Глава 2
|
|
1
|
|
І молилася Анна і говорила: зраділо серце моє в Господі; піднісся ріг мій у Бозі моєму; широко розкрилися вуста мої на ворогів моїх, бо я радію у спасінні Твоєму. | |
2
|
|
Немає настільки святого, як Господь; бо немає іншого, крім Тебе; і немає твердині, як Бог наш. | |
3
|
|
Не примножуйте розмов гордовитих; зухвалі слова нехай не виходять з уст ваших; бо Господь є Бог відання, і діла в Нього зважені. | |
4
|
|
Лук сильних переломлюється, а немічні перепоясуються силою; | |
5
|
|
ситі працюють за хліб, а голодні відпочивають; навіть неплідна народжує сім разів, а багатодітна знемагає. | |
6
|
|
Господь умертвляє і оживляє, спускає до пекла і возводить; | |
7
|
|
Господь робить убогими і збагачує, принижує і піднімає. | |
8
|
|
З пороху піднімає Він бідного, із бруду піднімає убогого, посаджуючи з вельможами, і престіл слави дає їм у спадщину; бо у Господа основи землі, і Він утвердив на них вселенну. | |
9
|
|
Стопи святих Своїх Він оберігає, а беззаконні в темряві зникають; тому що не силою міцна людина. | |
10
|
|
Господь зітре противників Своїх; з небес загримить на них. [Господь святий. Нехай не хвалиться мудрий мудрістю своєю, і нехай не хвалиться сильний силою своєю, і нехай не хвалиться багатий багатством своїм, але хто бажає хвалитися, нехай хвалиться тим, що розуміє і знає Господа.] Господь буде судити краї землі, і дасть кріпкість цареві Своєму і піднесе ріг помазаника Свого. | |
11
|
|
[І залишила Самуїла там перед Господом,] і пішов Елкана в Раму в дім свій, а отрок залишився служити Господу при Ілії священику. | |
12
|
|
Сини ж Ілія були люди негідні; вони не знали Господа | |
13
|
|
і обов’язків священиків стосовно до народу. Коли хто приносив жертву, слуга священиків, приходив під час варіння м’яса, з виделкою в руці своїй | |
14
|
|
і опускав її в казан, або в каструлю, або на сковороду, або в горщик, і що вийме виделка, те брав собі священик. Так чинили вони з усіма ізраїльтянами, які приходили туди в Силом. | |
15
|
|
Навіть раніше, ніж спалювали жир, приходив слуга священичий і говорив тому, хто приносив жертву: дай м’яса на печеню священикові; він не візьме в тебе вареного м’яса, а дай сире. | |
16
|
|
І якщо хто говорив йому: нехай спалять раніше жир, як має бути, і потім візьми собі, скільки забажає душа твоя, то він говорив: ні, зараз же дай, а якщо ні, то силою візьму. | |
17
|
|
І гріх цих молодих людей був дуже великий перед Господом, тому що вони відвертали від жертвоприношень Господу. | |
18
|
|
Отрок же Самуїл служив перед Господом, одягаючи лляний ефод. | |
19
|
|
Верхній малий одяг робила йому мати його і приносила йому щорічно, коли приходила з чоловіком своїм для приношення належної жертви. | |
20
|
|
І благословив Ілій Елкану і дружину його і сказав: нехай дасть тобі Господь дітей від дружини цієї замість даного, якого ти віддав Господу! І пішли вони в місце своє. | |
21
|
|
І відвідав Господь Анну, і зачала вона і народила ще трьох синів і двох дочок; а отрок Самуїл зростав у Господа. | |
22
|
|
Ілій же був дуже старим і чув усе, як поводяться сини його з усіма ізраїльтянами, і що вони сплять з жінками, які збираються біля входу в скинію зібрання. | |
23
|
|
І сказав їм: для чого ви робите такі справи? бо я чую про недобрі вчинки ваші від усього народу [Господнього]. | |
24
|
|
Ні, діти мої, недобрий поголос, який я чую [про вас, не робіть так, бо недобрий поголос, який я чую]; ви розбещуєте народ Господній; | |
25
|
|
якщо згрішить людина проти людини, то помоляться за неї Богу; якщо ж людина згрішить проти Господа, то хто буде заступником за неї? Але вони не слухали голосу батька свого, бо Господь вирішив уже віддати їх на смерть. | |
26
|
|
Отрок же Самуїл все більше і більше входив у вік і у благовоління в Господа й у людей. | |
27
|
|
І прийшов чоловік Божий до Ілія і сказав йому: так говорить Господь: чи не відкрився Я дому батька твого, коли вони були ще в Єгипті, у домі фараона? | |
28
|
|
І чи не обрав його з усіх колін Ізраїлевих Собі у священика, щоб він піднімався до жертовника Мого, щоб курив фіміам, щоб носив ефод переді Мною? І чи не дав Я дому батька твого від усіх вогнем спалюваних жертв синів Ізраїлевих? | |
29
|
|
Для чого ж ви топчете ногами жертви Мої і хлібні приношення Мої, які заповів Я для оселі Моєї, і для чого ти віддаєш перевагу синам своїм переді мною, наповнюючи себе початками всіх приношень народу Мого — Ізраїля? | |
30
|
|
Тому так говорить Господь Бог Ізраїлів: Я сказав тоді: «дім твій і дім батька твого будуть ходити перед лицем Моїм повік». Але тепер говорить Господь: нехай не буде так, тому що Я прославлю тих, що прославляють Мене, а ті, що знеславлюють Мене, будуть осоромлені. | |
31
|
|
Ось, настають дні, в які Я підсічу силу твою і силу дому батька твого, так що не буде старця в домі твоєму [ніколи]; | |
32
|
|
і ти будеш бачити біду дому Мого, при всьому тому, що Господь благодіє Ізраїлю, і не буде в домі твоєму старця в усі дні, | |
33
|
|
Я не відкину усіх твоїх від жертовника Мого, щоб томити очі твої і мучити душу твою; але всі нащадки дому твого будуть помирати в середніх літах. | |
34
|
|
І ось тобі знамення, що буде з двома синами твоїми, Офні та Финеєсом: обоє вони помруть в один день. | |
35
|
|
І поставлю Собі священика вірного; він буде чинити за серцем Моїм і за душою Моєю; і дім його зроблю твердим, і він буде ходити перед помазаником Моїм в усі дні; | |
36
|
|
і всякий, хто залишився з дому твого, прийде кланятися йому за геру срібла і шматок хліба і скаже: «зарахуй мене до якої-небудь левитської посади, щоб мати їжу». |