|
Глава 18
|
|
|
1
|
|
| Коли скінчив Давид розмову із Саулом, душа Іонафана приліпилася до душі його, і полюбив його Іонафан, як свою душу. | |
|
2
|
|
| І взяв його Саул у той день і не дозволив йому повернутися в дім батька його. | |
|
3
|
|
| Іонафан же уклав з Давидом союз, тому що полюбив його, як свою душу. | |
|
4
|
|
| І зняв Іонафан верхній одяг свій, який був на ньому, і віддав його Давиду, також і інший одяг свій, і меч свій, і лук свій, і пояс свій. | |
|
5
|
|
| І Давид діяв розсудливо скрізь, куди посилав його Саул, і зробив його Саул начальником над військовими людьми; і це сподобалося всьому народові і слугам Сауловим. | |
|
6
|
|
| Коли вони йшли, повертаючись після перемоги Давида над филистимлянином, то жінки з усіх міст ізраїльських виходили назустріч Саулу царю зі співом і танцями, з урочистими тимпанами і з кимвалами. | |
|
7
|
|
| І викликували жінки, які грали, говорячи: Саул переміг тисячі, а Давид — десятки тисяч! | |
|
8
|
|
| І Саул сильно засмутився, і неприємно було йому це слово, і він сказав: Давиду дали десятки тисяч, а мені тисячі; йому бракує тільки царства. | |
|
9
|
|
| І з того дня і потім підозріливо дивився Саул на Давида. | |
|
10
|
|
| І було на другий день: напав злий дух від Бога на Саула, і він біснувався в домі своєму, а Давид грав рукою своєю на струнах, як і в інші дні; в руці у Саула був спис. | |
|
11
|
|
| І кинув Саул спис, подумавши: приб’ю Давида до стіни; але Давид двічі ухилився від нього. | |
|
12
|
|
| І став боятися Саул Давида, тому що Господь був з ним, а від Саула відступив. | |
|
13
|
|
| І віддалив його Саул від себе і поставив його у себе тисячоначальником, і він виходив і входив перед народом. | |
|
14
|
|
| І Давид у всіх ділах своїх чинив розсудливо, і Господь був з ним. | |
|
15
|
|
| І Саул бачив, що він дуже розсудливий, і боявся його. | |
|
16
|
|
| А весь Ізраїль і Іуда любили Давида, тому що він виходив і входив перед ними. | |
|
17
|
|
| І сказав Саул Давиду: ось старша дочка моя, Мерова; я дам її тобі за дружину, тільки будь у мене хоробрим і веди війни Господні. Тому що Саул думав: нехай не моя рука буде на ньому, але рука филистимлян буде на ньому. | |
|
18
|
|
| Але Давид сказав Саулу: хто я, і що життя моє і рід батька мого в Ізраїлі, щоб мені бути зятем царя? | |
|
19
|
|
| А коли настав час віддати Мерову, дочку Саула, Давиду, то вона була видана заміж за Адриела з Мехоли. | |
|
20
|
|
| Але Давида полюбила друга дочка Саула, Мелхола; і коли сповістили про це Саула, то це було приємно йому. | |
|
21
|
|
| Саул думав: віддам її за нього, і вона буде йому сіткою, і рука филистимлян буде на ньому. І сказав Саул Давиду: через іншу ти поріднишся нині зі мною. | |
|
22
|
|
| І наказав Саул слугам своїм: скажіть Давиду таємно: ось, цар благоволить до тебе, і всі слуги його люблять тебе; отже, будь зятем царя. | |
|
23
|
|
| І передали слуги Саулові у вуха Давиду всі слова ці. І сказав Давид: хіба здається вам легко бути зятем царя? я — людина бідна і незначна. | |
|
24
|
|
| І донесли Саулу слуги його і сказали: ось що говорить Давид. | |
|
25
|
|
| І сказав Саул: так скажіть Давиду: цар не хоче віна, крім ста краєобрізань филистимських, на помсту ворогам царя. Тому що Саул мав на думці погубити Давида руками филистимлян. | |
|
26
|
|
| І переказали слуги його Давиду ці слова, і сподобалося Давиду стати зятем царя. | |
|
27
|
|
| Ще не минули призначені дні, як Давид встав і пішов сам і люди його з ним, і убив двісті чоловік филистимлян, і приніс Давид краєобрізання їх, і представив їх у повній кількості царю, щоб стати зятем царя. І видав Саул за нього Мелхолу, дочку свою, заміж. | |
|
28
|
|
| І побачив Саул і дізнався, що Господь з Давидом [і весь Ізраїль любить його,] і що Мелхола, дочка Саула, любила Давида. | |
|
29
|
|
| І став Саул ще більше боятися Давида і зробився ворогом його на все життя. | |
|
30
|
|
| І коли вожді филистимські вийшли на війну, Давид, від самого виходу їх, діяв розсудливіше за всіх слуг Саулових, і дуже прославилося ім’я його. |
