давида і пішов назустріч филистимлянам; тому і назвали це місце: Села-Гаммахлекоф*. |
