Порівняти Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) з Біблія церковнослов'янською (unicode) - Глава 10

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25

Глава 10	Глава́ і҃

1	1
У Ахава було сімдесят синів у Самарії. І написав Іиуй листа, і послав у Самарію до начальників Ізреельських, старійшин і вихователів дітей Ахавових, такого змісту:	И҆ а҆хаа́вꙋ бѣ́ша се́дмьдесѧтъ сы́нове во самарі́и. И҆ написа̀ писа́нїе і҆иꙋ́й и҆ посла̀ въ самарі́ю ко кнѧзє́мъ самарі́йскимъ и҆ къ старѣ́йшинамъ и҆ ко корми́телємъ сынѡ́въ а҆хаа́влихъ, глаго́лѧ:
2	2
коли прийде цей лист до вас, то, оскільки у вас і сини господаря вашого, у вас же і колісниці, і коні, й укріплене місто, і зброя, —	и҆ нн҃ѣ є҆гда̀ прїи́детъ писа́нїе сїѐ къ ва́мъ, и҆ съ ва́ми сы́нове господи́на ва́шегѡ, и҆ съ ва́ми колєсни́цы и҆ ко́ни, и҆ гра́ды твє́рды и҆ ѻ҆рꙋ̑жїѧ:
3	3
виберіть кращого і найдостойнішого із синів володаря свого, і посадіть на престіл батька його, і воюйте за дім володаря свого.	и҆ оу҆́зрите блага́го и҆ пра́ваго въ сынѣ́хъ господи́на ва́шегѡ, и҆ поста́вите є҆го̀ на престо́лѣ ѻ҆тца̀ є҆гѡ̀, и҆ да вою́ете ѡ҆ до́мѣ господи́на ва́шегѡ.
4	4
Вони злякалися надзвичайно і сказали: ось, два царі не устояли перед ним, як же нам устояти?	И҆ оу҆боѧ́шасѧ ѕѣлѡ̀ и҆ рѣ́ша: сѐ, два̀ царѧ̑ не возмого́ста ста́ти проти́вꙋ лицꙋ̀ є҆гѡ̀, и҆ ка́кѡ мы̀ ста́немъ;
5	5
І послав начальник над домом царським , і градоначальник, і старійшини, і вихователі до Іиуя, сказати: ми раби твої, і що скажеш нам, те і зробимо; ми нікого не поставимо царем, що завгодно тобі, те і роби.	И҆ посла́ша и҆̀же над̾ до́момъ и҆ и҆̀же над̾ гра́домъ, и҆ старѣ̑йшины, и҆ корми́телє ко і҆иꙋ́ю, гл҃го́люще: ѻ҆́троцы мы̀ твоѝ, и҆ є҆ли̑ка а҆́ще рече́ши къ на́мъ, сотвори́мъ: не воцари́мъ мꙋ́жа, благо́е пред̾ ѻ҆чи́ма твои́ма сотвори́мъ.
6	6
І написав він до них лист удруге такий: якщо ви мої і слову моєму підкорюєтеся, то візьміть голови синів володаря свого, і прийдіть до мене завтра в цей час у Ізреель. [Царських же синів було сімдесят чоловік; виховували їх найзнатніші в місті.]	И҆ написа̀ къ ни̑мъ і҆иꙋ́й писа́нїе второ́е, глаго́лѧ: а҆́ще вы̀ моѝ и҆ гла́са моегѡ̀ вы̀ послꙋ́шаете, возми́те главы̑ мꙋже́й сынѡ́въ господи́на ва́шегѡ и҆ принеси́те ко мнѣ̀, ꙗ҆́коже ча́съ оу҆́трѡ, во і҆езрае́ль. И҆ бѣ̀ сынѡ́въ царе́выхъ се́дмьдесѧтъ мꙋже́й, сі́и нача̑лницы гра́да вскорми́ша и҆́хъ.
7	7
Коли прийшов до них лист, вони взяли царських синів, і закололи їх — сімдесят чоловік, і поклали голови їхні у кошики, і послали до нього в Ізреель.	И҆ бы́сть є҆гда̀ прїи́де къ ни̑мъ писа́нїе, и҆ взѧ́ша сы́ны царє́вы и҆ закла́ша и҆́хъ се́дмьдесѧтъ мꙋже́й, и҆ возложи́ша главы̑ и҆̀хъ въ кѡ́шницы и҆ посла́ша и҆́хъ къ немꙋ̀ во і҆езрае́ль.
8	8
І прийшов посланий, і доніс йому, і сказав: принесли голови синів царських. І сказав він: розкладіть їх на дві купи біля входу у ворота, до ранку.	И҆ прїи́де вѣ́стникъ, и҆ возвѣстѝ є҆мꙋ̀, глаго́лѧ: принесо́ша главы̑ сынѡ́въ царе́выхъ. И҆ речѐ: положи́те ѧ҆̀ въ два̀ хѡлма̀ при вратѣ́хъ гра́да до заꙋ́тра.
9	9
Зранку він вийшов, і став, і сказав усьому народу: ви невинні. Ось я повстав проти володаря мого й умертвив його, а їх усіх хто убив?	И҆ бы́сть заꙋ́тра, и҆ и҆зы́де и҆ ста̀ во вратѣ́хъ гра́да, и҆ речѐ ко всѣ̑мъ лю́демъ: пра́ведни вы̀: сѐ, а҆́зъ є҆́смь, ѡ҆брати́хсѧ на господи́на моего̀ и҆ оу҆би́хъ є҆го̀: и҆ кто̀ поразѝ всѣ́хъ си́хъ;
10	10
Знайте ж тепер, що не падає на землю жодне слово Господа, яке Він прорік про дім Ахава; Господь зробив те, що прорік через раба Свого Іллю.	ви́дите оу҆̀бо, ꙗ҆́кѡ не паде́тъ ѿ гл҃а гдⷭ҇нѧ на зе́млю, є҆го́же гл҃а гдⷭ҇ь на до́мъ а҆хаа́вль: и҆ гдⷭ҇ь сотворѝ, є҆ли̑ка гл҃а рꙋко́ю раба̀ своегѡ̀ и҆лїѝ.
11	11
І умертвив Іиуй усіх, хто залишився з дому Ахава в Ізреелі, й усіх вельмож його, і близьких його, і священиків його, так що не залишилося від нього жодного вцілілого.	И҆ и҆збѝ і҆иꙋ́й всѣ́хъ ѡ҆ста́вшихсѧ въ домꙋ̀ а҆хаа́вли во і҆езрае́ли, и҆ всѧ̑ вельмо́жы є҆гѡ̀, и҆ зна́емыѧ є҆гѡ̀, и҆ жерцы̀ є҆гѡ̀, ꙗ҆́кѡ не ѡ҆ста́тисѧ є҆гѡ̀ ѡ҆ста́нкꙋ.
12	12
І встав, і пішов, і прийшов у Самарію. Знаходячись на дорозі при Беф-Екеді пастушому,	И҆ воста̀ и҆ и҆́де въ самарі́ю са́мъ, въ веѳака́дъ па́стырскїй при пꙋтѝ.
13	13
зустрів Іиуй братів Охозії, царя Юдейського, і сказав: хто ви? Вони сказали: ми брати Охозії, йдемо довідатися про здоров’я синів царя і синів господині.	И҆ і҆иꙋ́й ѡ҆брѣ́те бра́тїю ѻ҆хозі́и царѧ̀ і҆ꙋ́дина и҆ речѐ: кто̀ вы̀; И҆ рѣ́ша: бра́тїѧ ѻ҆хозі̑ины мы̀, и҆ снидо́хомъ поздра́вити сы́ны царє́вы и҆ сы̑ны ѡ҆блада́ющїѧ.
14	14
І сказав він: візьміть їх живих. І взяли їх живих, і закололи їх — сорок два чоловіка, біля колодязя Беф-Екеда, і не залишилося з них жодного.	И҆ речѐ: поими́те ѧ҆̀ жи̑вы. И҆ взѧ́ша и҆́хъ живы́хъ, и҆ закла́ша и҆̀хъ въ веѳакадѣ̀, четы́редесѧть два̀ мꙋ̑жа: и҆ не ѡ҆ста́ви мꙋ́жа ѿ ни́хъ.
15	15
І поїхав звідти, і зустрівся з Іонадавом, сином Рихавовим, який ішов назустріч йому, і вітав його, і сказав йому: чи налаштоване твоє серце так, як моє серце до твого серця? І сказав Іонадав: так. Якщо так, то дай руку твою. І подав він руку свою, і підняв він його до себе в колісницю,	И҆ и҆́де ѿтꙋ́дꙋ, и҆ ѡ҆брѣ́те і҆ѡнада́ва сы́на риха́влѧ на пꙋтѝ во срѣ́тенїе себѣ̀, и҆ благословѝ є҆го̀. И҆ речѐ къ немꙋ̀ і҆иꙋ́й: а҆́ще є҆́сть се́рдце твоѐ съ се́рдцемъ мои́мъ пра́во, ꙗ҆́коже се́рдце моѐ съ се́рдцемъ твои́мъ; И҆ речѐ і҆ѡнада́въ: є҆́сть. И҆ речѐ і҆иꙋ́й: и҆ а҆́ще є҆́сть, да́ждь рꙋ́кꙋ твою̀. И҆ дадѐ рꙋ́кꙋ свою̀. И҆ возведѐ є҆го̀ къ себѣ̀ на колесни́цꙋ
16	16
і сказав: їдь зі мною, і дивися на мою ревність за Господа. І посадили його в колісницю.	и҆ речѐ къ немꙋ̀: грѧдѝ со мно́ю и҆ ви́ждь, внегда̀ ревнова́ти мнѣ̀ по гдⷭ҇ѣ саваѡ́ѳѣ. И҆ посадѝ є҆го̀ на колесни́цꙋ свою̀.
17	17
Прибувши в Самарію, він убив усіх, хто залишався в Ахава в Самарії, так що зовсім знищив його, за словом Господа, яке Він прорік Іллі.	И҆ вни́де въ самарі́ю, и҆ и҆збѝ всѣ́хъ ѡ҆ста́вшихсѧ а҆хаа́влихъ въ самарі́и, до́ндеже и҆стреби́ти є҆мꙋ̀ по гл҃ꙋ гдⷭ҇ню, є҆го́же гл҃а ко и҆лїѝ.
18	18
І зібрав Іиуй весь народ і сказав їм: Ахав мало служив Ваалу; Іиуй буде служити йому більше.	И҆ собра̀ і҆иꙋ́й всѧ̑ лю́ди и҆ речѐ къ ни̑мъ: а҆хаа́въ порабо́та ваа́лꙋ ма́лѡ, і҆иꙋ́й же порабо́таетъ є҆мꙋ̀ мно́гѡ:
19	19
Отже, скличте до мене всіх пророків Ваала, всіх служителів його і всіх священиків його, щоб ніхто не був відсутнім, тому що в мене буде велика жертва Ваалу. А всякий, хто не з’явиться, не залишиться живим. Іиуй робив це з хитрим наміром, щоб знищити служителів Ваала.	и҆ нн҃ѣ всѧ̑ проро́ки ваа́лѡвы, всѧ̑ рабы̑ є҆гѡ̀ и҆ жерцы̀ є҆гѡ̀ призови́те ко мнѣ̀, мꙋ́жъ да не потаи́тсѧ, ꙗ҆́кѡ же́ртва вели́ка ваа́лꙋ: и҆ всѧ́къ и҆́же потаи́тсѧ, не бꙋ́детъ жи́въ. И҆ і҆иꙋ́й сотворѝ ле́стїю, да погꙋби́тъ рабы̑ ваа́лѡвы.
20	20
І сказав Іиуй: призначте святкове зібрання заради Ваала. І проголосили зібрання .	И҆ речѐ і҆иꙋ́й: ѡ҆свѧти́те же́ртвꙋ ваа́лꙋ и҆ слꙋже́нїе. И҆ проповѣ́даша.
21	21
І послав Іиуй по всьому Ізраїлю, і прийшли всі служителі Ваала; не залишалося жодного чоловіка, хто не прийшов би; і ввійшли в дім Ваалів, і наповнився дім Ваалів від краю до краю.	И҆ посла̀ і҆иꙋ́й во ве́сь і҆и҃ль и҆ речѐ, глаго́лѧ: и҆ нн҃ѣ всѝ рабѝ ваа́лѡвы, и҆ всѝ жерцы̀ є҆гѡ̀, и҆ всѝ проро́цы є҆гѡ̀, да никто́же ѡ҆ста́нетсѧ, ꙗ҆́кѡ же́ртвꙋ вели́кꙋ творю̀: и҆́же ѡ҆ста́нетсѧ, не бꙋ́детъ жи́въ и҆ прїидо́ша всѝ рабѝ ваа́лѡвы, и҆ всѝ жерцы̀ є҆гѡ̀, и҆ всѝ проро́цы є҆гѡ̀: не ѡ҆ста́сѧ мꙋ́жъ, и҆́же не прїи́де: и҆ внидо́ша во хра́мъ ваа́ловъ, и҆ напо́лнисѧ хра́мъ ваа́ловъ ѿ кра́ѧ да кра́ѧ.
22	22
І сказав він хранителеві одягу: принеси одяг для всіх служителів Ваала. І він приніс їм одяг.	И҆ речѐ і҆иꙋ́й къ сꙋ́щымъ над̾ до́момъ ѻ҆де́ждъ: и҆знеси́те ѻ҆дє́жды всѣ̑мъ рабѡ́мъ ваа́лѡвымъ. И҆ и҆знесѐ и҆̀мъ ризохрани́тель.
23	23
І ввійшов Іиуй з Іонадавом, сином Рихавовим, у дім Ваалів, і сказав служителям Ваала: розвідайте і розгляньте, чи не знаходиться серед вас хто-небудь із служителів Господніх, тому що тут повинні знаходитися тільки одні служителі Ваала.	И҆ вни́де і҆иꙋ́й и҆ і҆ѡнада́въ сы́нъ риха́вль въ хра́минꙋ ваа́ловꙋ и҆ речѐ рабѡ́мъ ваа́лѡвымъ: и҆спыта́йте и҆ ви́дите, а҆́ще є҆́сть съ ва́ми ѿ рабѡ́въ гдⷭ҇нихъ, и҆ вы́шлите всѣ́хъ рабѡ́въ гдⷭ҇нихъ ѡ҆брѣ́тшихсѧ та́мѡ. И҆ бы́сть ꙗ҆́коже глаго́ла і҆иꙋ́й, ꙗ҆́кѡ не бѣ̀ ѿ рабѡ́въ гдⷭ҇нихъ, но то́кмѡ є҆ди́ни рабѝ ваа́лѡвы.
24	24
І приступили вони до звершення жертв і всепалень. А Іиуй поставив поза домом вісімдесят чоловік і сказав: душа того, в якого врятується хто-небудь з людей, яких я віддаю вам у руки, буде замість душі того, хто врятується .	И҆ вни́де сотвори́ти жє́ртвы и҆ всесожжє́нїѧ и҆ і҆иꙋ́й поста́ви себѣ̀ внѣ̀ ѻ҆́смьдесѧтъ мꙋже́й и҆ речѐ: мꙋ́жъ и҆́же а҆́ще оу҆го́нзетъ ѿ мꙋже́й, и҆̀хже а҆́зъ и҆звождꙋ̀ въ рꙋ́ки ва́шѧ, дꙋша̀ є҆гѡ̀ вмѣ́стѡ дꙋшѝ є҆гѡ̀.
25	25
Коли закінчено було всепалення, сказав Іиуй скороходам і начальникам: підіть, бийте їх, щоб жоден не втік. І вразили їх вістрям меча і кинули їх скороходи і начальники, і пішли в місто, де було капище Ваалове.	И҆ бы́сть є҆гда̀ сконча̀ творѧ́й всесожжє́нїѧ, и҆ речѐ і҆иꙋ́й предтекꙋ́щымъ и҆ трїста́тѡмъ: вше́дше и҆збі́йте и҆́хъ, да не и҆зы́детъ ѿ ни́хъ мꙋ́жъ. И҆ и҆зби́ша и҆̀хъ ѻ҆́стрїемъ меча̀ и҆ поверго́ша предтекꙋ́щїи и҆ трїста́ты, и҆ и҆до́ша да́же до гра́да хра́ма ваа́лова:
26	26
І винесли ідолів з капища Ваалового і спалили їх.	и҆ и҆знесо́ша кꙋмі́ръ ваа́ловъ и҆ сожго́ша є҆го̀:
27	27
І розбили ідола Ваала, і зруйнували капище Ваалове; і зробили з нього місце нечистот, до цього дня.	и҆ разби́ша кꙋмі́ры ваа́лѡвы, и҆ низверго́ша до́мъ ваа́ловъ, и҆ ѡ҆предѣли́ша є҆го̀ на а҆федрѡ́нъ да́же до днѐ сегѡ̀.
28	28
І знищив Іиуй Ваала з землі Ізраїльської.	И҆ погꙋбѝ і҆иꙋ́й хра́мъ ваа́ловъ ѿ і҆и҃лѧ.
29	29
Втім, від гріхів Ієровоама, сина Наватового, який увів Ізраїля в гріх, від них не відступав Іиуй, — від золотих тельців, які у Вефилі і які в Дані.	Ѻ҆ба́че ѿ грѣхѡ́въ і҆еровоа́ма сы́на нава́това, и҆́же введѐ въ грѣ́хъ і҆и҃лѧ, не ѿстꙋпѝ і҆иꙋ́й ѿ послѣ́дованїѧ и҆́хъ: ю҆́ницы златы̑ѧ, ꙗ҆̀же въ веѳи́ли и҆ въ да́нѣ.
30	30
І сказав Господь Іиую: за те, що ти охоче зробив, що було праведним в очах Моїх, виконав над домом Ахавовим усе, що було на серці в Мене, сини твої до четвертого роду будуть сидіти на престолі Ізраїлевім.	И҆ речѐ гдⷭ҇ь ко і҆иꙋ́ю: за сїѧ̑, є҆ли̑ка оу҆блажи́лъ є҆сѝ сотвори́ти пра́вое пред̾ ѻ҆чи́ма мои́ма, и҆ всѧ̑ є҆ли̑ка по се́рдцꙋ моемꙋ̀ сотвори́лъ є҆сѝ до́мꙋ а҆хаа́влю, сы́нове твоѝ до четве́ртагѡ ро́да сѧ́дꙋтъ на престо́лѣ во і҆и҃ли.
31	31
Але Іиуй не намагався ходити в законі Господа Бога Ізраїлевого, від усього серця. Він не відступав від гріхів Ієровоама, який увів Ізраїля в гріх.	И҆ і҆иꙋ́й не сохранѝ ходи́ти въ зако́нѣ гдⷭ҇ни все́мъ се́рдцемъ свои́мъ: не ѿстꙋпи ѿ грѣхѡ́въ і҆еровоа́ма сы́на нава́това, и҆́же въ грѣ́хъ введѐ і҆и҃лѧ.
32	32
У ті дні почав Господь відрізати частини від ізраїльтян, і вражав їх Азаїл по всьому краю Ізраїлевому,	Во дни̑ ѻ҆́ны нача̀ гдⷭ҇ь посѣца́ти во і҆и҃ли: и҆ поразѝ и҆̀хъ а҆заи́лъ во всѣ́хъ предѣ́лѣхъ і҆и҃левыхъ,
33	33
на схід від Йордану, всю землю Галаад, коліно Гадове, Рувимове, Манассіїне, починаючи від Ароера, що при потоці Арноні, і Галаад і Васан.	ѿ і҆ѻрда́на на восто́къ со́лнца, всю̀ зе́млю галаа́дскꙋ и҆ гадді́искꙋ, и҆ рꙋви́мовꙋ и҆ манассі́инꙋ, ѿ а҆рои́ра, и҆́же є҆́сть при оу҆́стїи пото́ка а҆рнѡ́нска, и҆ галаа́дъ и҆ васа́нъ.
34	34
Інше про Іиуя і про все, що він зробив, і про мужні подвиги його написано в літописі царів ізраїльських.	И҆ прѡ́чаѧ слове́съ і҆иꙋ́евыхъ, и҆ всѧ̑ ꙗ҆̀же сотворѝ, и҆ всѧ̀ си́ла є҆гѡ̀, и҆ совѣща́нїѧ, ꙗ҆̀же совеща̀, не сѐ ли, сїѧ̑ напи̑сана въ кни́зѣ слове́съ дні́й царе́й і҆и҃левыхъ;
35	35
І спочив Іиуй з батьками своїми, і поховали його в Самарії. І став царем Іоахаз, син його, замість нього.	И҆ оу҆́спе і҆иꙋ́й со ѻ҆тцы̑ свои́ми, и҆ погребо́ша є҆го̀ въ самарі́и. И҆ воцари́сѧ і҆ѡаха́зъ сы́нъ є҆гѡ̀ вмѣ́стѡ є҆гѡ̀.
36	36
Часу ж царювання Іиуєвого над Ізраїлем, у Самарії, було двадцять вісім років.	И҆ дні́й бѧ́ше, въ нѧ́же і҆иꙋ́й ца́рствова над̾ і҆и҃лемъ въ самарі́и, два́десѧть ѻ҆́смь лѣ́тъ.

← Глава 9

Глава 11 →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт