Порівняти Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) з Біблія церковнослов'янською (unicode) - Глава 10

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

Глава 10	Глава́ і҃

1	1
Маккавей же і ті, що були з ним, під проводом Господа, знову зайняли храм і місто,	Маккаве́й же и҆ и҆̀же съ ни́мъ бѧ́хꙋ, гдⷭ҇ꙋ и҆̀хъ защища́ющꙋ, хра́мъ оу҆́бѡ и҆ гра́дъ воспрїѧ́ша:
2	2
а побудовані іноплемінниками на площі жертовники і капища зруйнували.	ка̑пища же ѿ и҆ноплеме́нникѡвъ на то́ржищи оу҆стро́єннаѧ, є҆ще́ же и҆ трє́бища раскопа́ша,
3	3
Очистивши храм, вони спорудили інший жертовник; розпаливши камені і взявши з них вогонь, принесли жертву після дворічної перерви, зробили кадильницю і свічники і предкладення хлібів.	и҆ ѡ҆чи́стивше хра́мъ, и҆́нъ ѻ҆лта́рь сотвори́ша, и҆ разже́гше ка́менїе и́ взе́мше ѻ҆́гнь ѿ ни́хъ, принесо́ша же́ртвꙋ по двою̀ лѣ́тꙋ и ше́сти мцⷭ҇ѣхъ, и҆ ѳѷмїа́мъ и҆ свѣ́щники, и҆ хлѣ́бѡвъ предложе́нїе сотвори́ша.
4	4
Влаштувавши все це, вони молили Господа, падаючи ниць, щоб їм не зазнавати більше таких бід; якщо ж коли і згрішать, те нехай покарає Він їх милостиво, не віддаючи богохульним і жорстоким язичникам.	Сїѧ̑ же сотво́рше, молѧ́хꙋ гдⷭ҇а па́дше ни́цъ, да не ктомꙋ̀ въ сицєва́ѧ ѕла̑ѧ впадꙋ́тъ, но а҆́ще когда̀ и҆ согрѣ́шатъ, ѿ негѡ̀ съ кро́тостїю да наказꙋ́ютсѧ, а҆ не ва́рварѡмъ и҆ хꙋ́льнымъ ꙗ҆зы́кѡмъ предадѧ́тсѧ.
5	5
У той самий день, в який осквернений був храм іноплемінниками, звершилося й очищення храму, у двадцять п’ятий день того самого місяця Хаслева.	И҆ въ ѻ҆́ньже де́нь хра́мъ ѿ и҆ноплемє́нникъ ѡ҆скверни́сѧ, слꙋчи́сѧ въ то́й же де́нь ѡ҆чище́нїю бы́ти хра́ма, два́десѧть пѧ́тагѡ днѐ мцⷭ҇а, и҆́же є҆́сть хасле́ѵъ.
6	6
І провели вони у веселощах вісім днів за подобою свята кущів, згадуючи, як незадовго перед тим часом вони проводили свято кущів, подібно до звірів, у горах і печерах.	И҆ съ весе́лїемъ пра́здновахꙋ дні́й ѻ҆́смь по ѡ҆́бразꙋ сѣ́ней, помина́юще, ꙗ҆́кѡ пре́жде ма́лагѡ вре́мене пра́здникъ сѣ́нницъ въ гора́хъ и҆ въ пеще́рахъ ѕвюри́нымъ ѡ҆́бразомъ бѧ́хꙋ провожда́юще.
7	7
Тому вони з жезлами, оповитими плющем, і з квітучими гілками і пальмами підносили хвальні пісні Тому, Який благопоспішив очистити місце Своє.	Сегѡ̀ ра́ди ѳѵ́рси и҆ вѣ̑тви зелє́ныѧ, є҆ще́ же и҆ фі́нїки и҆мѣ́юще, пѣ̑сни приношахꙋ бл҃гопоспѣши́вшемꙋ ѡ҆чтⷭ҇ити мѣ́сто своѐ.
8	8
І загальним рішенням і вироком визначили — всьому юдейському народу святкувати ці дні щорічно.	И҆ оу҆зако́ниша ѻ҆́бщимъ повелѣ́нїемъ и҆ оу҆ставленїемъ всемꙋ̀ ꙗ҆зы́кꙋ і҆ꙋде́йскꙋ по всѧ̑ лѣ̑та пра́здновати дни̑ сїѧ̑.
9	9
Така була кончина Антиоха, прозваного Єпифаном.	И҆ а҆нтїохъ оу҆́бѡ, и҆́же проименова́шесѧ є҆пїфа́нъ, кончи́нꙋ та́кѡ и҆мѣ̀.
10	10
Тепер викладемо, що відбувалося за Антиоха Евпатора, сина того нечестивця, обмежуючись лихами воєн.	Нн҃ѣ же ꙗ҆̀же ѡ҆ є҆ѵпа́торѣ а҆нтїо́хѣ, сы́нѣ нечести́вагѡ бы́вшемъ, рече́мъ, сокраща́юще ѕлаа̑ѧ, ꙗ҆̀же во бра́нехъ сотворє́на сꙋ́ть.
11	11
Прийнявши царство, він доручив управління якомусь Лісію, головному воєначальнику Келе-Сирії і Фінікії.	Се́й бо воспрїѧ́въ ца́рствїе, поста́ви над̾ дѣла́ми ца́рскими лѷсі́ю нѣ́коего, кїлисѷрі́и же и҆ фїнїкі́и воево́дꙋ первонача́лнаго.
12	12
Бо Птоломей, на прізвисько Макрон, вважав за краще дотримуватися справедливости щодо юдеїв, після несправедливостей, які були стосовно них, і намагався справи з ними закінчувати мирно.	Птоломе́й бо нарица́емый ма́крѡнъ пра́вдꙋ соблюда́ти произво́ливъ ко і҆ꙋде́ѡмъ бы́вшаѧ ра́ди къ ни̑мъ ѡ҆би́ды, покꙋша́шесѧ ꙗ҆̀же къ ни̑мъ ми́рнѡ препроводи́ти.
13	13
Тому на нього звели наклеп улюбленці перед Евпатором, і, всюди чуючи назву зрадника за те, що він залишив довірений йому від Филометора Кіпр і перейшов до Антиоха Єпифана, він, не маючи почесної влади, від суму отруїв себе, і так скінчив життя своє.	Тѣ́мже ѡ҆клевета́нъ ѿ дрꙋгѡ́въ ко є҆ѵпа́торꙋ и҆ ча́стѡ нарица́емь а҆́кибы преда́тель, поне́же кѵ́пръ ввѣ́рениый ѿ фїломи́тора ѡ҆ста́ви и҆ ко а҆нтїо́хꙋ є҆пїфа́нꙋ ѿи́де, нижѐ честны́ѧ вла́сти и҆мꙋ́щь, ѿ печа́ли ѡ҆трави́въ себѐ живо́тъ сконча̀.
14	14
Горгій же, ставши у тих місцях воєначальником, утримував наймані війська і безупинно підтримував війну проти юдеїв.	Горгі́а же бы́въ воево́да над̾ мѣста́ми, собира́ше чꙋжди́хъ во́євъ и҆ непреста́ннѡ на і҆ꙋдє́и ра́товаше.
15	15
Разом з ним і ідумеї, які володіли зручними укріпленнями, тривожили юдеїв, і, приймаючи до себе вигнаних з Єрусалима, починали війни.	Съ ни́мъ же кꙋ́пиѡ и҆ і҆дꙋме́ане ѡ҆бдержа́ще крѣ̑пкїѧ тверды̑ни ѡ҆бꙋча́хꙋ і҆ꙋде́ѡвъ, и҆ и҆згонѧ́емыхъ и҆з̾ і҆ерⷭ҇ли́ма прїе́млюще, ра́товати начина́хꙋ.
16	16
Ті ж, що були з Маккавеєм, звершуючи моління і благаючи Бога бути помічником їм у війні, кинулися на укріплення ідумеїв.	Сꙋ́щїи же со маккаве́омъ сотво́рше моли́твꙋ и҆ моли́вше бг҃а спобо́рника и҆̀мъ бы́ти, на і҆дꙋмє́йскїѧ тверды̑ни оу҆стреми́шасѧ.
17	17
І, зробивши на них сильний напад, вони оволоділи цими місцями, помстилися всім, хто бився на стінах, умертвляли всіх, хто траплявся назустріч, і побили не менше двадцяти тисяч.	Къ ни̑мъ же и҆ пристꙋпи́вше мꙋ́жественнѡ ѡ҆держа́ша мѣста̀, всѣ̑мъ же на стѣнѣ̀ ра́тꙋющымъ ѿмсти́ша и҆ срѣта́ющихсѧ закала́хꙋ, оу҆би́ша же не ме́нше два́десѧти ты́сѧщъ.
18	18
Не менше дев’яти тисяч утекли у дві дуже міцні вежі, зебезпечені всім проти облоги.	И҆збѣ́гшымъ же иѣ̑кїимъ не ме́нши девѧтѝ ты́сѧщъ въ двѣ̀ пѵ̑рги крѣ̑пки ѕѣлѡ̀ и҆ всѧ̑, ꙗ҆̀же проти́вꙋ ѡ҆блеже́нїѧ, и҆мꙋ́щыѧ,
19	19
Залишивши Симона і Йосифа і ще Закхея з достатньою кількістю людей для облоги їх, Маккавей сам вирушив у такі місця, де він більше потрібен був.	маккаве́й ѡ҆ста́вивъ сі́мѡна и҆ і҆ѡ́сифа, є҆ще́ же и҆ закхе́а и҆ и҆̀же съ ни́мъ доволиыхъ ко ѡ҆блеже́нїю и҆́хъ, на нꙋ́жднаѧ мѣста̀ са́мъ ѿи́де.
20	20
А ті, що були із Симоном, будучи сріблолюбними, дали деяким з тих, що знаходилися у вежах, підкупити себе грішми; одержавши сімдесят тисяч драхм, дозволили деяким утекти.	Сꙋ́щїи же съ сі́мѡномъ сребролюби́вїи ѿ нѣ́кїихъ, и҆́же въ пѵ̑ргахъ, сребро́мъ прельще́ни, и҆ се́дмьдесѧтъ ты́сѧщъ дра́хмъ взе́мше, ѡ҆ста́виша нѣ́кїихъ и҆збѣжа́ти.
21	21
Коли донесено було Маккавею про те, що сталося, він, зібравши народних вождів, докоряв їм, що вони за срібло продали братів, відпустивши ворогів їхніх.	Є҆гда́ же возвѣсти́сѧ маккаве́ю ѡ҆ бы́вшемъ, собра́въ нача́лники люді́й, порица́ше, ꙗ҆́кѡ за сребро̀ прода́ша бра́тїю, сꙋпоста́тѡвъ на ни́хъ ѿпꙋсти́вше.
22	22
Цих людей, які зробилися зрадниками, він віддав на смерть, і негайно оволодів двома вежами.	Си́хъ оу҆̀бо преда́телей бы́вшихъ оу҆бѝ и҆ внеза́пꙋ двѣ̀ пѵ̑рги разрꙋшѝ.
23	23
Маючи постійно успіх у зброї, яка була у руках його, він знищив у цих двох укріпленнях понад двадцять тисяч чоловік.	Ѻ҆рꙋ́жїемъ же во всѣ́хъ и҆ рꙋка́ми благоꙋспѣва́ѧ, погꙋбѝ въ двꙋ̀ тверды́нехъ бо́лѣе два́десѧти ты́сѧщъ.
24	24
Тимофій же, раніше переможений юдеями, зібрав дуже численне військо з чужоземців, зібрав чимало і вершників, що були в Азії, і з’явився в Юдею з наміром завоювати її.	Тїмоѳе́й же, и҆́же пре́жде ѿ і҆ꙋдє́й бы́сть пораже́нъ, собра́въ во́євъ стра́нныхъ мно́жество, и҆ во а҆сі́и бы́вщихъ ко́нникѡвъ собра́въ не ма́лѡ, приі́де а҆́ки ѻ҆рꙋ́жїемъ і҆ꙋде́ю хотѧ́щь взѧ́ти.
25	25
При його наближенні ті, що були з Маккавеєм, звернулися у молитві до Бога, посипавши землею голови й оперезавши стегна веретищами.	Маккаве́й же и҆ сꙋ́щїи съ ни́мъ, приближа́ющꙋсѧ томꙋ̀, ко моли́твѣ бж҃їй ѡ҆братишасѧ, главы̑ земле́ю посы́павше и҆ чрє́сла вре́тищами препоѧ́савше,
26	26
Припадаючи до підніжжя жертовника, вони благали Його, щоб Він був милостивим до них, був ворогом ворогам їхнім і супротивником супротивникам, як говорить закон.	пред ѻ҆лта́рнымъ пра́гомъ ни́цъ па́дше, молѧ́хꙋ млⷭ҇тива и҆̀мъ бы́ти, враждова́ти же враждꙋ́ющымъ на ни́хъ и҆ сꙋпоста́тѡмъ проти́витсѧ ꙗ҆́кѡ зако́нъ глаго́летъ.
27	27
Звершивши молитву, вони взяли зброю і далеко відійшли від міста; наблизившись же до ворогів, зупинилися.	Бы́вше же по моли́твѣ, воспрїе́мше ѻ҆рꙋ̑жїѧ дале́че и҆з̾ гра́да и҆зыдо́ша: прибли́жшежесѧ къ сꙋпоста́тѡмъ, ѡ҆ себѣ̀ ста́ша.
28	28
Коли зійшло сонце, ті й інші вступили у битву — одні, в доблесті своїй, маючи запорукою успіху і перемоги пристановище у Господі, інші, — поставивши проводирем битви лють.	Со́лнцꙋ же возсїѧвающꙋ, ѻ҆боѝ сразишасѧ: сі́и оу҆́бѡ спорꙋ́чника и҆мꙋ́ще благополꙋ́чїѧ и҆ побѣ́ды съ добродѣ́телїю ко гдⷭ҇ꙋ прибѣ́жище, ѻ҆ни́ же воево́дꙋ бра́ней оу҆чини́ща ꙗ҆́рость.
29	29
Коли відбулася завзята битва, то супротивникам явилися з неба п’ять величних мужів на конях із золотими вуздами, і двоє з них були на чолі юдеїв:	Пребыва́ющей же крѣ́пцейй бра́ни, ꙗ҆ви́шасѧ сꙋпоста́тѡмъ ѿ нб҃сѐ мꙋ́жїе пѧ́ть на ко́нехъ зла̑ты оу҆зды̑ и҆мꙋ́щихъ, благолѣ́пни, и҆ пра́вѧще і҆ꙋде́ѡвъ два̀:
30	30
вони взяли Маккавея у середину до себе і, покриваючи своїм озброєнням, зберігали його неушкодженим, на супротивників же кидали стріли і блискавки, так що вони, змішавшись від осліплення і сповнені страху, самі себе уражали.	и҆ маккаве́а средѣ̀ себє̀ вземше и҆ защища́юще свои́мъ всеорꙋ́жїемъ невреди́ма сохранѧ́хꙋ, на сꙋпоста́ты же стрѣ́лы и҆ мѡ́лнїи мета́хꙋ: тѣ́мже смѣси́вшесѧ невидѣ́нїемъ сѣча́хꙋсѧ мѧте́жа и҆спо́лнени.
31	31
Побито було двадцять тисяч п’ятсот піших і шістсот кінних.	Оу҆бїе́нныхъ же бы́сть два́десѧть ты́сѧщъ и҆ пѧ́тсѡть сѡ́тъ, ко́нныхъ же ше́сть сѡ́тъ.
32	32
Сам Тимофій утік у фортецю, називану Газара, дуже міцну, яка знаходилася під начальством Херея.	Са́мъ же тїмоѳе́й побѣбжѐ въ газа́рꙋ глаго́лемꙋю тверды́ню, ѕѣлѡ̀ крѣ́пкꙋю, воево́дствꙋющꙋ та́мѡ хере́ю.
33	33
Ті, що були з Маккавеєм, весело облягали цю фортецю протягом чотирьох днів.	Маккаве́й же и҆ сꙋ́щїи съ нимъ ве́селѡ ѡ҆бсѣдо́ша крѣ́пость дни̑ четы́ри.
34	34
А ті, що знаходилися у фортеці, впевнені у неприступності цього місця, надмірно лихословили і промовляли хульні слова.	сꙋ́щїи же внꙋ́трь на тве́рдость мѣ́ста оу҆пова́юще, па́че мѣ́ры хꙋ́лѧхꙋ и҆ словеса̀ беззакѡ́ннаѧ и҆зноша́хꙋ.
35	35
На світанку п’ятого дня двадцять юнаків з тих, що були з Маккавеєм, запалившись гнівом від такого лихослів’я, хоробро кинулися на стіну і зі звірячою люттю уражали кожного, хто траплявся.	Ꙗ҆́вльшꙋжесѧ пѧ́томꙋ дню̀ два́десѧть ю҆́ношей, и҆̀же съ маккаве́емъ бѣ́хꙋ, разже́гшесѧ ꙗ҆́ростїю хꙋле́нїѧ ра́ди, прибли́жившесѧ ко стѣнѣ̀, мꙋ́жественнѡ и҆ ѕвѣроѡбра́зною ꙗ҆̀ростїю прилꙋчи́вшихсѧ разсѣца́хꙋ.
36	36
Інші також кинулися під час сум’яття на тих, що знаходилися всередині, підпалювали вежі, і, розпаливши багаття, спалювали хульників живими; інші розбивали ворота, і, впустивши у них решту війська, оволоділи містом;	И҆ні́и же подо́бнѣ возше́дше съ нꙋ́ждею къ сꙋ́щымъ внꙋ́трь, зажига́хꙋ пѵ̑рги, и҆ возже́гше ѻ҆гни̑ща, живы́хъ хꙋ́льникѡвъ сожго́ша.
37	37
Тимофія ж, який сховався у рові, убили, так само як і брата його Херея, й Аполлофана.	И҆ні́и же врата̀ разсѣко́ша, и҆ впꙋсти́вше про́чїй по́лкъ, взѧ́ша гра́дъ, и҆ тїмоѳе́а скры́вшагосѧ въ нѣ́коемъ рвѣ̀ закла́ша, и҆ бра́та є҆гѡ̀ хере́а и҆ а҆поллѡфа́на.
38	38
Звершивши це, вони з піснями і славослів’ями подякували Господу, Який так багато благодіяв Ізраїлю і дарував їм перемогу.	Сїѧ̑ же сотво́рше съ пѣ́сньми и҆ и҆сиовѣ́даньми благословлѧ́хꙋ гдⷭ҇а бл҃годѣ́телѧ вели́каго і҆и҃лю и҆ побѣ́дꙋ и҆̀мъ да́вшаго.

← Глава 9

Глава 11 →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт