Порівняти Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) з Біблія церковнослов'янською (unicode) - Глава 23

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25

Глава 23	Глава́ к҃г

1	1
І послав цар, і зібрали до нього всіх старійшин Іуди та Єрусалима.	И҆ возвѣсти́ша сїѧ̑ глаго́лы царе́ви: и҆ посла̀ ца́рь, и҆ собра̀ къ себѣ̀ всѧ̑ старѣ̑йшины і҆ꙋ́дины и҆ і҆ерⷭ҇ли́млѧны,
2	2
І пішов цар у дім Господній, і всі Юдеї, і всі жителі Єрусалима з ним, і священики, і пророки, і весь народ, від малого до великого, і прочитав, щоб чули вони всі слова книги завіту, знайденої в домі Господньому.	и҆ вни́де ца́рь въ до́мъ гдⷭ҇ень, и҆ всѝ мꙋ́жїе і҆ꙋ́дины и҆ всѝ живꙋ́щїи во і҆ерⷭ҇ли́мѣ съ ни́мъ, и҆ жерцы̀, и҆ прⷪ҇ро́цы, и҆ всѝ лю́дїе ѿ ма́ла и҆ до вели́ка, и҆ прочтѐ во оу҆шеса̀ и҆́хъ всѧ̑ словеса̀ кни́ги завѣ́та ѡ҆брѣ́тшїѧсѧ въ домꙋ̀ гдⷭ҇ни:
3	3
Потім став цар на підвищене місце й уклав перед лицем Господнім завіт — іти слідом Господа і дотримуватися заповідей Його й одкровень Його й уставів Його від усього серця і від усієї душі, щоб виконати слова завіту цього, написаного в книзі цій. І весь народ вступив у завіт.	и҆ ста̀ ца́рь оу҆ столпа̀ и҆ завѣща̀ завѣ́тъ пред̾ гдⷭ҇емъ, є҆́же ходи́ти вслѣ́дъ гдⷭ҇а и҆ храни́ти за́пѡвѣди є҆гѡ̀ и҆ свидѣ̑нїѧ є҆гѡ̀ и҆ ѡ҆правда̑нїѧ є҆гѡ̀ всѣ́мъ се́рдцемъ и҆ все́ю дꙋше́ю, є҆́же возста́вити словеса̀ завѣ́та сегѡ̀, ꙗ҆̀же пи̑сана въ кни́зѣ се́й. И҆ ста́ша всѝ лю́дїе въ завѣ́тѣ.
4	4
І повелів цар Хелкії первосвященикові та іншим священикам, які стояли на сторожі біля порогу, винести з храму Господнього всі речі, зроблені для Ваала і для Астарти і для всього воїнства небесного, і спалив їх за Єрусалимом у долині Кедрон, і повелів порох їх віднести у Вефиль.	И҆ заповѣ́да ца́рь хелкі́и жерцꙋ̀ вели́комꙋ и҆ жерцє́мъ вторы̑мъ и҆ стрегꙋ́щымъ вра́тъ и҆знестѝ ѿ хра́ма гдⷭ҇нѧ всѧ̑ сосꙋ́ды сотворє́ныѧ ваа́лꙋ и҆ дꙋбра́вѣ и҆ все́й си́лѣ небе́снѣй, и҆ сожжѐ и҆ внѣ̀ і҆ерⷭ҇ли́ма въ садимѡ́ѳѣ ке́дрстѣ и҆ и҆зве́рже пра́хъ и҆́хъ въ веѳи́ль:
5	5
І відставив жерців, яких поставили царі юдейські, щоб звершувати куріння на висотах у містах юдейських і околицях Єрусалима, — і які кадили Ваалу, сонцю, і місяцю, і сузір’ям, і всьому воїнству небесному;	и҆ сожжѐ хѡмарі́мы, и҆̀хже да́ша ца́рїе і҆ꙋ́дины, и҆ кадѧ́хꙋ въ высо́кихъ и҆ во градѣ́хъ і҆ꙋ́диныхъ и҆ во ѡ҆кре́стныхъ і҆ерⷭ҇ли́ма, и҆ кадѧ́щихъ ваа́лꙋ, и҆ со́лнцꙋ, и҆ лꙋнѣ̀, и҆ плане́тамъ и҆ все́й си́лѣ небе́снѣй:
6	6
і виніс Астарту з дому Господнього за Єрусалим до потоку Кедрону, і спалив її біля потоку Кедрону, і стер її на порох, і кинув порох її на цвинтар загальнонародний;	и҆ и҆знесѐ кꙋмі́ръ и҆з̾ хра́ма гдⷭ҇нѧ внѣ̀ і҆ерⷭ҇ли́ма на пото́къ ке́дрскъ, и҆ сожжѐ є҆го̀ въ пото́цѣ ке́дрстѣ, и҆ и҆стнѝ въ пра́хъ, и҆ вве́рже пра́хъ и҆̀хъ въ гро́бы сынѡ́въ людски́хъ:
7	7
і зруйнував доми блудилищні, які були при храмі Господньому, де жінки ткали одяг для Астарти;	и҆ разрꙋшѝ хра́мъ кадисі́мѡвъ, и҆́же бѣ̀ въ хра́мѣ гдⷭ҇ни, и҆дѣ́же жєны̀ прѧдѧ́хꙋ ри̑зы кꙋмі́рꙋ:
8	8
і вивів усіх жерців з міст юдейських, і осквернив висоти, на яких звершували куріння жерці, від Геви до Вирсавії, і зруйнував висоти перед воротами, — ту, яка біля входу у ворота Ісуса градоначальника, і ту, яка на лівій стороні біля міських воріт.	и҆ возведѐ всѧ̑ жерцы̀ ѿ градѡ́въ і҆ꙋ́диныхъ, и҆ ѡ҆сквернѝ высѡ́каѧ, и҆дѣ́же кадѧ́хꙋ жерцы̀, ѿ гаваѝ да вирсаве́и: и҆ разрꙋшѝ хра́мъ вра́тъ, и҆́же бѣ̀ при две́рехъ вра́тъ і҆исꙋ́са кнѧ́зѧ гра́днагѡ, и҆́же ѡ҆шꙋ́юю входѧ́щымъ две́рми гра́да.
9	9
Утім, жерці висот не приносили жертв на жертовнику Господньому в Єрусалимі, опрісноки ж їли разом із братами своїми.	Ѻ҆ба́че не вхожда́хꙋ жерцы̀ высо́кихъ ко ѻ҆лтарю̀ гдⷭ҇ню во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, но то́кмѡ ꙗ҆дѧ́хꙋ ѡ҆прѣсно́ки посредѣ̀ бра́тїи своеѧ̀.
10	10
І осквернив він Тофет, що на долині синів Еннома, щоб ніхто не проводив сина свого і дочки своєї через вогонь Молоху;	И҆ ѡ҆сквернѝ тафе́ѳа, и҆́же въ де́бри сынѡ́въ є҆нѡ́млихъ, є҆́же не превестѝ мꙋ́жꙋ сы́на своегѡ̀ и҆ мꙋ́жꙋ дще́ре своеѧ̀ моло́хꙋ сквозѣ̀ ѻ҆́гнь:
11	11
і відмінив коней, яких ставили царі юдейські сонцю перед входом у дім Господній біля кімнат Нефан-Мелеха євнуха, що у Фаруримі, колісниці ж сонця спалив вогнем.	и҆ сожжѐ ко́ни, и҆̀хже да́ша ца́рїе і҆ꙋ̑дины со́лнцꙋ во вхо́дѣ хра́мꙋ гдⷭ҇нѧ, при влага́лищи наѳа́на, царе́ва скопца̀ во фарꙋрі́мѣ: и҆ колесни́цꙋ со́лнечнꙋю сожжѐ ѻ҆гне́мъ:
12	12
І жертовники на покрівлі світлиці Ахазової, які зробили царі юдейські, і жертовники, які зробив Манассія на обох дворах дому Господнього, зруйнував цар, і скинув звідти, і викинув порох їх у потік Кедрон.	и҆ ѻ҆лтари̑, ꙗ҆̀же на кро́вѣ го́рницы а҆ха́зовы, ꙗ҆̀же сотвори́ша ца́рїе і҆ꙋ́дины и҆ ѻ҆лтари̑, и҆̀же созда̀ манассі́а во двою̀ дворꙋ̀ хра́ма гдⷭ҇нѧ, раскопа̀ ца́рь, и҆ све́рже ѿтꙋ́дꙋ, и҆ всы́па пра́хъ и҆̀хъ въ пото́къ ке́дрскъ:
13	13
І висоти, що перед Єрусалимом, праворуч від Оливної гори, що спорудив Соломон, цар Ізраїлів, Астарті, мерзоті сидонській, і Хамосу, мерзоті моавитській, і Милхому, мерзоті аммонитській, осквернив цар;	и҆ хра́мъ, и҆́же пред̾ лице́мъ і҆ерⷭ҇ли́ма, ѡ҆деснꙋ́ю горы̀ мосѳа́ѳъ, є҆го́же созда̀ соломѡ́нъ ца́рь і҆и҃левъ а҆ста́ртѣ ме́рзости сїдѡ́нстѣй и҆ хамѡ́сꙋ ме́рзости мѡа́вли и҆ молхо́лꙋ ме́рзости сынѡ́въ а҆ммѡ́нихъ, ѡ҆сквернѝ ца́рь:
14	14
і зруйнував статуї, і вирубав діброви, і наповнив місце їх кістками людськими.	и҆ сокрꙋшѝ столпы̀, и҆ и҆скоренѝ дꙋбра̑вы, и҆ напо́лни мѣста̀ и҆́хъ костмѝ человѣ́ческими:
15	15
Також і жертовник, що у Вефилі, висоту, споруджену Ієровоамом, сином Наватовим, який увів Ізраїля в гріх, — також і жертовник той і висоту він зруйнував, і спалив цю висоту, стер на порох, і спалив діброву.	и҆ ѻ҆лта́рь и҆́же во веѳи́ли высо́кїй, є҆го́же сотворѝ і҆еровоа́мъ сы́нъ нава́товъ, и҆́же въ грѣ́хъ введѐ і҆и҃лѧ, и҆ ѻ҆лта́рь то́й высо́кїй раскопа̀, и҆ сокрꙋшѝ ка́менїе є҆гѡ̀, и҆ и҆стнѝ въ пра́хъ, и҆ сожжѐ кꙋмі́ры.
16	16
І глянув Іосія і побачив могили, що були там на горі, і послав і взяв кістки з могил, і спалив на жертовнику, й осквернив його за словом Господнім, що проголосив чоловік Божий, який передрік події ці, [коли Ієровоам, під час свята, стояв перед жертовником. Потім, обернувшись, побачив могилу чоловіка Божого, який передрік ці події,]	И҆ восклони́сѧ і҆ѡсі́а, и҆ ви́дѣ гро́бы сꙋ́щыѧ во гра́дѣ та́мѡ, и҆ посла̀, и҆ взѧ̀ кѡ́сти ѿ грѡ́бъ, и҆ сожжѐ на ѻ҆лтарѝ, и҆ ѡ҆сквернѝ є҆го̀ по гл҃ꙋ гдⷭ҇ню, є҆го́же глаго́ла человѣ́къ бж҃їй, є҆гда̀ стоѧ́ше і҆еровоа́мъ въ пра́здникъ пред̾ ѻ҆лтаре́мъ: и҆ ѡ҆бра́щьсѧ возведѐ ѻ҆́чи своѝ на гро́бъ человѣ́ка бж҃їѧ глаго́лавшагѡ словеса̀ сїѧ̑.
17	17
і сказав Іосія : що це за пам’ятник, який я бачу? І сказали йому жителі міста: це могила чоловіка Божого, який приходив з Юдеї і проголосив про те, що ти робиш над жертовником Вефильським.	и҆ речѐ: что̀ моги́ла сїѧ̑, ю҆́же а҆́зъ ви́ждꙋ; И҆ рѣ́ша є҆мꙋ̀ мꙋ́жїе гра́да: гро́бъ се́й человѣ́ка бж҃їѧ є҆́сть, и҆́же прїи́де ѿ і҆ꙋ́ды и҆ проглаго́ла словеса̀ сїѧ̑, ꙗ҆̀же сотвори́лъ є҆сѝ нн҃ѣ над̾ ѻ҆лтаре́мъ, и҆́же въ веѳи́ли.
18	18
І сказав він: залиште його в спокої, ніхто не чіпай кісток його. І зберегли кістки його і кістки пророка, який приходив із Самарії.	И҆ речѐ: ѡ҆ста́вите є҆го̀, да не подви́жетъ ни є҆ди́нъ мꙋ́жъ косте́й є҆гѡ̀. И҆ ѡ҆ста́виша кѡ́сти є҆гѡ̀ съ костьмѝ проро́ка прише́дшагѡ ѿ самарі́и.
19	19
Також і всі капища висот у містах самарійських, які побудували царі ізраїльські, прогнівляючи Господа , зруйнував Іосія, і зробив з ними те саме, що зробив у Вефилі;	Є҆щѐ и҆ всѧ̑ хра́мы высо́кихъ сꙋ́щихъ во градѣ́хъ самарі́йскихъ, ꙗ҆̀же сотвори́ша ца́рїе і҆и҃лєвы прогнѣвлѧ́юще гдⷭ҇а, ѿве́рже і҆ѡсі́а, и҆ сотворѝ и҆̀мъ всѧ̑ дѣла̀, ꙗ҆̀же сотворѝ въ веѳи́ли,
20	20
і заколов усіх жерців висот, які там були, на жертовниках, і спалив кістки людські на них, — і повернувся в Єрусалим.	и҆ закла̀ всѧ̑ жерцы̀ высо́кихъ сꙋ́щыѧ та́мѡ пред̾ ѻ҆лтармѝ, и҆ сожжѐ на ни́хъ ко́сти человѣ́чи, и҆ возврати́сѧ во і҆ерⷭ҇ли́мъ.
21	21
І повелів цар усьому народу, сказавши: «звершіть пасху Господу Богу вашому, як написано в цій книзі завіту», —	И҆ заповѣ́да ца́рь все́мъ лю́демъ, глаго́лѧ: сотвори́те па́схꙋ гдⷭ҇еви бг҃ꙋ на́шемꙋ, ꙗ҆́коже пи́сано въ кни́зѣ завѣ́та сегѡ̀:
22	22
тому що не була звершена така пасха від днів суддів, які судили Ізраїля, і в усі дні царів ізраїльських і царів юдейських;	ꙗ҆́кѡ не бы́сть па́сха сїѧ̀ ѿ дні́й сꙋді́й, и҆́же сꙋди́ша і҆и҃леви, и҆ во всѣ́хъ дне́хъ царе́й і҆и҃левыхъ и҆ царе́й і҆ꙋ́диныхъ:
23	23
а у вісімнадцятий рік царя Іосії була звершена ця пасха Господу в Єрусалимі.	но то́кмѡ во ѻ҆смоена́десѧть лѣ́то царѧ̀ і҆ѡсі́и бы́сть па́сха гдⷭ҇ꙋ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ.
24	24
І викликателів мертвих, і чаклунів, і терафимів, і ідолів, і всі мерзоти, що з’являлися в землі Юдейській і в Єрусалимі, знищив Іосія, щоб виконати слова закону, написані в книзі, яку знайшов Хелкія священик у домі Господньому.	Є҆щѐ и҆ волше́бники, и҆ вражби́ты, и҆ ѳерафі́мы, и҆ кꙋмі́ры, и҆ всѧ̑ ме́рзѡсти бы́вшыѧ въ землѝ і҆ꙋ́динѣ и҆ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, и҆скоренѝ ца́рь і҆ѡсі́а, да оу҆тверди́тъ словеса̀ закѡ́ннаѧ пи̑саннаѧ въ кни́зѣ, ю҆́же ѡ҆брѣ́те хелкі́а жре́цъ въ хра́мѣ гдⷭ҇ни.
25	25
Подібного до нього не було царя раніше нього, який навернувся б до Господа всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всіма силами своїми, за всім законом Мойсеєвим; і після нього не постав подібний до нього.	Подо́бенъ є҆мꙋ̀ не бы́сть пред̾ ни́мъ ца́рь, и҆̀же ѡ҆брати́сѧ къ гдⷭ҇еви всѣ́мъ се́рдцемъ свои́мъ и҆ все́ю дꙋше́ю свое́ю и҆ все́ю си́лою свое́ю по всемꙋ̀ зако́нꙋ мѡѷсе́овꙋ, и҆ по не́мъ не воста̀ подо́бенъ є҆мꙋ̀.
26	26
Однак Господь не відклав великої люті гніву Свого, якою запалав гнів Його на Іуду за всі образи, якими прогнівав Його Манассія.	Ѻ҆ба́че не ѿврати́сѧ гдⷭ҇ь ѿ ꙗ҆́рости гнѣ́ва своегѡ̀ вели́кагѡ, и҆́мже воз̾ѧри́сѧ гнѣ́вомъ на і҆ꙋ́дꙋ, на прогнѣ̑ванїѧ, и҆́миже прогнѣ́ва є҆го̀ манассі́а,
27	27
І сказав Господь: і Іуду відкину від лиця Мого, як відкинув Я Ізраїля, і відкину місто це Єрусалим, яке Я обрав, і дім, про який Я сказав: «буде ім’я Моє там».	и҆ речѐ гдⷭ҇ь: є҆щѐ и҆ і҆ꙋ́дꙋ ѿри́нꙋ ѿ лица̀ моегѡ̀, ꙗ҆́коже ѿри́нꙋхъ і҆и҃лѧ, и҆ гра́дъ се́й ѿве́ргꙋ, є҆го́же и҆збра́хъ, і҆ерⷭ҇ли́ма, и҆ хра́мъ, ѡ҆ не́мже рѣ́хъ: бꙋ́детъ и҆́мѧ моѐ тꙋ̀.
28	28
Інше про Іосію і про все, що він зробив, написано в літописі царів юдейських.	И҆ прѡ́чаѧ слове́съ і҆ѡсі́евыхъ, и҆ всѧ̑ є҆ли̑ка сотворѝ, не сїѧ̑ ли напи̑сана въ кни́зѣ слове́съ дні́й царей і҆ꙋ́диныхъ;
29	29
У дні його пішов фараон Нехао, цар Єгипетський, проти царя Ассирійського на ріку Євфрат. І вийшов цар Іосія назустріч йому, і той умертвив його в Мегиддоні, коли побачив його.	Во дне́хъ же є҆гѡ̀ взы́де фараѡ́нъ нехаѡ̀ ца́рь є҆гѵ́петскъ на царѧ̀ а҆ссѷрі́йска на рекꙋ̀ є҆ѵфра́тъ: и҆ и҆зы́де ца́рь і҆ѡсі́а на срѣ́тенїе є҆мꙋ̀, и҆ оу҆бѝ є҆го̀ нехаѡ̀ ца́рь въ магеддѡ́нѣ, є҆гда̀ є҆го̀ оу҆зрѣ̀.
30	30
І раби його повезли його мертвого з Мегиддона, і привезли його в Єрусалим, і поховали його в гробниці його. І взяв народ землі Іоахаза, сина Іосіїного, і помазали його і поставили його царем замість батька його.	И҆ взѧ́ша є҆го̀ ѻ҆́троцы є҆гѡ̀ ме́ртва и҆з̾ магеддѡ́на и҆ принесо́ша є҆го̀ во і҆ерⷭ҇ли́мъ, и҆ погребо́ша є҆го̀ во гро́бѣ є҆гѡ̀ во гра́дѣ даві́довѣ. И҆ поѧ́ша лю́дїе землѝ тоѧ̀ і҆ѡаха́за сы́на і҆ѡсі́ина и҆ пома́заша є҆го̀, и҆ воцари́ша є҆го̀ вмѣ́стѡ ѻ҆тца̀ є҆гѡ̀.
31	31
Двадцяти трьох років був Іоахаз, коли став царем, і три місяці царював у Єрусалимі; ім’я матері його Хамуталь, дочка Єремії, з Ливни.	Сы́нъ два́десѧти и҆ трїе́хъ лѣ́тъ бѣ̀ і҆ѡаха́зъ, внегда̀ нача̀ ца́рствовати и҆ трѝ мцⷭ҇ы ца́рствова во і҆ерⷭ҇ли́мѣ. И҆́мѧ же ма́тери є҆гѡ̀ а҆мїта́ла, дщѝ і҆еремі́и и҆з̾ ловны̀.
32	32
І робив він неугодне в очах Господніх у всьому так, як робили батьки його.	И҆ сотворѝ лꙋка́вое пред̾ ѻ҆чи́ма гдⷭ҇нима, по всѣ̑мъ є҆ли̑ка сотвори́ша ѻ҆тцы̀ є҆гѡ̀.
33	33
І затримав його фараон Нехао в Ривлі, у землі Емафській, щоб він не царював у Єрусалимі, — і наклав пені на землю сто талантів срібла і [сто] талантів золота.	И҆ преселѝ є҆го̀ фараѡ́нъ нехаѡ̀ въ ревла́амъ въ зе́млю є҆ма́ѳъ, да не ца́рствꙋетъ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, и҆ возложѝ да́нь на зе́млю тꙋ̀ сто̀ тала̑нтъ сребра̀ и҆ сто̀ тала̑нтъ зла́та.
34	34
І поставив фараон Нехао царем Елиакима, сина Іосіїного, замість Іосії, батька його, і перемінив ім’я його на Іоакима; Іоахаза ж узяв і відвів у Єгипет, де він і помер.	И҆ поста́ви царе́мъ фараѡ́нъ нехаѡ̀ над̾ ни́ми є҆лїакі́ма, сы́на і҆ѡсі́и царѧ̀ і҆ꙋ́дина, вмѣ́стѡ і҆ѡсі́и ѻ҆тца̀ є҆гѡ̀, и҆ премѣнѝ и҆́мѧ є҆мꙋ̀ і҆ѡакі́мъ: і҆ѡаха́за же взѧ̀ и҆ введѐ во є҆гѵ́петъ и҆ оу҆́мре та́мѡ.
35	35
І срібло і золото давав Іоаким фараонові; він зробив оцінку землі, щоб давати срібло за наказом фараона; від кожного з народу землі, за оцінкою своєю, він стягував срібло і золото для того, щоб віддавати фараонові Нехао.	И҆ сребро̀ и҆ зла́то дадѐ і҆ѡакі́мъ фараѡ́нꙋ, ѻ҆ба́че написа̀ зе́млю даѧ́ти сребро̀ по словесѝ фараѡ́ню: мꙋ́жъ по ѡ҆цѣне́нїю своемꙋ̀ даѧ́ше сребро̀ и҆ зла́то ѿ люді́й землѝ тоѧ̀ даѧ́ти фараѡ́нꙋ нехаѡ̀.
36	36
Двадцяти п’яти років був Іоаким, коли став царем, і одинадцять років царював у Єрусалимі; ім’я матері його Зебудда, дочка Федаії, з Руми.	Сы́нъ бѣ̀ два́десѧти и҆ пѧтѝ лѣ́тъ і҆ѡакі́мъ, є҆гда̀ нача̀ ца́рствовати, и҆ є҆динона́десѧть лѣ́тъ ца́рствова во і҆ерⷭ҇ли́мѣ. И҆́мѧ же ма́тери є҆гѡ̀ і҆елда́фъ, дщѝ фадаі́лѧ, ѿ рꙋ́мы.
37	37
І робив він неугодне в очах Господніх у всьому так, як робили батьки його.	И҆ сотворѝ лꙋка́вое пред̾ ѻ҆чи́ма гдⷭ҇нима, по всѣ̑мъ є҆ли̑ка сотвори́ша ѻ҆тцы̑ є҆гѡ̀.

← Глава 22

Глава 24 →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт