|
Глава 6
|
Главa ѕ7
|
|
1
|
1
|
| У ту ніч Господь забрав сон у царя, і він звелів [слузі] принести пам’ятну книгу денних записів; і читали їх перед царем, | ГDь же tS со2нъ t царS въ нощи2 џнэй. И# повелЁ рабY своемY принести2 кни6ги п†мzтныz днjй прочитaти є3мY: |
|
2
|
2
|
| і знайдено було записане там, як доніс Мардохей на Гавафу і Фарру, двох євнухів царських, що оберігали поріг, які замишляли накласти руку на царя Артаксеркса. | и3 њбрёте пис†ніz напи6саннаz њ мардохeи, кaкw повёда царю2 њ двою2 є3vн{ху ц†рскую, внегдA стрещи2 и4ма, и3 ўмhслиста ўби1ти (царS) ґртаxeрxа. |
|
3
|
3
|
| І сказав цар: яка дана пошана і відзнака за це Мардохею? І сказали слуги царя, які служили при ньому: нічого не зроблено йому. | И# речE цaрь: кyю слaву и3ли2 благодaть сотвори1хомъ мардохeю; И# рек0ша џтроцы царє1вы: ничт0же сотвори1лъ є3си2 є3мY; |
|
4
|
4
|
| [Коли цар розпитував про благодіяння Мардохея, прийшов на двір Аман,] і сказав цар: хто надворі? Аман же прийшов тоді на зовнішній двір царського дому поговорити з царем, щоб повісили Мардохея на дереві, яке він приготував для нього. | Вопрошaющу же царю2 њ благодэsніи мардохeовэ, сE, ґмaнъ пріи1де во дв0ръ, и3 речE цaрь: кто2 є4сть во дворЁ; Ґмaнъ же пріи1де рещи2 царeви, да повёситъ мардохeа на дрeвэ, є4же ўгот0ва. |
|
5
|
5
|
| І сказали слуги царю: ось, Аман стоїть надворі. І сказав цар: нехай увійде. | И# рек0ша џтроцы царє1вы: сE, ґмaнъ стои1тъ во дворЁ. И# речE цaрь: призови1те є3го2. |
|
6
|
6
|
| І ввійшов Аман. І сказав йому цар: що зробити б тому чоловікові, якого цар хоче відзначити пошаною? Аман подумав у серці своєму: кому іншому захоче цар зробити пошану, крім мене? | И# речE цaрь ґмaну: что2 сотворю2 мyжу, є3г0же ѓзъ хощY прослaвити; речe же въ себЁ ґмaнъ: кого2 х0щетъ цaрь прослaвити, рaзвэ менє2; |
|
7
|
7
|
| І сказав Аман царю: тому чоловікові, якого цар хоче відзначити пошаною, | Речe же царю2: мyжа, є3г0же х0щетъ цaрь прослaвити, |
|
8
|
8
|
| нехай принесуть одіяння царське, в яке одягається цар, і приведуть коня, на якому їздить цар, покладуть царський вінець на голову його, | да принесyтъ џтроцы царє1вы nдeжду вmсс0нную, є4юже цaрь њблачaетсz, и3 конS, на нeмже цaрь э4здитъ, |
|
9
|
9
|
| і нехай подадуть одіяння і коня в руки одному з перших князів царських, — і одягнуть того чоловіка, якого цар хоче відзначити пошаною, і виведуть його на коні на міську площу, і проголосять перед ним: так робиться тому чоловікові, якого цар хоче відзначити пошаною! | и3 да дaстсz є3ди1ному t другHвъ царeвыхъ слaвныхъ, и3 да њблечeтъ мyжа, є3г0же цaрь лю1битъ, и3 да посaдитъ є3го2 на конS и3 проповёсть на ќлицахъ грaда, глаг0лz: тaкw бyдетъ всsкому человёку, є3г0же цaрь прослaвитъ. |
|
10
|
10
|
| І сказав цар Аману: [добре ти сказав;] негайно ж візьми одіяння і коня, як ти сказав, і зроби це Мардохею юдеянину, який сидить біля царських воріт; нічого не опусти з усього, що ти говорив. | И# речE цaрь ґмaну: д0брэ рeклъ є3си2: тaкw сотвори2 мардохeю їудeанину, ўг0днw служaщему во дворЁ (нaшемъ), и3 да не и3змэни1тсz сл0во твоE t си1хъ, ±же рeклъ є3си2. |
|
11
|
11
|
| І взяв Аман одіяння і коня і одягнув Мардохея, і вивів його на коні на міську площу і проголосив перед ним: так робиться тому чоловікові, якого цар хоче відзначити пошаною! | И# взS ґмaнъ nдeжду и3 конS, и3 њблечE мардохeа, и3 возведE є3го2 на коиS, и3 пр0йде по ќлицамъ грaда, и3 проповёдаше (пред8 ни1мъ), глаг0лz: си1це бyдетъ всsкому человёку, є3г0же х0щетъ цaр прослaвити. |
|
12
|
12
|
| І повернувся Мардохей до царських воріт. Аман же поспішив у дім свій, сумний і закривши голову. | И# возврати1сz мардохeи во дв0ръ (царeвъ): ґмaнъ же и4де въ д0мъ св0й скорбS преклони1въ главY. |
|
13
|
13
|
| І переказав Аман Зереші, дружині своїй, і всім друзям своїм усе, що трапилося з ним. І сказали йому мудреці його і Зереш, дружина його: якщо з племені юдеїв Мардохей, через якого ти почав падати, то не пересилиш його, а, напевно, впадеш перед ним, [тому що з ним Бог живий]. | И# сказA ґмaнъ случи6вшаzсz є3мY зwсaрэ женЁ своeй и3 другHмъ свои6мъ. И# рёша є3мY дрyзіе є3гw2 и3 женA: ѓще t плeмене їудейскагw мардохeй, нaчалъ є3си2 смирsтисz пред8 ни1мъ, пaдаz падeши, и3 не возм0жеши є3мY tмсти1ти, ћкw бGъ живhй є4сть съ ни1мъ. |
|
14
|
14
|
| Вони ще розмовляли з ним, як прийшли євнухи царя і стали підганяти Амана йти на бенкет, який приготувала Есфир. | И# є3щE глаг0лющымъ и5мъ, пріид0ша є3vнyси, спёшнw зовyще ґмaна на пи1ръ, є3г0же ўгот0ва є3сfи1рь. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
