Глава 11
1
Відпускай хліб твій за водою, тому що після багатьох днів знову знайдеш його.
2
Давай частку семи і навіть восьми, тому що не знаєш, яке лихо буде на землі.
3
Коли хмари будуть повні, то вони проллють на землю дощ; і якщо впаде дерево на південь або на північ, то воно там і залишиться, куди впаде.
4
Хто спостерігає вітер, тому не сіяти; і хто дивиться на хмари, тому не жати.
5
Як ти не знаєш шляхів вітру і того, як утворюються кістки в утробі вагітної, так не можеш знати діло Бога, Який творить усе.
6
Ранком сій насіння твоє, і ввечері не давай відпочинку рукам твоїм, тому що ти не знаєш, те або інше буде вдаліше, або те й інше однаково добре буде.
7
Солодке світло, і приємно для очей бачити сонце.
8
Якщо людина проживе і багато років, то нехай веселиться вона упродовж усіх їх, і нехай пам’ятає про дні темні, яких буде багато: усе, що буде, — суєта!
9
Веселись, юначе, у юності твоїй, і нехай споживає серце твоє радість у дні юности твоєї, і ходи шляхами серця твого і за видіннями очей твоїх; тільки знай, що за все це Бог приведе тебе на суд.
10
І віддаляй печаль від серця твого, і відводь зле від тіла твого, тому що дитинство і юність — суєта.
