Глава 9
|
Главa f7
|
1
|
1
|
У дванадцятий місяць, тобто в місяць Адар, у тринадцятий день його, в який припав час виконати повеління царя й указ його, у той день, коли вороги юдеїв сподівалися взяти владу над ними, а вийшло навпаки, що самі юдеї взяли владу над ворогами своїми, — | Во вторыйнaдесzть мцcъ, и3же є4сть ґдaръ, въ третійнaдесzть дeнь мцcа пріид0ша пис†ніz t царS. |
2
|
2
|
зібралися юдеї в містах своїх по всіх областях царя Артаксеркса, щоб накласти руку на лиходіїв своїх; і ніхто не міг встояти перед лицем їх, тому що страх перед ними напав на всі народи. | Въ т0й же день погиб0ша супостaты їудeєвъ: ни є3ди1нъ бо сопроти1висz и5мъ боsсz и4хъ. |
3
|
3
|
І всі князі в областях і сатрапи, й областеначальники, і виконавці справ царських підтримували юдеїв, тому що напав на них страх перед Мардохеєм. | Начaлствующіи бо стрaнамъ и3 власти1теліе и3 цaрстіи книгHчіz почитaху їудє1й: |
4
|
4
|
Бо великим був Мардохей у домі в царя, і слава про нього ходила по всіх областях, тому що цей чоловік, Мардохей, піднімався вище і вище. | стрaхъ бо мардохeевъ належaше на ни1хъ. |
5
|
5
|
І нищили юдеї всіх ворогів своїх, вбиваючи мечем, умертвлюючи і знищуючи, і чинили з ворогами своїми за своєю волею. | Приложи1сz бо повелёніе царeво и3меновaтисz є3мY по всемY цaрствію. |
6
|
6
|
У Сузах, місті престольному, умертвили юдеї і погубили п’ятсот чоловік; | И# въ сyсэхъ грaдэ и3зби1ша їудeє пsть сHтъ мужeй: |
7
|
7
|
і Паршандафу і Далфона й Асфафу, | Фарсaна, нестaнна и3 делфHна, и3 фасгaна |
8
|
8
|
і Порафу й Адалью й Аридафу, | и3 фардаfaна, и3 варeа и3 сарвакaна, |
9
|
9
|
і Пармашфу й Арисая й Аридая і Ваієзафу, — | и3 мармасjма и3 руфeа, и3 ґрсeа и3 завуfеfaма, |
10
|
10
|
десятьох синів Амана, сина Амадафа, ворога юдеїв, умертвили вони, а на грабунок не простягли руки своєї. | дeсzть сынHвъ ґмaна ґмадаfyева вугeанина врагA їудеwмъ, и4же t fармаfeа, и3 разгрaбиша въ т0й дeнь (и3мBніz и4хъ): |
11
|
11
|
У той же день донесли цареві про кількість умертвлених у Сузах, престольному місті. | и3 сказaша число2 и3збіeнныхъ царю2 въ сyсэхъ грaдэ. |
12
|
12
|
І сказав цар цариці Есфирі: у Сузах, місті престольному, умертвили юдеї і погубили п’ятсот чоловік і десятьох синів Амана; що ж зробили вони в інших областях царя? Яке бажання твоє? і воно буде задовільнене. І яке ще прохання твоє? воно буде виконане. | И# речE цaрь ко є3сfи1ри: и3зби1ша їудeє въ сyсэъ грaдэ пsть сHтъ мужeй, по њкрє1стнымъ же странaмъ коли1кw, мни1ши, погуби1ша; и3 чесогw2 є3щE проси1ши, и3 бyдетъ ти2; |
13
|
13
|
І сказала Есфир: якщо царю благоугодно, то нехай було б дозволено юдеям, які у Сузах, робити те саме і завтра, що сьогодні, і десятьох синів Аманових нехай би повісили на дереві. | И# речE є3сfи1рь ко царю2: да дaстсz тaкожде їудewмъ твори1ти заyтра, ћкw да повёсzтъ дeсzть сынHвъ ґмaновыхъ. |
14
|
14
|
І наказав цар зробити так; і даний на це указ у Сузах, і десятьох синів Аманових повісили. | И# повелЁ цaрь тaкw бhти, и3 попусти2 їудewмъ внЁ грaда повёсити тэлесA сынHвъ ґмaновыхъ. |
15
|
15
|
І зібралися юдеї, що у Сузах, також і в чотирнадцятий день місяця Адара й умертвили у Сузах триста чоловік, а на грабунок не простягли руки своєї. | И# собрaшасz їудeє, и5же въ сyсэхъ, въ четвертыйнaдесzть деeнь ґдaра, и3 и3зби1ша мужeй три1ста, и3 ничт0же разгрaбиша. |
16
|
16
|
Й інші юдеї, які знаходилися в царських областях, зібралися, щоб стати на захист життя свого і бути спокійними від ворогів своїх, і умертвили з ворогів своїх сімдесят п’ять тисяч, а на грабунок не простягли руки своєї. | Пр0чіи же їудeє, и5же во цaрствіи, собрaшасz и3 себЁ помогaху и3 почи1ша t брaней: и3зби1ша бо t ни1хъ пzтьнaдесzть тhсzщъ въ третійнaдесzть ґдaра, и3 ничт0же расхи1тиша. |
17
|
17
|
Це було у тринадцятий день місяця Адара; а в чотирнадцятий день цього ж місяця вони заспокоїлися і зробили його днем бенкету і веселощів. | И# почи1ша въ четвертыйнaдесzть дeнь тогHжде мцcа и3 провождaху т0й дeнь ўпокоeніz съ рaдостію и3 весeліемъ. |
18
|
18
|
Юдеї ж, які у Сузах, збиралися в тринадцятий день його й у чотирнадцятий день його, а у п’ятнадцятий день його заспокоїлися і зробили його днем бенкету і веселощів. | Їудeє же въ сyсэхъ грaдэ собрaшасz и3 въ четвертыйнaдесzть почи1ша: проводи1ша же и3 пzтыйнaдесzть съ рaдостію и3 весeліемъ. |
19
|
19
|
Тому юдеї сільські, які живуть у селищах відкритих, проводять чотирнадцятий день місяця Адара у веселощах і бенкеті, як день святковий, роблячи подарунки одне одному; [ті ж, що живуть у митрополіях, і п’ятнадцятий день Адара проводять у добрих веселощах, посилаючи подарунки ближнім]. | Сегw2 рaди їудeє разсёzнніи во всsцэй странЁ внёшней провождaютъ четвертыйнaдесzть дeнь ґдaра блaгъ съ весeліемъ, посылaюще ч†сти кjйждо бли1жнему: живyщій же въ митроп0ліzхъ и3 въ пzтыйнaдесzть дeнь ґдaра весeліz благjй провождaютъ, посылaюще ч†сти бли6жним. |
20
|
20
|
І описав Мардохей ці події і послав листи до всіх юдеїв, які в областях царя Артаксеркса, до близьких і до далеких, | НаписA же мардохeй словесA сі‰ въ кни1гу и3 послA їудewмъ, є3ли1цы бёша въ цaрствіи ґртаxeрxовэ, бли1з8 и3 далeче сyщымъ, |
21
|
21
|
про те, щоб вони встановили щорічно святкування у себе чотирнадцятого дня місяця Адара і п’ятнадцятого дня його, | ўстaвити дни6 сі‰ бл†ги, є4же провождaти четвертыйнaдесzть и3 пzтыйнaдесzть дeнь ґдaра: |
22
|
22
|
як таких днів, у які юдеї зробилися спокійними від ворогів своїх, і як такого місяця, в який перетворився їх сум на радість, і нарікання — на день святковий, — щоб зробили їх днями бенкету і веселощів, посилаючи подарунки одне одному і милостині бідним. | въ си1хъ бо днeхъ почи1ша їудeє t вр†гъ свои1хъ: и3 мцcъ ґдaръ, и4же њбрати1сz и5мъ t плaча въ рaдость и3 t болёзни во благjй дeнь, провождaти вeсь во благи1хъ днeхъ рaдости и3 весeліz, посылaюще ч†сти ко другHмъ и3 ни1щымъ. |
23
|
23
|
І прийняли юдеї те, що вже самі почали робити, і про що Мардохей написав до них, | И# пріsша їудeє, ћкоже написA и5мъ мардохeй: |
24
|
24
|
як Аман, син Амадафа, вугеянин, ворог усіх юдеїв, думав погубити юдеїв і кидав пур, жереб, про знищення і погублення їх, | кaкw ґмaнъ ґмадаfyевъ македHнzнинъ рaтоваше їудеєвъ, и3 кaкw и3знесE сyдъ и3 жрeбій, є4же погуби1ти и5хъ, |
25
|
25
|
і як Есфир дійшла до царя, і як цар наказав новим листом, щоб злий намір Амана, який він задумав на юдеїв, обернувся на голову його, і щоб повісили його і синів його на дереві. | и3 ћкw вни1де ко царю2, глаг0лz, да повёситъ мардохeа: є3ли6ка начA наводи1ти на їудє1и ѕлaz, на него2 бhша, и3 повёшенъ бhсть сaмъ и3 ч†да є3гw2. |
26
|
26
|
Тому і назвали ці дні Пурим, від імені: пур [*жереб, бо мовою їх жереби називаються пурим]. Тому, згідно з усіма словами цього листа і з тим, що самі бачили і до чого доходило в них, | Сегw2 рaди нарек0шасz днjе сjи фурjмъ рaди жрє1бій, занE діалeктомъ и4хъ жрє1біи нарицaютсz фурjмъ, рaди словeсъ є3піст0ліи сеS, и3 є3ли6ка пострадaша си1хъ рaди, и3 є3ли6ка и5мъ приключи1шасz. |
27
|
27
|
ухвалили юдеї і прийняли на себе і на дітей своїх і на всіх, хто приєднується до них, неодмінно, щоб святкувати ці два дні, за написаним про них і у свій для них час, кожного року; | Ўстaви ќбw, и3 тaкw пріsша їудeє на себE и3 на сёмz своE и3 на ириложи1вшихсz къ ни6мъ, нижE и3нaче да ўпотреблsютъ: днjе же сjи пaмzти совершaеми по р0ду и3 р0ду, и3 грaду и3 nтeчеству и3 странЁ. |
28
|
28
|
і щоб дні ці були пам’ятні і святкувалися в усі роди у кожнім племені, у кожній області й у кожному місті; і щоб дні ці Пурим не скасовувалися в юдеїв, і пам’ять про них не зникла у дітей їхніх. | Днjе же сjи фурjмъ да провождaютъ во всsкое лёто, и3 пaмzть да не њскудёетъ t родHбъ. |
29
|
29
|
Написала також цариця Есфир, дочка Абихаїла, і Мардохей юдеянин, з усією наполегливістю, щоб виконували цей новий лист про Пурим; | И# написA є3сfи1рь царица дщи2 ґмінадaвлz и3 мардохeй їудeанинъ, є3ли6ка сотвори1ша во ўтверждeніе є3піст0ліи њ днeхъ фурjмъ. |
30
|
30
|
і послали листи до усіх юдеїв у сто двадцять сім областей царства Артаксерксового зі словами миру і правди, | И# мардохeй и3 є3сfи1рь цари1ца ўстaвиста себЁ сaми, и3 тогдA ўстaвиста въ постЁ своeмъ совётъ св0й. |
31
|
31
|
щоб вони твердо зберігали ці дні Пурим у свій час, який встановив про них Мардохей юдеянин і цариця Есфир, і як вони самі призначали їх для себе і для дітей своїх у дні посту і волання. | И# є3сfи1рь сл0во постaви во вёки, и3 напи1сано бhсть въ пaмzть. |
32
|
|
Так повеління Есфирі підтвердило це слово про Пурим, і воно вписане у книгу. |