|
Глава 8
|
|
|
1
|
|
| Коли ж постарів Самуїл, то поставив синів своїх суддями над Ізраїлем. | |
|
2
|
|
| Ім’я старшому синові його Іоїль, а ім’я другому синові його Авия; вони були суддями у Вирсавії. | |
|
3
|
|
| Але сини його не ходили путями його, а ухилилися в користь і брали подарунки, і судили неправдиво. | |
|
4
|
|
| І зібралися усі старійшини Ізраїля, і прийшли до Самуїла в Раму, | |
|
5
|
|
| і сказали йому: ось, ти постарів, а сини твої не ходять путями твоїми; отже, постав над нами царя, щоб він судив нас, як в інших народів. | |
|
6
|
|
| І не сподобалося слово це Самуїлу, коли вони сказали: дай нам царя, щоб він судив нас. І молився Самуїл Господу. | |
|
7
|
|
| І сказав Господь Самуїлу: послухай голосу народу в усьому, що вони говорять тобі; бо не тебе вони відкинули, але відкинули Мене, щоб Я не царював над ними; | |
|
8
|
|
| як вони чинили з того дня, в який Я вивів їх з Єгипту, і до сьогодні, залишали Мене і служили іншим богам, так чинять вони з тобою; | |
|
9
|
|
| отже, послухай голосу їх; тільки представ їм і оголоси їм права царя, який буде царювати над ними. | |
|
10
|
|
| І переказав Самуїл усі слова Господа народу, який просив у нього царя, | |
|
11
|
|
| і сказав: ось які будуть права царя, який буде царювати над вами: синів ваших він візьме і приставить їх до колісниць своїх і зробить вершниками своїми, і будуть вони бігати перед колісницями його; | |
|
12
|
|
| і поставить їх у себе тисячоначальниками і п’ятдесятниками, і щоб вони обробляли поля його, і жали хліб його, і робили йому військову зброю і колісничне приладдя його; | |
|
13
|
|
| і дочок ваших візьме, щоб вони робили масті, варили страву і пекли хліби; | |
|
14
|
|
| і поля ваші і виноградники й оливкові сади ваші кращі візьме, і віддасть слугам своїм; | |
|
15
|
|
| і від посівів ваших і з виноградних садів ваших візьме десяту частину і віддасть євнухам своїм і слугам своїм; | |
|
16
|
|
| і рабів ваших і рабинь ваших, і юнаків ваших кращих, і ослів ваших візьме й використає на свої справи; | |
|
17
|
|
| від дрібної худоби вашої візьме десяту частину, і самі ви будете йому рабами; | |
|
18
|
|
| і застогнете тоді від царя вашого, якого ви обрали собі; і не буде Господь відповідати вам тоді. | |
|
19
|
|
| Але народ не погодився послухатися голосу Самуїла, і сказав: ні, нехай цар буде над нами, | |
|
20
|
|
| і ми будемо як інші народи: буде судити нас цар наш, і ходити перед нами, і вести війни наші. | |
|
21
|
|
| І вислухав Самуїл усі слова народу, і переказав їх голосно Господу. | |
|
22
|
|
| І сказав Господь Самуїлу: послухай голосу їх і постав їм царя. І сказав Самуїл ізраїльтянам: підіть кожен у своє місто. |
