Завантаження...
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Порівняти:
⇄

Попередня
Глава 1 з 3
1 2 3
Глава 1
Глава 1
1
1
Симон Петро, раб і апостол Ісуса Христа, тим, хто прийняв з нами однаково дорогоцінну віру в правді Бога нашого і Спасителя Ісуса Христа:
(Зач. 64) Сі́монъ Пе́тръ, ра́бъ и посла́нникъ Іису́съ Христо́въ, равноче́стную съ на́ми получи́вшимъ вѣ́ру въ пра́вдѣ Бо́га на́шего и Спа́са Іису́са Христа́:
2
2
благодать і мир вам нехай помножиться в пізнанні Бога і Христа Ісуса, Господа нашого.
благода́ть ва́мъ и ми́ръ да умно́жится въ позна́ніи Бо́га, и Христа́ Іису́са Го́спода на́шего.
3
3
Тому що від Божественної сили Його даровано нам усе потрібне для життя і благочестя, через пізнання Того, Хто покликав нас славою та чеснотою,
Я́ко вся́ на́мъ боже́ственныя си́лы Єго́, я́же къ животу́ и благоче́стію, по́дана ра́зумомъ [позна́ніємъ] призва́вшаго на́съ сла́вою и добродѣ́телію,
4
4
якими даровані нам великі й дорогоцінні обітниці, щоб ви через них стали причасниками Божого єства, віддалившись від пануючого в світі розтління похіттю:
и́миже честна́я на́мъ и вели́кая обѣтова́нія дарова́шася, да си́хъ ра́ди бу́дете боже́ственнаго прича́стницы єстества́, отбѣ́гше, я́же въ мі́рѣ, по́хотныя тли́:
5
5
ви ж, докладаючи до цього всю старанність, покажіть у вашій вірі чесноту, в чесноті розсудливість,
и въ са́моє же сіє́, тща́ніє все́ привне́сше, подади́те въ вѣ́рѣ ва́шей добродѣ́тель, въ добродѣ́тели же ра́зумъ,
6
6
в розсудливості стриманість, у стриманості терпіння, у терпінні благочестя,
въ ра́зумѣ же воздержа́ніє, въ воздержа́ніи же терпѣ́ніє, въ терпѣ́ніи же благоче́стіє,
7
7
в благочесті братолюбство, у братолюбстві любов.
во благоче́стіи же братолю́біє, въ братолю́біи же любо́вь.
8
8
Якщо це у вас є і примножується, то ви не залишитесь без успіху і плоду в пізнанні Господа нашого Ісуса Христа.
Сія́ бо су́щая въ ва́съ и мно́жащаяся, не пра́здныхъ ниже́ безпло́дныхъ сотворя́тъ вы́ въ Го́спода на́шего Іису́са Христа́ позна́ніє:
9
9
А в кого цього немає, той сліпий, закрив очі, забув про очищення давніх гріхів своїх.
єму́же бо нѣ́сть си́хъ, слѣ́пъ є́сть, мжа́й, забве́ніє пріє́мъ очище́нія дре́внихъ свои́хъ грѣхо́въ.
10
10
Тому, браття, усе більше і більше старайтесь утверджувати ваше покликання та обрання; так діючи, ви ніколи не спіткнетесь,
(Зач. 65) Тѣ́мже па́че, бра́тіє, потщи́теся извѣ́стно ва́ше зва́ніє и избра́ніє твори́ти: сія́ бо творя́ще, не и́мате согрѣши́ти никогда́же,
11
11
бо так відкриється для вас вільний вхід до вічного Царства Господа нашого і Спасителя Ісуса Христа.
си́це бо оби́лно припода́стся ва́мъ вхо́дъ въ вѣ́чноє Ца́рство Го́спода на́шего и Спа́са Іису́са Христа́.
12
12
Заради того я ніколи не перестану нагадувати вам про це, хоч і ви знаєте і утверджені у справжній істині.
Сего́ ра́ди не облѣню́ся воспомина́ти при́сно ва́мъ о си́хъ, а́ще и вѣ́дите, и утвержде́ни єсте́ въ настоя́щей и́стинѣ.
13
13
Справедливим же вважаю, доки перебуваю в цьому тілі, спонукати вас нагадуванням,
Пра́ведно бо мню́, доне́лѣже є́смь въ се́мъ тѣлеси́, возставля́ти ва́съ воспомина́ніємъ,
14
14
знаючи, що я незабаром повинен покинути оселю мою, як і Господь наш Ісус Христос відкрив мені.
вѣ́дый, я́ко ско́ро є́сть отложе́ніє тѣлесе́ моєго́, я́коже и Госпо́дь на́шъ Іису́съ Христо́съ сказа́ мнѣ́.
15
15
Буду ж старатися, щоб ви і по відході моїм пам’ятали це.
Потщу́ся же и всегда́ имѣ́ти ва́съ по моє́мъ исхо́дѣ па́мять о си́хъ твори́ти.
16
16
Бо ми сповістили вам силу і пришестя Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитромудрими байками, а бувши очевидцями Його величі.
Не ухищре́ннымъ бо ба́снемъ послѣ́довавше сказа́хомъ ва́мъ си́лу и прише́ствіє Го́спода на́шего Іису́са Христа́, но самови́дцы бы́вше вели́чествія О́наго.
17
17
Бо Він прийняв від Бога Отця честь і славу, коли від величної слави дійшов до Нього такий голос: «Цей є Син Мій улюблений, у Якому Моє благовоління».
Пріє́мъ бо от Бо́га Отца́ че́сть и сла́ву, гла́су прише́дшу къ Нему́ такову́ от велелѣ́пныя сла́вы: Се́й є́сть Сы́нъ Мо́й возлю́бленный, о Не́мже А́зъ благоизво́лихъ.
18
18
І цей голос, що зійшов з небес, ми чули, перебуваючи з Ним на горі святій.
И се́й гла́съ мы́ слы́шахомъ съ небесе́ сше́дшь, съ Ни́мъ су́ще на горѣ́ святѣ́й.
19
19
До того ж маємо найдостовірніше пророче слово; і ви добре робите, коли звертаєтесь до нього, як до світильника, що сяє у темному місці, доки не почне розвиднятися день і не засяє зірниця у серцях ваших.
И и́мамы извѣ́стнѣйшеє проро́ческоє сло́во: єму́же внима́юще я́коже свѣти́лу сія́ющу въ те́мнѣмъ мѣ́стѣ, до́брѣ творите́, до́ндеже де́нь озари́тъ, и денни́ца возсія́єтъ въ сердца́хъ ва́шихъ,
20
20
Знайте насамперед те, що ніяке пророцтво в Писанні не залежить від власного вирішення.
(Зач. 66) сіє́ пре́жде вѣ́дуще, я́ко вся́ко проро́чество кни́жноє по своєму́ ска́занію не быва́єтъ.
21
21
Бо ніколи не було пророцтва з людської волі, а промовляли його святі Божі люди, натхнені Духом Святим.
Ни бо́ во́лею бы́сть когда́ человѣ́комъ проро́чество, но от Свята́го Ду́ха просвѣща́єми глаго́лаша святі́и Бо́жіи человѣ́цы.

Попередня
Глава 1 з 3
1 2 3