Порівняти Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) з Біблія церковнослов'янською (unicode) - Глава 15

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25

Глава 15	Глава́ є҃і

1	1
У двадцять сьомий рік Ієровоама, царя Ізраїльського, став царем Азарія, син Амасії, цар Юдейський:	Въ лѣ́то два́десѧть седмо́е і҆еровоа́ма царѧ̀ і҆и҃лева воцари́сѧ а҆зарі́а сы́нъ а҆мессі́и царѧ̀ і҆ꙋ́дина:
2	2
він був шістнадцяти років, коли став царем, і п’ятдесят два роки царював у Єрусалимі. Ім’я матері його Ієхолія, з Єрусалима.	сы́нъ шести́надесѧти лѣ́тъ бѣ̀, є҆гда̀ нача̀ ца́рствовати, и҆ пѧтьдесѧ́тъ два̀ лѣ́та ца́рствова во і҆ерⷭ҇ли́мѣ. И҆́мѧ же ма́тере є҆гѡ̀ і҆ехелі́а ѿ і҆ерⷭ҇ли́ма.
3	3
Він чинив угодне в очах Господніх у всьому так, як чинив, Амасія, батько його.	И҆ сотворѝ пра́вое пред̾ ѻ҆чи́ма гдⷭ҇нима по всемꙋ̀, є҆ли̑ка сотворѝ ѻ҆те́цъ є҆гѡ̀ а҆мессі́а,
4	4
Тільки висоти не були знищені: народ приносив ще жертви і куріння на висотах.	ѻ҆ба́че высо́кихъ не разорѝ: є҆щѐ лю́дїе жрѧ́хꙋ и҆ кадѧ́хꙋ на высо́кихъ.
5	5
І вразив Господь царя, і був він прокаженим до дня смерти своєї і жив у окремому домі. А Іофам, син царя, був начальником над палацом і управляв народом землі.	И҆ коснꙋ́сѧ гдⷭ҇ь царѧ̀, и҆ бы́сть прокаже́нъ до днѐ сме́рти своеѧ̀: и҆ ца́рствова въ домꙋ̀ а҆пфꙋсѡ́ѳъ. И҆ і҆ѡаѳа́мъ сы́нъ царе́въ бѣ̀ над̾ до́момъ сꙋдѧ̀ лю́демъ землѝ тоѧ̀.
6	6
Інше про Азарію і про все, що він зробив, написано в літописі царів юдейських.	И҆ прѡ́чаѧ слове́съ а҆зарі́и, и҆ всѧ̑ є҆ли̑ка сотворѝ, нѐ сїѧ̑ ли напи̑сана въ кни́зѣ слове́съ дні́й царе́й і҆ꙋ́диныхъ;
7	7
І спочив Азарія з батьками своїми, і поховали його з батьками його в місті Давидовому. І став царем Іофам, син його, замість нього.	И҆ оу҆́спе а҆зарі́а со ѻ҆тцы̑ свои́ми, и҆ погребо́ша є҆го̀ со ѻ҆тцы̑ є҆гѡ̀ во гра́дѣ даві́довѣ. И҆ воцари́сѧ і҆ѡаѳа́мъ сы́нъ є҆гѡ̀ вмѣ́стѡ є҆гѡ̀.
8	8
У тридцять восьмий рік Азарії, царя Юдейського, став царем Захарія, син Ієровоама, над Ізраїлем у Самарії і царював шість місяців.	Въ лѣ́то три́десѧть ѻ҆смо́е а҆зарі́и царѧ̀ і҆ꙋ́дина ца́рствова заха́рїа сы́нъ і҆еровоа́мль над̾ і҆и҃лемъ въ самарі́и ше́сть мцⷭ҇ъ.
9	9
Він робив неугодне в очах Господніх, як робили батьки його: не відставав від гріхів Ієровоама, сина Наватового, який увів Ізраїля в гріх.	и҆ сотворѝ лꙋка́вое пред̾ ѻ҆чи́ма гдⷭ҇нима, ꙗ҆́коже сотвори́ша ѻ҆тцы̀ є҆гѡ̀, не ѿстꙋпѝ ѿ всѣ́хъ грѣхѡ́въ і҆еровоа́ма сы́на нава́това, и҆́же въ грѣ́хъ введѐ і҆и҃лѧ.
10	10
І склав проти нього змову Селлум, син Іависа, і вразив його перед народом і убив його, і став царем замість нього.	И҆ воста́ста на́нь селлꙋ́мъ сы́нъ і҆аві́совъ и҆ кевлаа́мъ, и҆ порази́ста є҆го̀, и҆ оу҆мертви́ста є҆го̀: и҆ воцари́сѧ селлꙋ́мъ вмѣ́стѡ є҆гѡ̀.
11	11
Інше про Захарію написано в літописі царів ізраїльських.	И҆ прѡ́чаѧ слове́съ заха́рїевыхъ, сѐ, сꙋ́ть напи̑сана въ кни́зѣ слове́съ дні́й царе́й і҆и҃левыхъ.
12	12
Таке було слово Господа, яке він прорік Іиую, сказавши: сини твої до четвертого роду будуть сидіти на престолі Ізраїля. І збулося так.	сїѐ сло́во гдⷭ҇не, є҆́же гл҃а ко і҆иꙋ́ю, рекі́й: сы́нове четве́ртїи сѧ́дꙋтъ тебѣ̀ и҆ на престо́лѣ і҆и҃левѣ. И҆ бы́сть та́кѡ.
13	13
Селлум, син Іависа, став царем у тридцять дев’ятий рік Азарії, царя Юдейського, і царював один місяць у Самарії.	И҆ селлꙋ́мъ сы́нъ і҆аві́совъ воцари́сѧ во і҆и҃ли: и҆ въ лѣ́то три́десѧть девѧ́тое а҆зарі́и царѧ̀ і҆ꙋ́дина, ца́рствова селлꙋ́мъ мцⷭ҇ъ дні́й въ самарі́и.
14	14
І пішов Менаїм, син Гадія з Фирци, і прийшов у Самарію, і вразив Селлума, сина Іависового, у Самарії й умертвив його, і став царем замість нього.	И҆ взы́де манаи́мъ сы́нъ гадді́инъ ѿ ѳерсі́лы, и҆ прїи́де въ самарі́ю, и҆ оу҆бѝ селлꙋ́ма сы́на і҆аві́сова въ самарі́и, и҆ оу҆мертвѝ є҆го̀, и҆ воцари́сѧ вмѣ́стѡ є҆гѡ̀.
15	15
Інше про Селлума і про змову його, яку він учинив, написано в літописі царів ізраїльських.	И҆ прѡ́чаѧ слове́съ селлꙋ́мовыхъ, и҆ совѣща́нїе є҆гѡ̀, и҆́мже совѣща́сѧ, сѐ, сꙋ́ть пи̑сана въ кни́зѣ слове́съ дні́й царе́й і҆и҃левыхъ.
16	16
І вразив Менаїм Типсах і всіх, які були в ньому й у межах його, починаючи від Фирци, за те, що місто не відчинило воріт , і розбив його , і всіх вагітних жінок у ньому розрубав.	Тогда̀ поразѝ манаи́мъ и҆ ѳе́рсꙋ, и҆ всѧ̑, ꙗ҆̀же въ не́й, и҆ предѣ́лы є҆ѧ̀ ѿ ѳе́рсы, поне́же не ѿверзо́ша є҆мꙋ̀, и҆ разбѝ ю҆̀ и҆ всѣ́хъ, и҆̀же въ не́й, и҆ и҆мꙋ́щихъ во чре́вѣ разсѣчѐ.
17	17
У тридцять дев’ятому році Азарії, царя Юдейського, став царем Менаїм, син Гадія, над Ізраїлем і царював десять років у Самарії;	Въ лѣ́то три́десѧть девѧ́тое а҆зарі́и царѧ̀ і҆ꙋ́дина, ца́рствова манаи́мъ сы́нъ гадді́инъ над̾ і҆и҃лемъ де́сѧть лѣ́тъ въ самарі́и,
18	18
і робив він неугодне в очах Господніх; не відставав від гріхів Ієровоама, сина Наватового, який увів Ізраїля в гріх, в усі дні свої.	и҆ сотворѝ лꙋка́вое пред̾ ѻ҆чи́ма гдⷭ҇нима, (во всѧ̑ дни̑ своѧ̑) не ѿстꙋпѝ ѿ всѣ́хъ грѣхѡ́въ і҆еровоа́ма сы́на нава́това, и҆́же въ грѣ́хъ введѐ і҆и҃лѧ.
19	19
Тоді прийшов Фул, цар Ассирійський, на землю [Ізраїлеву]. І дав Менаїм Фулу тисячу талантів срібла, щоб руки його були за нього і щоб утвердити царство у руках своїх.	Во дни̑ є҆гѡ̀ взы́де фꙋ́ла ца́рь а҆ссѷрі́йскїй на зе́млю (і҆и҃левꙋ), и҆ манаи́мъ дадѐ фꙋ́лѣ ты́сѧщꙋ тала̑нтъ сребра̀, да бꙋ́детъ рꙋка̀ є҆гѡ̀ съ ни́мъ, (є҆́же оу҆крѣпи́ти ца́рство въ рꙋкꙋ̀ є҆гѡ̀).
20	20
І розклав Менаїм це срібло на ізраїльтян, на всіх людей багатих, по п’ятдесят сиклів срібла на кожну людину, щоб віддати цареві Ассирійському. І пішов назад цар Ассирійський і не залишився там у землі.	И҆ возложѝ манаи́мъ да́нь на і҆и҃лѧ, на всѣ́хъ си́льныхъ, да́ти царю̀ а҆ссѷрі́йскꙋ пѧтьдесѧ́тъ сі̑кль сребра̀ мꙋ́жꙋ коемꙋ́ждо: и҆ возврати́сѧ ца́рь а҆ссѷрі́йскъ, и҆ не ста̀ та́мѡ въ землѝ.
21	21
Інше про Менаїма і про все, що він зробив, написано в літописі царів ізраїльських.	И҆ прѡ́чаѧ слове́съ манаи́мовыхъ, и҆ всѧ̑ є҆ли̑ка сотворѝ, не сѐ ли, сїѧ̑ напи̑сана въ кни́зѣ слове́съ дні́й царе́й і҆и҃левыхъ;
22	22
І спочив Менаїм з батьками своїми. І став царем Факія, син його, замість нього.	И҆ оу҆́спе манаи́мъ со ѻ҆тцы̑ свои́ми, и҆ воцари́сѧ факі́а сы́нъ є҆гѡ̀ вмѣ́стѡ є҆гѡ̀.
23	23
У п’ятдесятий рік Азарії, царя Юдейського, став царем Факія, син Менаїма, над Ізраїлем у Самарії і царював два роки;	Въ лѣ́то пѧтьдесѧ́тое а҆зарі́и царѧ̀ і҆ꙋ́дина, ца́рствова факі́а сы́нъ манаи́мль над̾ і҆и҃лемъ въ самарі́и лѣ̑та два̀,
24	24
і робив він неугодне в очах Господніх; не відставав від гріхів Ієровоама, сина Наватового, який увів Ізраїля в гріх.	и҆ сотворѝ лꙋка́вое пред̾ ѻ҆чи́ма гдⷭ҇нима, и҆ ѿстꙋпѝ ѿ грѣхѡ́въ і҆еровоа́ма сы́на нава́това, и҆́же въ грѣ́хъ введѐ і҆и҃лѧ.
25	25
І склав проти нього змову Факей, син Ремалії, сановник його, і вразив його в Самарії в палаті царського дому, з Арговом і Арієм, маючи із собою п’ятдесят чоловік галаадитян, і умертвив його, і став царем замість нього.	И҆ воста̀ на него̀ факе́й сы́нъ ромелі́инъ, трїста́тъ є҆гѡ̀, и҆ оу҆бѝ є҆го̀ въ самарі́и бли́з̾ до́мꙋ царе́ва, со а҆рго́вомъ и҆ со а҆рі́емъ, и҆ съ ни́мъ (бѧ́хꙋ) пѧтьдесѧ́тъ мꙋже́й ѿ галааді́тѡвъ, и҆ оу҆мертвѝ є҆го̀, и҆ воцари́сѧ вмѣ́стѡ є҆гѡ̀.
26	26
Інше про Факію і про все, що він зробив, написано в літописі царів ізраїльських.	И҆ прѡ́чаѧ слове́съ факі́евыхъ, и҆ всѧ̑ є҆ли̑ка сотворѝ сѐ, сꙋ́ть, пи̑сана въ кни́зѣ слове́съ дні́й царе́й і҆и҃левыхъ.
27	27
У п’ятдесят другий рік Азарії, царя Юдейського, став царем Факей, син Ремалії, над Ізраїлем у Самарії і царював двадцять років;	Въ лѣ́то пѧтьдесѧ́тъ второ́е а҆зарі́и царѧ̀ і҆ꙋ́дина, ца́рствова факе́й сы́нъ ромелі́инъ над̾ і҆и҃лемъ въ самарі́и два́десѧть лѣ́тъ,
28	28
і робив він неугодне в очах Господніх: не відступав від гріхів Ієровоама, сина Наватового, який увів Ізраїля в гріх.	и҆ сотворѝ лꙋка́вое пред̾ ѻ҆чи́ма гдⷭ҇нима, не ѿстꙋпѝ ѿ всѣ́хъ грѣхѡ́въ і҆еровоа́ма сы́на нава́това, и҆́же въ грѣ́хъ введѐ і҆и҃лѧ.
29	29
У дні Факея, царя Ізраїльського, прийшов Феглаффелласар, цар Ассирійський, і взяв Іон, Авел-Беф-Мааху, й Іанох, і Кедес, і Асор, і Галаад, і Галилею, всю землю Неффалимову, і переселив їх в Ассирію.	Во дни̑ факе́а царѧ̀ і҆и҃лева прїи́де ѳелгаѳфелласа́ръ ца́рь а҆ссѷрі́йскїй, и҆ взѧ̀ а҆і́нъ и҆ а҆велвеѳмааха̀, и҆ а҆ѡ́ха и҆ кене́зꙋ, и҆ а҆сѡ́ра и҆ галаа́дъ и҆ галїле́ю, всю̀ зе́млю нефѳалі́млю, и҆ приведѐ ѧ҆̀ ко а҆ссѷрі́анѡмъ.
30	30
І склав змову Осія, син Или, проти Факея, сина Ремаліїного, і вразив його, і умертвив його, і став царем замість нього в двадцятий рік Іоафама, сина Озиїного.	И҆ воста̀ ѡ҆сі́а сы́нъ и҆лы̀ на факе́а сы́на ромелі́ина, и҆ поразѝ є҆го̀, и҆ оу҆мертвѝ є҆го̀, и҆ воцари́сѧ вмѣ́стѡ є҆гѡ̀ въ два́десѧтое лѣ́то і҆ѡаѳа́ма сы́на а҆зарі́ина.
31	31
Інше про Факея і про все, що він зробив, написано в літописі царів ізраїльських.	И҆ прѡ́чаѧ слове́съ факе́евыхъ, и҆ всѧ̑ є҆ли̑ка сотворѝ, сѐ, сїѧ̑ напи̑сана въ кни́зѣ слове́съ дні́й царе́й і҆и҃левыхъ.
32	32
У другий рік Факея, сина Ремаліїного, царя Ізраїльського, став царем Іоафам, син Озії, царя Юдейського.	Въ лѣ́то второ́е факе́а сы́на ромелі́ина царѧ̀ і҆и҃лева воцари́сѧ і҆ѡаѳа́мъ, сы́нъ а҆зарі́и царѧ̀ і҆ꙋ́дина:
33	33
Двадцяти п’яти років був він, коли став царем, і шістнадцять років царював у Єрусалимі. Ім’я матері його Ієруша, дочка Садока.	сы́нъ два́десѧти пѧтѝ лѣ́тъ бѣ̀, є҆гда̀ нача̀ ца́рствовати, и҆ шестьна́десѧть лѣ́тъ ца́рствова во і҆ерⷭ҇ли́мѣ. И҆́мѧ же ма́тере є҆гѡ̀ і҆ерꙋса̀ дщѝ садѡ́кова.
34	34
Він робив угодне в очах Господніх: в усьому, як чинив Озія, батько його, так чинив і він.	И҆ сотворѝ пра́вое пред̾ ѻ҆чи́ма гдⷭ҇нима, по всемꙋ̀ є҆ли̑ка сотворѝ ѻ҆те́цъ є҆гѡ̀ а҆зарі́а,
35	35
Тільки висоти не були знищені: народ приносив ще жертви і куріння на висотах. Він побудував верхні ворота при домі Господньому.	ѻ҆ба́че высо́кихъ не разорѝ: є҆щѐ лю́дїе жрѧ́хꙋ и҆ кадѧ́хꙋ на высо́кихъ. То́й созда̀ двє́ри хра́мꙋ гдⷭ҇ню вы̑шнїѧ.
36	36
Інше про Іоафама і про все, що він зробив, написано в літописі царів юдейських.	И҆ прѡ́чаѧ слове́съ і҆ѡаѳа́мовыхъ, и҆ всѧ̑ є҆ли̑ка сотворѝ, не сїѧ̑ ли напи̑сана въ кни́зѣ слове́съ дні́й царе́й і҆ꙋ́диныхъ;
37	37
У ті дні почав Господь посилати на Юдею Рецина, царя Сирійського, і Факея, сина Ремаліїного.	Во дни̑ ѡ҆́ны нача́тъ гдⷭ҇ь посыла́ти на і҆ꙋ́дꙋ раассѡ́на царѧ̀ сѵ́рска и҆ факе́а сы́на ромелі́ина.
38	38
І спочив Іоафам з батьками своїми, і похований з батьками своїми в місті Давида, батька його. І став царем Ахаз, син його, замість нього.	И҆ оу҆́спе і҆ѡаѳа́мъ со ѻ҆тцы̑ свои́ми, и҆ погребе́нъ бы́сть со ѻ҆тцы̑ свои́ми во гра́дѣ даві́да ѻ҆тца̀ своегѡ̀. И҆ воцари́сѧ а҆ха́зъ сы́нъ є҆гѡ̀ вмѣ́стѡ є҆гѡ̀.

← Глава 14

Глава 16 →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт